| Головна » Культура |
Релігія Давнього Китаю Конфуціанство Підготувала студентка 3 групи ІІІ курсу природничо-географічного факультету Дідура Руслана План 1. Передумови виникнення 2. Основні засади 2.1. Культ Неба 2.2. Благородна людина 2.3. Ритуали 3. Конфуціанство після смерті Конфуція 4. Джерела Передумови виникнення Конфуціанство склалося в період осьової доби, коли здійснювався перехід від міфологічного до філософського світогляду. Вчення Конфуція опиралося на традиційну китайську культуру і на патріархальну релігію китайців. Конфуціанство проголошувало пріоритет моралі над правом і спочатку не здобуло загальної популярності, на відміну від легізму. Однак, починаючи з утвердження в Китаї династії Цінь, воно було проголошене державною ідеологією і залишалося нею впродовж численних віків аж до початку XX століття. 2.Основні засади Конфуціанство є складним комплексом філософських, етичних, релігійних поглядів, особливим способом життя, основу якого становить солідарність. Серцевину його утворює своєрідне розуміння моральної природи людини, її взаємозв'язків у родині, суспільстві, державі. Загалом конфуціанство було спрямоване на стабілізацію китайського суспільства, якому дошкуляли різноманітні міжусобиці та смути. Це спонукало Конфуція, звернувшись до давніх національних вірувань, традицій, культів, переосмислити їх відповідно до тогочасних суспільно-політичних, духовних обставин. 2.1.Культ Неба Небо конфуціанство розглядає і як частину природи, і як вищу духовну силу Даром Неба є етичні якості людини, з якими вона повинна жити в злагоді, що передбачає підкорення Небу. Визнання конфуціанством необхідності поклоніння Найвищій сутності, Вищому правителю, Небу є найважливішою підставою того, щоб вважати його релігією. 2.2. Благородна людина Світ, за Конфуцієм, є упорядкованим, гармонійним, вічним началом. Завдання людини полягає в тому, щоб знайти своє місце у цій вічній гармонії. А це можливо лише внаслідок постійного прагнення до досконалості, гармонійних відносин з Космосом, наслідування ідеалам. Таким ідеалом для людства є «мудрець», «благородна людина». На протилежному полюсі конфуціанство розглядає простолюдина (сяожень), помисли якого спрямовані на те, як би вигідніше пристосуватися у житті. Сяожень не шанобливо ставиться до великих людей, ігнорує слова мудрих, прискіпливий до інших і невимогливий до себе. Великі справи довіряти йому не можна. Якщо якості благородної людини можуть поліпшуватися завдяки самовдосконаленню, то простолюдина може спонукати до вдосконалення лише страх перед покаранням. 2.3. Ритуали У вченні Конфуція важливе місце посідає поняття лі, що можна перекласти як ритуал, правило, церемоніал. Конфуціанство вимагає неухильного дотримання лі, без якого неможлива держава. Без лі немає відмінності між небом і землею, між правителями й підлеглими, верхами й низами, літніми й юними. У свою чергу лі визначається усталеними звичаями й традиціями. Таким чином, конфуціанство за своїм характером консервативний, патріархальний світогляд. Конфуціанство вважає, що добровільне дотримання людиною ритуалів набагато ефективніше виховує в ній принципи гідної поведінки, ніж зовнішній щодо людини закон, що опирається на покарання. 3. Конфуціанство після смерті Конфуція Конфуціанство розповсюджувалося за допомогою школи, яку відкрив Конфуцій. Після загибелі Конфуція починається занепад конфуціанства і подальший розкол на 8 течій. Храм Конфуция в Нагасаки 4.Список використаних джерел 1. Древнекитайская философия. - М., 1972. - Т.1,2. 2. Алексеев В.М. Китайская литература. – М., 1978. 3. Проблема человека в традиционных китайских учениях. – М., 1983. 4. Чанишев Е.В. Курс лекций по древней философии. – М., 1981. 5. Переломов Л.С. Конфуций : жизнь , учение , судьба. - М., 1989. Дякую за увагу
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |