| Головна » Географія |
Урок розроблено вчителем географії вищої категорії СЗШ №35 м. Львова Макарчук Галиною Михайлівною Мета: вивчити основні паливні корисні копалини України, їх запаси та основні родовища; встановити практичне значення і використання паливних корисних копалин країни; підкреслити важливість природних ресурсів для людства та їх охорона; практично поєднати на одному уроці дві науки – географію та хімію, показати їх взаємозв’язок. Обладнання: фізична карта України, колекція корисних копалин, схеми та плакати, карточки умовних позначень. Тип уроку: навчально-пізнавальний. Структура уроку. Даний урок проводят двоє вчителів: вчитель географії (Макарчук Г. М.) і вчитель хімії. Першу частину уроку проводить вчитель географії, яка розповідає учням про основні запаси і родовища паливних корисних копалин на Україні. Вчитель хімії знайомить учнів з основним процесом переробки нафти на бензин та переробки вугілля на кокс. Даний урок можна проводити в 8-му класі на уроці географії або в 10-му на уроці хімії. 1 частина. «Україна багата різноманітними корисними копалинами. Розвідано близько 90 їх видів та розроблено 8000 родовищ.»(3,стр.43). Вчитель звертається до учнів: «Давайте повторимо, на які види розділяються корисні копалини за допомогою схеми (схема намальована на дошці). Схема 1. Корисні копалини 1.Паливні 2. Рудні а) горючі сланці а) руди кольорових металів б) торф б) руди чорних металів в) природний газ г) нафта д) вугілля 3. Нерудні а) хімічні б) будівельні в) мінеральні води На сьогоднішньому уроці ми вивчимо лише паливні корисні копалини, запаси яких на Україні досить великі. Я (Макарчук Г. М.) розповім вам про родовища цих корисних кополин та їх запасах, а вчитель хімії розповість про переробку нафти на бензин і вугілля на кокс. « Кам’яне вугілля видобувають на Україні в Донецькому та Львівсько-Волинському басейнах. Донецький басейн займає площу більше 50 тис. км2. Тут є кокс, газове вугілля і антрацит. Товщина вугільних пластів 0,6-1,2 м. Розвідано більше 100 участків. Однак велику проблему при видобутку створюють вибухи газів: метану або бутану, що приводить до трагічних випадків. Львівсько-Волинський басейн займає площу 10 тис.км2. Товщина вугільних пластів досягає 2,8 м., але вугілля разом з сіркою і не дуже високої якості порівняно з донецьким вугіллям. Шахтовим методом видобувають 30% вугілля, а решта 70%- відкритим наземним, завдяки чому рідше відбуваються обвали і трагедії. Є на Україні і буре вугілля. Його видобувають в Дніпровському буровугільном басейні площею 150 тис.км2. Родовища знаходяться в Кіровоградській, Дніпропетровській, Житомирській областях.» (3, стр.43) Запаси нафти та газу зосередженні в Прикарпатській і Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносних провінціях, а також відкриті найбільші запаси в Причорноморській провінції. Вперше нафту на Україні почали видобувати в Прикарпатті в Бориславі в 19 столітті. На сьогоднішній день багато нафти та газу видобувають в Придніпровї в таких родовищах: Леляківському, Шебелинському, Єфремівському, Яблунівському та інших. Незначний видобуток, поки що, ведеться в Причорномор’ї. Запаси торфу зосередженні на Поліссі та в річкових долинах. Горючі сланці видобувають в Карпатах, на Поділлі та в Кіровоградській області. Паливні корисні копалини мають велике значення для суспільства, так як вони є основою для розвитку економіки країни. Вугілля використовують в металургії; з нафти виробляють бензин; газ, торф, горючі сланці та буре вугілля використовують як паливо в побуті і на теплових електростанціях. Вчитель хімії розповість саме про переробку нафти та вугілля. 2 частина. Сиру нафту зазвичай не використовують. Щоб отримати з неї цінні технічні продукти, її піддають перероботці. З нафти отримують різноманітні продукти, що мають велике практичне значення.(Вчитель вішає на дошці схему перегонки нафти). Перегонка здійснюється в установці, яка складається з трубчатой печі(1), ректифікаційної колони(2), холодильника (3). В печі знаходиться змієвик (трубопровід). По трубопроводу безперервно подається нафта, де вона нагріваєтся до 320-3500С, в вигляді суміші рідини та пару поступає в ректифікаційну колону (сталевий циліндричний апарат висотою 40 м). Всередені вона має горизонтальні перегородки з отворами, так званими тарілками. Пари нафти подають в колону і через отвори вони піднимаються вверх, при цьому поступово охолоджуючись. Менш леткі вуглеводи конденсуються вже на перших тарілках, створюючи газову фракцію. Вище збирається керосин. Найбільш леткі вуглеводи входять в вигляді пару з колони і згоряють, створюючи бензин. Головний недолік перегонки нафти – малий вихід бензину ( не більше 20 %). Тому на сьогоднішній день використовують процес отримання бензину з мазути, так званого крекінгу. Ще одним з основних методів отримання вуглеводів є коксування кам’яного вугілля. Промислова коксова піч складається з довгої вузької камери, в яку зверху через проходи загружають вугілля і нагрівають до високої температури ( до 10000С). Складові органічні речовини, які входять до складу кам’яного вугілля, піддаються хімічній переробці і в результаті отримують кокс і рідкі продукти. Процес коксування вугілля триває близько 14 годин. Після вистигання, кокс сортують і відправляють на металургійні заводи. 3 частина. Діти розглядають колекцію паливних корисних копалин. 4 частина – закріплення нового матеріалу проводиться за такими пунктами: а) за допомогою карточок повторити умовні позначення паливних корисних копалин; б) повторити за допомогою карти родовища вугілля, нафти, природного газу, торфу, горючих сланців; в) які загальні риси можна виділити при переробці нафти та вугілля (їх нагрівають до високих температур); г) привести приклади на використання основних видів паливних корисних копалин. 5 частина Перегляд мультимедійної презентації (додається). Домашнє завдання: - вивчити основні родовища паливних корисних копалин України, - вивчити процес переробки нафти та вугілля за складеним конспектом. Література 1.Гольдфарб Я. Л., Ходаков Ю. В. Органічна хімія: Пос. для вчителя.- М.: Просвещение, 1990. 2.Заставний Ф. Д. Географія України: в 2-х книгах.- Львів: Світ, 1994. 3.Масляк П. А., Шищенко П. Г. Географія України: підручник для 8-9 класів.- К.: Зодіак-ЕКО, 1997 4.Цвєтков Л. А. Органічна хімія: підручник для 10 кл. серед. шк.- М.: Просвещение, 1988.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |