| Головна » Біологія |
Передмова Даний методичний посібник пропонується вчителям, які працюють за підручником «Біологія 9 клас», автори: Н.Ю.Матяш, М.Н.Шабатура м.Київ, видавництво «Генеза», 2009. Він включає систему уроків з теми «Дихання» у відповідності до нової програми. Усі посилання на параграфи і сторінки зроблено саме на цей підручник. У посібнику до кожної теми уроку визначено освітні цілі, подано біологічні поняття та терміни, перелік необхідного обладнання, розроблена структура уроків. Кожен урок містить інтерактивні вправи, ігрові елементи. Автор використовує елементи методики розвитку критичного мислення через проблемні питання і завдання та елементи особистісно орієнтованого навчання. Особливе місце відводиться груповим формам роботи та елементам випереджувального навчання. Автор посібника велику увагу приділяє розвитку логічного мислення учнів, встановленню причинно-наслідкових зв’язків. Цьому сприяють наведені в посібнику завдання, які вчать учнів порівнювати, аналізувати, робити висновки. У посібнику є додатковий пізнавальний матеріал, схеми, таблиці, використаний метод проектів у вигляді презентації для подачі різних етапів уроку «Значення дихання. Будова і функції верхніх органів дихання». Значне місце в посібнику займають самостійні роботи учнів з підручником, малюнками, схемами. Для свідомого сприйняття учнями навчального матеріалу велика увага приділяється прийомам мотивації навчальної діяльності, дослідам, створенню проблемних ситуацій, застосуванню міжпредметних зв’язків. Цей посібник допоможе зробити уроки цікавими і для учнів, і для самого вчителя. Автор: Прожога Валентина Миколаївна, вчитель біології Мошнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Черкаської районної ради Черкаської області Успіхів вам, шановні колеги! Урок 1 Кисень — це вісь, навколо якої обертається вся земна хімія. Й.Берцеліус Тема. Значення дихання. Будова і функції верхніх органів дихання. Мета: дати поняття дихання як процесу життєдіяльності, встановити взаємозв’язок будови і функцій органів дихання; розвивати, самостійну пізнавальну активність; виховувати бережливе ставлення до свого здоров'я. Основні терміни і поняття: дихання, зовнішнє і внутрішнє дихання, носова порожнина, носоглотка, глотка, трахея, бронхи, легені. Обладнання: таблиці: «Органи дихання», муляжі легень і гортані, презентація, комп’ютер. Тип уроку: засвоєння нових знань. Хід уроку І. Розминка Гра «Хто швидше» Щоб дізнатися, що ми будемо вивчати на сьогоднішньому уроці, вам необхідно з допомогою коду прочитати шифрограму (дихання). ІI. Актуалізація опорних знань Завдання. Проаналізуйте епіграф нашого уроку «Кисень — це вісь, навколо якої обертається вся земна хімія». (Відповідь. Процес дихання більшості живих організмів пов'язаний з поглинанням кисню; у процесі фотосинтезу рослини виділяють кисень; організми складаються зі сполук, до яких входить кисень.) Вправа «Пригадай» —Що таке дихання? —Чи всі живі організми дихають? —Як дихають тварини? —У чому полягає відмінність водного типу дихання від наземного? —З якою системою організму тісно пов'язана дихальна і чому? ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку. ІV. Мотивація навчальної діяльності У народі кажуть: «Потрібен, як повітря», маючи на увазі те, без чого не можна прожити. Справді, людина витримує без їжі кілька десятків днів, без води — кілька днів, а без повітря — лише 5 хв. Усі ми хочемо бути здоровими. А щоб запобігти захворюванням органів дихання, необхідно знати їх будову, функції, місцезнаходження в організмі і суть процесу дихання. V. Вивчення нового матеріалу 1.Проблемне питання. Яка суть процесу дихання, його роль в обміні речовин та перетворенні енергії? Для отримання відповіді опрацюйте текст підручника на ст. 82 «Дихання». 2. Робота з підручником. Очікуваний висновок: Дихання — це сукупність процесів, що забезпечують надходження в організм із зовнішнього середовища кисню, використання його клітинами і тканинами для окиснення органічних речовин та виділення з організму вуглекислого газу. 3.Гра «Біологічний футбол» Грають по черзі ряди. Кожна правильна відповідь – «гол». Запитання o Яке дихання можна вважати зовнішнім? o Чи закінчується процес дихання в органах дихання? o Що, на вашу думку, є внутрішнім диханням? o Чи пов'язане зовнішнє дихання із внутрішнім? Очікувані відповіді: Зовнішнє дихання — обмін газів між кров'ю й атмосферним повітрям, що відбувається в органах дихання. Внутрішнє дихання — окисні процеси в клітинах, унаслідок яких виділяється енергія. 4. Колективне створення схеми взаємозв'язку між зовнішнім та внутрішнім диханням з використанням проектних технологій (див. схема 1.). 5. Пояснення учителя з використанням проектних технологій та з послідовним заповненням опорної схеми в зошиті. Дихальна система складається з повітроносних шляхів і легень (схема 2.). Повітроносні шляхи: верхні (носова порожнина, носоглотка, глотка) і нижні (гортань, трахея, бронхи) та легені. 6. Самостійна робота учнів з таблицею (учні заповнюють таблицю «Органи дихання», використовуючи пояснення учителя та матеріал підручника). Органи дихання Проблемне запитання. — Чому необхідно дихати через ніс? Для формування відповіді пропонується проаналізувати результати досліду: кролям вставили в ніздрі трубочки. Через деякий час вони захворіли на запалення легень. Поясніть, чому. (Учні повинні дійти висновку, що під час досліду була порушена функція носової порожнини кролів. Холодне повітря потрапляло в легені тварин, що й спричинило виникнення захворювання. Тому дихати потрібно через ніс, особливо взимку. У носовій порожнині розташована густа сітка кровоносних капілярів. Коли людина вдихає повітря воно зігрівається кров’ю, що тече по капілярах, до температури тіла). VІ. Узагальнення знань 1. Установіть послідовність розташування органів дихання: 1. Легені. 2. Бронхи. 3. Носоглотка. 4. Носова порожнина. 5. Гортань.6. Глотка. 7. Трахея. Відповідь. 4,3,6,5,7,2,1. 2. Вставити пропущені в тексті слова. 1. Носова порожнина вистелена _________, вкрита багатьма ______, які затримують ________. 2. Дихати потрібно через _______, а не через __________. 3. Тести. Чим представлена система органів дихання людини? А - легені, Б – стравохід, В - великі і малі грудні м'язи. Чим представлені дихальні шляхи людини? А - ротова порожнина, Б - носова порожнина, В - носоглотка, Г - стравохід, Д – бронхи. Яке значення дихання для організму? А - охолодження організму, Б - виділення С02, В - окислення поживних речовин, Г - вивільнення енергії, Д - синтез АТФ. Очищує вдихуване повітря від пилу і мікробів і зігріває А - трахея; Б - гортань; В - носова порожнина. VІ. Підсумки уроку Вправа «Зворотний квиток» На аркуші паперу діти записують те нове і цікаве, що вони вже вивчили, про що хотіли би дізнатися в майбутньому (зачитують вголос). VII. Домашнє завдання 1) Вивчити § 30 підручника. 2) Скласти сенкан на тему «дихання». Урок 2. Тема. Голосовий апарат. Нижні дихальні шляхи. Мета: ознайомити учнів з будовою голосового апарату, його значення в житті людини; розвивати вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки; виховувати бережливе ставлення до свого здоров'я. Основні терміни і поняття: гортань, голосові зв’язки, голосова щілина, трахея, бронхи, альвеоли, мова. Обладнання: таблиці органів дихання різних хребетних, таблиця «Органи дихання людини», моделі гортані й легень. Тип уроку: засвоєння нових знань. Хід уроку І. Розминка Вправа «Дешифрувальник» Визначте ключове слово уроку, відповівши на запитання. Виберіть із слів букви ( 1-1, 2-3, 3-1, 4-3, 5-3) і складіть слово. (Голос). Запитання 1. Має лійкоподібну форму, складається з 9 напіврухомо сполучених хрящів. (Гортань). 2. Складаються з 6-12 хрящових кілець. (Бронхи). 3. Великий парний орган дихання. (Легені). 4. Верхній дихальний повітроносний шлях. (Глотка). 5. Тут повітря зігрівається, зволожується, очищається, знешкоджується. (Носова порожнина). ІI. Актуалізація опорних знань 1. Зачитування сенканів (з домашнього завдання) Дихання Повітря, чхання, процес, кашель, легені, кисень, життя, газообмін. 2. Інтерактивна вправа «Знайди пару» 1. Бронхи; а) зігріває та очищує повітря; 2. Легені; б) переносить кров від серця; 3. Трахея; в) з’єднує трахею та легені; 4. Носова порожнина. г) виконує функцію газообміну; д) проводить повітря з гортані в бронхи. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку. Знайдіть слова за допомогою яких ми можемо «побачити» мову (світанкова, красна, чарівна, сонячна, барвінкова) і «почути» її (ніжна, мелодійна, дзвінкотюча, солов'їна,) Ніжна, мила, світанкова, Ясна, чиста, колискова, Мелодійна, дзвінкотюча, Дивна, радісна, співуча, Лагідна, жива, казкова, Красна, чарівна, шовкова. Найдорожча, добра, власна, Мудра, сонячна, прекрасна, Солов'їна, барвінкова Українська наша мова! Дуже часто називають нашу мову милозвучною, як спів солов'я, жеботіння весняного струмка, тому що вона ввібрала в себе спів птахів, шепіт нив, плюскіт хвиль. За допомогою ж чого творяться звуки? Сьогодні на уроці ми повинні з’ясувати, як творяться звуки. ІV. Вивчення нового матеріалу Робота в групах. Завдання Група 1. З'ясуйте будову і функції гортані. Опрацюйте текст підручника на ст. 84. Проблемне навчання Дайте відповіді на питання - Чому в людини змінюється голос від нежитю, втрати зубів, коли в роті їжа? Чому людина не може говорити без язика? - Обґрунтуйте, чому тварини не здатні до свідомої членороздільної мови. Розповідь учнів. (з демонстрацією муляжу гортані). Гортань розташована на передній частині шиї. Вона має лійкоподібну форму, зверху прикріплена до під'язикової кістки, а знизу переходить у трахею. Стінки гортані вкриті війчастим епітелієм. Зонні частину гортані видно як виступ, який називають кадиком. Основу гортані утворюють кілька хрящів: три непарні — перснеподібний, щитоподібний, надгортанний і три парні хрящі — черпакуваті, ріжкуваті, клиноподібні. Найбільший з них — щитоподібний хрящ. Хрящі з'єднані між собою рухливо м'язами і зв'язками. Така будова гортані дає змогу легко зміщуватися хрящам під час ковтання, розмови, кашлю. Розповідь учителя про механізм голосоутворення. Між щитоподібним і черпакуватим хрящами натягнуті голосові зв'язки, між якими міститься голосова щілина. Гортань є органом утворення голосу. Голос утворюється під час проходження повітря, яке видихається через голосову щілину, що спричиняє виникнення коливань натягнутих зв'язок. Висота голосу залежить від довжини голосових зв'язок. Органи, що беруть участь в утворенні голосу: гортань, голосові зв'язки, порожнина глотки, порожнина носа, ротова порожнина, язик, губи, зуби, щелепи. «Мутація голосу» — різкі й часті перепади висоти голосу, що виникають у процесі статевого дозрівання у хлопчиків. Обумовлюється порушенням нервової регуляції рухів м'язів і зв'язок голосового апарата, пов'язаним з інтенсивним ростом гортані в цей період розвитку. Група 2. Будова трахеї і бронхів. Опрацюйте текст підручника на ст. 85. Проблемні питання - Чому трахея має півкільця, а бронхи — кільця із хрящової тканини? - Чому легені не тонуть у воді? Розповіді учнів. Пройшовши гортань повітря потрапляє в трахею. Це трубчаста частина дихальних шляхів, розташована між гортанню і бронхами. Складається з 16-20 хрящових півкілець, які вистелені залозистим та війчастим епітелієм. Задня стінка утворена сполучною тканиною. На рівні п’ятого грудного хребця поділяється на два головних бронхи: лівий і правий. Трахея забезпечує проходження повітря до бронхів, слизова оболонка зволожує стінки трахеї і виконує захисну функцію. Бронхи складаються з 6-12 хрящових кілець, які запобігають закриттю їхнього просвіту. Вони входять в праву (три гілки) і ліву (дві гілки) легені. Сукупність бронхів, що багато разів діляться, утворює бронхіальне дерево. Бронхи закінчуються бронхіолами, на стінках яких розташовані альвеоли, які заповнені з середини повітрям (легеневі пухирці). V. Узагальнення знань 1.Гра «Біологічне поле чудес» 1. Легеневі пухирці вкриті густою сіткою кровоносних капіляр, де відбувається газообмін. 2. Різкий рефлекторний видих через рот. Еластичні пружні волокна, розташовані паралельно одно одній. Роблять 80-10000 коливань за секунду. 2. Термінологічний ланцюжок Учитель називає термін, учень дає визначення, потім той, хто відповідає, називає наступний термін, визначення якому дає інший учень. VI. Підсумки уроку Учитель звертає увагу учнів на мету уроку. Пропонує з'ясувати, чи була вона досягнута, аргументує оцінки. Інтерактивна вправа «Мікрофон» 1. Звуки творяться за допомогою… 2. Мутація голосу - це… 3. Легені не тонуть у воді, тому що… VII. Домашнє завдання 1. Вивчити § 31 підручника. 2. Приготувати повідомлення на тему «Правила гігієни при розмові». Урок 3. Тема. Газообмін у легенях і тканинах. Мета: з'ясувати фізіологічні причини газообміну в легенях і тканинах та умови, у яких він відбувається; розкрити взаємозв'язок процесів кровообігу і дихання; формувати вміння і навички орієнтуватися в нестандартних життєвих ситуаціях, спираючись на одержані знання; виховувати бережливе ціннісне ставлення до свого здоров'я. Основні терміни і поняття: склад повітря, альвеолярне повітря, дифузія, парціальний тиск. Обладнання: таблиці: «Органи дихання», «Схема газообміну в легенях і тканинах», «Схема кровообігу»; обладнання для досліду з вапняною водою. Тип уроку: засвоєння нових знань. Життя — це горіння. А.Лавуазьє Хід уроку І. Розминка Розгадування криптограми (Відповідь. Газообмін у легенях та тканинах.) ІI. Актуалізація опорних знань Інтерактивна вправа «Незакінчене речення» Учитель розпочинає речення, учні доповнюють його усно: 1. Обмін газів між атмосферним повітрям і організмом називається… (зовнішнім диханням). 2. Повітроносний орган, через який повітря проходить безпосередньо до легенів називається … (бронхи). Газообмін у легенях відбувається безпосередньо в …(альвіолах). 6. Процес окислення органічних речовин у клітинах, унаслідок яких виділяється енергія називається…(внутрішнє дихання). IІI. Мотивація навчальної діяльності 90% кисню переноситься в організмі за допомогою гемоглобіну крові. Неймовірна швидкість зв'язування молекули кисню з гемоглобіном — усього 3 мілісекунди! Дихальна і кровоносна системи взаємопов'язані функцією забезпечення клітин киснем та здійснення процесів окиснення органічних речовин з метою накопичення клітинної енергії. Але як наш організм забезпечує клітини киснем і виводить вуглекислий газ? Які механізми цього процесу? ІV. Повідомлення теми і мети уроку. V. Вивчення нового матеріалу 1. Проведення дослідів з елементами евристичної бесіди. Учитель пропонує за допомогою дослідів з'ясувати склад видихуваного повітря. — Використовуючи знання з хімії, пригадайте, які гази входять до складу повітря. — У результаті дихання склад видихуваного повітря змінюється. Як ви думаєте, чому? Дослідницька лабораторія. Досліди 1. Учень видихає повітря в холодну склянку (стінки потіють). Це доводить, що у видихуваному повітрі є водяна пара. 2. Другий учень видихає повітря через трубочку (приблизно 10 повних видихів) у пробірку з вапняною водою. Вода в пробірці стає каламутною. Школярі роблять висновок, що вуглекислий газ прореагував із вапняною водою. Учитель записує рівняння реакції на дошці, а учні — в зошитах: Са(ОН)2 + С02 = СаС03 + Н20 Висновок. Склад повітря, що вдихається і видихається, має відмінності. 2. Робота учнів з підручником. Проаналізуйте таблицю у підручнику на ст.88 і порівняйте склад вдихуваного, видихуваного й альвеолярного повітря. Поясніть різний вміст кисню і вуглекислого газу у вдихуваному та видихуваному повітрі. За рахунок чого підтримується відносно сталий склад альвеолярного повітря? Яке це має значення для організму? 3.Самостійна робота учнів з таблицею. Учні заповнюють таблицю «Склад повітря» 4.Обмін газів у легенях Навесні 1862 р. у Франції троє людей піднялися на повітряній кулі «Зеніт» на висоту 11 км. На землю повернувся один живий, решта загинули. Ніхто не міг пояснити причину трагедії, оскільки кисню на цій висоті було достатньо. Згодом причину встановив російський учений І.М.Сєченов. Проблемні питання. Учитель пропонує учням зробити «свої відкриття», давши відповіді на питання: —Що таке атмосферний тиск? Як він змінюється при підйомі на висоту? —Що таке парціальний тиск газів? (Очікувана відповідь. Парціальний тиск — це частина загального тиску, яка припадає на частку цього газу в газовій суміші. Цей термін вживається для газів, розчинених у рідині. Чим вищий відсотковий вміст газів у суміші, тим, відповідно, вищий його парціальний тиск.) Чим пояснити транспортування газу під час дихання? (Дифузія – це рух частинок, завдяки якому речовини проходять крізь мембрани, вирівнюючи свою концентрацію.) — Чому кисень з повітря в легенях надходить у кров, а з крові в легені надходить вуглекислий газ, адже у складі повітря є і той, і інший газ? (Учні самостійно знаходять відповідь у підручнику § 32 за рис. 80(1.Схема газообміну) (с.87) — То чому ж загинули люди на «Зеніті»? (Відповідь. Люди загинули від нестачі кисню в організмі. Серед найчистішого повітря на великій висоті люди опинилися в умовах зниженого тиску — у розрідженій атмосфері дуже низький парціальний тиск кисню.) Підсумок учителя. Отже, на висоті 7—8 тис.м. артеріальна кров за своїм газовим складом наближається до венозної. Усі тканини тіла відчувають гостру нестачу кисню, що призводить до тяжких наслідків. Тому при піднятті на висоту більше – 5 тис.м. необхідно користуватися спеціальними кисневими приладами. 5.Обмін газів у тканинах. Робота в парах —Як кров віддає кисень тканинам? Учитель пропонує учням відповісти на питання, розглянувши рис. 80 (2. Взаємозв’язок легеневого і тканинного дихання) (с. 87 підручника) і опрацювати текст «Обмін газів у тканинах». Очікуваний висновок. Газообмін у тканинах відбувається за тими самими законами фізики, що і газообмін у легенях (явище дифузії, різниця парціальних тисків). Кисень за законами дифузії переходить у тканинну рідину, де його концентрація нижча, а з неї — у клітини і відразу вступає в реакцію окиснення (схема 4.). V. Узагальнення знань Робота в групах. Дослідницька лабораторія. Після розв’язування біологічних задач кожна група пояснює хід розв’язку. Група 1. За добу людина вдихає приблизно 25 кг повітря. Під час роботи двигуна внутрішнього згорання автомобіля витрачається 1 825 кг 02 на кожні 100 км шляху. Який час могла б дихати цим киснем людина? Розв 'язання У повітрі міститься 21% О2, отже за добу людина вдихає 5,25 кг О2. 5,25 кг — 24 год, 1825 кг — х; х = 8 342,85 год. Група 2. Для подолання відрізка в 100 м необхідно 125-150 л повітря. За 10-15 с бігу легені спортсмена не можуть пропустити через себе таку кількість повітря. Яким чином нейтралізується дефіцит повітря у бігуна? Розв 'язання Дефіцит повітря у спринтера поповнюється після бігу. Атлет протягом 2-3 хв продовжує активно дихати. Спринтерські дистанції спортсмен долає за рахунок гліколізу і подальшого кисневого розщеплення. Група 3. Відомо, що гемоглобін еритроцитів бере участь у перенесенні кисню. Чи можна довести, що між цими речовинами відбувається хімічна взаємодія? Яким чином? Розв 'язання Можна. Ознаками хімічних реакцій є: виділення газу, зміна забарвлення, поява осаду, зміна температури. У прикладі, вказаному в задачі, гемоглобін крові у результаті взаємодії з киснем змінює забарвлення (з темно-червоного на яскраво-червоний). VI. Підсумки уроку 1. Зачитування епіграфа уроку і його обговорення. І горіння, і дихання відбуваються за участю кисню, але горіння відбувається швидко і до кінцевих продуктів, а дихання повільніше, через проміжні стадії. Енергія, що виділяється, може використовуватися для перебігу процесів життєдіяльності, утворення АТФ, терморегуляції тощо. 2. Обговорення схеми 3. VII. Домашнє завдання 1) Вивчити § 32 підручника. 2) Розв'язати задачу 2 (с. 88). 3) За бажанням: підготувати повідомлення про частоту дихальних рухів у різних організмів. Урок 4. Тема. Дихальні рухи. Нейрогуморальна регуляція дихання. Мета: сформувати в учнів знання про дихальні рухи, механізм нервової та гуморальної регуляцій процесу дихання, життєву ємність легень; формувати вміння пояснювати залежність рівня вентиляції від частоти та глибини дихання, вплив фізичних вправ на функціонування органів дихання; виховувати зацікавленість до особливостей роботи власного організму. Обладнання: таблиці: «Органи дихання», «Дихальні рухи»; модель вдиху і видиху; спірометр. Основні терміни і поняття: вдих, видих, дихальні рухи, нервова регуляція дихальних рухів, дихальний центр, гуморальна регуляція дихальних рухів, дихальні рефлекси, показники дихання, спірометр. Тип уроку: засвоєння нових знань. Тренуючи дихання, можна значно підвищити рівень здоров’я. М.М.Амосов Хід уроку І. Розминка. Дихальна гімнастика («Дихання через руку») Учитель. Складіть праву і ліву долоні в кулаки з отвором по середині. Піднесіть праву руку до рота, через отвір зробіть глибокий вдих, порахуйте про себе до 5. Затримайте подих, піднесіть до рота ліву рук, в отвір зробіть повільний видих, порахуйте до 5. Вправу повторіть 4-5 разів (бажано стоячи). Як змінився колір вашого обличчя? Чи відчували ви рух повітря? ІІ. Актуалізація опорних знань 1. Фронтальне опитування Що таке альвеолярне повітря? 2. Розгадування кросворда. Запитання. 1. Речовина, що складається з білка глобіну і ферумовмісної сполуки – гема. 2. Легеневі пухирці вкриті густою сіткою кровоносних капіляр, де відбувається газообмін. 3. Еластичні пружні волокна, розташовані в гортані паралельно одно одній. 4. Процес у клітині, в наслідок якого виділяється енергія. 5. Вона має лійкоподібну форму і складається з дев’яти напіврухомо сполучених хрящів. 6. Складаються з 6-12 хрящових кілець, входять в праву (три гілки) і ліву (дві гілки) легені. 7. Слиз носової порожнини, що містить речовину, яка знешкоджує хвороботворні мікроорганізми. 8. Парний орган системи дихання. 9. Процеси окислення органічних речовин у клітинах, унаслідок яких виділяється енергія. Відповіді. 1. Гемоглобін. 2. Альвеоли. 3. Зв’язки. 4. Окислення. 5. Гортань. 6. Бронхи. 7. Лізоцим. 8. Легені. 9. Внутрішнє. Кросворд «Газообмін» ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Інтерактивна вправа «Мозковий штурм» При пораненні грудної порожнини, навіть якщо неушкоджене серце, легені не можуть працювати, і людина може швидко загинути. Чому? ІV. Повідомлення теми, мети уроку V. Вивчення нового матеріалу 1. Пояснення вчителя. Роль дихального центру в ритмічному чергуванні вдиху і видиху. 1919 р. російський фізіолог Миславський встановив, що в довгастому мозку є група клітин, у яких автоматично виникають ритмічні збудження, що зумовлюють вдих і видих. Дихальний центр перебуває у стані постійної активності. Його ураження спричиняє негайну смерть. 2. Евристична бесіда Механізм дихальних рефлексів. —Чому після вдиху завжди йде видих? Учням пропонується здійснити самоспостереження — затримати подих. Учитель, використовуючи модель вдиху і видиху, демонструє механізм цих процесів. 3.Самостійна робота учнів 1) Скласти схему механізмів вдиху і видиху 2) За § 33 підручника знайти відповідь на запитання: що відбувається під час глибокого дихання? 4. Розповідь учителя з елементами бесіди Дихання людини змінюється залежно від стану організму. Спокійне, рівне — під час сну, часте і глибоке — під час фізичних навантажень, переривчасте і нервове — під час переживання емоцій. При зануренні в холодну воду «перехоплює подих» через сповільнення дихання. Але яким би не був ритм дихання, усе життя вдих неухильно змінюється видихом. Чому? (Думки учнів.) У дихальному центрі постійно виникають ритмічні нервові імпульси, які передаються по рухових нейронах до дихальних м'язів і діафрагми. 5. Проведення дослідів з елементами евристичної бесіди. 1). Нервова регуляція дихання. Дітям пропонується провести самоспостереження — зробити дихання глибоким, прискореним, сповільненим. —Як пояснити, що людина за бажанням може змінити ритм і глибину дихання? Висновок. У регуляції дихання бере участь кора великого мозку, тому дихання може бути довільним (схема 5.). Повідомлення учня У стані спокою людина споживає за добу 400—500 л кисню і робить при цьому 12—20 вдихів за хвилину. Для порівняння: коні роблять 12 дихальних рухів за хвилину, пацюки — 60, а канарки — 108. Навесні частота дихання в середньому на 1/3 вища, ніж восени. 2). Гуморальна регуляція дихання. Учитель пропонує провести самоспостереження — затримати дихання після глибокого вдиху якомога довше і пояснити свої відчуття. Діти розповідають про запаморочення, бажання зробити видих і новий вдих. Проблемне запитання —Після досліду ваше дихання стало глибоким і прискореним. Чому? (Очікувана відповідь. Унаслідок затримки дихання в крові людини накопичується вуглекислий газ, який подразнює рецептори кровоносних судин, що несуть кров до головного мозку, і рефлекторно збуджує дихальний центр.) Висновок. Частота і глибина дихальних рухів збільшується при збільшенні концентрації С02 в крові (схема 6.). 3). Життєва ємність легень (ЖЄЛ). Учитель пояснює суть поняття «життєва ємність легень», пропонує дослідити проблему: як фізична підготовка впливає на стан легень. Обираються два учні (один займається спортом, інший — ні). За допомогою спірометра визначають їх ЖЄЛ. Учитель пропонує самостійно зробити висновок, чому показники ЖЄЛ у цих учнів різні. 6. Практичні вправи «Перша допомога при зупинці дихання». Розповідь вчителя. Людина, в якої дихання припинилося, перебуває в стані зупинки дихання. Виникає воно при отруєнні чадним газом, утоплені, ядусі, ураженні електричним струмом та інше. У такій ситуації потрібно повести штучне дихання (штучну вентиляцію легень). Цей процес полягає у вдуванні в легені постраждалого повітря для підтримки життєвих функцій організму. Робота в групах. Ознайомтеся зі змістом методів допомоги постраждалому при зупинці дихання, продемонструйте засвоєний метод із муляжем практично. (Робота з картками) Група 1. Метод штучної вентиляції легень«з рота в рот». Картка №1 Для проведення штучного дихання «з рота в рот» той, хто надає допомогу, стає на коліна біля голови потерпілого, кладе одну руку під шию, другу — на лоб і максимально закладає голову назад, одночасно затискаючи великим і вказівним пальцями ніс. Ця маніпуляція супроводжується розкриванням рота, підтягуванням язика до під'язикової кістки та максимальним вирівнюванням дихального каналу. Зробивши глибокий вдих, той, хто надає допомогу, щільно притиснувшись ротом до рота потерпілого, робить енергійний видих. Перших 5-10 вдувань необхідно робити швидко (за 20-30 секунд), наступні — із швидкістю 12-15 вдувань за хвилину. Необхідно слідкувати за рухом грудної клітки потерпілого; якщо після вашого видиху в рот або в ніс грудна клітка потерпілого піднялась, це говорить про те, що дихальні шляхи вільні, і штучне дихання ви робите правильно (див. рис.). Група 2. Метод штучної вентиляції легень «з рота в ніс». Картка №2 У тих випадках, коли щелепи потерпілого щільно стиснуті, ефективним є спосіб штучного дихання «з рота в ніс». З цією метою однією рукою закидають голову назад, а другою беруть за підборіддя і піднімають вверх нижню щелепу, закриваючи рот, проводять глибокий вдих і повітря видихають у ніс потерпілого. Якщо не б’ється серце, штучне дихання поєднують з непрямим масажем серця: після одного вдування повітря в легені роблять 4-5 швидких поштовхоподібних натискувань на нижню третину грудини а напрямі перпендикулярному до хребта. (див. рис.). Група 3. Метод Сильвестра Картка №3 Потерпілого кладуть на спину. Під нижню частину грудної клітки підкладають валик із складеної ковдри, одягу або поліно для того, щоб лопатки і потилиця лежали нижче реберних дуг. Якщо штучне дихання роблять дві особи, то вони стають на коліна по обидва боки. Кожний з них бере однією рукою руку потерпілого посередині плеча, а другою трохи вище кисті. Вони піднімають одночасно руки потерпілого і витягують їх за його головою. Це викликає розширення грудної клітки, тобто відбувається своєрідний вдих. Потім через дві-три секунди руки потерпілого притискають до його грудної клітки і здавлюють її, тобто роблять своєрідний видих. Рух руками треба робити ритмічно, з рівними проміжками: Щоб ці рухи відповідали ритмові нормального дихання, їх слід робити приблизно 16-18 разів на хвилину, відповідно до свого власного ритму дихання. Якщо штучне дихання робить одна особа, вона стає на коліна за головою потерпілого, захоплює його руки вище кистей і виконує зазначені вище рухи. (див. рис.). Група 4. Метод Шиффера Картка №4 Якщо руки потерпілого ушкоджені, то штучне дихання можна робити за методом Шиффера. Для цього потерпілого кладуть на живіт, повернувши його голову вбік, щоб він міг вільно дихати. Той, хто робить штучне дихання, стає на коліна так, щоб тіло потерпілого було між його ногами, кладе руки на нижню частину грудної клітки, щоб великі пальці розміщалися вздовж хребта, а решта — на ребрах. Під час видиху треба нахилятися вперед і стискати грудну клітку, а під час вдиху випрямлятися і припиняти тиск. (див. рис.). VI. Узагальнення знань 1. Задача. У стані спокою людина вдихає і видихає близько 500 см3 повітря. Скільки кисню при цьому вона споживає, якщо відомо, що в атмосферному повітрі кількість кисню становить 21%, а у видихуваному — 16%? Яка кількість повітря надходить в організм людини за годину, якщо частота дихальних рухів за хвилину становить 14? 2. Тести (взаємоперевірка учнів у парах) 1. Які м 'язи беруть участь в дихальних рухах? А - міжреберні м'язи, Б - великі і малі грудні м'язи, В - м'язи голови, Г - м'язи живота, Д - м'язи діафрагми, Е - м'язи спини. 2. Яке повітря життєвого об'єму легенів видаляється при глибокому видосі? А - дихальне, Б - додаткове, В - залишкове, Г - резервне. 3. Які м'язи беруть участь у спокійному вдиху? А - зовнішні міжреберні, Б - внутрішні міжреберні, В - діафрагма, Г - великі і малі грудні м'язи. 4. Який вміст газів у повітрі, що видихається? А - 21 % О2, Б - 4 % С02, В - 79 % N2, Г - 0,03 % С02, Д - 16 % О2. 5. Де розміщений дихальний центр? А - легені, Б - мозочок, В - довгастий мозок, Г - кора великих півкуль. 6. Місце газообміну між легенями і кров'ю: А- бронхи; Б- трахея; В- легеневі пухирці (альвеоли). 7. Місце окислення органічних речовин: А- клітини тканин; Б- легеневі пухирці(альвеоли); В- капіляри в тканинах. 8. Який процес являється джерелом енергії в організмі: А- окислення органічних речовин; Б-різниця тиску; В- розпад органічних речовин. 9. Що вимірюється спірометром: А- вдих; Б- видих; В- життєва ємність легень. 10. Під впливом чого може змінюватись інтенсивність дихальних рухів: А- свідомості; Б- концентрації СО2 чи О2 у крові; В- автономної (вегетативної) нервової системи. 11. 3а рахунок якого механізму забезпечується автоматія дихальних рухів? А - нервовий, Б - гуморальний. 12. Установіть відповідність між назвою та об’ємними показниками дихання. А додаткове повітря 1 1300-1500 мл Б дихальний об’єм легенів 2 1500-3000 мл В життєва ємність легенів 3 4300 мл Г резервний об’єм видиху 4 500 мл V. Підсумки уроку Учні по черзі роблять висновки про те, чого вони навчилися на уроці, якого результату досягли. VI. Домашнє завдання 1) Вивчити § 36, 37 підручника. 2) Творчі завдання: • Поміркувати над запитанням: чому плавець, перед тим як пірнути, робить кілька глибоких вдихів і видихів? • Підготуватися до ділової гри «Захворювання органів дихання та їх профілактика». Урок 5 Тема. Хвороби органів дихання та їх профілактика. Мета: ознайомити учнів із захворюваннями дихальної системи, визначити основні профілактичні заходи; розвивати санітарно-гігієнічні вміння та навички, самостійну пізнавальну активність, уміння спілкуватися; виховувати бережливе ставлення до свого здоров'я. Основні терміни і поняття:грип, туберкульоз, дифтерія, трахеїт, бронхіт, бронхіальна астма, пневмонія, плеврит, рак легень, причини зараження, профілактика. Обладнання: таблиці: «Органи дихання», «Гігієна дихання», «Профілактика повітряно-крапельної інфекції»; книжки про лікарські рослини, гірчичники, бинти, вата, компресний папір. Тип уроку: засвоєння нових знань. Форма уроку: ділова гра. Хід уроку I. Повідомлення теми і мети уроку ІІ. Актуалізація знань — Які ви знаєте захворювання органів дихання? (Ангіна, грип, пневмонія та ін.) IІI. Мотивація навчальної діяльності Вчитель. Природа якнайкраще подбала про захист людського організму від інфекційних хвороб. Вона створила імунітет. Однак дуже часто система самозахисту не спрацьовує, і органи дихання, що забезпечують дихальну функцію, піддаються впливу інфекції. 70% усіх захворювань у дітей — це захворювання органів дихання. Ця проблема дуже актуальна і варта нашої уваги. ІV. Вивчення нового матеріалу Проблемне запитання —Як ви вважаєте, яким шляхом відбувається зараження органів дихання? (Думки учнів.) У повітрі класної кімнати знаходиться близько 30 тис. мікроорганізмів на 1 м3. Коли вони потрапляють в органи дихання, можуть викликати різні хвороби. На сьогоднішній урок ми запросили «лікарів», які займаються проблемами захворювань органів дихання та їх профілактикою. Вони допоможуть вам розкрити причини хвороб і дадуть поради та рекомендації, як їм запобігти. (Учні, які виконують ролі лікарів, розповідають про хвороби дихальних шляхів.) «Інфекціоніст». Відомо, що мікроорганізми і пил затримуються слизовою оболонкою верхніх дихальних шляхів і видаляються з них разом із слизом. Більшість мікроорганізмів при цьому гине. Проте частина з них, потрапивши в органи дихання, може спричинити різні захворювання. Збудниками цих захворювань можуть бути віруси, бактерії і алергени. «Епідеміолог». Найпоширенішим захворюванням, спричиненим вірусами, є грип. Це захворювання належить до повітряно-крапельної інфекції. Під час чхання й кашлю мільйони невидимих для ока краплинок з вірусами грипу потрапляють у повітря, а з нього через дихальні шляхи здорової людини проникають в її організм. Грип поширюється дуже швидко, тому хворих на грип не можна допускати до роботи на підприємствах, в установах, до занять у навчальних закладах. Грип спричиняє епідемії. «Фтизіатр». Туберкульоз - поширене інфекційне соціально небезпечне захворювання, що найчастіше уражає легені, кістки. Інша назва - сухоти. Збудник туберкульозу - мікобактерії - туберкульозна паличка (паличка Коха, або бацила). Вона може перебувати у вдихуваному повітрі, краплинках харкотиння, на посуді, одязі, рушниках та інших предметах, якими користувався хворий на туберкульоз. Мікобактерії туберкульозу можуть передаватися людині й від продуктів харчування тваринного походження - молока та м'яса. З метою профілактики туберкульозу потрібно користуватися індивідуальними засобами особистої гігієни, загартовувати організм, раціонально харчуватися, пити лише кип'ячене молоко, м'ясо споживати добре термічно обробленим. Туберкульозні палички швидко гинуть у сухих, добре освітлених сонячних місцях. Велике значення для очищення повітря в населених пунктах мають зелені насадження. «Терапевт». До найпоширеніших захворювань, спричинених бактеріями належать: інфекційний риніт, утворення аденоїдів, ангіна, трахеїт, бронхіт, пневмонія. Інфекційний риніт - це запалення слизової оболонки порожнини носа (нежить). Воно найчастіше є наслідком грипу. Ангіна - гостре запалення мигдаликів, які розташовані в глотці. Ознаки хвороби - відчуття стиснення горла, біль під час ковтання, підвищена температура, загальне нездужання. Ангіна дає ускладнення (ревматизм, вади серця), тому лікувати її треба тільки під наглядом лікаря, виконуючи всі його призначення. Трахеїт - запалення слизової оболонки трахеї. Його ознаки: дертя у горлі, сухий кашель у поєднанні з відчуттям болю в зіві та за грудиною, голос стає хрипкий. Спричинюється переохолодженням, курінням, інфекціями. Бронхіт - це запалення слизової оболонки бронхів. Збудником можуть бути стрептококи, стафілококи. Одне з найпоширеніших захворювань органів дихання. Для бронхіту характерні кашель (при гострому бронхіті довготривалий), частіше зі слизовими виділеннями, задишка, біль у грудях, підвищення температури, хрипи в легенях. Пневмонія, або запалення легенів - запалення тканини легенів. Належить до гострих інфекційних захворювань. Пневмонію можуть спричинити пневмококи, стафілококи, стрептококи, що потрапили в дихальні шляхи. Для пневмонії характерні раптове підвищення температури тіла (38- 39 °С і вище), погіршення загального стану, поява задишки, сильний біль у боці, потім з'являється кашель із слизовими виділеннями. «Пульмонолог». До найпоширеніших алергічних захворювань відносяться алергічний риніт, бронхіальну астму. їх спричиняють алергени, серед яких можуть бути продукти харчування (цитрусові, яйця, шоколадні цукерки тощо), пил, шерсть тварин, пилок деяких рослин, хімічні речовини, різні косметичні засоби, медикаменти тощо. Алергічний риніт є самостійним захворюванням, спричиненим алергенами, які потрапляють на слизову оболонку носа. Ознаками його є набряк слизової оболонки, сухість і свербіння в порожнині носа, що супроводжується чханням і слизовиділенням. Головними способами лікування є усунення контакту з алергеном, заспокійливі засоби. Бронхіальна астма характеризується періодичними нападами ядухи і кашлю, пов'язаними з гострим порушенням бронхіальної прохідності. Ці порушення спричинюються накопиченням у крові та тканинах алергенів, що призводять до спазмів м'язів бронхіол, посилюють секрецію слизу. Внаслідок цього в просвіті бронхів збирається в'язка речовина, виникає набряк, що порушує рухову функцію бронхіол. Людині тяжко дихати. Лікують астму в спеціальних санаторіях, розташованих в екологічно чистих зонах. Останні десятиліття перебіг цієї недуги (особливо у дітей) значно ускладнився. Причинами є забруднене повітря, наявність у харчових продуктах нітратів, консервантів. «Онколог». Рак легенів посідає перше місце серед інших онкологічних захворювань. Ракова пухлина переважно знаходиться в середині бронха. Основні причини виникнення злоякісних пухлин легень: забруднення навколишнього середовища, куріння, хронічні захворювання — бронхіт, пневмонія, плеврит, простудні захворювання тощо. Особлива увага звертається на те, що курці хворіють на рак легень у 10 разів частіше. «Гомеопат». Щоб полегшити дихання при застуді, бронхіті тощо потрібно зробити парові інгаляції (наприклад, дихати під рушником або ковдрою над каструлею з вареною картоплею). Можна використати відвари деяких рослин: евкаліпту, шавлії, бруньок сосни тощо. «Медична сестра» Шкіра має величезну кількість рецепторів. Подразнюючи поверхню шкіри різними за силою, характером і тривалістю подразниками, можна рефлекторно впливати як на організм в цілому, так і на окремі внутрішні його органи. На цьому ґрунтується застосування гірчичників і банок, накладання компресів. При катарах верхніх дихальних шляхів, бронхітах, запаленні легень гірчичники накладають на груди і спину, залишаючи вільною ділянку проти серця. Банки найчастіше ставлять на груди і спину, обминаючи ділянки хребта, грудини, серця і грудних залоз. Завдання Розробіть систему заходів профілактики захворювань органів дихання. Робота в парах. Учні об’єднуються в пари для обміну думками. (Пропозиції учнів учитель записує на дошці.) Правила на все життя 1. У період епідемії необхідно проводити відповідну вакцинацію. 2. Уникати переохолодження. 3. Не відвідувати багатолюдні місця. 4. Дотримуватися правил особистої гігієни. 5. Не відмовлятися від диспансерного обстеження. 6. Підвищувати імунітет організму шляхом загартовування, фізичних вправ, вітамінного харчування. 7. Частіше бувати серед зелених рослин, щоб подихати свіжим, чистим повітрям. 8. Ніколи не брати в рот цигарки ні зараз, ні в зрілому віці. 9. Розвивати і захищати свої органи дихання 10.Боротися із забрудненням повітря. V. Узагальнення знань 1. Установіть відповідність між захворюваннями і його проявом. А ангіна 1 інфекційне захворювання, щонайчастіше Б риніт вражає легені В туберкульоз 2 гостре запалення мигдаликів Г гайморит 3 запалення придаткових пазух носа 4 запальний процес насамперед у слизовій оболонці носової порожнини 2. Складіть схему «Хвороби органів дихання» (див. схема 7.). VI. Підсумок уроку 1. Анкетування. Чи турбуюсь я про свої органи дихання? Уважно прослухай кожне з наведених суджень. Якщо воно відповідає твоєму стану або поведінці, постав навпроти нього"+", якщо не відповідає –"-" Я часто кашляю. Підрахуй, чого вийшло більше: "+" чи "-". Подумай, що треба зробити, щоб поліпшити стан своїх органів дихання. 2. Інтерактивна гра «Мікрофон» Сьогодні ми вивчали… VII. Домашнє завдання 1) Вивчити § 34 підручника. 2) Підготувати повідомлення (реферат) «Вплив куріння на організм підлітка». СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ Дихання - це сукупність процесів, що забезпечують надходження в організм із зовнішнього середовища кисню, використання його клітинами і тканинами для окиснення органічних речовин та виділення з організму вуглекислого газу. Зовнішнє дихання — це обмін газів між кров'ю й атмосферним повітрям, що відбувається в органах дихання. Внутрішнє дихання — це окисні процеси в клітинах, унаслідок яких виділяється енергія. Носова порожнина – це частина дихальної системи, що складається з правої і лівої порожнин, які з’єднані між собою кістково-хрящовою перегородкою. Чхання – це різкий рефлекторний видих через ніздрі, завдяки якому з носової порожнини виділяються речовини, які її подразнюють. Гортань – це частина дихальної системи, яка має лійкоподібну форму, складається з 9 напіврухомо сполучених хрящів, найбільші з яких є щитоподібний, надгортанний, перснеподібний. Голосові зв’язки – це два еластичних пружних волокон, розташованих у гортані паралельно одне до одного. Мутація голосу — це різкі й часті перепади висоти голосу, що виникають у процесі статевого дозрівання у хлопчиків. Кашель – це різкий рефлекторний видих через рот, який виникає при різних подразненнях рецепторів гортані. Трахея - це трубчаста частина дихальних шляхів, що складається з 16-20 хрящових півкілець, з’єднаних між собою зв’язками. Альвеоли – це легеневі пухирці вкриті густою сіткою кровоносних капіляр, де відбувається газообмін. Легені – це великий парний орган, який займає весь об’єм грудної порожнини, зовні вкритий легеневою плеврою. Парціальний тиск — це частина загального тиску, яка припадає на частку цього газу в газовій суміші. Дифузія – це рух частинок, завдяки якому речовини проходять крізь мембрани, вирівнюючи свою концентрацію. Дихальний об’єм легенів – це кількість повітря (500 мл.), яка надходить до легень у спокійному стані під час вдиху і стільки ж видихається під час видиху. Додатковий об’єм повітря – це кількість повітря, яку можна видихнути після спокійного вдиху за максимального зусилля (1500мл.). Резервний об’єм повітря – це кількість повітря, яку можна вдихнути (1500мл.) після найглибшого видиху. Життєва ємність легень – це найбільша кількість повітря, яку можна видихнути після найглибшого вдиху. Спірометр – це прилад для вимірювання життєвої ємності легень. Вдих - це активний процес скорочення зовнішніх міжреберних м’язів і розслаблення внутрішніх. Видих – це пасивний процес скорочення еластичних стінок альвеол, розтягнутих під час вдиху, і розслаблення частини дихальних м’язів. Типи дихання: черевний – в акті видиху переважає діафрагма (у чоловіків); грудний – в акті видиху переважають міжреберні м’язи (у жінок). Грип – це захворювання, що спричиняється вірусом, передається повітряно-крапельним шляхом. Інфекційний риніт - це запалення слизової оболонки порожнини носа (нежить). Ангіна - гостре запалення слизової оболонки зіва, мигдаликів, які розташовані в глотці. Трахеїт - запалення слизової оболонки трахеї. Дифтерія – інфекційне захворювання,збудником якого є дифтерійна паличка, яка уражає слизову оболонку зіва, гортані, трахеї. Бронхіт - це запалення слизової оболонки бронхів. Пневмонія, або запалення легенів - запалення тканини легенів, яке може спричинити стафілококи і стрептококи. Туберкульоз – це інфекційне захворювання, збудником якого є туберкульозна паличка, що уражає легені, кістки. ЦІКАВО ЗНАТИ, ЩО… — Легені витрачають теплову енергію, зігріваючи повітря, яке вдихається, та під час випаровування води з поверхні легень (до 10% усього тепла, яке віддає організм). — За добу через легені проходить у середньому 9 кілограм повітря. — У обох легенях нараховується 600 – 700 млн альвеол, дихальна поверхня яких складає 120 м2, що у 60 разів більше за поверхню тіла людини.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |