Головна » Географія

Мінеральні ресурси. Паливні корисні копалини

МЕТА:  систематизувати знання  учнів про мінеральні ресурси; формування знань про паливні ресурси України; удосконалювати уміння та навички працювати з  тематичними картами атласу та контурними картами.

ОБЛАДНАННЯ: атласи, фізична карта України, контурні карти

ИП УРОКУ: комбінований.

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бліцопитування.

Який рельєф переважає на території України?

Подорож по карті.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.  Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Тривала історія геологічного розвитку  території України та розташування її в межах різноманітних  тектонічних структур, сприяли утворенню численних корисних копалин. Загалом у надрах України міститься понад 96 видів корисних копалин, що мають промислове значення.  Вони зосереджені у 20 тисяч  родовищах. Корисні копалини, що залягають у надрах землі, які людина використовує чи може використати  складають – мінерально-сировинні ресурси.

В Україні є всі види мінерально-сировинних ресурсів за походженням:

 паливні, рудні  та нерудні.

До паливних відносять: газ, нафту, торф, горючі сланці.

структуру видобутку палива в Україні

Вугілля -75%

Газ – 19,1%

Нафта – 5,3%

Торф – 0,2%

2. Знайомство з родовищами паливних корисних копалин.

Провідне місце серед паливних  корисних копалин посідає кам’яне вугілля. Головні запаси  кам’яного вугілля зосередженні у двох басейнах

          Донецький кам’яновугільний басейн є головною вугільною базою  країни. в ньому зосереджено 95% вугілля, видобувається в Україні. ( 37% припадає на Донецьку область, 58 % на Луганську область Площа  басейну – 50 тис. кв. км. Найбільше шахт зосереджено в Донецькій області.

       Складні умови видобутку зумовлюють високу собівартість вугілля, а застаріле обладнання і загазованість пластів підвищують аварійність на шахтах. Актуальним стало питання закриття  нерентабельних шахт. Вугілля Донбасу використовують для потреб металургії, енергетики та інших галузей господарства України й частково вивозять за кордон.

Другий великий кам’яновугільний  басейн  Львівсько-Волинський –знайдемо на карті  і позначимо в контурній карті.

  Львівсько-Волинський басейн – є важливою вугільною базою на заході країни. Розташований у межах Львівської і Волинської областей. Його площа – 10 тис км. кв. Видобуток вугілля почався у 1950-ті роки. Потужність шарів – до 0, 6 м., глибина залягання  - 300-900м. Якість вугілля трохи гірша, переважає високо зольне вугілля, що містить велику кількість вологи, сірки й азоту. В основному  вугілля використовують на теплових електростанціях. Перспективи розвитку пов’язані з видобутком коксівного вугілля у південно-західній частині басейну.

Буре вугілля – Придніпровський буровугільний басейн.

Придніпровський буровугільний басейн  займає територію Кіровоградської, Черкаської і Житомирської областей. Буре вугілля має високу вологість, низьку теплоту згорання, тому використовується в місцях видобутку.  Видобуток бурого вугілля почався в ХVІІІст., коли виникла потреба в  місцевому паливі. У перспективі нові родовища тут розроблятися не будуть.

4. Розповідь вчителя

Вугілля, що  видобувається в Україні в основному використовується в енергетиці, чорній металургії  та хімічній промисловості.

Для забезпечення  власних потреб  Україна імпортує близько 10 млн. т вугілля ( переважно з Росії. Польщі, Казахстану). Цей імпорт можна значно зменшити  за умов реконструкції власної вугільної промисловості.

ПРОБЛЕМИ ГАЛУЗІ:

застаріле обладнання;
стоншення робочих пластів;
збільшення собівартості вугілля;
важкі умови праці;
скорочення видобутку вугілля;

ШЛЯХИ РОЗВЯЗАННЯ:

прискорення розробки і випуску нової техніки;
поліпшення використання гірничої техніки;
оновлення шахтного фонду;
підвищення заробітної плати.

Видобуток нафти й природного газу в Україні зосереджено в трьох районах

        Карпатська нафтогазоносна район  – найстаріша з експлуатованих в Україні. Тут почали вести видобуток ще в ХVІІ ст.,; спочатку нафту використовували в натуральному «сирому» вигляді, як мастило. У ХХ ст.. розпочалася промислова переробка нафти.  Родовища даного регіону по-хижацькі спустошувалися ( особливо після Другої світової війни). Зараз родовища дуже виснажені. Видобуту нафту в основном використовують на місці. Великі родовища – Бориславське, Битків- Бабчинське, Долинське, Глібовське.  Тут видобувають 20% загальної кількості нафти і газу.

      Дніпровсько-Донецька  нафтогазоносна область стала відігравати провідну  роль після Другої світової війни. Найбільші родовища нафти зосереджені в Полтавській (Радченківське), Сумській (Качанівське), Чернігівській (Прилуцьке), областях. Найбільші родовища газу зосереджені в  Харківській області (Шебелинське, Єфремівське)

      Кримсько-Причорноморська нафтогазоносна провінція є найперспективнішою з 1966р. тут  видобувається газ, а з 1993-го – нафта. Найбільша кількість родовищ розвідана на Тарханкутському і Керченському півостровах. Найбільші родовища – Джанковське, Глібовське.

Горючи сланці – Бовтиське родовище  в межах Кіровоградської  та Черкаської областей. Родовища горючих сланців є  також у Донецько-Дніпровській западині та в Українських Карпатах.

Торф -  поклади торфу поширенні переважно  в західних, північно-західних, та північних областях України в заболочених районах. 65% торфу припадає на Полісся, 30%  на лісостеп

V. Закріплення вивченого.

Прийом «Мікрофон»

VІ. Підсумок уроку.

1.Учитель виставляє оцінки, робить узагальнюючий висновок..

2.Читання узагальнення підручника.

VІІ. Домашнє  завдання.

Опрацювати параграф 17


Теги: Білоус Л.І., корисні копалини
Навчальний предмет: Географія
Переглядів/завантажень: 693/163


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar