| Головна » Фізика |
Викладання фізики в допрофільних і профільних класах в умовах школи модульного типу полягає у раціональному виборі особистісно -зорієнтованих освітніх технологій, оновленні змісту профільної освіти. Для цього використовується технологія роботи вчителя фізики В.Ф.Шаталова, що дозволяє зробити процес навчання інтенсивнішим, доступнішим, цікавішим. З конспектами В.Ф. Шаталова працюю з 1976 року. Вже давно зрозуміло , що ці розробки В.Ф. Шаталова та його колег В.М. Шеймана та А.М.Хаіта не тільки потужний засіб в освоєнні нових знань, завдяки можливості вивчати їх по поелементно. Основна мета конспектів – це систематизація і цілісність знань. Можливо, колеги пам’ятають, що застосування цих конспектів ускладнювалося тим, що вчителю самому потрібно було розробляти плакати – як наглядні засоби для всього класу, а також забезпечувати цими конспектами учнів. Розробив оригінальну технологію виготовлення довговічних кодограм з опорними конспектами, які мною використовуються під час вивчення нових знань замість паперових плакатів. Ксерокопії з кодограм робляться у зменшеному масштабі таким чином, щоб їх вміщувалося в кількості чотирьох конспектів на аркуші формату А4. Щодо планування. Вже багато років планую учбовий матеріал кожної теми блоками (в модульному навчанні – модулями): 1)Блок мотивації та вивчення нових знань. 2)Блок розвитку знань ,умінь та навичок. 3)Блок узагальнення та контролю знань. В першому блоці , на який відводився мінімум часу, учні знайомляться з новим матеріалом за допомогою конспектів. Розучування конспектів та оперативний контроль за якістю знань відбувається різними способами. Вони описані вчителями В.Ф Шаталовим та В.М. Шейманом в праці « Технологія роботи вчителя фізики», але кожен учитель ,на мій погляд, може запровадити свої. Перехід від першого до другого блоку відбувається під час проведення контрольно – змістовного етапу. Під час цього етапу учні працюють над тестами. Результати перевірки учитель використовує для подальшої корекції знань. Наступний блок необхідний для одержання практичних знань. Умовно, його поділено на два етапи: а) по елементне навчання розв’язанню задач; б)одержання практичних знань при виконані лабораторних робіт . Для того, щоб узагальнити та систематизувати знання проводиться третій етап який, згідно з логікою побудови теми, включає: а)системно - узагальнюючий , б)контрольно – рефлексивний Нижче наведені опорні конспекті, які розроблені з використання елементів опорних конспектів за версією В.Ф. Шаталова.
Цикл занять «Механічні явища».
Заняття 1 Тема. Механічний рух. Види руху. Траєкторія. Шлях. Швидкість. Середня швидкість. Графіки швидкості та шляху. Обертальний рух. Характеристики обертального руху. Місяць-природний супутник Землі. Мета. Познайомити учнів з блоком учбової інформації за даної теми: а) кількість годин; розподіл повідомлень по темі: «Рух – одна з форм існування природи. Його прояви в природі. Шлях, час, швидкість – величини, що характеризують рух.», «Швидкість в живій природі. Найшвидша тварина в природі, та для чого їй така швидкість. Найповільніша тварина в природі. Чому вона така лінива?», «Звук. Вимірювання швидкості звуку (методи). Швидкість звуку в різних середовищах. Звук, який ми не чуємо.», «Інфразвуки - звуки, що ми не чуємо, але відчуваємо; врахування в техніці та природі», «Ультразвук – його значення для тварин та людини». Швидкість світла - найбільша швидкість в природі. Вимірювання швидкості світла на Землі та поза її межами. Швидкість світла, як інструмент вивчення природи.» б) явища та поняття; в)основні величини та одиниці їх вимірювання; г) формули, що допомагають зрозуміти сутність явищ, що вивчаються. Розглянути природу поступального руху, методами його вивчення та способами описання цього руху. Обертальний рух , як один з основних видів руху та його види: рух по колу , навколо своєї осі. Розвиваюча мета. Продовжувати розвивати матеріалістичний світогляд учнів, причинність явищ природи. Розвивати вміння створювати моделі явищ на підставі дослідів, спостережень, що демонструються під час занять та спостережень поза школою. Розвивати вміння математично описувати обрану модель руху. Виховна мета. Виховувати зацікавленість у вивченні предмета, вміння думати та вміння чітко і ясно виразити свою точку зору. Виховувати взаємоповагу та взаєморозуміння в колективі класу. Обладнання та матеріали. Кодоскоп, кодограми, візки, набори важків, диск, що обертається, моделі пружинного та математичного маятників, модель Місяця крапельниця, підставки до магнітних стрілок, диск з приладдям.
План заняття. 1. Організаційний момент: а) знайомство з колективом класу; б) основні вимоги до знань, вмінь та навичок учнів. 2. Робота вхідного контролю: а) виконання учнями самостійної роботи; б) короткий огляд завдань вхідного контролю. 3. Установочно-мотиваційний модуль: а) знайомство учнів з умовами вивчення теми-кількість годин, форми контролю; б) введення учнів в понятійне поле теми, що буде вивчатися – які явища вивчаються, які поняття при цьому розглядаються; в) знайомство з новими фізичними величинами та одиницями, що їх вимірюють; г) значення знань з даної теми для вивчення природи; д) розподіл повідомлень серед учнів класу. 4. Вивчення нового матеріалу (системно-пошуковий модуль): а) механічний рух, як одна з форм руху в природі та його особливості - відносність руху, - види руху, - характеристики руху; б) моделі прямолінійного руху - прямолінійний рівномірний рух та його особливості; - прямолінійний нерівномірний та прискорений рух; в) графічне зображення руху - графіки залежності швидкості та шляху від часу; г) обертальний рух - рух тіл по колу; - обертання навколо своєї осі; д) характеристики обертального руху - період; - частота; - кутова швидкість (дається тільки для ознайомлення); - взаємозв’язок між величинами, що описують обертальний рух; ж) Місяць - природний супутник Землі: сидеричний (зірковий) та синодичний (відносно Землі) періоди Місяця; - значення знань про Місяць для вивчення руху планет. 5. Швидке повторення матеріалу. 6. Відповіді на запитання учнів. Домашнє завдання: вчити відтворювати ОК№№1,2. Читати параграфи №№1 -6; 8. Збірник задач Ненашев І.Ю. фізика 8 №№ 1.1; ; 1.11; 1.16; 2.1; 2.15; 3.1; 4.1. 5.1. Розв’язати.
Заняття 2
Коливальний рух. Математичний і пружинний маятники. Механічні хвилі на прикладі звуку. Джерела звуку. Характеристики звуку. Розв’язування тестових завдань. Мета. Продовжувати знайомити учнів з явищами, що представляють механічний рух – коливання, механічні хвилі, звук. Формувати поняття коливань, хвильових процесів, характеристик фізичних величин, таких як період, амплітуда, довжина маятника тощо, що допомагають зрозуміти природу виникнення та існування цих явищ. Показати залежність періоду коливань математичного маятника від довжини та незалежність від маси. Показати залежність періоду коливань пружинного маятника від маси та пружними якостями пружини (визначаються довжиною самої пружини). Формувати поняття про звук, як про хвильовий процес, що може виникати в любому середовищі крім вакууму. Показати учням зв’язок між біологією та фізикою на прикладі висоти та гучності звуку, що залежать від частоти та амплітуди коливань. Розвиваюча мета. Розвивати розуміння природних процесів, що викликають коливання та хвилі. Розвивати світогляд на прикладі вивчення коливань та хвиль. Розвивати вміння задавати питання та шукати на них відповідь. Самостійно ставити мету та шукати шляхи для її досягнення. Виховна мета. Виховувати терплячість під час пояснень учителя, вміння задавати запитання по суті, повагу до власних суджень та суджень своїх товаришів. Обладнання та матеріали. Математичний та пружинний маятники, камертони, металеві та дерев’яні лінійки, набори важків, мікрофон,осцилограф, звуковий генератор, кодоскоп, кодограми, струни з металевого дроту, електромагніт.
План заняття. 1. Організаційний момент. Перевірити готовність класу до заняття . 2. Відтворення опорних конспектів:учні одержують зошити та по варіантах відтворюють опорні конспекти. При цьому учням дозволяється підглядати в опорний конспект не більше ніж на п’ять секунд. На відтворення надається 11- 12хвилин. 3. Під час відтворення конспекту вчитель проводить усне опитування учнів. 4. Усне опитування. На екрані висвітлюються ОП№1.2. Учні по черзі коментують основні моменти опорного конспекту. Учитель під час відповіді учнів виставляє оцінку, даючи короткий коментар. При цьому коментар можуть надавати і учні класу. 5. Вивчення нового матеріалу: а) коливальний рух та його основні прикмети - повторюваність, періодичність, на прикладі різних тіл; б) розгляд причин що призводять до коливань на коливальних моделях – математичному та пружинному маятниках – виникнення сили, що направлена до положення рівноваги, мале тертя, та неможливість тілу зупинитися під час проходження положення рівноваги; в) період коливання та його залежність від довжини у математичного маятника, від величини сили тяжіння (створюється електромагнітом), залежність періоду пружинного маятника від маси та пружних властивостей пружини; г) незалежність періоду коливань математичного маятника від маси маятника, від амплітуди, незалежність періоду коливань пружинного маятника від амплітуди; д) використання знань про механічні коливання , резонанс; ж) механічні хвилі на прикладі шнура, довгої пружини та розгляд хвильового процесу на хвильовій машині з висновком, що існують два види хвиль – поперечні та повздовжні, що для розповсюдження хвиль потрібне середовище з певними пружними властивостями, особливості розповсюдження повздовжніх та поперечних хвиль; з) виникнення звукових хвиль на прикладах коливань різних тіл та спостереження за осцилограмами цих коливань, при цьому пояснюється що прилад осцилограф - є важливим інструментом при вивченні коливань та хвиль; є) характеристики механічних хвиль – довжина хвилі, частота, період коливань, швидкість та взаємозв’язок між ними; характеристики звуку – гучність та її залежність від амплітуди коливань тіла; - висота тону та її залежність від частоти коливань ( під час пояснень використовується також і звуковий генератор - прилад що створює звук різної частоти та гучності, що добре видно на осцилограмах), й) значення звуку для життя людини, його використання . 6. Відповіді на питання учнів та швидке повторювання опорних конспектів. 7. Домашнє завдання. Читати параграфи підручника 9, 10-13. Вчити ОК №№3,4. Розв’язати №№ 6.1-6.4; 7.2 , 7.5, 7.11, 7.18.
Заняття 3 Практичне заняття по розв’язуванню тестів, якісних та розрахункових задач. Мета. Одержати інформацію про засвоєння нового учбового матеріалу шляхом розв’язування тестових завдань. Формувати навички по розв’язуванню якісних та розрахункових задач. Поглиблювати знання з даної теми. Розвиваюча мета. Розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки під час розв’язування задач. Виховна мета. Виховувати цілеспрямованість, терпіння, акуратність, повагу до власної праці шляхом розв’язування задач. Обладнання та матеріали. Кодоскоп, кодограми опорних конспектів, збірник ОблІППО «Завдання для оцінювання учбових досягнень учнів з фізики - 8 клас»,І.Ю. Ненашев «Фізика 8. Збірник задач».
План заняття. 1 Організаційний момент. Перевірити готовність колективу класу до заняття. Проводиться коротка перевірка домашнього завдання. 2 Відтворення опорних конспектів №№ 3та 4 по варіантах. Під час відтворення учитель проводить тихе опитування трьох - чотирьох учнів. 3 Взаємоопитування. Під час взаємоопитування учитель завдає питання учням, відповідають учні по варіантах. Питання до взаємоопитування: 1)Що ми називаємо коливаннями? 2).Які ознаки коливань? 3)Що ми вважаємо амплітудою? 4)Маятник за 20 с здійснив 60 коливань. Яка частота коливань.? 5)Скільки амплітуд проходить маятник за два коливання? 6)Чи можна почути вибух від падіння метеора на поверхню місяця? 7)Комар чи муха частіше коливають крилами? Чому? 8) Що відчує рука учня, коли він доторкнеться до камертона, що коливається? 9) З якою мінімальною частотою має коливатися струна, щоб ми почули від неї звук? 10) Кажани випромінюють хвилі для орієнтації та полювання в повітрі під час польоту. Чому ми їх не чуємо? Під час взаємоопитування учні самостійно відмічають правильні відповіді, звіряючи свої відповіді з правильними відповідями. Після опитування учні за сигналом учителя піднімають руку, і кількістю відігнутих пальців показують кількість правильних відповідей. Таким чином учитель одержує оперативну інформацію про якість засвоєння учбового матеріалу. 4.Робота над тестами. Контрольно - змістовний модуль. Робота ведеться над завданням зі збірника ОблІППО «Завдання для оцінювання учбових досягнень учнів з фізики – 8 клас» стор 2-4. 1 варіант - завдання з непарними номерами. 2 варіант – завдання з парними номерами. 5.Закінчення роботи: учитель збирає зошити з виконаними завданнями і робить швидкий аналіз виконання завдань. 6. Робота над якісними завданнями. Адаптаційно-перетворюючий модуль. Учням коротко нагадують алгоритм розв’язання якісних завдань: а) прочитати завдання; б) уяснити яке фізичне явище розглядається; в) як воно буде протікати при тих чи інших умовах; г) або пояснити яке саме з кількох явищ відбувається. Під час розгляду таких завдань нема числових розрахунків, тому учні зосереджені над фізичною сутністю завдань. Далі учні діляться на команди по чотири учні на чолі з капітаном. Завдання записані на дошці. Для цього використовується збірник І.Ю. Ненашев «Фізика 8». Розв’язання йде у формі змагання. Команда, що першою досягла успіху, одержує бонус в 2 бали. Завдання варіанту №№ 1.15; 2.27; 3.5; 4.16. Після роботи над якісними завданнями підводиться підсумок – представники команд, з місця, пропонують свої варіанти відповідей. Після цього називаються переможці. 7. Розв’язування розрахункових завдань. а) Швидкий запис умов задач. Учитель записує умови задач з номерами 2.5; 2.9; 3.7; 3.9. Учні слідкують за записом умов задач, нічого не записуючи. Потім намагаються записати умови самостійно. Ті учні, що не можуть цього це зробити, йдуть до дошки і дивляться на записи, потім повертаються на місця і продовжують роботу. На цей процес затрачується мінімум часу (3-5хв). б) Швидкий запис розв’язування задач. Записані задачі мають дуже простий розв’язок. Але потрібно весь час підкреслювати важливість даної роботи. Після того, як учитель з учнями обговорили хід самого розв’язку, підібрали формулу, слідує запис. Так далі по всіх чотирьох задачах (3-4хв). Числовий розрахунок учнями виконується самостійно. Результат звіряється з записами на дошці. Найбільш слабких учнів можна стимулювати оцінкою. 8.Розв’язування задач наступного рівня складності. Наступні задачі більш складні, тому розглядаються задачі по-черзі і по-одній: спочатку умова записується повністю, потім – обговорюється розв’язок, учитель швидко робить запис на дошці, а потім учні самостійно намагаються розв’язок записати в зошити. Таким чином можна розв’язати ще 4-5 задач. Номери задач зі збірника 2.23; 2.24; 3.12; 3.14; 3.16. Експериментальна задача. Виміряти середню швидкість кульки, що падає. Разом з учнями вимірюємо висоту падіння, час з допомогою електронних секундомірів на мобільних телефонах. Обчислюємо середній час. Далі - середню швидкість. 9.Розв’язування задач на графічне представлення руху. Розглядаємо задачі №№4.1; 4.4; 4.8; 4.10; 4.13; 4.20. Після короткого обговорення умови першої задачі робимо висновок, що необхідно записати рівняння шляху та швидкості, далі робимо таблицю до рівняння руху і заповнюємо її. На папері креслимо систему координат – по осі абсцис відкладаємо час, а по осі ординат шлях. Вибираємо при цьому масштаб, а для графіка швидкості по осі ординат відкладаємо швидкість градуюючи вісь за вибраним масштабом, вісь абсцис – час. Будуємо точки на вибраній системі координат для шляху, при цьому нагадуємо, що по записам рівняння рівняння руху графіком шляху буде пряма, що починається в початку системи координат, проходить під певним кутом до осей системи координат. А графіком швидкості буде пряма паралельна до осі абсцис – осі часу. При розгляді наступної задачі підкреслюю, що це – обернена задача. За рисунком вибираємо точку на графіку (краще коли лінія графіка перетинає координатну сітку рисунка для зручності визначення координат - часу та шляху) з допомогою перпендикулярів, які проводять до перетину з осями, визначаємо шлях та час. Потім обчислюємо швидкість. Після цього учитель розглядає задачі, що залишились. 10. Підведення підсумків – обов’язкове. Слід відмітити активних учасників процесу пошуку розв’язування задач, виставити оцінки. Можна показати навіть зошити з охайно виконаними роботами. 11. Домашнє завдання. Повторити параграфи 5, 6, 8, 9. Розв’язати задачі №№ 2.12; 2.25; 3.8; 3.13; 4.3; 4.12; 3.17; 3.11. Прочитати стор.18,19 Лабораторна робота№1»
Заняття 4 Розв’язування задач на обертальний та коливальний рухи. Лабораторна робота №1. «Вимірювання швидкості тіл». Мета. Поглиблювати та розвивати знання уміння та навички розв’язування задач з теми про обертальний та коливальний рухи, механічні хвилі та звук. Учити правильно користуватись математичним апаратом, що використовується при вивченні теми «Механічні явища». Розвиваюча мета. Розвивати самостійність суджень, уміння правильно висловлювати свою думку. Розвивати навички взаємодії в колективі, взаємоповагу, повагу до власної роботи. Розвивати уміння аналізувати умови задач, синтезувати розв’язок задачі шляхом підбору необхідних формул. Виховна мета. Виховувати цілеспрямованість, вольові якості: терпіння, наполегливість,вміння зосередитись при пошуках розв’язку задач та власних помилок. Обладнання та матеріали. Маятники пружинний та математичний, звуковий генератор, осцилограф, гучномовець, мікрофон, Ненашев І.Ю. збірники задач – 8. Обладнання до лабораторної роботи «Вимірювання швидкості тіл»: дощечки з вініловим трубками, що заповнені підфарбованою водою, жолоби дерев’яні, металеві або скляні кульки, мірні стрічки, штативи.
План заняття. 1 Організаційний момент. Перевірити готовність класу од заняття. Роздати зошити У-У(учитель - учень) та зошити для лабораторних робіт. 2 Фізичний диктант.(Проводиться з метою активізації процесів мислення та підготовки до розв’язування задач.) Питання фізичного диктанту: 1) Якою буквою позначають частоту обертання? 2)Найбільше відхилення від положення рівноваги маятника називають … 3) Маятник за 20с здійснює 40 коливань. Чому дорівнює частота коливань? 4) Чому дорівнює період обертання годинникової стрілки? 5) Запишіть формулу взаємного зв’язку між частотою коливань та періодом коливань? 6) Під математичним маятником розташували сильний магніт. Як зміниться період коливань маятника, якщо кулька стальна? 7)Як зміниться частота коливань математичного маятника, якщо зменшити довжину маятника? 8) Як зміниться період коливань математичного маятника, якщо збільшити масу кульки, що прикріплена до нитки? 9) Які види хвиль можуть розповсюджуватися в газі:поздовжні чи поперечні? 10) Ми не чуємо звуків, що випромінюються летючими мишами. Тому що це… 11) Яка фізична величина визначає гучність звуку? 12) Яка комаха частіше махає крилами: муха чи комар? Зошити У-У збираються і відповіді учнів перевіряються згідно зразка. 3 Розв’язування задач по темі «Обертальний рух. Механічні коливання. Хвилі. Звук». Для розв’язування пропонуються задачі №№ 31; 34; 36 підручника Фізика8: а)швидкий запис умов задач; б) підбір формул для розв’язування та їх запис на дошці; в) проведення розрахунків; г) оформлення розв’язків задач учнями. 4 Розв’язування задач вищого рівня складності а)№35; 37; 38; 64 Фізика8. б) Групове розв’язування задач. Учні розподіляються на групи на чолі з капітанами. Одержують завдання №№7.31; 7.35;7.36. Завдання капітана організувати роботу і виграти змагання - першими розв’язати дану серію задач. Після змагання капітани на дошці пропонують свої шляхи розв’язування задач. Учитель оцінює роботу учнів. 4 Підготовка до виконання лабораторної роботи: а) Як виміряти швидкість тіла? Які вимірювання для цього необхідно зробити? Чим виміряти пройдений шлях? Чи можна використати мобільний телефон для вимірювання часу? Яким чином? Як виміряти середню швидкість кульки на нижній половині жолоба? Відповідаючи на запитання, учні готуються до виконання роботи самостійно. 5 Виконання лабораторної роботи №1:1) Аналіз змісту роботи а)які прилади та матеріали використовуємо? б)яка мета роботи? 4) як заповнювати таблиці? 6 Самостійна робота з приладами при виконанні роботи:. а)інструктаж з ОБ Ж; б) Виконання роботи: учні самостійно виконують завдання лабораторної роботи згідно з інструкцією. 3)Робота над контрольними питаннями. 4)Підведення підсумків виконання роботи. 7 Домашнє завдання. Повторити параграфи 8, 9, 10. Розв’язати №№ 4.9; 4.15; 5.2;5.12; 5.14;6.5; 6.17; 7.4. 8 Читати умови виконання лабораторних робіт №№ 2,3,4.Бути готовими до виконання лабораторних робіт №№2,3,4.
Заняття 5 Тема. Практичне заняття по виконанню лабораторних робіт №№ 2, 3,4. Мета. Поглиблювати знання шляхом виконання блоку лабораторних робіт з теми «Механічний рух», набувати навички практичної роботи з приладами та різними засобами, які можна застосувати для роботи. Вчити виконувати роботу згідно з планом. Вчити пояснювати одержані результати, робити висновки, відповідати на контрольні запитання до роботи. Розвиваюча мета. Продовжувати розвивати навички самостійного планування експерименту, самостійної роботи з приладами та матеріалами, вміння оформлення результатів у вигляді таблиць, числових розрахунків , висновків. Продовжувати розвивати математичний апарат шліхом виконання розрахунків зо вказаними формулами. Виховна мета. Виховувати вольові якості на прикладі правильного виконання роботи згідно з планом, працювати в колективі, поважати товаришів, з якими працюєш, повагу до власної праці. Обладнання та матеріали. Математичні маятники , мірні стрічки, набори важків по 100г, камертони на різну частоту, звуковий генератор, осцилограф, мікрофон, гучномовець,
План заняття. 1 Організаційний момент. Перевірити готовність учнів до заняття. 2 Підготовка до лабораторної роботи № 2: 1) короткий інструктаж до лабораторної роботи з ОБ Ж; 2) обговорення ходу виконання роботи. 3Виконання лабораторної роботи №2. 4 Підготовка до виконання лабораторної роботи №3: 1) мета виконання роботи; 2) які величини необхідно вимірювати, якими приладами;3) короткий інструктаж з виконання роботи. 5 Виконання лабораторної роботи №3. Учні самостійно виконують лабораторну роботу за інструкціями в зошитах з друкованою основою 6 Виконання лабораторної роботи №4. Робота виконується за допомогою приладів, які є в малій кількості. Тому учитель проводить досліди на столі, учні спостерігають за явищами під час дослідів, роблять записи в зошитах. Для підвищення ефективності та якості виконання роботи, учитель може використати звуковий генератор, осцилограф, мікрофон, та підсилювач низької частоти після короткого пояснення. 7 Закінчення заняття. Після збору зошитів з виконаними роботами, проводить підведення підсумків: а) необхідно вказати на типові помилки, при виконанні робіт; б) вказати на ті результати, які мали би бути одержані при виконанні робіт; в) вказати на учнів, які найкраще виконали роботи. 8 Домашнє завдання. Повторити параграфи №№5, 6, 8, 9, 10. Підготувати повідомлення до слідуючого заняття. Розв’язати задачі №№7.19, 6.12; 5.13;4.21.
Заняття 6 Тема. «Рух в природі. Швидкість в природі та техніці. Методи вимірювання швидкості. Значення знань про швидкість різних процесів для вивчення природи, використанні в техніці.» - науково – практична конференція. Самостійна робота з теми «Механічні явища». Мета. Підвести підсумок вивчення теми «Механічні явища» при проведенні конференції, коли учні самі роблять підсумки своєї роботи, визначають напрямки своєї діяльності, та дають їм свою оцінку. Розвиваюча мета. Розвивати здібності та вміння по пошуку та підбору джерел наукової інформації, уміння до її обробки та використання в своїх розробках. Виховна мета. Виховувати бажання до наукової праці, зацікавленість до вивчення фізики, терпіння для одержання результату. Обладнання та матеріали. Комп’ютер для демонстрації відео, мірна стрічка, секундомір електронний, металева кулька, відео фрагменти, що підготовлені учнями.
План заняття. 1Організаційний момент. Перевірити готовність класу до заняття. 2 Учитель оголошує план конференції: 1)Рух як одна з форм існування природи. Прояви руху. Механічний рух. Характеристики механічного руху – шлях, час, швидкість 2)Швидкість в живій природі, Найшвидші та найповільніші істоти - гепард та лінивець. Для чого гепарду велика швидкість? Чому лінивець такий повільний? 3) Швидкість в неживій природі. Швидкість звуку. Вимірювання швидкості звуку. Звук в живій природі. Частота та гучність звуку в природі та техніці. Швидкість світла. Її вимірювання. Значення знань про швидкість світла для вивчення природи. 4) Швидкість в техніці. Рекорди швидкості в техніці та рекордні машини. 5) Підведення підсумків конференції: визначити значення знань про рух та характеристик руху для наукового пізнання. Визначити найцікавіші повідомлення. 6)Тематичне оцінювання. Самостійна робота з теми «Механічні явища». Робота проводиться за текстом «Завдання для оцінювання учбових досягнень учнів з фізики 8 клас» посібник учнів та учителів. ОблІППО стор 39. 7 Закінчення роботи. Зібрати зошити. Дати відповіді на запитання учнів щодо розв’язування завдань самостійної роботи. 8 Домашнє завдання. Повторити параграфи 5, 6, 8, 9, 10, 11. Створити таблицю для основних формул з позначеннями фізичних величин.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |