| Головна » Біологія |
Молекулярна біологія — галузь науки, яка вивчає біологічні процеси на рівні біополімерів — нуклеїнових кислот і білків та їх надмолекулярних структур. Фундаментальними завданнями молекулярної біології є встановлення молекулярних механізмів основних біологічних процесів, таких як відтворення та реалізація генетичної інформації, біосинтез білків та інших зумовлених структурно-функціональними властивостями і взаємодією нуклеїнових кислот і білків, а також вивчення регуляторних механізмів даних процесів. Основні напрямки досліджень: Організація макромолекул та надмолекулярних утворень, що зумовлюють такі специфічні ознаки живої матерії, як саморегулювання систем, спадковість та мінливість, ріст і розвиток. Молекулярні механізми процесів у клітині: біосинтез ДНК, синтез РНК на матричній ДНК, біосинтез білків на рибосомах, мембранний транспорт, ферментативний каталіз та інші. Принципи регулювання макромолекулярних функцій і процесів у клітині. Розроблення нових методів та біотехнологій для практичного використання. Генетика (грец. γεννώ — породжувати) — це наука про спадковість і мінливість ознак організмів, методи управління ними та організацію спадкового матеріалу. Через універсальність генетичного коду генетика лежить в основі вивчення всіх форм життя від вірусів до людини. Генетична інформація — існування в клітинах організмів таких сукупностей генів, які зберігають відомості про послідовність процесів обміну речовин у періоди росту та розмноження, про склад, будову і функції білків та нуклеїнових кислот. Носієм генетичної інформації є нуклеїнові кислоти: ДНК та РНК. Міколо гія (грец. μύκης — гриб і ...логія) — наука, яка досліджує гриби як особливу групу організмів, що становлять самостійне царство живої природи. Раніше, коли гриби відносили до рослин, мікологія вважалась одним із розділів ботаніки. Предметами мікології є систематика, морфологія, цитологія, біогеографія грибів, біологія їх індивідуального розвитку й біоценотичні властивості. Основні напрямки досліджень: Систематика грибів. Морфологія грибів. Походження й еволюція грибів. Морфогенез та індивідуальний розвиток грибів. Функціональна роль грибів у біогеоценозах. Консортивні зв'язки грибів: паразитизм, симбіотрофізм. Біогеографія грибів. Явище мікотрофії. Систематика лишайників. Біологія і географія лишайників. Хемотаксономія грибів і лишайників. Механізми адаптації грибів до умов зовнішнього середовища. Розроблення методів польових та експериментальних мікологічних досліджень. Методи впливу на мікобіоту. Теоретичні засади промислової культивації їстівних грибів, а також грибів — продуцентів біологічно активних речовин. Механізми взаємовідносин грибів-паразитів і рослин-хазяїнів. Охорона і раціональне використання мікологічних ресурсів. Мікологія Мікробіологія — розділ біології, що займається вивченням мікроорганізмів, в основному вірусів, бактерій, грибків, оноклітинних водоростей і найпростіших. Ця різнорідна, штучно об'єднана група мікроскопічно малих організмів складає предмет однієї науки в силу того, що для їхнього вивчення використовуються методи, спочатку розроблені для дослідження бактерій. В основі мікробіологічних методів лежить одержання чистих культур, вирощених з однієї клітини. (Способи культивування клітин багатоклітинних організмів теж запозичені з бактеріології.) В курси медичної мікробіології включають також імунологію та вивчення більш великих паразитів, таких, як черви і комахи. Мікробіологія Основні напрямки досліджень: Дослідження загальних закономірностей життєдіяльності всіх класів мікроорганізмів, їх систематики, генетики, молекулярної біології та фізіолого-біохімічних властивостей. Визначення ролі і значення мікроорганізмів у кругообігу речовин. Вивчення фундаментальних основ біологічної активності мікроорганізмів з метою її регуляції. Вивчення екології, систематики мікроорганізмів та виявлення видів і штамів для розроблення біотехнологічних процесів. Розроблення теоретичних основ одержання нових антибіотиків та інших біологічно активних речовин для боротьби з бактеріальними, грибковими й вірусними захворюваннями людини, тварин і рослин. Дослідження фізіології та систематики грибів, токсино- і антибіотикоутворення у ґрунтових, фітопатогенних та інших грибів. Вивчення ролі і значення мікроорганізмів у формуванні структури ґрунту, його родючості, в живленні рослин. Методи і досягнення мікробіології збагатили багато розділів біології і сприяли їхньому розвиткові. Можливість швидко виростити величезні популяції мікробів і виявити серед них рідкісні варіанти (наприклад, мутантні й рекомбінантні форми) дозволила найдокладнішим образом досліджувати природу спадковості мікроорганізмів, аж до молекулярного рівня. Отримані дані про механізми спадкування були поширені на усі форми живого і лягли в основу генної інженерії. Космічна біологія — грец. Βιοαστρονομία — біологічна наука, або розділ біології, що вивчає можливість існування живих організмів у космосі та на інших планетах, крім Землі. Ця наука розглядає вплив на можливо існуючих організмів космосу гравітації, температури, життя у вакуумі. До космічної біології належить наука ксенобіологія, що розглядає можливість існування слідів розумних істот у космосі. Космічна біологія Анатомія людини — розділ анатомії, що вивчає органи та системи органів людського тіла. Анатомія людини вивчає зовнішні форми і пропорції тіла людини і його частин, окремі органи, їх мікроскопічну та макроскопічну будову. Анатомія людини має клінічні підрозділи: нормальна анатомія — розділ анатомії, що вивчає органи та системи органів людського тіла в нормі. патологічна анатомія — вивчає вражені хворобою органи та тканини. хірургічна анатомія вивчає будову тіла по ділянкам, з врахуванням положення органів та їх взаємовідношень відносно одне одного та відносно скелету людини. Анатомія Патологія (грец. παθός — страждання, біль, хвороба; та грец. λόγος — 1) — дослідження або наука про відхилення від норми та хвороби, зокрема — галузь медицини, біології, психології (патопсихологія); 2) відхилення від нормального стану або процесу розвитку, у медицині — синонім хвороби. Патологія має зв'язок з іншими науками, з яких формувалася медицина: анатомією, фізіологією, ембріологією, біохімією, мікробіологією, імунологією і т. д. Вона синтезує та звіряє дані, отримані з цих дисциплін, із клінічною практикою. Науки також мають спільні методи досліджень, що доповнюють одне одного. Найважливіші проблеми сучасної патології: загальне вчення про хвороби; реактивність організму; патологія проникності біологічних мембран та мікроциркуляції; механізми порушення та відновлення життєво важливих функцій; механізми адаптації та ін. Патологія
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |