| Головна » Географія |
Мета: сформувати знання про утворення і особливості озер, багаторічну мерзлоту, сучасне зледеніння Євразії. Ознайомити учнів з озерами Євразії. Вчити учнів мислити, творчо працювати над навчальним матеріалом. Розвивати вміння самостійно аналізувати, удосконалювати навички роботи з картами, схемами. Прививати любов до природи земної кулі, рідного краю. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: підручники, контурні карти, атласи, ілюстрації, комп’ютер, презентація, проектор, фізична карта Євразії, фізична карта України, електро нні карти та атласи. Х І Д У Р О К У I. Організаційний момент. (1 хв.) Учитель налаштовує учнів на плідну роботу. Уважно слухати. II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності. (5 хв.) Учитель. Ми продовжуємо вивчати материк « Євразія». Він – найбільший за площею (54,6 млн.км²), на ньому розташовані найвищі гори в світі Гімалаї з найвищою точкою над рівнем моря г. Еверест ( 8850м) і найнижчою точкою Мертве море (- 421м). Материк простягся через усі географічні пояси Північ- ної півкулі й омивається водами чотирьох океанів. Найгустіше заселений. В Євразії- країни (Китай – 1,3млрд.чол., Індія – 1,1млрд.чол.) з найбільшою кількістю населення. За своєю площею найбільша країна світу (Росія –17млн. км²). Особливими в Євразії є озера: найглибші, найбільші. Цей материк – во- лодар найбільшого у світі масиву багаторічної мерзлоти, боліт, величезної кі- лькості льодовиків в горах. III. Оголошення теми і мети уроку. ( 1 хв.) Учитель. Сьогодні на уроці вивчимо тему: «Озера Євразії. Багаторіч на мерзлота. Сучасне зледеніння ». IV. Вивчення нового матеріалу. ( 22 хв.) Учитель. Наша подорож почалася. Клас об’єднався в чотири групи «Озерознавці », « Гідрогеологи », « Гляціологи », «Літературознавці », які отримали випереджувальні завдання. Завдання: I. « Озерознавці ». 1. Вибрати 9 найособливіших озер Євразії (див. слайд 1). Підготувати комп’ютерну презентацію. 3. Коротко презентувати кожне озеро. II. « Гідрогеологи ». 1. Зібрати головні відомості. 2. Продемонструвати вдалі фотознімки, малюнки. 3. Використати фактичний матеріал. III. « Гляціологи ». 1. Зацікавити однокласників своїм дослідженням. 2. Оригінально представити проект, мандруючи по карті. IV. « Літературознавці ». 1. Оформити виставку літературних джерел про озера, гарячі джерела, болота, льодовики, багаторічну мерзлоту Євразії. 2. Ознайомити присутніх зі змістом окремих з них. 3. Зацікавити однокласників презентованими джерелами. Усі групи готові до мандрівки і будуть представляти свої дослідження. Журі допоможе в оцінюванні роботи груп. Учень. Наша група «Озерознавців » із залізнодорожного вокзалу поїздом помандрувала у Волинську область до Шацьких озер. Там найглибше озеро України - озеро Світязьке. Це практично доведено. Довжина – 9,3 км, шири -на - 4,8 км, глибина – 58, 4 м, прозорість – 5,4 м, площа – 24, 2 км². Карстове. З водяної рослинності поширені очерет звичайний, рогіз широколистий, осо- ка пухнаста, жовтець язиколистий, рдесник плаваючий, куга озерна, латаття біле, елодея канадська та ін. Є риба: водяний вугор, сом, лящ, карась. Район туризму й відпочинку (див. слайд 11). Учень. Знову поїздом поїхали в Одеську область, у пониззя Дунаю, до най-більшого за площею озера Ялпуг, що в Україні. Довжина – 39 км, ширина до 5 км, середня глибина – 2 м. Площа – 149 км². Заплавне. Живиться за раху- нок водообміну з озером Кугурлуй; впадає річка Ялпуг. Температура води влітку + 24º, +25º; взимку замерзає. Береги поросли очеретом і рогозом. Бага- та водойма на раки та рибу (до 40 видів) (див. слайд 12). Учень. Кораблем через Чорне, Мармурове, Егейське моря, далі автобу- сом - до Мертвого моря. Мертве море або Бахр - Лут – безстічне озеро в Ізраї лі та Іорданії. Розташоване в тектонічній западині Гхор на 395 – 421 м нижче рівня моря. Довжина – 76 км, ширина – 17 км, глибина – 356 м, площа – 1050 км². Максимальна солоність - 310‰. Грязі мають лікувальні властивості. Ор- ганічне життя майже відсутнє, крім деяких видів найпростіших організмів- архебактерій, одноклітинних водоростей, пліснявих грибків.Добувають калій ну сіль, бром (див. слайд 10). Учень. Із Тель - Авіва – літаком до Астрахані. Там Каспійське море - озе ро – найбільша безстічна водойма. Довжина – 1200 км, ширина – 320 км, гли- бина – 1025м, площа – 371 тис. км². Залишкове. На 28 м нижче рівня моря. Се редня солоність - 13‰, максимальна - 300‰. Важливий район нафтодобува-ння і рибальства(осетрові). Має велике транспортне значення(див. слайд 2) Учень. З Астрахані через залізнодорожню паромну переправу до м. Шев- ченко, автобусом, на осликах і перед нами – безстічне солоне Аральське море -озеро, якого майже не залишилось. Площа – 3300 км² ( 64 тис. км² ), глибина – 8,7 м ( 67 м), солоність – 15,9‰. Залишкове. Аральське море до висихання було четвертим за площею озер в світі після Каспійського моря, Верхнього озера ( Пн. Америка), озера Вікторія (Африка). Деградація Аральського моря почалася в 1960 роки, коли забрали велику частинку стоку Амудар’ї і Сир- дар’ї в канали, які зрошували бавовникаві і рисові поля на території Узбекис- тану і південного Казахстану. Знищена частина тугаїв в заплавах Амудар’ї і Сирдар’ї. Зменшилась кількість тварин. В результаті море значно відступило від свого берега і поділилось на Великий та Малий Арал, показалось дно, по- крите морськими солями з домішками пестицидів й інших хімікатів. На дні колишнього моря – озера утворилась піщано – соляна пустеля Аракум (див. слайд 4). Учень. Від Аральська, що в Казахстані до Душанбе, столиці Таджикиста- ну полетіли літаком, а потім – сухопутним транспортом до Сарезького озера. Воно розташоване на Памірі на висоті 3239- 3263 м над рівнем моря. Площа - 86,5 км², довжина – 55,8 км, ширина – 3,3 км, глибина – 505 - 520 м. Утвори- лося в 1911році після землетрусу і обвалу в горах, який перекрив річку Мур- габ. Загатне. Замерзає. Є риба маринка, осман. Об’єкт туризму. Вважається небезпечним через сейсмічність території (див. слайд 9). Учень. Щоб з Памірських гір добратися до озера Лобнор потрібно подолати відстань більше 1500 км через пустелю Такла - Макан (кам’яний мішок). Лобнор – безстічне, солоне озеро на заході Китаю в південно – схід-ній частині Таримської рівнини на 780 м вище рівня моря, яке висихає. Його дослідив відомий мандрівник, географ М.М. Пржевальський. Розміри і гідро- режим озера змінюється в залежності від стоку річок Тариму і Кончедар’ї. Середня площа – 3 тис. км², глибина – 1 м. Залишкове. Замерзає. Озеро швид ко зменшується і засолюється, поділилось на декілька озерець і боліт внаслі- док господарської діяльності людини. Головна причина це – інтенсивне виру- бування тополь, верб, очерету прибережних тугаїв для опалювання жител на- селення ( див. слайд 8). Учень. Наш шлях лежить з Китаю в Казахстан. Озеро Балхаш – за- лишкове, (колись давно – велика водойма) безстічне. Лежить на висоті – 342 м над рівнем моря, довжина – 605 км, ширина – 74 км, глибина - 26м, площа – 18,3 тис. км². Західна частина озера – прісна, туди впадає річка Ілі, до сере- дини воно звужене і поросле очеретом, тобто немає змішування води, тому східна – солона. Флора озера багата такими рослинами: туранга, верба, оче- рет, рогіз; під водою ростуть уруть, наяда, роголистник, рдесник. В Балхаші водяться молюски, 20 видів риб: балхашська маринка, сазан, судак, жерех, лящ, небезпечний змієголов та ін. Судноплавне. Вабить туристів (див. слайд6). Учень. Мандрівка « Озерознавців » закінчилася. біля найглибшого озе- ра в світі - озера Байкал на півдні Східного Сибіру в Бурятії. Воно лежить на висоті 456 м, довжина - 636 км, ширина (середня) – 48 км, глибина (макси- мальна) – 1620 м, площа – 31,5 тис. км², об’єм – води – 23 тис. км³. Походження - тектонічна западина. Прозорість води до 40 м. В Байкал впада- ють 300 річок, а витікає одна Ангара. Рослинний і тваринний світ озера дуже багатий. Відомо 1550 видів тварин, і 1085 видів рослин. 75% тваринного сві- ту – ендеміки: риба голом’янка,яка народжується живою,байкальська нерпа та ін. В Байкалі нараховується 52 види риб: омуль, східний лящ, амурський сазан, сом, окунь, 20 видів бичків, байкальський осетр, щука, сибірський ха- ріус, сиг та ін. Байкал – одно з найстародавніших озер світу, існує біля 25 млн. років. Це сховище високоякісної і відносно чистої прісної води. В ньо- му скупчено ¼ її світових запасів. Приваблює багато туристів. Судноплав-не (див. слайд 7). Учень. Ми – група « Гідрогеологів » відправилася із аеропорту « Бо- риспіль », що біля Києва, повітряним простором на острів Ісландія, а потім на Камчатку. На території поширення діючих і згаслих вулканів підземні во- ди нагріваються магмою і можуть виходити на поверхню як гарячі джерела Особливо їх багато на острові Ісландія та півострові Камчатка. (див. слайд 13). Деякі гарячі джерела через певні проміжки часу викидають вгору струмені окропу. Вони називаються гейзерами. В Ісландії - знаменитий Великий гей- зер, на Камчатці – Долина гейзерів. Людина використовує тепло цих джерел: обігріває житлові будинки, теплиці, отримує електроенергію (див. слайд 14). Учень. Юні дослідники багаторічної мерзлоти гелікоптером добра- лися до річки Індігірки, що в Північно - Східному Сибіру. Понад 100 років то му на березі цієї річки мисливець знайшов голову та ікла мамонта. Тварина добре збереглася, хоч пролежала в землі десятки тисяч років. Зберегла мамон та багаторічна мерзлота – шар мерзлої землі з постійною температурою ниж- че від 0ºС. Багаторічна мерзлота утворилась в льодовикову епоху, де терито- рія земної поверхні не була покрита льодом, середньорічні температури були дуже низькими. Вона збереглася в тих районах, де і зараз середньорічні тем- ператури повітря нижче 0ºС. Потужність шарів мерзлоти різна: від декількох метрів до одного кілометра. Інколи на глибині зустрічаються шари льоду до 60 м. Його називають викопним льодом. Поширена багаторічна мерзлота в Північній Америці та Євразії (25%) площі (див. слайд 16). Учень. Гляціологи – дослідники льодовиків полетіли літаком на острів Гренландія. Багато мільйонів років тому льодовики покривали північ Євразії, а також - значну частину України. Ми живемо в після льодовикову епоху. Льодовик – це скупчення багаторічного льоду. Розрізняють материко- ві льодовики ( остр. Гренландія, Антарктида) і гірські льодовики. Покривні льодовики Антарктиди і Гренландії під дією сили земного тяжіння сповзають відколюються і утворюють великі глиби льоду – айсберги, які дрейфують в океані. Вони досягають великих розмірів – від декількох десятків кілометрів в довжину і до 200 м в висоту. Високо в горах температура значно нижча, ніж біля підніжжя. З висотою сніг нагромаджується і перетворюється в лід. Тому вершини високих гір по- криті льодовиками і снігами, їх утворення залежить від широти місцевості, висоти над рівнем моря, рельєфу. Якщо всю масу льоду сучасних льодовиків рівномірно розподілити на поверхні всієї земної кулі, товщина льодового панциря буде біля 50 м. Потужні шари льоду, якими вкриті Гренландія і Ан- тарктида дуже впливають на клімат планети і гідрологію Світового океану (див. слайд 15). Учень. « Болотознавці » дослідили болота Українського Полі- сся і Західного Сибіру. Найпоширеніші болота у тундровій та лісовій зонах. В межах України найбільше боліт на Поліссі ( їх до 90%, особливо, у Волин- ській, Рівненській, Чернігівській областях), у долинах степових річок та в Українських Карпатах. Західно – Сибірська рівнина має площу біля 3 млн. км². Там багато річок (Єнісей, Об, Іртиш), озер. Дуже заболочена. Болото – надмірно зволожена ді- лянка земної поверхні з вологолюбною рослинністю( зелені і сфагнові мохи, очерет, рогіз, осока, журавлина, росичка круглолиста, сосна, береза та ін.), із залишків якої утворюється торф. За умовами живлення болота поділяються на низинні, верхові, перехідні. Здійснюються заходи, щодо охорони боліт, то- му що вони нагромаджують вологу, є природними фільтрами, дають початок струмкам і рікам, зменшують посухи, там ростуть ягідні та лікарські росли- ни, водяться цінні звірі – бобри, ондатри, нутрії, гніздяться птахи (див. слайд 18) Учень. Юні географи – літературознавці знайшли і опрацювали довід- кову, художню літературу про озера Євразії, України, гарячі джерела, гейзе- ри, багаторічну мерзлоту, льодовики, болота. В Географічній енциклопедії України т.3. – К., 1989, докладно представлено регіональний матеріал, відо- мості про озера Світязь, Ялпуг, болота Полісся, рослинні угрупування, твари нний світ. З Українського Радянського Енциклопедичного Словника т.1, т.2. К., 1988, можна дізнатися про озера Євразії, багаторічну мерзлоту, гарячі джерела. Майже тисяча відповідей на тисячу запитань представляє книга Галазия Г. И. «Байкал в вопросах и ответах», М., 1988. Дуже багато цікаво- го в книзі Л.Д. Долгушина, Г. Б. Осиповой «Ледники », М., 1988. Це загальні відомості про будову, динаміку і режим льодовиків, області максимального поширення морського льоду і розносу айсбергів. Лід – це найпоширеніша на Землі гірська порода. В нарисах Л. Е. Родина « На разных широтах », М., 1988, розповідається про рослинний світ і тварини боліт. Інтернет(www.goog- le.com.ua)допоможе знайти відповідь на будь- яке запитання (див. слайд 17). Учні закінчили мандрівку, а журі оцінило роботу дослідницьких груп. V. Осмислення нових знань і вмінь ( 5 хв.). 1. Інтерактивна вправа « Метод – прес ». Учитель. Щоб бути чітким і переконливим, висловлювання повинні мати таку структуру й етапи: 1. Позиція « Я вважаю, що…». 2. Обгрунтування « … тому що …». 3. Приклад « …наприклад …». 4. Висновки: «Отже, я вважаю…». Ілюстровані запитання до теми уроку: Мал. 17 Мал. 18 1. Яка частина озера Балхаш – прісна? (Відповідь учня. Я вважаю, що західна частина озера Балхаш прісна, тому що в західну частину озера впа- дає річка Ілі, до середини воно звужене і заросле очеретом, тобто немає ци- ркуляції води по всій площі Балхашу. Отже, я вважаю, що західна частина озера - прісна, а в східній, через відсутнє змішування, вода – солона), див. ма люнок 17. 2. Чому в Мертвому морі – озері майже немає життя? ( В ропі можуть жити тільки деякі види найпростіших- архебактерії, одноклітинні водорості,пліс- няві грибки), див. малюнок 18. Мал. 19 Мал. 20 3. Що вплинуло на висихання Аральського моря – озера? (Припинення стоку Амудар’ ї, і Сирдар’ ї внаслідок надмірного зрошування), див. малюнок19. 4. Яка площа Каспійського моря – озера і, що вона підтверджує? (Каспійське море - озеро – найбільше в світі за своєю площею 376 тис. км²), див. малю -нок 20. 5. Якого походження Сарезьке озеро? (Загатне), див. малюнок 21. 6. Чому озеро Лобнор називають озером – мандрівником? ( Розміри і гідроре жим змінюється в залежності від стоку річок Тариму і Кончедар’ї) див. ма- люнок 22. 7. Яке озеро найглибше в Україні? ( Найглибше в Україні озеро Світязь – 58, 4 м), див. малюнок 23. 8. Чим відрізняється озеро Байкал від інших озер? (Байкал – найглибше із озер світу 1620 м, має 75% ендеміків тваринного світу: голом’янка, байка- льська нерпа та інші) див. малюнок 24. Мал. 21 Мал. 22 9. Чому на земній поверхні з’являються гарячі джерела? (На території по- ширення діючих і згаслих вулканів підземні води нагріваються магмою і мо- жуть виходити на поверхню, як гарячі джерела), див. малюнок 25. Мал. 23 Мал. 24 10. Що таке гейзер? ( Фонтануючі гарячі джерела називаються гейзерами), див. малюнок 26. 11. Де взялася багаторічна мерзлота? (Багаторічна мерзлота утворилась в льодовикову епоху, де територія земної поверхні не була покрита льодом, а середньорічні температури нижче 0º С), див. малюнок 27. Мал. 25 Мал. 26 12. Як утворюються айсберги? (Покривні льодовики під дією земного тяжін- ня відколюються, сповзають і утворюють великі глиби льоду – айсберги), див. малюнок 28. 13. Яке важливе значення мають болота? (Болота нагромаджують вологу є природними фільтрами, дають початок струмкам і рікам, зменшують по-сухи), див. малюнок 29. Мал. 27 Мал. 28 14. Чим особливе озеро Ялпуг? (Найбільше в Україні прісне озеро – 149 км²) див. малюнок30. Мал.29 Мал. 30 VI. Закріплення, систематизація та узагальнення ( 7 хв.). 1. Практична робота № 8. Позначити на контурній карті озера Євразії. VII. Підсумок уроку ( 3 хв.). 1. Оцінювання знань учнів на уроці. VIII. Домашнє завдання: ( 1 хв.) опрацювати § 55 підручника, закінчити практичну роботу № 8, повторити § 18. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Пометун О., Пироженко П. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: «Видавництво А.С.К.», 2004. – 67с., 82с. 2. Географічна енциклопедія України т.3.- К.: «Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1993. – 169с.; 461с. 3. Український Радянський Енциклопедичний Словник т.1. - К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1988. – 38с.; 133с.; 139с.; 205с 389с.; 710с.; 746с. 4. Український Радянський Енциклопедичний Словник т.2. – К.: Головна Редакція Української Радянської Енциклопедії, 1988. – 21с.; 240с.; 278с.; 382с 5. Галазий Г. И. Байкал в вопросах и ответах. – М: «Мысль», 1988. – 10с.; 160с.; 180с.; 194с. 6. Велика ілюстративна енциклопедія школяра. – К.: «Махаон – Україна», 2003. – 8с. 7. Долгушин Л.Д., Осипова Г.Б. Ледники. – М: «Мысль», 1989. – 4с.; 61с.; 71с.; 187с.; 196с. 8. Месснер Р. Хрустальный горизонт. – М: «Планета», 1990.- 198с.; 242с. 9. Родин Л. Е. На разных широтах. – М: «Мысль», 1988. – С. 9 – 11., с. 113-114.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |