| Головна » Українська література |
ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ПЕРІОД «ТРЬОХ ЛІТ». ПОЕМА «КАВКАЗ» Підготувала учениця 9-А класу Мельник Ганна КРОСВОРД 1. Посада Тараса у пана Енгельгардта? К О З А Ч О К 2. Місто, де відбувалося вінчання Яреми та Оксани? Л Е Б Е Д И Н 3. Фортеця, де відбувалася солдатська служба митця? О Р С Ь К А 4. Півострів – місце перебування Т. Шевченка протягом семи років? М А Н Г И Ш Л А К 5. Жанр «Лілеї»? Б А Л А Д А 6. Соціальне становище молодого Тараса? К Р І П А К 8. Міфічні істоти, що є винними у смерті героїні твору «Причинна»? Р У С А Л К И 7. Журнал, навколо якого згуртувалися українські письменники, знавці? О С Н О В А 9. Що перемальовував майбутній митець у Літньому саду? С Т А Т У Ї "Кавказ” вибухає перед читачем як вулкан, що з нутра свого кидає то полум’я, дим, сірку, то знову гарячу лаву, у якій стопились усілякі елементи. ...Ця поема валить, трощить, палить, убиває іронією, морозить правдою, сліпить блискавками порівнянь... Б. Лепкий ПЕРІОД «ТРЬОХ ЛІТ» (1843-1847) У 1843 р. Шевченко поїхав на Україну, де не був 14 років. Відвідав він рідну Кирилівку, був і в інших місцях. Поета глибоко вразило тяжке становище закріпаченого селянства. Шевченко глянув тепер на життя народу не очима підлітка-кріпака, а очима дорослої освіченої людини з передовим політичним світоглядом. Митець побачив і відчув, що в народних масах росте сила гніву проти гнобителів. Від оспівування героїчного минулого й подвигів славних предків поет переходить до сатири, спрямованої проти царизму та поміщиків. Визріває критичний реалізм Т. Шевченка. З-під пера поета виходять сатири, сповнені великого революційного гніву: «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим...». Мотиви революційної боротьби посіли значне місце в ліриці цих років («Три літа», «Заповіт», «Холодний Яр»). Зміни, що сталися в настроях і думках поета, яскраво передає він сам у вірші «Три літа». ІСТОРИЧНА ОСНОВА ПОЕМИ «КАВКАЗ» Восени 1845 року з Кавказу, де точилася війна, повертається український фольклорист О. Афанасьєв-Чужбинський, і Шевченко докладно розпитує його про цей край та черкесів. Війна на Кавказі тривала довгий період — з 1817 до 1864 року й закінчилася входженням краю до складу Росії. Для офіцерів різних рангів ця війна була доброю нагодою здобувати чини, ордени, монарші милості, багатства. Крім того, у російській армії було багато шукачів легкої наживи. За наказом командування, озвірілі солдати грабували майно місцевих жителів, випалювали ліси, витоптували ниви й городи, вирубали сади й виноградники. Чоловіків, старих людей убивали, а жінок, дітей, юнаків та дівчат продавали в рабство. СЛОВНИЧОК ЧЕРКЕСИ 1. Народність, яка проживає в Карачаєво-Черкеській автономній області РРФСР; представники цієї народності. 2. заст. Загальна назва народностей, які населяли Північний Кавказ; представники цих народностей. ДЖЕРЕЛА ДЛЯ НАПИСАННЯ ПОЕМИ Приводом для написання поеми була смерть близького знайомого Тараса Шевченка, офіцера Якова де Бальмена, який загинув у 1845 р. в одному з походів царського війська на Кавказ. Йому Кобзар присвятив поему «Кавказ». Боротьба між царським урядом і Шамілем, який очолював націоналістичний реакційний рух на Кавказі, відома в історії під назвою мюридизм. Матеріал про життя й побут кавказьких народів, який поет отримав від фольклориста О. Афанасьєва-Чужбинського. Отже, написаний твір у 1845 р. в Переяславі. ІДЕЙНО-ХУДОЖНІЙ АНАЛІЗ ТЕМА: ІДЕЯ: ЖАНР: КОМПОЗИЦІЯ: ОБРАЗ ПРОМЕТЕЯ В ПОЕМІ ○ Що вам відомо про Прометея? ○ Символом чого є Прометей у творі Тараса Шевченка? (За давньогрецькими міфами Прометей — титан, який украв вогонь з Олімпу, де ним користувалися тільки боги, і передав його людям, за що був покараний Зевсом,— прикутий до скелі на Кавказі. Щодня орел викльовував у нього печінку, проте за ніч вона виростала знову. Прометей піддавався жахливим мукам) (У творі Т. Шевченка, образ Прометея — символ народної волі, що не вмирає. Створюючи цей образ, поет не йшов сліпо за відомим грецьким міфом, а брав тільки деякі його риси, потрібні для втілення задуманого, а саме: фатальну трагічність і безсмертя Прометея. ) АНАЛІЗУВАННЯ ЗМІСТУ ТВОРУ ○ Чому на початку твору Тарас Шевченко використовує образ Прометея? ○ Чи погоджуєтесь ви з рядками «Кати знущаються над нами, А правда наша п’яна спить? ○ З ким порівнює Т. Шевченко «батюшків-царів»? Підтвердіть цитатою з твору. ○ Автор закликає: «До нас в науку!». Чому ми можемо навчити? Підтвердіть цитатою з твору. ○ За що Т. Шевченко критикує церкву? У чому він її звинувачує? ○ Як ви розумієте рядки: «По закону апостола Ви любите брата! Суєслови, лицеміри, Господом прокляті. Ви любите на братові шкуру, а не душу!» ○ Як наприкінці поеми Тарас Шевченко звертається до Якова де Бальмена? Підтвердіть рядками з твору. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Прочитати поему-містерію «Великий льох» і поезію «Чигрине, Чигрине»
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |