Головна » Всесвітня історія

Утворення національної держави в Італії

Мета:

навчити учнів встановлювати хронологічну послідовність подій; визначати причини, хід та наслідки об’єднання Італії; пояснювати терміни: «помірковано-ліберальний напрям об’єднання», «революційний напрям об’єднання»; давати характеристику політичним лідерам даного періоду;
розвивати логічне мислення та вміння встановлювати причино-наслідкові зв’язки;
виховувати почуття поваги до інших європейських народів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування вмінь та навичок.

Наочність та обладнання: презентація «Об’єднання Італії», підручник Я. М. Бердичевського, І. Я. Щупака, Л. В. Морозова «Всесвітня історія. 9 клас», атлас з всесвітньої історії. 9 клас, карта Об’єднання Італії.

Основні терміни і поняття уроку, дати, персоналії: Помірковано-ліберальний напрям, революційний напрям, «Рісорджіменто», Кавур Камілло, Віктор Еммануїл II, Мадзіні  Джузеппе, Гарібальді Джузеппе.

«Помірковано-ліберальний напрям» - об’єднання Італії під верховенством Сардинського королівства, де формою державного правління була б конституційна монархія.

«Революційний напрям» - об’єднання Італії в єдину демократичну республіку спираюсь на інтелігенцію,ремісників, робітників, селян.

«Рісорджіменто» - рух за звільнення з-під австрійського гніту та об’єднання Італії

Кавур Камілло – граф, італійський політичний і державний діяч, закликав до об’єднання Італії дипломатичним шляхом

Віктор Еммануїл II – король Італійського королівства

Мадзіні  Джузеппе – італійський революціонер, закликав до об’єднання Італії революційним шляхом.

Гарібальді Джузеппе – італійський революціонер, один із лідерів визвольного руху.

1859 р. – франко-п’ємонтсько-австрійська війна.

1860 р. – після плебісциту Флоренція, Парма, Модена приєднуються до П’ємонту

1860 р. – входження півдня Італії до П’ємонту

17 березня 1861 р. – проголошення Італійського королівства

1866 р. - Італо-пруссько-австрійська війна

1870 р. – Франко-прусська війна

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

-Коли проходив Віденський конгрес?

(Підручник, ст. 60-61, Вересень 1814 – червень 1815 рр.)

-Які були рішення Віденського конгресу по відношенню до Італії?

(Підручник, ст. 60-61, Італія була розділена, було відновлено Сардинське королівство. Австрія відновила свою владу у Венеції й Ломбардії )

-Назвіть одне з основних завдань революції 1848 р. в Італії?

(Підручник, ст. 109-110, Знищення державної роздробленості та австрійського гніту. Створення єдиної національної італійської держави.)

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Повідомлення теми, мети, плану уроку.

План уроку

1.Причини об’єднання Італії.

2.Шляхи об’єднання.

3.Утворення Італійського королівства.

Завдання.

Сформулюйте причини об'єднання Італії. (на ватмані)
Покажіть на карті держави на які була поділена Італія.

Робота з підручником та картою.

Учні опрацьовують текст підручника (ст. 126-128) і готують відповідь на запитання.

Причини об'єднання Італії:

Об’єднуючі ідеї серед населення італійських держав.
Необхідність економічного об’єднання.
Окупація частини Італії Австрією.
Світська влада Папи Римського
Поширення національно-визвольного руху
Зовнішні загрози (Франція)

Створення національної держави ставало потребою усього італійського народу. Питання полягало в тому, яким чином буде здійснено це завдання і в який спосіб відбудеться об’єднання Італії.

Шляхи об’єднання Італії:

«Революційно-демократичний» - революційні демократи, що спиралися на ремісників,селян,інтелігенцію обстоювали революційний шлях об’єднання країни в єдину демократичну республіку. Визначними представниками цього табору були Мадзіні та Гарібальді.

«Помірковано-ліберальний» - представляв інтереси ліберального дворянства і буржуазії, орієнтувалися на об’єднання під владою конституційного монарха, головне місце займав економічно розвинений П’ємонт. Лідер течії граф К. Кавур, який вважав що об’єднання країни має здійснитися «Зверху» під владою Віктора-Емануїла ІІ.

Повідомлення учнів про К. Кавура, Дж. Мадзіні, Дж. Гарібальді.

Групова робота

Завдання.

Об’єднатися в три групи і на основі документів, додаткового матеріалу скласти історичні портрети К. Кавура, Д. Мадзіні, Дж. Гарібальді.

1-а група. К. Кавур та його діяльність.

2-а група. Д. Мадзіні та його діяльність.

3-я група. Дж. Гарібальді та його діяльність.

Текст 1. Французький історик А. Дебидур про К. Кавура

Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы. - М.: АСТ, 2003. - С. 70–71.

«...Вирізняючись зовнішньою добродушністю, веселою і простою вдачею, що сприяло зростанню його популярності, Кавур був незрівнянним дипломатом, уміючи з однаковим мистецтвом форсувати події або вичікувати і готувати їх, наступати або поступатися. Присутність духу ніколи не залишала його; ніхто не умів з такою швидкістю отримувати вигоду з перешкод, що траплялися на шляху, і використовувати їх на свою користь. Зухвалий і водночас обережний, у разі потреби не дуже сумлінний, Кавур зазвичай не вирізнявся особливою педантичністю. Але слід визнати, що спершу він кожного разу вдавався тільки до чесних і законних прийомів....Він прагнув посилено розвивати сільське господарство, промисловість і торгівлю і... вкрив країну мережею залізниць, після чого державні доходи незабаром збільшились удвічі. Разом з тим, він переводив п’ємонтські фортеці у стан оборони, наповнював арсенали і суттєво збільшив сардинську армію, яка... незабаром перетворилася... на одну з найкраще організованих в Європі....Він хотів переконати європейських монархів, і особливо імператора французів, що його політика спрямована не на повалення тронів, а навпаки, на їх зміцнення, бо вона дає йому можливість стримувати революційний рух і керувати ним».

Запитання:

1.Як характеризує Кавура автор?

2.Які з рис його вдачі для вас найбільш привабливі?

3.Що робив Кавур для досягнення єдності Італії?

4.Як ви вважаєте, чому Кавур багато уваги приділяв розвитку економіки?

Текст 2. З прокламації Дж. Мадзіні «До сицилійців» (2 березня 1860 р.)

Хрестоматия по новой истории. 1789–1870 / Под ред. А. В. Ефимова, В. А. Орлова. — М., 1941. — С. 313–316.

«Тепер обговорюється питання не про республіку або монархію, йдеться про національну єдність — бути або не бути; чи залишатися розчленованими та у рабстві за бажанням іноземного деспота — не важливо, французького або австрійського, — чи стати людьми, бути вільними...

Якщо Італія бажає бути монархічною під Савойською династією, то нехай. Якщо після об’єднання побажають оголосити визволителями або, не знаю ким ще, короля і Кавура, то нехай. Все, що ми тепер хочемо, — це утворення Італії; вона повинна бути створена, і створена за власною свідомістю і натхненням без надання необмежених повноважень у цій справі Кавуру і королю...»

Запитання:

1.Яким чином, на думку Мадзіні, Італія повинна була досягти єдності?

2.Чому Мадзіні заперечував проти надання необмежених повноважень Кавуру і королю?

Текст 3. Гарібальді про себе і боротьбу за єдність Італії

Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время 1640–1870. — СПб., 1998. — С. 380–381.

«Я був і залишаюся республіканцем», «Я звик підпорядковувати будь-які свої політичні переконання меті об’єднання Італії, яким би шляхом це не відбувалося», «Спочатку побудуємо свій будинок, виженемо непроханих гостей, а потім вже будемо наводити в ньому лад».

«З того моменту, коли я переконався, що Італія повинна йти разом з Віктором-Еммануїлом, щоб позбутися влади іноземців, я визнав своїм обов’язком коритися його наказам, чого б це мені не коштувало, примушуючи навіть мовчати мою республіканську совість... Таке моє переконання було у 1859 р.».

«Государю! Крик, — "Допоможіть!” — що пролунав у Сицилії, збурив моє серце і серця декількох сотен моїх колишніх солдатів. Я не радив моїм братам у Сицилії піднімати повстання, але з того часу, як вони повстали в ім’я єдності Італії проти безсоромної тиранії нашого часу, я не вагаючись став на чолі експедиції. Якщо ми переможемо, я сподіваюся, що Італія та Європа не забудуть, що ця справа була сповнена великодушним поривом патріотизму. Якщо ми будемо переможцями, мені дістанеться слава прикрасити Вашу корону новою і, можливо, найбільш коштовною з її перлин за однієї, проте, умови, що Ви ніколи не дозволите своїм радникам передати її чужоземцям...»

Запитання:

1.Визначте політичні погляди Гарібальді.

2.Що ви можете сказати про Гарібальді як людину і політика?

Робота в парах з роздатковим матеріалом

І група. Заповнити таблицю І етапу об’днання Італії.

ІІ група. Заповнити таблицю ІІ етапу об’єднання Італії.

Після цього учні презентують свою роботу

Таким чином, у ході об'єднання Італії, у Європі з'явилася нова держава - Об’єднане королівство Італія.

V. Узагальнення та систематизація знань

Сьогодні на уроці ми розібрали процес об'єднання Італії. Давайте повторимо основні моменти теми:

Розкрийте причини об'єднання Італії. (Єдність для розвитку Італії)
Яким шляхом відбулося об'єднання Італії? («Зверху» +  «знизу»)
Що стало центром об'єднання Італії? (П’ємонт)
Результат об'єднання Італії (Італійське королівство)

Тестові завдання

VI. Підбиття підсумків уроку

Вправа «Дві правди – одна брехня»

Хибне третє твердження

Варіанти тверджень:

Джузеппе Гарібальді - італійський революціонер, один з лідерів визвольного руху проти австрійського панування і папської влади в Італії.

2.Під час походу Дж. Гарібальді італійське військо оволоділо Палермо і встановило свій контроль над Критом. Після перемоги при Калатафамі в руках гарібальдійці опинилася вся Сицилія. У вересні 1860 року Гарібальді оволодів Неаполем

3.Оформлення об’єднання Італії затяглося до 1870 року. Після франко-прусської війни до Італійського королівства було приєднано Рим, який став столицею держави.


Теги: історія Італії, Жидун Т.Я.
Навчальний предмет: Всесвітня історія
Переглядів/завантажень: 1689/281


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar