| Головна » Культура |
Стародавнє образотворче мистецтво Мистецтво скіфів Скіфи або скити, (рідше сколоти) — група племен, які жили у VII - III ст. до н. е. на території теперішньої України, Росії та Середньої Азії, згодом, до 3 ст. н. е., в Криму і називали себе «сколотами». Згідно найбільш розповсюдженої версії вони були спорідні з північно-східною іранською групою народів індоєвропейської сім'ї (версія заснована на аналізі слів з мови скіфів, які зустрічаються в писемних пам'ятках тих часів, переважно грецьких. Кількість слів — близько 200, переважно імена людей.) . Існують також версії про їх зв'язок з слов'янськими або тюркськими народами. Скіфи Скіфи — об'єднання різних в культурному плані племен, як землеробських так і кочових, можливо навіть різних в мовному плані. Зокрема ці племена є предками сучасних східнослов'янських і тюркських народів. Близько до цієї версії стоїть версія, що слово «скіфи» це спотворене греками слов'янське «скити» («скитатись» — «кочувати»). Тобто слово «скити» має значення «кочівники», позначає швидше не народ а спосіб життя і отже могло застосовуватись до будь-яких племен або груп людей, які вели кочовий спосіб життя. До XIX ст. в багатьох західноєвропейських і слов'янських історичних працях скіфи(скити) розглядались як предки татар, а інколи навіть ототожнювались з ними. Скіфські степові могили (кургани) також могли розглядатись як козацькі, половецькі або татарські. Кургани Скіфський курган. Район с. Кірово, Нікопольский район На Нікопольщині скіфські кургани нерідко сусідствують із курганами бронзового віку Скіфський курган. с. Капулівка, Нікопольський район Олександропольський курган. Малюнок початку 1860-х рр. Розкопки курганів Розкопки курганів (схеми) Одяг скіфів Виготовлення хутряної сорочки. Фрагмент верхнього ярусу пекторалі. Товста Могила. Нікопольський район Скіф-юнак. Реконструкція Л. Клочко, П. Корнієнко по знахідкам у кургані біля с. Піски Миколаївської області. Головний убір скіфської цариці. Товста Могила. Нікопольський район Знатна скіфська жінка. Реконструкція Л. Клочко, П. Корнієнко по знахідкам у кургані Товста Могила біля с. Чортомлик Дніпропетровської області Скіф в шкіряній пов'язці. Фрагмент пекторалі. Товста Могила. Нікопольський район Знатний скіф у башлику із загостреним верхом. IV ст. до н.е. Малюнок Торопа С.О. М'який башлик. Барельєф із зображенням скіфського царя Скілура та його сина Палака. ІІ ст. до н.е. Скіфський калаф. IV ст. до н.е Ритуальний чоловічий головний убір. V-III ст. до н.е. Тіара. IV ст. до н.е Дитячий головний убір. V-IV ст. до н.е Скіфія у стародавньому світі вважалася дуже загадковою країною. Ця країна досить детально була описана давньогрецьким славнозвісним істориком V ст. до н. е. Геродотом, якого називають «батьком історії». Дослідження курганів надали вченим найцікавіші стародавні речі, серед яких багато золотих. Історія знахідок золотих речей зі скіфських курганів Причорномор’я складає особливу сторінку європейської археології. Серед знахідок золотих предметів у скіфських курганах важливе місце посідають загадкові предмети у форми посудин з дірками у дні. Майже столітнє їх дослідження вченими призвело до появи багатьох гіпотез про їх призначення. При цьому дослідники спирались у своїх висновках тільки на формальне визначення їх типології, не звертаючи уваги на їх конструктивні особливості та сліди зношеності при їх використанні. Застосування комплексного дослідження цих предметів з урахуванням не тільки їх форми, але і всієї конструкції, слідів від їх використання привело до висновку про те, що вони були призначені для зберігання скальпів, які скіфи знімали зі своїх переможених ворогів. Золотий предмет, знайдений в 1977 р. в кургані біля с.Олександрівка Новомосковського району Дніпропетровської області. Пектораль - шийна прикраса, що закривала груди, часом і плечі. Очевидно, походить від частини бойового обладунку, що захищав верхню частину грудей, плечі та горло. Пектораль з Товстої Могили Пектораль виявлена 21 червня 1971 року під час археологічних досліджень поховання у кургані Товста Могила (Дніпропетровська область) скіфського періоду. Експедиція виявила численні золоті прикраси у двох поховальних камерах серед яких була й пектораль. Вона, разом з залізним мечем і золотих піхвах знаходилася в короткому коридорі, що сполучав поховальну камеру основного чоловічого із вхідною ямою. Маса золотої пекторалі — 1140 г; діаметр — понад 30 см. Ювелірні техніки, що використовувалися для її виготовлення: лиття по восковій моделі, волочіння, скань, паяння, емалювання. Вважається, що пектораль була виготовлена грецькими майстрами-ювелірами на замовлення знатних скіфів і датується IV ст. до н. е Зображення на пекторалі Композиція пекторалі складається з трьох рівнів. Найнижчий — анімалістичні сцени за участю міфологічних та реалістичних звірів. Нижня частина Середній — флористичні мотиви Верхній — сцени за участю скіфів та домашніх тварин. Верхня частина Є кілька версій-інтерпретацій зображуваних мотивів. За деякими — на пекторалі зображено побутові сцени із життя скіфів. Верхня частина За іншими — скіфська легенда про Золоте руно та двох братів, що вирушили на його пошуки. Зберігається у Музеї історичних коштовностей України у Києві і належить до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України Таємниця золотої скарбниці перших скіфських царів розбурхує розуми людей з часів античності... Золото скіфів Золото скіфів Під насипом 18 м заввишки виявлено два поховання. У центр., пограбованому, були знайдені кістки покійника, амфора, бронзові вістря до стріл, золоті бляшки, голка тощо. У пізнішому впускному похованні виявлений кістяк царя з золотими оздобами на шиї і руках і б. нього бронзовий шолом греко-скіфської роботи, бронзова булава, шедевр золотарського мистецтва — золотий гребінь, срібний посуд …знайшли золоту голку і дві посудини – срібну та бронзову Речі з «Солохи» зберігаються в Ермітажі (Ленінград). Цей золотий гребінь скіфського царя знайшов особисто граф Бобринський. Він став сенсацією для науковців усієї Європи Курган Солоха Нікопольська скіфська срібна амфора з кургану Чортомлик Предмети, знайдені в курганах Знаряддя праці Речі з поховань простих скіфів. Курганна група Капулівка I. Нікопольський район 1, 2, 3, 4 - бронзові наконечники стріл з сагайдачного набору; 5 - намисто із золотих біконічних намистин і золотих підвісок; 6 - золоті сережки; 7 - золоті персні; 8 - срібний браслет; 9 - пов'язка з пастових намистин; 10 - наконечник списа; 11 - наконечник дротика; 12, 13 - залізні ножі з кістяними руків’ями; 14, 15 - залізні скоби від підноса; 16 - бронзове дзеркало; 17 - підток списа; 18 - амфора з фасоським клеймом; 19 - чорнолаковий канфар Мелітопольський курган (Запорізька область) Дякую за увагу!
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |