| Головна » Біологія |
Іванишина Анна Леонтьева Ганна Нуклеїнові кислоти Нуклеїнові кислоти (від лат. nucleus— «ядро») вперше виявлені в 1968 р. швейцарським хіміком Ф. Мішером в ядрах клітин. Пізніше аналогічні речовини були знайдені також у протоплазмі клітин. Історія Складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди. Нуклеїнові кислоти забезпечують зберігання й передачу спадкової інформації, беручи безпосередню участь у синтезі клітинних білків. Вони входять до структури складних білків нуклеопротеїдів, які містяться в усіх клітинах організму людини, тварин, рослин, бактерій та вірусів. Кількість нуклеїнових кислот у різних нуклеопротеїдах, крім вірусних, коливається в межах від 40 до 65% Нуклеїнові кислоти - це високомо-лекулярні органічні сполуки мономерними одиницями нуклеїнових кислот є нуклеотиди. При гідролізі нуклеотидів утворюються вуглевод, ортофосфорна кислота та гетероциклічні основи. Фрагмент полімерного ланцюжка Будова Будова нуклеїнових кислот розподіляють на дезоксирибонуклеїнові кислоти (ДНК), які містять вуглевод 2-дезокси-D-рибозу, та рибонуклеїнові кислоти (РНК), які вміщують вуглевод D-рибозу. 2-дезокси-D-рибоза та D-рибоза знаходяться в нуклеїнових кислотах у β-фуранозній формі: в 2-дезокси- D-рибоза D-рибоза добре розчиняються у воді практично не розчиняються в органічних розчинниках. Дуже чутливі до дії температури і критичних значень рівня pH. Молекули ДНК з високою молекулярною масою, виділені з природних джерел, здатні фрагментуватися під дією механічних сил. Нуклеїнові кислоти фрагментуються ферментами - нуклеазами. Фізичні властивості До складу ДНК входять аденін, гуанін, цитозин і тимін. а до складу РНК аденін, гуанін, цитозин і урацил. Для гуаніну, урацилу, тиміну та цитозину рпягтива лактам-лактимна таутомерія: урацил Лактамна форма Лактимна форма N-глікозидний звязок рибонуклеозид урацил рибоза аденін дезоксирибоза дезоксирибонуклеозид N-глікозидний звязок Складний ефір фосфорної кислоти (фосфат) нуклеозиду назива ють нуклеотидом. рибонуклеотид дезоксирибонуклеотид У назвах дезоксирибонуклеозидів додатково вводиться префікс дезокси- (дезоксі-), наприклад: дезоксіаденозин, дезоксигуанозин, дезоксицитидин. Винятком є назва нуклеозиду, що складається з дезоксирибози та тиміну тимідин (замість дезокситимідину). тимідин дезоксіаденозин дезоксіцитидин дезоксигуанозин гідроліз нуклеїнових кислот можна подати у вигляді схеми: Утворення нуклеотидів Нуклеотиди утворюються при взаємодії пентози з азотистою основою (утворюючи N-глікозидний зв'язок при взаємодії з глікозидним гідроксилом пентози та нітрогеном N-1 піримідинових та N-9 пуринових основ) і залишком фосфорної кислоти (вз 3 або 5 гідроксилом) : Певна послідовність нуклеотидних ланок у полінуклеотидному ланцюзі називається первинною структурою нуклеїнових кислот. (Просторова орієнтація полінуклеотидних ланцюгів у молекулі називається вторинною структурою нуклеїнових кислот. Первинна і вторинна будова
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |