Головна » Географія

Ґрунти України. Карта ґрунтів України

ТЕМА:  Грунти і земельні ресурси України.

Умови ґрунтоутворення, основні генетичні типи ґрунтів, закономірності їх поширення. Карта ґрунтів України. Практична робота. Аналіз закономірностей поширення ґрунтів на території України. Земельні ресурси України. Основні заходи щодо раціонального використання й охорони земельних ресурсів.

МЕТА: Сформувати в учнів загальну картину розміщення ґрунтів в Україні; навчити вмінню читати карту ґрунтів України, схематично описувати ґрунтовий профіль, визначати фізико-хімічні властивості ґрунтів; пояснити учням поняття “земельні ресурси”, підкреслити основні заходи щодо раціонального використання і охорони їх; виховувати в учнів почуття дбайливого господаря.

УНАОЧНЕННЯ: карта ґрунтів України, атласи, схеми – профіль ґрунтів, умови ґрунтоутворення, комп’ютерний набір роздаткового матеріалу (таблиця фізико-хімічних особливостей ґрунтів, схема контролю  знань, кросворд), картосхеми – земельні угіддя, розораність земель, антропогенна змінність земель, еродована рілля; зразки ґрунтів (дерново-підзолистий, чорнозем тощо), вапно, гіпс.

ЛІТЕРАТУРА: П.О.Масляк, П.Г.Шищенко “Географія України”,  “Географія в завданнях і запитаннях”, А.Й.Сиротенко, Б.О.Чернов “Географія України”.

І. Організаційна частина.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель: Діти, у нас сьогодні не просто урок, а науковий симпозіум (лат. Symposium (букв. пирування), нарада з якогось наукового питання, (часто міжнародна). Дійсно, сьогодні ми постараємось тему, проблему цього уроку розкрити з суто наукової точки зору, побачити, наскільки це цікаво, захоплююче. Готувалось до симпозіуму  шановне товариство – краєзнавці, біологи, географи, ґрунтознавці, хіміки, екологи. Ну а я візьму на себе роль ведучого. Ви згодні? Адже це все-таки гра.

А луг підіймає зелене

І синє шатро верховіть,

І тепла земля біля мене

Як мати із сином стоїть

Андрій Малишко

Поет порівнює себе з землею, як сина з матір’ю. І це правда. Наша земля – наша годівниця. Найласкавіші слова в українській мові про неї – годівниця, пухка, родюча, матінка, рідненька, багатостраждальна, просто казали – не земля, а землиця. Отже мета нашого симпозіуму …(вчитель оголошує тему та мету).

Ведучий: Хто ж першим з науковців почав вивчати ґрунти?

Василь Васильович Докучаєв (1 березня 1846 — 8 листопада 1903) — природознавець, основоположник наукового генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії.

Одна з перших наукових експедицій Василя Васильовича Докучаєва з вивчення чорноземів працювала у Полтавській губернії. У Полтаві Докучаєв організував перший у Росії природничо-історичний музей ґрунтів. Харківський сільськогосподарський інститут носить ім’я Василя Докучаєва. Він працював у цьому інституті директором і заснував там першу у світі кафедру генетичного ґрунтознавства.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

БІОЛОГИ (по 2-3 учні в кожній групі) – чинники ґрунтоутворення.

До кінця ХІХ ст. ґрунти вважали просто гірською породою, а їх походження пов’язували з мулом, який утворювався на дні морів і океанів, що в минулому вкривали суходіл.

Російський природознавець В.В.Докучаєв встановив, що грунт являє собою особливе, самостійне природне утворення, відмінне від інших природних тіл, зокрема й від гірських порід. Саме Докучаєв, який тривалий час вивчав ґрунти України, був основоположником вчення про географічні зони. Він також розробив першу в світі класифікацію ґрунтів. За вченням Докучаєва, грунт утворюється внаслідок складної взаємодії клімату, складу й будови материнської породи, рослинних й тваринних організмів, рельєфу місцевості й геологічного віку території. Ці компоненти дістали назву чинників ґрунтоутворення.

Материнська гірська порода – основний матеріал, з якого утворюється мінеральна частина ґрунту. Як тільки магматичні або метаморфічні породи з’являються на поверхні Землі, одразу ж починається процес їхнього руйнування. Пухка маса, що утворилася на поверхні гірських порід під впливом вітру, води, льоду є сприятливою для проникнення в неї вологи й атмосферного повітря. Крім того, вона добре прогрівається сонцем. Все це сприяє поселенню на її поверхні численних мікроорганізмів, які в сприятливих умовах посилено розмножуються, після їх відмирання на поверхні уламків гірських порід утворюється мікроскопічна плівка органічної речовини. Згодом тут оселяються вищі рослини та інші живі істоти. Органічні рештки рослинного і тваринного походження накопичуються і стають необхідним матеріалом для утворення органічної частини ґрунтів - гумусу (перегною). З моменту поселення перших мікроорганізмів на розпушеній материнській породі до утворення гумусу проходять тисячоліття. Також велике значення в процесі ґрунтоутворення відіграє співвідношення тепла і вологи (коефіцієнт зволоження). У нас на Поліссі зволоження більше, ніж випаровування, Кзв >1, тому ґрунти часто заболочені, їх осушують, іноді непродумано (картосхема). На півдні, в степовій зоні, навпаки, випаровування більше, ніж зволоження, тому землі там зрошують (картосхема). В Лісостеповій зоні оптимальне співвідношення тепла і вологи, дорівнює 1, тому саме тут розвинулись най родючіші ґрунти світу – чорноземи. Отже, грунт – це особливе природно-історичне тіло, що утворилося внаслідок складної взаємодії клімату, рослинних і тваринних організмів, гірських материнських порід та рельєфу місцевості.

IV. Сприйняття нового матеріалу.

Ведучий: Таким чином, біологи нагадали нам чинники ґрунтоутворення, перейдемо до наступного питання симпозіуму – фізичні та хімічні властивості ґрунтів.

ФІЗИКИ

Грунт складається з трьох частин: твердої, рідкої і газоподібної. Тверда речовина ґрунту визначає і його механічний склад – відносний вміст у ґрунті різного розміру часточок (гравій, пісок, пил, мул). За переважанням у ґрунті глини або піску ґрунти поділяють на глинясті, суглинисті, піщані, супіщані. Гірські ґрунти, в яких багато уламків гірських порід, називають щебенистими. Ґрунти, багаті глинистими матеріалами, мають більшу родючість, ніж піщані.

Механічні часточки ґрунту  склеєні ґрунтовим розчином у грудочки різної величини і форми. Ґрунти, в яких дрібні часточки з’єднані у грудочки, називають структурними. Вони добре провітрюються, прогріваються, мають сприятливий для рослин водний і поживний режим. Умови для утворення структурних ґрунтів у природі найкращі в лісостеповій і степовій зонах, в інших зонах – на луках (демонстрація ґрунтів в пробірках та на аркушах паперу).

Деякі ґрунти складаються з дуже дрібних часточок і зовсім не мають структури. Такі ґрунти називають безструктурними. Після дощів вони перетворюються в суцільну  в’язку масу, а після висихання у них зверху утворюється суцільна кірка.

Залежно від зовнішніх фізико-географічних умов в різних природних зонах України ґрунти розвиваються по-різному, що призводить до утворення різноманітних типів ґрунтів. Щоб переконатись в різноманітності ґрунтів України, достатньо ознайомитись з картою ґрунтів (демонстрація карти).

(Демонстрація профілю ґрунтів).

ХІМІКИ

Хімічні властивості ґрунтів характеризуються такими властивостями:

ґрунти, що мають кислу реакцію, називають кислими (пригадаймо уроки хімії) (кислоти – клас хімічних поєднань, що характеризуються утворенням в водному розчині іонів Н+, наприклад, НСl, надають водним розчинам характерний кислий смак);
ґрунти, що мають нейтральну реакцію;
ґрунти, що мають лужну реакцію (луги – добре розчинні в воді основи, що створюють в водному розчині велику концентрацію іонів ОН-, наприклад, NаОН).

Ведучий: Виходячи з цього, схарактеризуємо відомі генетичні (термін “генезис”) типи ґрунтів України і познайомимось з картою ґрунтів України.

У вас на партах лежать ось такі схеми, які  ми почнемо заповнювати на уроці (ґрунти рівнинної частини України), ґрунти гірських областей – вдома.

Також у вас на партах атласи та контурні карти, з якими ми будемо працювати.

КРАЄЗНАВЦІ

Дерново-підзолисті ґрунти Полісся (60%)

Характеристика – безструктурні, розсипаються, низька вологоємкість, висока водопроникність, органічні рештки вимиваються в нижні шари горизонту, формується білуватий горизонт вимивання, слабо родючі (1-1,5% гумусу), мають кислу реакцію(росте хвощ). Для підвищення їхньої родючості ефективно вносити органічні і мінеральні добрива, застосовувати вапнування (показую вапно). Так як землі перезволожені – їх осушують.

Демонстрація профільного розрізу, учні заповнюють таблицю, відшуковують ґрунти в атласах, позначають їх на контурних картах – така робота проводиться з кожним основним типом ґрунту.

ГРУНТОЗНАВЦІ

Болотні ґрунти́ — ґрунти з великою кількістю нерозкладаних і напіврозкладених рослинних решток (торфу), які нагромаджуються в них під впливом тривалого надмірного зволоження.

Болотні ґрунти за ступенем розвитку процесів торфоутворення і оглеєння, що є характерним для них, поділяють на торфові (шар торфу більше 50 см), торфо-глейові (шар торфу менше 50 см, під ним глейовий горизонт) та мулувато-болотні, в яких суцільного шару торфу немає.

Сірі лісові ґрунти.

Характеристика – більш структурні, сформувались під широколистяними лісами, вміст гумусу – 2,5-4,5%, глибина гумусового горизонту 40-55 см, реакція нейтральна, для підвищення родючості вносять органічні  і мінеральні  добрива.

Чорноземні ґрунти.

Умови ґрунтоутворення найсприятливіші – Кзв=1, степова трав’яниста рослинність з добре розвиненою кореневою системою, мають зернисту структуру, тому сприятливий водно-повітряний режим, що зумовлює активну мікробіологічну діяльність, вміст гумусу від 3% до max 15%, гумусовий горизонт 120-150 см, реакція нейтральна, ґрунти родючі (любить такі ґрунти лобода).

Каштанові ґрунти.

Утворились на засолених ґрунтоутворюючих породах під ковила - типчаково-полиновими степами в умовах посушливого клімату, безструктурні, відносно родючі, вміст гумусу – до 4%, гумусовий горизонт становить 40-50 см, солонцюваті, мають лужну реакцію, тому ці ґрунти гіпсують(показую гіпс). Так як клімат посушливий, ці землі зрошують.

 Демонстрація картосхеми з вапнування та гіпсування ґрунтів.

Лучні ґрунти.

Сформувались у заплавах річок, мають краще виявлену зернисту структуру, 40см гумусовий горизонт, вміст гумусу 3-6%, реакція ґрунтового розчину нейтральна, родючі.

Ґрунти гірських територій опрацювати самостійно вдома і підготувати з даної теми доповідь.

Ведучий:  Ми схарактеризували природні властивості ґрунтів,  та людина своєю  господарською діяльністю, на жаль, здебільшого нераціональною, втручається в природні процеси, внаслідок чого виникають екологічні проблеми. Наступні питання – земельні ресурси України, господарське використання земель, основні заходи з раціонального використання і охорони земельних ресурсів.  Екологи – вам слово.

ЕКОЛОГИ

Земельні ресурси та їх структура (демонстрація таблиці)

На Україні найвища розораність земель в світі (до 80%). Це призводить до:

- виснаження земель;

- їх деградації (зміни фізичних і хімічних властивостей внаслідок інтенсивного осушення, надмірного внесення мінеральних добрив, зрошення земель призводить до вторинного засолення ґрунтів – проблема півдня;

- посилюється ерозія ґрунтів (фотокарточка);

- внаслідок цього чорноземи, що знаходяться на Україні (а це третина усіх чорноземів світу) стають низькородючими;

- видобуток корисних копалин призводить до утворення кар’єрів та териконів;

- надмірне зрошення та осушення земель.

Таким чином, господарське використання земель має широкий  спектр: землі використовують найбільше в сільському господарстві, в промисловості, міста “розповзаються” і захоплюють нові території, прокладаються дороги, вирубуються лісові масиви тощо. Такий інтенсивний вплив на землю екологи називають антропогенним (від гр. Аntropos – людина).

Демонстрація картосхеми  “Антропогенна змінність земель”.

Ведучий: Що ж робити, як охороняти ґрунти?

(Відповіді учнів)

Потрібно зменшити антропогенний тиск на землю шляхом:

- скороченням ріллі (не більше розорювати, а краще обробляти, щоб отримувати більший врожай);

- застосовувати правильну агротехніку (вносити добрива у відповідності до наукових вимог, не орати схили, щоб запобігти ерозії, підвищувати врожайність с.г. культур, осушувати і зрошувати в міру, вводити сівозміни і просто давати землі відпочинок, займатись рекультивацією – відновленням земель).

V. Перегляд новин на каналі 1+1 „Україна через недбалість втрачає ґрунти”

VІ. Узагальнення і систематизація вивченого.

Ведучий: Ось і закінчується наш симпозіум. Усім дякую за плідну роботу. Підведемо підсумки.

І. Робота з картою

1. Назвіть послідовно з півночі на південь типи ґрунтів, що сформувалися на рівнинній частині України.

2. Які ґрунти найбільш розповсюджені в Україні?

3. Які типи ґрунтів не мають широтного поширення?

4. Встановіть, які ґрунти вкривають територію вашої області.

ІІ. Робота з кросвордом

Ведучий: У вас на столах кросворд. Заповніть його, будь ласка, а потім оцініть себе за схемою, даною нижче – тобто, виставите собі бал за 12-бальною системою, після чого визначите свій рівень знань.

VІІ. Завдання додому.

1. Опрацювати матеріал підручника „Ґрунти України”

2.Фізико-хімічні властивості ґрунтів Карпат і Криму – закінчити роботу (таблиця І).

3.Заповнити таблицю “Шляхи вирішення екологічних проблем земельних ресурсів України” 


Теги: Зирянова Г.Г., грунт
Навчальний предмет: Географія
Переглядів/завантажень: 2432/254


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar