| Головна » Біологія |
Мета: Освітня. Формувати знання та поняття у учнів про дихальну систему людини; ознайомити із диханням як процесом, необхідним для життя; показати особливості та взаємозв’язок будови та функцій органів дихання; розглянути складові частини системи; особливу увагу звернути на значення дихання для підтримання життєдіяльності. Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати основні процеси життєдіяльності організму та їхнє значення; уміння виділяти головне та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, пізнавальний інтерес, інтелектуальні здібності учнів. Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я та оточуючих людей, працьовитість, допитливість, бажання глибше пізнати свій організм, здійснювати гігієнічне та естетичне виховання. Тип уроку. Засвоєння нових знань. Форма уроку. Синтетична. Методи і методичні прийоми: 1. Інформаційно- рецептивний: а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником. б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН. Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з додатковим матеріалом. 2. Репродуктивний: Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань. 3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання. Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та логічного мислення. 4. Візуальний: складання схем, створення сенканів. 5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва. Міжпредметні зв’язки: медицина, валеологія, історія, зоологія. Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка та диски, підручник, додаткові картки та схеми. Основні поняття та терміни: дихання, зовнішнє дихання, внутрішнє дихання, носоглотка, гортань, трахеї, бронхи, альвеоли, легені, гігієна дихання. ХІД УРОКУ І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів. 1. Які органи дихання ви знаєте у вивчених тварин? 2. Чим вони відрізняються? 3. Чи знаєте ви, що людина може дихати не в повітрі? ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Поставити проблемне запитання: - без їжі людина може прожити кілька тижнів, без води – кілька днів, але без повітря вона може витримати лише кілька хвилин. Чому? ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. Будь- яка діяльність клітини, тканини, органа потребує перетворення енергії , в організмі в різних перетвореннях енергії обов’язково бере участь кисень. Органічні речовини клітини розпадаються й окислюються, при цьому енергія хімічних сполук переходить в іншу енергію, потрібну для життя. Дихання – сукупність процесів, унаслідок яких відбувається поглинання організмом кисню і виділення з нього вуглекислого газу ,надлишків води. Процес дихання складається із: - зовнішнього дихання; - внутрішнього дихання; - переносу газів кров’ю. Щоб більш докладніше зрозуміти цей процес розглянемо схему: Зовнішнє дихання Вентиляція легенів (обмін газів між зовнішнім середовищем та альвеолами легенів). Дифузія газів у легенях (обмін газів між альвеолярним повітрям і кров’ю). Транспорт газів кров’ю. Дифузія газів у тканинах (обмін газів між кров’ю та тканинами). Внутрішне (тканинне дихання) Поглинання кисню клітинами, хімічні реакції, виділення вуглекислоти. Зверніть свою увагу на дошку , де представлені таблиці з будовою дихальної системи. Ми її будемо вивчати за таким планом: План записуємо у зошит. Повітроносні шляхи: а) носова порожнина; б) носоглотка, глотка; в) гортань; г) трахея; д) бронхи; 2. Легені. ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі. Демонстрація дослідів, пов’язаних з процесом дихання. Обов’язково ознайомлення з правилами безпеки при проведенні дослідів. Дослід 1. Виділення вуглекислого газу можна довести: налити у пробірку вапняну воду та подихати крізь скляну трубочку, занурену в пробірку. Через кілька хвилин вміст пробірки каламутніє внаслідок утворення нерозчинної солі – вуглекислого кальцію. Дослід 2. Виділення легенями води: учень декілька секунд дихає в холодну пробірку. Потім спостерігаємо, краплини води утворюються на стінках пробірки після охолодження пари. V. Узагальнення та систематизація знань. Створення сенканів: Кожному учню пропонується зробити для закріплення матеріалу сенкан. (Учень має можливість з великого обсягу матеріалу виділити головне, і подати все у стислій формі.) Форма сенкана: 1-й рядок –один іменник; головне, про що йдеться мова у темі урока. 2-й рядок -два прикметники: описують вивчене явище (подане у першому рядку). 3-й рядок – три слова: однє дієслово чи опис дії; 4-й рядок – чотири слова: фраза , яка передбачає особистісне ставлення до теми; 5-й рядок –одне -два слова: синонім до іменника в 1-му рядку. VІ. Підведення підсумків уроку. Кожному учню роздаються картки з «логічними схемами» , які потрібно заповнити. VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання. Опрацювати параграф у підручнику, замалювати схему дихальної системи, заповнити таблицю за схемою:
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |