| Головна » Історія України |
Мета: 1.Засвоїти знання про топоніміку та етноніміку; визначити роль цих наук у пізнанні історії; 2.Дати учням початкові знання про східнослов’янські племінні союзи та заснування міста Києва; 3.Формувати навички учнів працювати з історичною картою, історичними документами, лінією часу ,узагальнювати отриману з різних джерел інформацію, оформляти записи у вигляді міні-словника. 4. Створити умови для розвитку аналітичних та творчих здібностей учнів , виховання патріотичного почуття.
Тип уроку: комбінований
Очікувані результати: 1. Учні зможуть пояснювати, що вивчають етноніміка і топоніміка . 2. Навчаться розрізняти умовні позначки на історичній карті та користуватися нею; 3. Розповідати про давніх слов’ян, легенду про заснування Києва.;
Базові поняття і терміни: «етноніміка», «топоніміка», «Русь», «слов’яни», «історична карта», «Київ», «Музей народної архітектури та побуту України».
Обладнання: карта, мультимедіа для демонстрації презентації, підручник В.Власов,О.Данилевська «Вступ до історії України»
Структура уроку: І. Організаційний момент. ІІ. Вивчення нового матеріалу. Постановка проблеми через розповідь вчителя. Бесіда після переглянутого. Запис термінів у словники. 1.При дослідженні минувщини вчені часто знаходять різні назви. Деякі стосуються міст і сіл, водойм, урочищ та ін., Вони звуться географічними, або топонімами. Інші з цих назв - назви народів, вони називаються етнонімами. Топоніміка і етноніміка – науки, що займаються дослідженням походження назв. (слайд №2) Був час, і не настільки давно, коли на карті ще не дослідженої земної кулі красувалися білі плями. Потім сміливі першовідкривачі крокували всередину білої плями, і... ще біля одного місця на Землі з'являлася адреса. Наприклад, Флоріда, — тобто, слідуючи нашій метафорі, "площа Кольорів", або протока Магелланов — "проспект Фернанда Магеллана"... Вчення про географічні назви іменується топонімією, від грецьких слів "топос" (місце) і "онома" (ім'я); тобто, "наука про імена місць". Перше призначення топонімії — саме "адресне". Топоніміка – поштовий довідник Землі, без якого неможлива жодна орієнтація. Кожен топонім (географічна назва) — це просто криниця всілякої інформації! Треба лише зуміти її прочитати. Тут вам і історія, і природознавство, і інші науки. Одні назви відомі з давніх часів й збереглися досьогодні, інші ж зникли в історії, але залишили по собі згадки у народних легендах та переказах. Назви народів пов'язані з географічними: назву території буває переносять на народ, що проживає певний час на ній, або ж назва народу стає з часом назвою земель, на яких він мешкає. Отож завдяки дослідженням назв вчені дізнаються про території народів давнини, обставини історичних подій, природні умови територій тощо. 2.Найдавніша назви, якою наші предки називали свою землю – Русь. Народ цієї території звався русичі. Ця назва – Русь – передувала появі назви Україна. Назва Україна вперше зафіксована у літописі під 1187 р. для позначення Київщини, земель Переяславщини і Чернігівщини. Слово «Україна» має слов'янське походження. Воно означає „первісно край” або „територія”. Історики схиляються до думки, що назва має індоєвропейський корінь, що в перекладі означає „відокремлювати”. Єдиної думки щодо етимології слова немає, проте схиляються до прямого синонімічного зв'язку зі словом «князівство», що означає земля наділена, «відрізана» князю. (слайд №3) 3.Практична робота «Топоніми моєї сім`ї » (слад №4) 4. Українців називають також слов'янами, адже наш народ належить до слов'янської групи. До слов'ян належать також росіяни, білоруси, словаки, чехи, болгари, поляки, словенці, чорногорці, македонці і серби. Слов'ян умовно поділено на 3 гілки: західна, східна і південна. Українці, білоруси та росіяни – східна гілка слов'янських народів. Предками сучасних слов'янських народів є давні слов'яни. Вони жили племенами, періодами об'єднувалися в більші групи - племінні об'єднання (союзи племен). Літопис «Повість минулих літ» зберіг назви східнослов'янських союзів племен, що існували до 9 ст. (утворення держави зі столицею у Києві). На території тодішньої України мешкали 7 племінних об'єднань: деревляни, поляни, хорвати, уличі, тиверці, волиняни і сіверяни. Завдяки археологічним знахідкам історики зрозуміли, що ці союзи здавна мали добрі взаємовідносини, оскільки були майже рідні за звичаями, мовою, походженням і суттєво відрізнялися від сусідів – північно-східних і північно-західних племен. Саме вони вважаються безпосередніми предками українського народу. Різні частини України з давніх часів називались по-різному: Волинь, Галичина, Полісся, Слобожанщина, Закарпаття, Поділля, Буковина та інші. Це історико-етнографічні райони. Вони різняться особливостями одягу, народного будівництва, господарськими заняттями, які сформувалися у зв′язку з природнім середовищем та історичними особливостями. Про них розповідають музеї народної архітектури та побуту. Найбільший з них розташований в селищі Пирогово, на околиці міста Києва. На широкій території знаходиться більше 300 пам'яток народного будівництва, 80 тис. одиниць сягає кількість хатнього начиння, одягу, знарядь праці, творів мистецтва. (слайд № 5,6,7,8) Фішка для допитливих (готує повідомлення учень у вигляді уявної екскурсії до музею) Пирогово, музей національної архітектури і побуту, заснований 1969 року, проте відвідувачів він прийняв аж у 1976. Музей з часом набуває популярності, поповнюючи колекцію історичних знахідок, предметів побуту. За весь час існування у музеї Пирогово знаходилося біля 200 різних споруд, які характерні для своїх регіонів і історичних періодів країни. Ще однією відмітною особливістю музею Пирогово є різні вистави, театралізуовані постановки, гуляння, приурочені до народних свят. На території музею подекуди зустрічаємо відвідувачів і працівників, одягнутих у національні костюми, зайнятих ремеслами – ткалів, ліпників посуду з глини та інших. Формат подорожі: поїздка вихідного дня. Пора року - обирайте будь-яку. Національний музей народної архітектури і побуту України працює без вихідних. Час роботи з 1000 до 1700. У 17.00 закриваються для огляду будиночки, але по території музею можна гуляти допізна. Розклад подій в Пирогово - 2010: 14 лютого - Масляна 10 березня - Вшанування пам'яті поета Т. Г. Шевченка 5 квітня - Веснянки або Пасхальний понеділок 16 травня - День дитячої творчості 23 травня - Трійця 12-13 червня - День різьб′яря і майстра плетіння 20 червня - Косовиця 26-27 червня - День гончара і коваля 6 липня - Івана Купали 17 липня - Жнива 21-22 серпня - День пасічника 12 вересня - Осень весільна 14 жовтня – Покрова
5. Пояснення вчителя і робота з підручником «Як користуватися історичною картою?»ст34-35 6.Робота в парах Виконання завдання на карті «Східнослов’янські племінні союзи» на ст. 36(покажіть один одному на карті місто Київ,річку Дніпро,межі розселення східних слов`ян,сусідів давніх слов’ян, шляхи переселень кочовиків) 7. Про походження назви Київ Питання про походження Києва, так само як і його назви, не можна вважати закритим. Почнемо з назви. Народна етимологія схильна пояснювати походження всіх топонімів від імен легендарних осіб. Такої ж думки про походження назви Київ дотримувався автор «Повісті врем'яних літ». Ймовірно, Кий – не ім'я. Воно не числиться ні в християнських, ні в язичнецьких слов'янських «святцях». Міста часто отримують назви від властивих їм характерних особливостей або функцій, які вони виконували для ближньої або далекої округи. Яку ж функцію виконувати всі ці поселення? Відомий спосіб переправи через річку на човнах і плотах, коли замість весел використовують жердину, якою відштовхуються від дна. Таким чином, можна перевозити навантажені вози, худобу. У деяких місцях на Україні заняття таким перевозом є промислом і називається киюванням. Жердину в давнину називали києм. Літописець не заперечує проти того, що колись в Києва був перевіз і навіть проти того, що називався він «київ перевіз», але вважав, що перевіз отримав свою назву від міста Києва, який, у свою чергу, був такий названий на честь старшого з трьох братів – полянських князів. (слайди №9,10,11). IV. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок. 1..Практична вправа «Доповніть речення» (слайд №13). 2.Перевірте себе(слайд №14) 3.Накресліть в зошиті лінію часу, позначте відповідні дати на ній та розв’яжіть хронологічну задачу. Скільки років тому вперше було вжито назву «Україна»? 4.Робота з картою на ст..39.Дайте відповідь на запитання на ст. 40. 5.Підсумки уроку. 6. Домашнє завдання. Читати п.5.Виконати завдання 4 ст38.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |