Головна » Біологія

Установочно-мотиваційний модуль до теми „Основні закономірності спадковості та мінливості”

Перший міні-модуль

Мотивація навчальної діяльності учнів.

Проблема спадковості завжди хвилювала людство. Ще в середині ХІХ ст. різні «гіпотези» та уявлення про спадковість були схожі на смішні анекдоти. Ба­гато зоотехніків вірили, наприклад, у те, що «батько частіше передає своїм нащадкам передню частину тіла, а мати - задню». Щоправда, пізніше в це «пра­вило» було внесено невелику поправку. Вона стосу­валася хвоста. Він, як стверджувала поправка, хоча й лежить в області матеріальних прав на спадко­вість, але все-таки передається батьком. Вважали також, що від батька спадкуються зовнішні форми, а від матері - внутрішні органи, що занадто молоді й літні або навіть просто дуже голодні люди й твари­ни з меншою спадковою силою нагороджують свої­ми властивостями нащадків, ніж зрілі й ситі.

Словом, ніхто нічого до ладу про спадковість не знав. Одна за одною серйозними дослідженнями були вікинуті всі гіпотези, які намагалися якось поясни­ти найбільшу таємницю природи. У 1871 році Віль­ксіс (лікар і зоотехнік), який сам чимало попрацював над цієї головоломкою, дійшов нарешті висновку: «Закони, що керують спадковістю, зовсім невідомі, й ніхто не може сказати, як саме відбувається так, що одна й та ж особливість іноді спадкується, а іноді ні».

У 1895 році один з видатних теоретиків біології, ві­домий французький учений Делано у своєму капітальному труді «Спадковість і основні проблеми біо логії» з якимось безнадійним відчаєм писав: «Не існує законів подібності між дитиною та гі батьками! Ніщо тут не є вірним, і все можливо, починаючи з того, що між батьками й дитиною не буде жодної спільної риси й до майже повної тотожності між ди­тиною та одним із батьків, проходячи через всі про­міжні сходинки зміщення ознак та поєднання рис подібності».

Минуло лише десять років... І песимізм біологів що­до законів спадковості. поєднався зі своєю протилежністю: «Тепер ми знаємо кілька таких законів,­писав у 1905 році один з видатних ботаніків            К. Корренс,- і ці закони у багатьох випадках надають нам можливість сказати наперед, що матимемо в резуль­таті того чи іншого запліднення... Колись астролог намагався шляхом складних махінацій проникнути в долю новонародженого, складаючи гороскоп за  розташуванням планет у момент народження...

Ми вже давно знаємо, що все це було забобонами. Однак сьогодні біолог ступає на шлях, який знову може привести нас до складання гороскопів, але не за зірками, а за задатками, які дитина одержала у спадок від пращурів».

Що ж сталося в науці за це десятиліття?

Звучить духовна музика Й. С. Баха, на кафедру виходить учениця, яка під звуки музики розповідає біографію най­видатнішого вченого Г. Менделя, виступаючи в ролі біо­графа.

Біограф.( Розповідь супроводжується показом слайдів презентаціі). Багато150 років минуло з того часу, як ця людина вперше побачила слід, що привів до розгад­ки механізму спадковості - до пояснення того, чо­му все живе здатне повторити себе у потомстві.

Минуло майже 150 років після відкриття законів гібридизації, коли питання було поставлене кон­кретно й чітко, коли проблему було висунуто й розв'язано математично точними методами.

Грегор Мендель - невисокий такий, круглолиций, короткозорий, смішливий чернець-августинець. Так-так, він був ченцем і біологом. І знав, що віра потрібна лише релігії, що без віри релігія помирає. Але він також знав, що наука живе за іншими зако­нами. Все, що вирізняло його, викликає захоплен­ня: і феноменальна ретельність, і дивна працездат­ність, і самовідданість, і гострота мислення.

Августинський чернець Грегор Мендель вирощу­вав горох у малесенькому монастирському садку (7 м завширшки та З5 м завдовжки) зовсім не через гастрономічні уподобання.

Робота, улюблена робота, була найдієвішими ліка­ми від ран душевних, лише вона була здатна заспо­коїти. І ця дивна жага пошуку, що завдавала і муки, і ні з чим не зрівнянну радість.

Отець Мендель дуже любив садівництво та город­ництво, його дід з боку матері був садівником. Саме від них передалися й перші навички у садівничій практиці, і любов до природи. Саме тут - глибинні корені його захоплень. Звичайно, Мендель був не першим, хто намагався розгадати таємниці спадко­вості. Але він умів ставити природі потрібні запи­тання та правильно тлумачити гі відповіді. А ще Г. Мендель був виключно працелюбним і акурат ним, тобто володів якостями, без яких навіть найро­зумніша людина рідко коли досягає великих науко­вих успіхів.

Мендель усвідомлював, що єдиний шлях до одер­жання чіткої відповіді від природи - поставити пе­ред нею дуже просте питання. Вирішальною його знахідкою було те, що на відміну від багатьох, хто сприймав рослину цілком - з квіткою та формою їі квітів, плодів і листя, він зосередив свою увагу на одній ознаці - забарвленні насінин або формі пло­дів. Сім ознак гороху тримав у полі зору Мендель, але стежив за змінами лише однієї, примушуючи природу відповісти на запитання «Так» або «Ні».

Десять(!) років кропіткої праці. За два роки виведено новий сорт цукрового горошку, перевірено матеріал на чистоту лінії. За вісім років на 10 тис. рослин, отриманих шляхом схрещування й тих, що запили­лися самостійно, було заведено 10 тис. карток-пас­портів, де скрупульозно записувалося: які квіти роз­крилися, яким пилком запилилися, які горошини дозріли тощо. Він здогадався довгі нудні описи замі­нити на абстрактні коди.

Чому було вибрано саме горох? Адже ж проводили­ся досліди зі схрещування місцевих та іноземних бджіл, а ще раніше - з білими й сірими мишами. Але миші - невгодні Богу створіння, а за бджолами важко слідкувати. А садовий горох - однодомна рослина, яка довільно майже не дає гібридів.

У лютому 1865 року на засіданні Товариства приро­дознавців учений доповів про результати своїх до­слідів з гібридизації, відкриття біологічного закону спадковості окремих ознак.

8 березня 1865 року було пояснено досліди, що зго­дом стали класичними. Але промова Менделя про­лунала для сучасників як промова інопланетного прибульця. Лише в 1900 році знову відкрили закони Менделя. Одним з учених був Карл Корренс та од­ночасно з ним ще два біологи.

Людина найвищої чистоти, К. Корренс, розпочав­ши писати статтю про свою роботу, один З усіх вирі­шив ретельно перевірити не лише останні, але й ду­же давні публікації з питання, яке він вивчав. Він «відкопав» для себе й світу роботу Г. Менделя через 35 років після їі появи на світ та відкрив самого г. Менделя, нікому не відомого, через 16 років після його смерті. І Корренс відмовився від честі називати­ся відкривачем найважливіших законів біології та за­одно зменшив славу двох своїх колег, але возвеличив істинного генія, який значно випередив свій час.

1900 рік вважається роком народження генетики. Ім'я Г. Менделя стало поряд з іменами Архімеда, Ньютона, Дарвіна, Лобачевского, Ейнштейна. Він зробив той єдиний і найважчий крок: він зрозумів побачене. І це був крок у безсмертя...

Екскурсовод. ( Розповідь супроводжується показом слайдів презентаціі.) Якщо вам колись пощастить побува­ти в Брно, гід коротко повідомить на в'їзді: «Перед вами місто, де жив і працював Г. Мендель». Багато пам'яток має місто, але на першому місці - чер­нець Г. Мендель. У Брно шанують його світлу пам'ять. У цьому місті є пам'ятник Г. Менделю, встановлений ще в 1910 році на кошти вчених бага тьох країн світу. Тут збереглися його пасіка та город.

Починаючи з 1884 року, пастор А. Матоугієл педан­тично та з любов'ю створював перший музей, при­свячений цій дивовижній людині. У 50-ті ХХ ст. ро­ки зусиллями місцевих генетиків у колишньому мо­настирі святого Томаша було зібрано, проаналізова­но й прокоментовано документи та згадки про вче­ного - і опубліковані раніше, і невідомі.

«Літніми неділями в прелатському саду збиралося найбільш вишукане товариство Брно. Якшо серед гостей був новачок, Мендель кидав ніби між іншим: "Чи не бажаєте подивитися на моЇХ дітей?" Це справ­ляло враження: "Діти в ченця?!" А Мендель підво­див гостей до місця, де ріс горох».

Тому цілком закономірно, що біломармуровий Мендель в абатському одязі стоїть на п'єдесталі, розпростерши руки над двома гіллястими кущами гороху. На пам'ятній медалі до 100-річчя з дня опублікування роботи Г. Менделя «Досліди над рослин­ними гібридами» - також квіти гороху, охоплені стрічкою. На стрічці - формула спадковості, під­тверджена підписом г. Менделя.

Екскурсовод. залишає питання, на які слід знайти відпові­ді на наступному модулі.

1. Назвіть справжнє ім'я Гретора Менделя, яке йому дали після народження.

2. Коли й де Мендель отримав нове ім'я Грегор, під яким він відомий сьогодні?

3. В якому університеті навчався Г. Мендель? З яки­ми живими об'єктами ще він проводив свої дослі­ди?

4. Яка хвороба стала причиною смерті Г. Менделя?

5. Як називається музей-меморіал Г. Менделя? Де він знаходиться? В якому році був відкритий?

6. Назвіть імена вчених, які незалежно й одночасно з К. Корренсом вдруге відкрили закон Менделя?

7. Чи всі випадки спадковості ознак не суперечать законам Менделя, доповнюють їх? Які вам відомі доповнення?

8. Що вам відомо про отриману спадковість (у poслин, тварин, людини)?

Учитель. Отже, в біології було зроблено найбільше відкриття за останні 500 років, встановлено закони передачі спадкових ознак. Внесок Грегора Менделя в біологію є рівноцінним за значенням та змістом до створення квантової теорії у фізиці. Оцінюючи ро­боту Г. Менделя, слід зазначити, що вона не лише створила підrpунтя для блискучого розвитку генети­ки хх ст., але й означала народження наукової біо­логії. Ця робота перевела біологію з групи описових наук до групи наук точних, таких, що користуються математичною формою встановлення законів приро­ди. Саме генетика й стала форпостом біології. Вона першою взяла на озброєння точну математичну мову.

Далі йде заздалегідь підготовлене в ході випереджального до­машнього завдання повідомлення учня про розвиток, ста­новлення, розгром радянської генетики 30-40x рр. хх ст.

Учитель.Сучасна генетика - високорозвинена й складно ди­ференційована галузь біології, головними етапами якої були: створення мутаційної теорії, хромосомної теорії спадковості, вчення про чисті лінії, вчення про гомологічні ряди в спадковій мінливості, вив­чення тонкощів будови гена та його дії - всі ці етапи пов'язані з ім'ям голландського вченого Де. Фріза, датського Йогансана, американського Т. Моргана, радянських учених Вавилова, Серебровського, ]Дубиніна, Мічуріна, Четверикова, Шмальгаузена, 1 Карпеченко, Кольцова та ін. Назву «генетика» запропонував у 1906 році Бетсон (англійський зоолог).

Далі учні записують у зошити визначення генетики. Генетика - наука про спадковість і мінливість. Єдність цих протилежних начал кожен може бачити повсюди, де нащадки приходять на зміну предкам.

Спадковість - це властивість організму передавати свої ознаки та особливості розвитку наступним поколінням.

Мінливість - це властивість організму набувати но­вих ознак у процесі індивідуального розвитку.

Кожен з нас схожий на тата чи маму - тут діє спад­ковість. Але схожість ця не повна. Завжди діти чи­мось відрізняються від батьків: і зовніщньо, і психіч­но. Це і є мінливість. Мінливість і спадковість - дві первісні ознаки життя, без яких неможлива еволюція й розвиrок тваринного й рослинного світів. Одне на­чало консервативне, друте - революційне. В їх бо­ротьбі та єдності відбивається діалектика природи.

Сучасна генетика - складно диференційована га­лузь біології: залежно від явищ, генетичні основи яких вивчає, генетика поділяється таким чином:

Залежно від об”єктів, що вивчаються:

Другий міні-модуль

Запис теми змістовного модуля на дошці та в зоши­тах: «Головні закономірності спадковості й мінли­вості та їх цитологічні основи».

Цілі модуля: вивчити головні закономірності спад­ковості й мінливості, їх цитологічні основи; з'ясува­ти практичне значення генетики для розвитку медицини, охорони здоров'я, селекції, охорони природи.

Навчальний модуль розрахований на вісім ф-моду­лів. Структурно-часова модель на дошці дає уявлен­ня про зміст кожного міні-модуля. ( Проектується на екрані).

Далі учні знайомляться з розподілом матеріалу по  ф-модулях, обсягом матеріалу до тематичного оцінювання, темами презентацій і повідомлень.

Учням пропонується перелік знань і вмінь, які вони повинні мати до тематичного оцінювання.

Учням роздаються правила, які допомагають у роз­в'язуванні генетичних задач, вимоги до розв'язуван­ня генетичних задач. Правила мають допомогти краще зрозуміти логіку гібридологічного аналізу в генетиці.

Другий навчальний модуль

Основні закономірності спадковості й мінливості

Ф-модуль 1. Генетика як наука про явища спадко­вості й мінливості в живій природі.

Ф - модуль 2. Головні закономірності спадковості та їх цитологічні основи.  

Ф-модуль 3. Закони спадковості та їх застосування для розв'язування генетичних задач.

Ф-модуль 4. Хромосом.на теорія спадковості.

 Ф-модуль 5. Модифікаційна та мутаційна мінли­вість.

Ф-модуль·6. Роль генотипу та умов зовнішнього се­редовища у формуванні фенотипу.

ф- модуль 7. Генетика й селекція.

Ф-модуль 8. Значення генетики для медицини та. охорони здоров'я, селекція, еволюція.

Теми презентацій, повідомлень

1. Грегор Мендель - людина й учений.

2. Значення генетики для медицини й селекції.

3. Шкідливий вплив нікотину, алкоголю, наркотич­них речовин на спадковість людини.

4. Забруднення природного середовища мутагенами та його наслідки.

5. Центри різноманіття та походження культурних

рослин. Роботи М. І. Вавілова.

6. Управління домінуванням. Роботи І. В. Мічуріна.

7. Селекція тварин, й особливості.

8. Селекція мікроорганізмів. Мікробіологічна про­мисловість.

9. Роботи кафедри фізіології рослин ДонГу та іх ви­користання в біотехнології.

Учні повинні знати:

1. Головну генетичну термінологію та символіку, ти­пи схрещувань.

2. Закони спадковості, встановлені Г. Менделем, та їх цитологічні основи.

3. Зчеплене спадкування генів та його причини, за­кон Т. Моргана.

4. Головні положення хромосомної теорії спадко­вості.

5. Значення генетики для розвитку медицини й охо­рони здоров'я, селекції та еволюції.

6. Сутність модифікаційної та мутаційної мінливос­ті, їх причини; норма реакції, закон гомологічних рядів спадкової мінливості М. І. Вавілова.

7. Значення мутацій для селекції та еволюції.

8. Особливості методів селекції рослин, тварин, мікроорганізмів; основні напрями біотехнології.

Учні повинні вміти:

1. Записувати генотипи, складати схеми моногіб­ридного й полігібридного схрещувань у хромо­сомному виразі.

2. Розв'язувати задачі на моногібриде та дигібридне схрещування, генетику статі.  Взаємодію алельних та неалельних генів.

3. Описувати фенотипи сортів і порід.

4. Будувати варіаційний ряд, варіаційну криву та обчислювати середню величину мінливості.

5. Порівнювати модифікації та мутації, сорти рос­лин, породи тварин.

6. З точки зору генетики пояснювати шкідливий вплив паління й алкоголю, наркотичних речовин, мутацій на спадковість людини.

7. Самостійно готувати повідомлення, презентації, розвивати вміння спостерігати, аналізувати, порівнювати, робити висновки.

Головні вимоги до розв'язування генетичних задач

1. Розв'язувати усвідомлено.

2. Керуватися теоретичними знаннями.

3. Дії записувати послідовно й акуратно.

4. Сорти гамет в особин, шо схрещуються, визначати на основі механізму мейозу.

5. Відповіді записувати після розв'язку.

Правила, що допомагають розв'язувати генетичні задачі 

1. Якщо після схрещування двох фенотипно однакових осо­бин в їх потомстві спостерігається розщеплення ознак, то ці особини гетерозиготні.

2. Якщо в результаті схрещування особин, що від­різняються фенотипово за однією з ознак, отри­мали потомство, в якого спостерігається розщеп­лення за цією ж парою ознак, то одна з батьків­ських особин була гетерозиготною, а друга гомо­зиготною за рецесивною ознакою.

3. Якщо після схрещування фенотипово однакових (за однією парою ознак) особин у першому поко­лінні гібридів відбувається розщеплення ознак на три фенотипові групи у співвідношенні 1: 2: 1, то це свідчить про неповне домінування й те, що батьківські особини гетерозиготні.

Учитель звертається до виставки літератури та коментує пропоновані книги для додаткового читання.

Наступна частина модуля присвячена залученню уваги учнів до розв'язання генетичних задач.

Учитель використовує особистісно-рольовий підхід. Учні заздалегідь готують костюми, атрибути для демонстрації маленьких сцен «Живі генетичні задачі».

Учитель. Як тільки поширилися чутки про те, що ми з вами стаємо генетиками, до нас почали з'їж­джатися гості з близького й далекого зарубіжжя.

Контрабандист (ховаючи щось за пазухою). У ма­ленькій державі Лисляндія ось уже кілька століть розводять лис, хутро яких іде на експорт, а гроші від продажу становлять основу економіки країни. Особливо цінуються сріблясті лиси. Вони вважа­ються національним багатством, і про возити їх че­рез кордон суворо заборонено. Але я добре вчився у школі й хочу обдурити митницю. Я зроблю все так, щоб не порушувати закони Лисляндії і чоб жоден працівник митниці нічого не запідозрив. А ви зумі­єте розгадати секрет? Я збираюся переправити ру­дих лис, а зацікавлені люди одержать в потомстві сріблястих лисенят, а я - гроші. От такий я хитрий.

Ну що, задав я вам задачку? Я знаю, що ви добре вчитеся в школі. Розгадайте та збережіть таємницю. Плачу щедро! От вам моя візитка.

Принц-спадкоємець. Я, єдиний принц-спадкоє­мець, нарешті закохався та збираюся взяти шлюб з чарівною принцесою Беатріс. Але мої батьки діз­налися, що в роду Беатріс були випадки гемофілії ­вродженого захворювання - незсідання крові, що виявляється лише в чоловіків та призводить до заги­белі в юному віці. Братів і сестер у Беатріс немає. У тітки Беатріс ростуть два здорові сини. Дядько Беатріс цілими днями пропадає на полюванні й по­чувається чудово. Другий же дядько помер ще хлоп­чиком від втрати крові, причиною якої була несмер­тельна, але глибока подряпина. Дядьки, тітка та ма­ти Беатріс - діти одних батьків. Як усі закохані, я мало прислуховувався до порад батьків, але йдеть­ся про долю нашого королівського роду, і я повинен бути упевнений, що мої майбутні діти будуть абсо­лютно здоровими. Я прошу вас допомогти мені до­вести, що батьки неправі, чи, може, варто прислуха­тися до їхніх слів? З якою ймовірністю хвороба мо­же передатися королівському роду? Поспішайте, оплачу по-королівськи.

Представник американської фірми «Кок­-тейл» (дівчина в елегантному капелюшку з довгим чорним півнячим пір'ям). Я - представник фірми «Кок-тейл», що в перекладі означає «півнячий хвіст». У цьому році очікується підвищений попит на капелюшки з довгим вузьким чорним пір'ям. Нам потрібен генетик (на вакантну посаду), який би допоміг розведенню півнів, що мають таке пір'я. Які схрещування слід провести, щоб одержати макси­мальну кількість півнів з модним пір'ям? Довжина пір'я визначається геном А, його колір - геном В, ширина пір'я - геном С. Схрещувати пари з одна­ковими генотипами не варто через небезпеку інбри­дингу. Отже, ми чекаємо на вас! Той, хто першим розв'яже задачу, одержить приз від фірми «Кок-­тейл».

Космічний природознавець. На планеті Арка­діус єдиними представниками тваринного світу є амебоподібні організми, що розмножуються шля­хом простого поділу. Іноді відбувається щось на зра­зок статевого процесу - дві істоти сповзаються, зливаються та через деякий час розпадаються на кілька особин. Мої попередні спостереження свід­чать про те, що «амебоїди» можуть бути чотирьох кольорів - червоні, сині, жовті й зелені. Нас дуже хвилює питання про спадкування кольору в потом­стві «амебодів».

Після виступів гостей діти одержують умови задач, які не­обхідно розв'язати якомога швидше та заробити додатко­ву оцінку до заліку.

Задача 1

Контрабандист вважає, що сріблясте забарвлення лис визначається двома рецесивними алелями гена забарвлення шерсті. Лиси, що мають хоча б один до­мінантний ген, зазвичай руді. Сріблястих лис забороняється. вивозити з країни. Що збирається зроби­ти контрабандист, не порушивши законів Лислян­дії, шоб одержати в потомстві сріблястих лис?

Задача 2

Довжина пір'я визначається геном А (А? - довгі, аа - короткі), колір - геном В (В? - чорні, вв ­червоні), ширина - геном С (широкі - С?, вузь­кі - сс). Гени не зчеплені. Які схрещування слід провести, щоб отримати в потомстві максимальну кількість птахів з модним пір'ям? Схрещувати пари з абсолютно однаковими генотипами не варто через небезпеку імбридінгу (зниження житrєздат­ності).

Задача 3

У роду Беатріс були випадки гемофілії. Братів і сестер у неї немає. У тітки Беатріс ростуть двоє здорових хлопчиків. Один дядько Беатріс здоровий, другий же помер хлопчиком від втрати крові, причиною якої була подряпина. Дядьки, тітка й мати Беатріс - діти одних батьків. З якою ймовірністю хвороба може передаватися через Беатріс королівському роду її наре­ченого (він абсолютно здоровий)?

За численними проханнями запрошуються гості ­генетики й медики медико-діагностичного центру міської лікарні NQ 1 м. Донецька (випереджальне домашнє завдання з метою привертання інтересу до теми, що вивчається).

Представник кафедри генетики людини. у людини існує низка захворювань, на які хворіють чоловіки, а носіями є жінки. Прикладом такого спадкування є гемофілія (різке зниження здатності крові зсідатися). Поранення, подряпина або навіть удар можуть спричинити рясну зовнішню або внут­рішню кровотечу, що нерідко закінчується смертю. Тому хворих на гемофілію дітей слід ретельно обері­гати від усіляких травм. У деяких країнах (наприк­лад, у Франції) для таких дітей створено спеціальні школи.

Гемофілія отримала широку відомість у зв'язку з тим,' що ця патологія спостерігалася серед членів кількох царюючих домів Європи. Завдяки добре ві­домому родоводу вдалося простежити спадкування гена гемофілії від англійської королеви Вікторії.

У мене до вас запитання, на яке, вивчаючи основи генетики, ви зможете відповісти, вивчивши спадку­вання, зчеплене зі статrю людини. Чи винна англій­ська королева Вікторія, що російський царевич Олексій страждав на цю недугу?

Порушення кольорового бачення - дальтонізм ­виявив у себе й описав англійський природник Джон Дальтон у 1794 році. Порушення кольорового бачення в машиніста, що призвело до важких нас­лідків, було описано в 1875 році в Швейцарії, де ста­лася аварія потяга з великою кількістю жертв. Цей трагічний випадок став приводом для обов'язкової перевірки кольорового бачення в робітників усіх ви­дів транспорту та солдат. На цю хворобу переважно страждають чоловіки. Дуже цікавим є також факт, що такі дефекти, як наявність rтР'ретинок між паль­цями та волосаті вуха, також властині виключно чо­ловікам та передаються всім синам. Міжпальцеві перетинки було виявлено в чотирьох поколіннях однієї родини виключно в синів! У чому тут справа? Де прихована таємниця?

З курсу анатомії вам відомо про існування особли­вих білків крові, що забезпечують резус-приналеж­ність. Кров може мати цей білок, і тоді вона назива­ється резус +, або не мати, тоді вона називається ре­зус -. Кров людей Rh+ та Rh- несумісна.

У шлюбі чоловіка, який має ген Rh+, та жінки з Rh-­генами може утворитися Rh+ -плід. Розвиток такого ембріону в тілі Rh- матері призводить до Rh-конфлікту. У людей європеоїдної раси ген Rh+ зустріча­ється у 84 %, а ген Rh- - в 16 % випадків. У людей негроїдної раси та аборигенів Австралії Rh-конфлікту не існує.

Знання генетики дає можливість заздалегідь плану­вати та здійснювати повне обмінне переливання крові Rh+ дитині, що народилася від Rh- -матері.

Завдання медичних генетиків - допомогти тим, хто бере шлюб, розв'язати питання спадкування окре­мих хвороб і дефектів у людини. Чоловік або жінка, які страждають, наприклад, на сліпоту, повинні ро­зуміти, що цей важкий недуг може передаватися спадково. Те саме повинні пам'ятати й батьки, які самі, будучи здоровими, можуть мати сліпих або глухих дітей. Чому так відбувається?

Знання основ генетики дає впевненість людям, які страждають на недуги, що не передаються спадково, в тому, що їх діти не зазнаватимуть аналогічних страждань.

Чоловік, який став інвалідом у дитинстві в результа­ті нещасного випадку, або жінка, яка втратила слух після перенесеної в дитинстві хвороби, іноді боять­ся, що їхнім дітям передадуться ці дефекти. Знання генетики переконує нас у тому, що такі побоювання марні.

Ви, мабуть, чули про те, що шлюби між двоюрідни­ми братами й сестрами небажані, оскільки вони мо­жуть призвести до народження вражених дітей. Зро­зуміти причину цього явища ви зумієте, глибоко вивчивши генетику.

Представник медико-генетичної консуль­тації зі спадкування дефектів. Спадковість людини вивчає наука антропогенетика. Частина антропогенетики, що займається вивченням спад­кових хвороб, нормальних і патологічних власти­востей крові, входить до складу медичної генетики. На сьогодні нам відомо близько 2 тис. спадкових заХворювань людини. І на такі захворювання страж­дають 13 млн жителів земної кулі, 4-6 % дітей що­річно народжуються зі спадковими аномаліями. Смерть кожної п'ятої дитини пов'язана з уродже­ним, несумісним з життям пороком.

Тому однією з найважливіших та дійсно невідкладних проблем є вивчення.законів, за якими спадкуються хвороби та різні дефекти людини. Ці знання особливо необхідні й важливі для вас, які стоять на порозі дорослого життя, майбутнім батькам і матерям.

У людини існує цілий ряд дефектів, які не спричи­нюють захворювання, але є вкрай неприємними. Наприклад, багатопалість, коли в людини на руках і ногах може бути від шести до дев'яти пальців. (Демонструє фото.) Подібний дефект зустрічається у людей негроїдної раси майже в десять разів часті­ше, ніж в європеоїдів.

Ще один дефект - короткопалість, коли недостат­ньо розвиваються фаланги пальців. Уперше це захворювання було виявлено в Америці, найчастішими відхиленнями від нормальної будови кисті є зрощення м'яких або кісткових тканин двох або більше пальців.

Я сподіваюся, що коли ми з вами зустрінемося нас­тупного разу, ви зможете пояснити механізм переда­чі спадкових хвороб і дефектів та усвідомите, що для забезпечення здоров'я своїх майбутніх дітей і всіх наступних поколінь людині слід знати свою природ­ну генетику. Бажаю успіхів в її заснуванні.

Третій міні-модуль

Учитель. Легенди про випадкові відкриття, про яб­лука, що роблять людей Ньютонами, про віщі сни, після яких просинаються Менделєєвими,- лише легенди. Для того щоб розгадати загадки природи, потрібно щось більше, і насамперед працелюбність.

І мені хочеться, щоб зараз ви прожили кілька хвилин з Г. Менделем, хвилин, що сповнені жагою пошуку, завдають муки й ні з чим не зрівняну радість, щоб з перших вуст ви по ли запитання, які поставив природі Г. Мендель, і ті результати, які він отримав.

Учень у чернецькому одязі виконує роль Г. Менделя.

( Текст супроводжується кадрами з відеофільму « Закони спадковості Г. Менделя»).

 Грегор Мендель. Мене завжди цікавив дійсно дивний прояв спадковості. Повернувшись з Відня, де я отримав додаткову освіту, я розпочав чітко спланований експеримент. Для дослідів я взяв по­сівний горох. (Демонструє таблицю.) На відміну від своїх попередників, які намагалися простежити спадкування всіх ознак одночасно, я вирішив прос­тежити спадкування не цілого комплексу, а окремих ознак, що явно відрізняються.

Наукові консультанти - учні, які одержали випереджаль­не домашнє завдання з роботи зі словниками біологічних термінів, зазначають, що такі ознаки називаються альтер­нативними. Учні роблять записи в зошитах.

Г. Мендель. Чому ж я все-таки взяв горох? По­перше, його зручно вирощувати, він вирізняється великою різноманітністю форм, здатністю до само­запилення. Пилок з пильників потрапляє на прий­мочку тієї самої квітки до того, як вона розкриється, тобто одна рослина одночасно є і батьківською, і материнською. Для кожного досліду я відбирав два сорти, що відрізнялися за парою ознак.

Я відібрав рослини, в потомстві яких в результаті са­мозапилення не спостерігалося різноманітності за тією ознакою, яку я вивчав. Наприклад, рослина го­роху, в якої в першому, другому, третьому, четверто­му поколіннях насінини були виключно жовтими, або рослини, в яких в ряду поколінь усі насінини бу­ли виключно зеленими.

Наукові консультанти зазначають, що це чисті лінії.

Г. Мендель. Якщо я схрещу між собою два види різновиди гороху, які розрізняються за певною озна­кою, то яким буде потомство? Це було перше питання, яке я поставив природі.

Але як бути, якщо горох самозапилюється? Я вирі­шив провести перехресне штучне запилення і зро­бив це в такий спосіб: у квітках однієї рослини (ма­теринської) пильник видалив до того, як у них виси­пався пилок.

Потім пилок з другої рослини (батьківської) кисточ­кою переносив на приймочку материнської рослини.

Перші вихідні рослини відрізнялися забарвленням насіння. Одні мали жовте, другі - зелене насіння. Горошини, що розвиваються тепер на материнській рослині, будуть потомством обох батьків. А росли­на, одержана від схрещування батьків з різними від­мінними ознаками, називаються гібридними, або гібридом. Подивіться на отримані мною результати, я проводив точний кількісний облік. (Далі супрово­джує оповідь демонстрацією саморобних таблиць.)

Учитель. Тепер забудемо на час Г. Менделя та його горох і підійдемо до генетики зовсім з іншого боку. Саме з боку цитології. Це врешті-решт знову приве­де нас до Менделя.

У ході фронтального усного опитування відбувається ак­туалізація опорних знань та робота над понятійним по­лем, виписаним на дошці.

Учитель. Отже, кожна рослина, тварина, людина називається організмом, кожен організм складаєть­ся з клітин.

1. Назвіть головні частини клітини.

2. Яку роль у клітині відіграє ядро?

3. Яку роль відіграють хромосоми спадкової ін­формації?

4. Чи є постійним набір хромосом у клітинах осо­бин, які належать до тзних видів? Скільки хро­мосом у клітинах людини?

5. Як називаються хромосоми, однакові за фор­мою та розмірами?

6. Який набір хромосом містять соматичні клітини?

7. Який набір хромосом містять статеві клітини?

8. Який набір хромосом містить зигота? Чому?

9. Який процес забезпечує постійність числа хро­мосом у всіх клітинах організму?

10. Який процес забезпечує для кожного виду пов­ний диплоїдний набір хромосом і генетичну ін­формацію?

Далі вводиться поняття аутосом і статевих хромосом.

11. Головне значення хромосом полягає в тому, що вони є носіями генів. Дайте визначення гена.

12. Що таке генетичний код, які властивості він має?

Прояв певної ознаки організму контролюється ге­нами. У 46 хромосомах людини розташовується по­над 50 тис. генів. Колір наших очей, волосся, форми носа, вух, губ, розмір пальців, стопи, здатність бачи­ти, чути - вони діють на кожній стадії розвитку лю­дини та протягом всього життя.

Ген----) білок -----) ознака (------ зовнішнє середовище

Ген розташовується вздовж хромосоми подібно до намистини на нитці - лінійне розташування. (Учитель демонструє виготовлений наочний посібник.) Кожен ген має свого партнера, який знаходиться у відповідному місці гомологічної хромосоми. Інак­ше кажучи, гомологічні хромосоми не лише однако­ві за формою та розмірами, але й за генами, які вони несуть. Гени, шо контролюють розвиток певних ознак, знаходяться в однакових ділянках гомологіч­них хромосом (локусах). У кожній клітині знахо­дяться всі гени, але не всі - в активному стані.

Більшість генів існує в кількох різних формах ­алель (дається визначення, записується в зошити).

Алелі займають однакове положення в хромосомах, але здійснюють різну дію. У кожного організму гени можуть бути однаковими або різними.

Дається визначення понять «гомозигота» та «гетерозигота».

Сукупність усіх генів, що взаємодіють,- генотип. Сукупність усіх ознак - фенотип.

Рефлексія

1. Чи зачепили тебе проблеми, що висувалися в ході модуля?

2. Чи цікавим для тебе був модуль? Чим саме?

3. Про що примусив замислитися?

4. Як ти оцінюєш себе під час модуля? А вчителя?

5. Чи маєш ти знання з тих питань, що розглядалися?

6. На які запитання ти хотів би отримати відповідь під час подальшого вивчення теми? 


Теги: Коптелова Т.П., Мінливість, спадковість
Навчальний предмет: Біологія
Переглядів/завантажень: 950/216


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar