| Головна » Біологія |
Тема уроку: Роль голонасінних у природі та житті людини Мета уроку: розглянути значення голонасінних у природі та житті людини Обладнання та матеріали: таблиці, малюнки, фотографії, що ілюструють різноманітність голонасінних і їх значення в природі та житті людини; камінці бурштину, невеличкі картинки викладені бурштином, конвалюти таблеток з вітаміном С та активованим вугіллям. Базові поняття та терміни: фітонциди, еколог, фармацевт, хімік-технолог, природний заповідник «Горгани». Тип уроку: комбінований. Форма уроку: ділова гра. Хід уроку І. Організаційний етап. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Питання для бесіди. Гра «Соснова шишка» (на лусках паперової шишки написані запитання для учнів. Учні по черзі витягують луски з запитаннями і відповідають на них.) 1. Які класи голонасінних вам відомі? 2. Яких представників голонасінних нашого краю ви знаєте? 3. Де і які хвойні ростуть на території нашого селища, нашої школи? 4. Що таке смоляні ходи? 5. Які квіти у голонасінних? 6. Чи утворюють голонасінні плоди? 7. Де розвиваються насінні зачатки та пиляки у голонасінних? 8. Які дві помилки криються в народній назві «кедрові горішки»? Знайдіть і розмістіть представників класів голонасінних відповідно певній колонці в таблиці із запропонованих вчителем представників: клас Гнетові клас Гінкгові клас Саговники клас Хвойні Слова: сосна, гінкго дволопатеве, яловець, ефедра, кедр, саговник пониклий, туя, кипарис, вельвічія, тис, модрина, ялина, ялиця. ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів. Обговорення проблемної ситуації. Вчитель. Все частіше ми чуємо і бачимо, що жителі Прикарпаття потерпають від повеней, селевих потоків, зсувів ґрунту. Це призводить не тільки до матеріальних збитків, але і людських жертв. Чому це відбувається особливо в останнє десятиріччя. (на мультимедійній дошці можна показати кілька слайдів про повінь у Карпатах 2008 року). IV. Вивчення нового матеріалу. Вчитель. Сьогодні ми зібралися за круглим столом на Всеукраїнську конференцію, щоб з’ясувати роль голонасінних у природі та житті людини. Слово надається головуючому, який буде вести нашу конференцію. (на столах таблички з написати учасників конференції) Головуючий (учень 1): «Тема конференції: «Роль голонасінних у природі та господарстві людини». В конференції для обговорення цього питання візьмуть участь науковці, представники природоохоронних організацій, фахівці-спеціалісти різних галузей господарства. Слово надається вченому біологу Прикарпатського національного університету.» Біолог (учень 2): «За значенням у природі та в господарській діяльності людини голонасінні посідають друге місце після квіткових. Майже 90% лісів планети у своєму складі мають хвойні дерева або кущі. Їх могутні ліси на великих територіях створюють величезну кількість органічних речовин і виділяють в атмосферу багато кисню. Оскільки ліси – основне джерело кисню та летких протимікробних речовин (фітонцидів), їх і називають «легенями» або «зеленим щитом» планети». Головуючий: «Слово для виступу надається вченому-екологу Львівського національного університету.» Еколог (учень 3): «Сосни, яловці та інші хвойні рослини мають кореневу систему, що проникає на значні глибини, тому їх висаджують на схилах для запобігання їх розмиванню та закріплення пісків. Підраховано, що на великих гірських схилах з гектара щорічно змивається до 5 тисяч метрів кубічних ґрунту, а в густих яловцевих заростях він майже не розмивається. Ліси поглинають шуми та послаблюють силу вітрів, затримують танення снігів на полях. Ліси підтримують високий рівень ґрунтових вод, якщо вони зникають, то спостерігається низький рівень ґрунтових вод, а це призводить до обміління криниць.» Головуючий: «Слово надається представнику будівельної компанії». Представник будівельної компанії (учень 4): «Хвойні рослини широко використовуються у господарській діяльності людини. Їхня деревина необхідна у будівництві, є цінною сировиною для виготовлення шпал для залізниць, стовпів ліній електропередач, мостів, кріплення шахтних проходів.» Головуючий: «Слово надається представнику деревообробного комбінату». Представник деревообробного комбінату (учень 5): «У меблевому виробництві дуже цінується деревина кипарису болотного, секвої вічнозеленої, тису ягідного. Деревина модрини йде на виготовлення паркету, оскільки є міцною, не піддається руйнуванню у воді та не трухлявіє.» Головуючий: «Слово надається фахівцю з історії». Історик (учень 6): «Уже понад п’ять сторіч тримається на модринових палях, забитих у дно морської затоки, споруди чудового італійського міста Венеції, витримуючи дію солоної води, без значних ушкоджень та руйнувань. ще за Петра І деревину модрини застосовували для будівництва кораблів, що призвело до знищення великих площ цих лісів. «Корабельними гаями» називали модринові ліси в Росії. Фігури тигрів, слонів, ведмедів, крокодилів, оленів у терасних висячих садах Семіраміди формувалися з тису ягідного та самшиту вічнозеленого.» Головуючий: «Слово надається представнику природного заповідника «Горгани».» Представник природного заповідника «Горгани» (учень 7): «У нас в заповіднику ростуть модрина європейська і модрина польська. остання занесена до Червоної книги України. Ліси є домівкою для багатьох тварин, які знаходять в них захист і їжу. Солодкі, соковиті та поживні шишки яловцю, насіння інших голонасінних полюбляють поїдати птахи та ссавці, які і розповсюджують насіння.» Головуючий: «Слово надається хіміку-технологу.» Хімік-технолог (учень 8): «В хімічній промисловості ми використовуємо деревину голонасінних, яка є сировиною для отримання розчинника скипидару (з живиці), ацетону, смоли, спиртів, штучного шовку. З кори хвойних добувають дубильні речовини для дублення шкір у шкіряній промисловості. З механічних волокон кори виготовляють канати та снасті. В целюлозно-паперовій промисловості з деревини ялини виготовляють високоякісний папір.» Головуючий: «Слово надається представнику фармацевтичної компанії». Представник фармацевтичної компанії (учень 9): «Фармакологія (гр. pharmakon - ліки, отрута; logos — поняття, вчення) – наука про ліки та дію їх на живий організм. Голонасінні використовують і для виготовлення ліків. З хвої отримують вітамін С (аскорбінову кислоту – необхідну для підвищення імунітету людини). У хвої ялиці вітаміну С у 6 разів більше, ніж у лимоні. Ялівець також є сировиною для виготовлення лікарських препаратів, які сприяють загоєнню ран, знеболюючих та сечогінних засобів. Листки та насіння гінкго дволопатевого використовують для стимулювання кровообігу і мозкової діяльності.» Головуючий: «Слово надається представнику охорони здоров’я». Представник охорони здоров’я (учень 10): «У медицині для лікування ран, опіків, широко застосовують живицю хвойних. З живиці ялиці отримують камфору, яка покращує діяльність серцевого м’яза, тому ї. вживають при захворюваннях серця. Камфора входить до складу знеболюючих препаратів. Препарати з ялівця застосовують як знеболюючий засіб при лікуванні захворювань суглобів та шкіри. Хвойні рослини виділяють у повітря фітонциди. Фітонциди (від грец. Phyt?n — рослина і лат. caedo — вбиваю) — біологічно активні речовини, що утворюються рослинами, які вбивають чи пригнічують зростання і розвиток бактерій, мікроскопічних грибів, та інші форми мікроорганізмів. Наукові дослідження показали, що в повітрі у смерекових лісах, хвороботворних бактерій у кілька разів менше ніж у міському. Тому у хвойних лісах будують санаторії та інші оздоровчі заклади, або навколо лікарень насаджують голонасінні рослини.» Головуючий: «Слово надається представнику харчової компанії». Представник харчової компанії (учень 11): «Ефірні олії (це жирні рідини, що сильно пахнуть, та легко випаровуються), отримані з живиці, застосовують не тільки в парфумерії та медицині, але й в кондитерській промисловості. Шишки ялівцю містять багато цукру і ароматичних речовин, тому їх використовують у рибній, консервній, м’ясо-молочній галузях харчової промисловості. Там, де ростуть саговники, місцеве населення вживає в їжу серцевину стебла і насіння багате на крохмаль. В їжу вживають «кедрові горішки» насіння сосни сибірської та сосни італійської, бо воно містить до 50% поживної та смачної олії.» Головуючий: «Слово надається представнику відділу культури». Представник відділу культури (учень 12): «Окремі види хвойних використовують під час проведення різних свят (наприклад, новорічними деревами є ялиця, ялина, сосна; у весільних обрядах для прикрашання короваю використовують смерічку (ялину звичайну); на Прикарпатті при завершенні будівництва на дах чіпляють прикрашене кольоровими стрічками хвойне деревце). Закам’янілу смолу давніх голонасінних – бурштин використовують для виготовлення дорогоцінних прикрас (ювелірних виробів, картин) і як ізолятор. З красивої деревини ялиці виготовляють музичні інструменти (віолончелі, скрипки, піаніно, контрабаси). Для цього використовують деревину з красивою текстурою – з річними кільцями однакової ширини.» Головуючий: «Слово надається представнику історико - краєзнавчого музею». Місцевий краєзнавець (учень 13): «Голонасінні рослини відігравали велику роль в житті населення карпатського краю, тому на їх честь було надано географічні назви населеним пунктам: Тисмениця, Тисменичани, Смереково, Смереків, Ялинкувате, Бурштин, Зелена. На честь тису ягідного названа річка Тиса. Серед прізвищ місцевого населення зустрічаються: Смеречук, Смеречанський, Смерека. Голонасінні рослини були і є улюбленою темою створення полотен відомих та маловідомих художників, для написання віршів, пісень: «Смерекова хата, батьківський поріг, Смерекова хата - на крутій горі. Як прийду до неї, коліном припаду, Грудочку землі своєї до вуст прикладу.» «Струнка смерічка край воріт, I найрідніша в цілім світі Матуся сива на дворі». Головуючий: «Слово надається екологу». Еколог (учень 3): «Інтенсивне застосування деревини в різних галузях господарства, спричинило масове вирубування лісів, що завдає значної шкоди нашому краю, нашій державі, нашій планеті. Це призвело до того, що багато видів стали рідкісними і потребують охорони. До Червоної книги України занесені сосна Станкевича, сосна крейдяна, сосна європейська кедрова (яка ще в природних умовах зустрічається у природному заповіднику «Горгани»), модрина польська, яловець високий, тис ягідний. Чим менша площа лісів, тим менше рослини поглинають з повітря вуглекислий газ і виділяють туди кисень. Це може призвести до негативних змін клімату на нашій планеті. Ліси регулюють швидкість танення снігу, рівень води у річках. Тому вирубування лісів на схилах наших гір призводить до швидкого танення снігу на весні, стрімкого підняття рівня води в річках, наслідками яких є повені, зсуви ґрунту, селеві потоки. Висаджуючи на схилах гір сосни, людина запобігає змиванню ґрунтів (зсувам ґрунту, селевим потокам). Сучасні голонасінні утворюють в природі ліси, а вимерлі – відіграли важливу роль в утворенні вугілля.» Головуючий: «Слово надається ландшафтному дизайнеру». Ландшафтний дизайнер (учень 14): «Ландшафтний дизайн – мистецтво та практичні дії по озелененню, благоустрою, організації садово-паркових насаджень, газонів, гірок, застосуванню малих архітектурних форм у зеленому будівництві. Хвойні рослини дуже красиві, тому їх широко використовують у парковому господарстві. Для створення краси та затишку в оселях використовують ялинові бонсаї. У зеленому будівництві їх використовують для формування живоплотів. Їх висаджують в парках, скверах, на вулицях, на власних подвір’ях (сосни, туї, блакитні ялинки, декоративні яловці).» Головуючий: «Заключне слово надається вченому екологу». Еколог (учень 3): «У містах хвойним не затишно, тому що їхні листки забруднюються пилом і газами довше ніж у листопадних порід, а тому й ушкоджуються частіше. Особливо соснові та ялинові насадження. Сосна звичайна чутлива до впливу радіації. З кожним днем зменшується кількість голонасінних, тому потрібно прийняти заходи, по їх збереженню та відновленню.» Головуючий: «Заслухавши всі виступи і пропозиції учасників конференції щодо значення голонасінних в природі та житті людини, прийнято рішення: 1. Оберігати ліси Карпат. 2. Зміцнювати схили гір новими насадженнями. 3. Не забруднювати ліси сміттям. Слідкувати щоб в лісах не створювалися стихійні сміттєзвалища. 4. Проводити серед населення роз’яснювальну роботу про збереження зелених насаджень. На цьому наша конференція закінчила свою роботу. Дякуємо всім учасникам конференції.» V. Узагальнення, систематизація та контроль знань учнів. 1. Яка роль голонасінних у природі? 2. Яке значення займають голонасінні в житті людини? 3. В яких галузях господарства людина використовує голонасінні? 4. Як і чому потрібно оберігати хвойні? 5. Що ви відчуваєте коли знаходитеся у хвойному лісі? 6. Як ви відреагуєте на те, коли побачите, що ваші друзі залишають сміття у лісі? 7. Яку інформацію з нашого уроку ви б використали для збереження власного здоров’я? 8. Чому у хвойних лісах розміщують лікувально-оздоровчі заклади? 9. До чого призводить вирубування лісів? VI. Самостійна робота. Робота з підручником. Тестові завдання (підручник 7 клас, Мусієнко М.М., Славний П.С., Балан П.Г., сторінка 188). І варіант: 1,3,5,7,9. ІІ варіант: 2,4,6,8,10. Які слова у вас асоціюються зі словом “смерічка ”? С струнка, святкова М мій дім Е естетична насолода Р рідний край І інструментальний ансамбль, іграшка новорічна Ч чисте повітря К Карпати, красива, корисна А активоване вугілля, аскорбінова кислота Розв’яжіть задачу. У результаті аналізу повітря виявлено, що 1 кубічний метр повітря хвойного лісу містить 500 хвороботворних бактерій, тоді як міського 40000. У скільки разів повітря міста брудніше від повітря хвойного лісу? Поміркуйте! В кожного вдома є аптечка першої невідкладної допомоги, в якій є чорні таблетки активованого вугілля, що застосовують для лікування при отруєннях та для очищення кишкового тракту. Що мають спільного активоване вугілля з голонасінними рослинами? VII. Домашнє завдання. 1. Запропонуйте альтернативу новорічній ялинці2. Прочитати матеріал підручника до теми (підручник 7 клас, Мусієнко М.М., Славний П.С., Балан П.Г., параграф 46). 3. Виконати завдання з теми уроку в робочому зошиті. VIII. Підсумок уроку. Дякую за увагу!
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |