| Головна » Географія |
Мета: поглибити й систематизувати знання учнів про паливні ресурси та їх зв'язок з геологічною будовою; виявити закономірності розташування родовищ корисних копалин України за допомогою карт атласу; сформувати знання про паливні корисні копалини, їх господарську оцінку, основні шляхи раціонального використання й охорони. Обладнання: електронний атлас України, презентація, таблиці Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь. Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Учитель. Ми продовжуємо вивчати природу своєї незалежної держави України, свого краю, в якому ми живемо. Багата вона чи бідна, красива, чи екологічно сплюндрована, але кожна повинен її знати, любити і шанувати. Саме на перших уроках у 8 класі нами доведено важливість і необхідність вивчення природи України. З багатьох виявлених видів корисних копалин Україна здатна не тільки задовільнити внутрішні потреби, але і створити значний експортний потенціал. Україна переживає економічну кризу, тому терміни розвідки і введення в експлуатацію більшості об'єктів стримується недостатнім фінансуванням геологорозвідувальних робіт. Займаючи площу 0,4% від світової суші(603,7 тис. км2 ), Україна в кінці80-х початку 90-х років виробляла до 5 % корисних копалин від загального світового видобутку. За теперішнього часу в надрах України виявлено біля 20 тис. родовищ корисних копалин, з яких більш 7500 родовищ по 90 видам мінеральної сировини мають промислове значення. Промисловістю освоєне 3350 родовищ, що містять від 40 до 75% розвіданих запасів різноманітних видів корисних копалин. В Україні значними обсягами ведеться видобуток кам'яного вугілля (2% від світового видобутку) ІІІ. Актуалізація опорних знань Сьогодні на уроці розпочнемо ознайомлення з природними ресурсами України, на які вона так багата, але більш конкретно ознайомимось з паливними корисними копалинами. Під час вивчення літосфери, корисних копалин в попередніх класах ми частково ознайомилися з поняттями «гірська порода», «мінерал», які вони бувають за походженням. Учитель. Що таке мінерал? Учень. Мінерал- це природні утворення, які складаються з однієї речовони. Учитель. Що таке гірська порода? Учень. Гірська порода- це поєднання кількох мінералів чи скупчення одного у великій кількості в земній корі. Учитель. Пригадайте класифікацію корисних копалин. Корисні копалини Паливні Металеві Неметалеві Хімічна будівельна сировина сировина кам'яне вугілля залізна руда кам'яна сіль вапняк буре вугілля марганцева руда калійна сіль вапняк торф мідна руда фосфорит глина нафта поліметалева руда сірка пісок природний газ олов'яна руда Проблемне питання. Використовуючи знання з попередніх уроків географії, використовуючи карту тектонічну будову, скажіть, чи є на Україні передумови для утворення паливних ресурсів? Доведіть це. Учень. Паливні корисні копалини переважно пов'язані з тектонічними западинами, бо саме там умови найбільш сприятливі для їх утворення. Учитель. Наведіть приклад западин на території України. Учень. Донецько-Дніпровська западина Причорноморська западина Прикарпатський прогин ІV. Вивчення нового матеріалу. Перш ніж відправитись у мандрівку підземного царства скарбів, послухайте легенду: «Якось стали ділити боги між собою скарби Всесвіту. Океан і весь підводний світ дістався богові Нептунові з тризубцем, а підземне царство хитрому буркотливому Плутонов,і заволодівши підземеллям. Плутон посадив біля його входулютого трьохголового собаку Цербера. Пес вартував Плутонові володіння. Він мав наказ нікого не випускати на покерхню землі. В підземелля міг увійти кожний, а вийти не вдавалось нікому». Проте йшов час, бурхливими темпами розвивалась наука і техніка. Вчені, дослідники винайшли прилади, за допомогою яких можна шукати скарби Плутона, і ми з вами на уроці будемо намагатись теж трохи відкрити завісу Плутонових таємниць. Учитель. Зверніть увагу на карту «Корисні копалини» та назвіть басейни кам'яного вугілля. Покажіть їх на карті. Учень. Донецький кам'яновугільний басейн. Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн Учитель. Пригадайте попередній курс біології в яку геологічну епоху утворилось кам'яне вугілля? Учень. Палеозойську еру, кам'яновугільний період. Близько 300 млн. років папоротеподібні ці рослини панували у тодішньому рослинному світі України. Учитель. Які види кам'яного вугілля бувають? Учень. Коксівне, газове вугілля, антрацит. Учитель. Провідне місце серед паливних ресурсів України займає кам'яне вугілля, яке зосереджене: Донецькому кам'яновугільному басейні – 98%; у Львівсько-Волинському – 2% Учитель. Які умови призвели до того, що на Україні сформувались басейни кам'яного вугілля. Учень.У кам'яновугільний період палеозойської ери моря неодноразово заливали сучасну територію Донбасу, значну частину правобережжя і лівобережжя Дніпра, частину Львівської і Волинської областей. Клімат у нас був тропічний. Температура повітря не падала нижче +18. сірі густі хмари постійно затягували небо. Повітря було вологе і задушливе. Часті грози проносились над землеюі супроводжувались гуркотом. На вологих болотистих грунтах рослидрімучі ліси. Дерева переважно були вкриті лускою, до яких у молодих рослин прикріплювалось листя. Учитель. Що вим відомо про тодішніх рослин? Учень. Плаунові рослини тоді були справжні дерева у висоту до 30 м. і в обхваті 2 м. На них не було гілок, тільки густа крона з тонкого і довгого хвостатого листя (це лепідодендрони, які розмножувались спорами). Ще росли деревоподібні хвощі, деревоподібні папороті, які ще зустрічаються в тропічному поясі. Велика кількість вологи сприяла бурхливому розвитку і росту рослин. у болотистому грунті дерева міцно тримались корінням. Вітри, бурі, що супроводжувались зливовими дощами, валили кам'яновугільні ліси. Дерева падали у воду. Поверх них виростали інші. Знову падали. І так тривало мільйони років. Суша змінилась морем. Шари мертвої рослинності затягло піском, покрило мулом. Без доступу повітря, під великим тиском дерева скам'яніли, перетворились на вугілля, яке тепер добувають. Учитель. Коли розпочали водобувати вугілля на сході України? Учинь.Перші родовища були відкриті в 1721 р. експедицією під керівництвом Г. Капустіна. Першу шахту закладено в 1795 р. Цей басейн залишається основним і сьогодні. Завдяки видобуванню вугілля в цьому басейні України входить до першої десятки країн світу. Учитель. Яку характеристику ви можета дати Донецькому басейну? Учень. Донецький басейн найстаріший на Україні, запаси становлять 50 млрд. т. вугілля, вугілля високоякісне, коксівне, антрацит. Глибина залягання в середньому становить 500-700 м, максимальна – 1200м. У басейні діє до 200 шахт, потужність пластів 0,5-2м, на глибині 800-1200м потужність більша, але шахти газонебезпечні. Є найглибша шахта – 1800м. У Донецькій,Луганській, Дніпропетровській областях шахти надалі залишаються перепективними для України. Це один з найбільших кам'яновугільних басейнів у Європі.необхідно реконстуювання підприємства. Учитель. Донецькому басейні є свої проблеми. Відкрийте підручник сторінка 89. Знайдіть які проблеми має басейн? Учні. - потужні і доступні вугільні пласти вже вироблено - залягання вугілля на великій глибині до 1200м - мала потужність пластів 0,5-2м -великий кут похилу - велика газоносність Учитель. Робота з контуром. Нанесіть Донецький басейн. Де ще на Україні є басейн кам'яного вугілля? Учень. На заході розташований на межі Львівської і Волинської областей. Учитель. Що скажуть експерти про його відкриття? Учень. У 1912р першим, хто висловив думку, що є кам'яне вугілля, був вчений Тетяєв, а пізніше І. Самсонович у 1932. У 1940-1941 роках геологами було підтверджені висновки перших дослідників, але війна не дала приступити до освоєння басейну: тільки з 1954р на львівщині розпочинається будівництво шахт. Волинські шахти починають свій вік з 1950р. Першу шахту почали будувати в 1953р, здали в експлуатацію в 1957р. Більшість шахт носять назву «Великомостівської»,тому що знаходились на території Великомостіського району. На шахтахвідбійних молотків не використовували, а замість них працювали комбайни. Учетель. Експерти, що ви можите сказати про даний басей. Учень. Львівсько-Волинський басейн має запаси до 1 млрд тон вугілля, глибина залягання 300-700м, товщина пластів 0,5-1,2м. У районі діє 10 Червоноградських і 4 Волинські шахти. Вугілля використовується як енергетичне паливо і для побутових потреб. Учетель. Робота з контуром. Нанесіть Львівсько-Волинський басейн. Яке ще вугілля є на території України? Учні. Буре вугілля. Учитель. Як низивається басейн? Де він знаходиться? Учні. Називається Дніпровський басейн. Знахадиться в Житомирській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській областях. Учитель. Експерти, які особливість утворення бурого вугілля ви знаєте? Учні. Буре вугілля слабкометарфізоване – перехідна стадія від викопного торфу до кам'яного вугілля. Ступінь метаморфізації залежить не стільки від віку вугілля, а скільки від тектонічного тиску. За віком буре вугілля буває старішим за кам'яне. Учитель. Дайте характеристику басейну. Учень. Запаси складають 2,4 млрд т. з них 0,5 млрд т. придатні для відкритої розробки. Розміщуються родовища вздовж Дніпра. Максимальна потужність пластів у середньому – 1-6м. Глибина залягання -150-170м. Вугілля малокалорійне не можна перевозити на великі відстані. Використовується як місцеве паливо. Учитель. Робота з контуром. Нанесіть Дніпровський буровугільний басейн. Яке значення вугілля для економіки держави? Учень. Значення вугілля залишається надзвичайно великим незважаючи на видобуток нафти та газу. Його використовують як енергетичне паливо на теплових станціях, використовують в металургійній промисловості. Чавун не можна виплавити без вугілля – коксу. Із кам'яновугільної смоли, яка утворюється під час виплавки шляхом хімічної переробки, отримують фарби, синтетичні тканини, ліки, парфуми, вибухові речовини, нафталін. Учень. Буре вугілля використовують як паливо, а також як цінна хімічна сировина. Після хімічної обробки з 1 т. бурого вугілля дістають: 60 кг. бензину, 350 кг. дизельного палива, 50 кг парафіну, 100кг фенолу та ін. Учитель. На території України є поклади нафти та газу. Проблемне питання. В яких місцях імовірно поширення нафти та газу? Зверніть увагу на карту. Учні. Донецько-Дніпровська область Кримсько-Причорноморська область Карпатська область Учитель. Коли і де розпочали видобувати нафту на території України? Учень. У 1775 р розпочалося видобування нафти, а у 1913 р газу. Більшість Нафтових і газових родовищ знаходиться у Прикарпатті територія Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської областей. Видобуток нафти відносять до одного з найдавшіших у світі центрів нафтовидобування. Нафта залягає на глибині 150-3000м. Родовища нафти: Битківсьбке, Надвірнянське, Волинське. Родовища газу: Угорське, Богородчанське, Солотвинське. Родовища нафти та газу на 70 і 90% відповідно вичерпані. Перспективними залишаються райони Львівської області. Учитель. Робота з контуром. Нанесіть Карпатську провінцію на карту. Зверніть увагу на родовища нафти та газу. Другим за віком нафногазоносним регіоном є- Дніпрово-Донецький, активна розробка якого розпочалася із середини 20 ст. Учень. Дніпрово- Донецька область знаходиться на Лівобережжі, довжина 650-700км, ширина 80-150 км. Чернігівська область- прилуцьке, Ляляківське, Сумська область- Рибальське, Качанівське, Полтавська область- Сагайдачне, Зачепилівське. З 30-х років освоюється родовища газу. Глибина залягання 5000м. Родовища – Шебелинське, Хрестишинське, Качанівське, Диканське. Учетель. Робота з контуром. Нанесіть Донецько-Дніпровську область, зверніть увагу на родовища. Один з молодих районів освоєння нафти та газу є- Причорноморсько-Кримський регіон. За підрахунками вчених потенційні запаси нафти і газу перевищують запаси Перської затоки. Учень. Причорноморсько-Кримська область зосереджується в Криму, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях. Освоєно 20 родовищ газу і нафти. Глибина залягання 9000м. це мезозойські відклади. Учитель. Робота з контуром. Нанесіть Причорноморсько-Кримську облласть, зверніть увагу на родовища. Учитель. Як людина використовує нафту? Учень. Нафту не можна використовувати у тому вигляді, яку отримали внаслідок видобутку. З неї отримують: рідке паливо, керосин, бензин, вазелін, медичні препарати, мило, свічки. Учитель. Розгляньте таблиці з інформацією що до видобутку нафти і газу. Які висновки ви можите зробити? Учитель. В Україні є родовища торфу, які розміщуються в основному в західних, північно-західних, північних областях України. торф поширений в основному в заболочених районах. Нараховується 2 тис. родовищ, запаси 2,2 млрд. т. (Волинська, Рівненська, Чернігівська, Київська, Львівська область) Учитель. Як утворився торф? Учень. Торф – горюча органогенна осадова гірська порода, що складається з решток рослин, які значною мірою змінені процесами розкладу. Потужність торф'яних шарів досягає 15 м. Утворюється торф у вологому середовищі головним чином в умовах вологого і помірного клімату. У торфі міститься багато органічних речовин. Учитель. Як людина використовує торф? Учень. Торф – тверде горюче паливо, використовується на електростанціях, як добриво, газ для автомобілів, підстилка для худоби, торфоперегнійні горшки, лікувальні ванни. Торф малокалорійне паливо, проте його добування в порівнянні з іншими видами значно дешевше. Учитель. Робота з контуром. Нанесіть торф на карту. Учитель. До паливних ресурсів відносять горючі сланці. За хімічним складом, теплопровідністю подібні до прибалтійських. Прогнозові запаси 3,7 млрд.т., зосереджені у Карпатах. Учитель. Чи є горючі корисні копалини в нашій області? Учень. Є у межах області запаси горючих корисних копали: бурого вугілля, природного газ, але поки великого значення в економіці вони не мають. Наприклад: Гуляйполе, Оріхів – буре вугілля для побутових потреб; Приазов'я – природний газ. Учитель. ми з вами ознайомились з основними горючими корисними копалинами і знаємо, що в житті людини вони відіграють велике значення. З кожним роком людство збільшує їх використання. Лише за останні 30 років було видобуто більше мінеральних ресурсів, ніж за всю попередню історію людства. об'єм світового видобутку корисних копалин став подвоювати кожні 15-20 років. Учитель. А тепер подумайте, як це відображається на стані сучасної природи? Учень.Надмірний розвиток гірничодобувної промисловості став причиною порушенням природної рівноваги в природі; порушивши процес самоочищення, що призвело до важких наслідків ( масове захворювання дітей на гіпоплазію – захворювання зубів, збільшення серцево-судинних захворювань, захворювання верхніх дихальних шляхів). У воді виявлені надлишки флуору,плюмбуму, купруму, ферему, алюмінію, стронцію і навіть берилію, який є одним з найшкідливіших токсичних елементів. І таких прикладів можна навести безліч. Учитель. давайте поміркуємо, чи є вихід із такого становища, чи нам усім необхідно виїжджати або чикати суного кінця. Ви – завтрашній день нашої держави, її майбутне, вам доведеться вирішувати ці проблеми – гармонія між людиною і природою. Стаття 66 Конституції України говорить: «Кожен зобов'язханий не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки». Скажіть, чи актуальна ця стаття, чи відповідає вимогам часу? Як ви думаєте, які завдання стоять перед вами у вирішенні цієї проблеми? Уявіть ситуацію, ви дорослі і вас обрали мером міста Запоріжжя. Що б ви зробили для вирішення екологічної поблеми нашого міста? Заслуховується думка учнів. Учитель. Ось і розглянуто всі питання нашого уроку. Зверніть увагу на вислів Тютчева: «І непорушний лад у всім, співзвучність повна у природі». Висловіть свої думки з цього приводу. Заслуховується думка учнів. ІV Підсумок уроку Що дізналися нового: Що дізналися цікавого: V. Домашне завдання Параграф 16 опрацювати
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |