| Головна » Хімія |
Мета навчальна: ознайомити учнів із галузями застосування заліза, звернути увагу на умови руйнування заліза, засоби захисту від корозії, розвивальна:розвивати пошукові здібності, творчу уяву, критичне мислення; виховна: виховувати дбайливе ставлення до культурних надбань Наочність: музейні експонати, Періодична таблиця хімічних елементів. Форми роботи: пояснення, тренувальні вправи. Форма уроку: музейний урок Тип уроку: урок засвоєння нових знань Очікувані результати навчання Учень: Пояснює галузі застосування заліза та його сплавів Хід уроку Організація учнів до уроку Людині кортить знати все - все і про все, навіть про те, що було, коли її ще не було! Мабуть, саме для цього і вигадали музеї. Все найцікавіше та найцінніше зберігається там, щоб одного разу ви завітали до музею і побачили це на власні очі. Правила поведінки в музеї ви пригадаєте за допомогою гри «Закінчи речення»: у виставковий зал заходять …(тихо); - розміщуватися біля експонатів так, щоб …(всім було видно) - говорити голосно, сміятися…( не можна). - торкатися руками до експонатів …(заборонено). - розповідь вчителя, його пояснення необхідно слухати …(мовчки). - розмовляти з сусідом або робити зауваження …(недопустимо). - якщо у вас є запитання, їх треба задавати вчителю під час …(паузи). Підготовка до сприйняття матеріалу. Музейний діяч з Франції Робер Бурга підкреслив, що «музей — це місце діалогу між людьми, яких розділяє простір і час». В такому музеї, додає він, «колекції перестають бути пасивним об’єктом вивчення або зацікавлення, вони стають фактором єднання». Сьогодні ми проведемо урок хімії в музеї Єпіфанія Дровняка. Оголошення мети теми і завдань уроку. Учень. Никифор (Єпіфаній) Дровняк (народився 21 травня 1895, помер 10 жовтня 1968) – український художник – примітивіст з с. Криниця, що на Лемківщині. Як художника Никифора світ відкрив 1932 року, коли в Парижі в галереї Леон Марсель експонувалася його виставка з 200 малюнків. Твори Никифора, написані під відчутним впливом українського народного мистецтва, вирізняються декоративною виразністю малюнка, тонким відчуттям колориту, контрастністю кольорів, ритмічністю. Вчитель. Цей музей відображає життя і побут лемків - однієї з етнографічних груп українського населення. Учень. Лемки - найбільш західна гілка українського народу, яка проживає по обох схилах Карпат. У кінці Х ст. князь Володимир Великий приєднав ці землі до Київської Русі, впродовж наступних століть територія Лемківщини переходила з рук в руки - Угорщина, Польща, Австрія, а з 1920р. знову опинилася під владою Польщі. Після підписання 9 вересня 1944р. угоди між Польським Комітетом Національного Визволення та урядом УРСР про евакуацію українського населення, у 1944-46 рр. було депортовано 123010 родин або 482808 осіб. Решта (бл.130 тис.) була переселена в 1947р. на західні та північні землі Польщі. Більшість з них - лемки. Вчитель. Речі, які стали експонатами музею Є.Дровняка, були зібрані впродовж двадцяти років. Це і знаряддя праці, побутові речі, – веретено, куделя, скриня, вишивки, монети. Є тут багато металевих речей, а саме, вироблених із заліза. Колись люди зовсім не вміли «спілкуватися» з металами. Вони робили зброю і сокири з каменю. Після кам’яного віку настав вік, коли люди навчились робити зброю з бронзи. На зміну бронзовому віку прийшов вік виробів із заліза. Без металів неможливий сучасний рівень земної цивілізації. Учні, сподіваюсь вам не важко буде відгадати, про який метал так захоплююче казав письменник і вчений пізньої античності Пліній «Цим знаряддям прорізаємо ми землю, висаджуючи кущі, оброблюємо плодоносні сади й, обрізуючи дикі виноградні лози, примушуємо їх щоразу омолоджуватися. Цим знаряддям зводимо ми будівлі, руйнуємо камінь і використовуємо …що? (залізо) на всі подібні потреби. Але тим же самим залізом вчиняємо війни, битви, грабунки й користуємося як зброєю не тільки обличчям до обличчя з ворогом, але й як летючим снарядом, що я вважаю злочинною підступністю людської винахідливості, бо для того, щоб смерть настигла людину, ми зробили її крилатою й надали залізу крила. Хай вина за це буде приписана людині, а не природі». У музеї зібрані предмети побуту, які відтворюють матеріальну культуру лемків початку ХХ ст.: дерев’яна ступа, жорна, великі дерев’яні миски, діжки для капусти із солом’яною кришкою, старовинні столярські інструменти, дерев’яні бочки, посуд, чоботи, стіл, різьблене ліжко, шафа, дерев'яна колиска, що зроблені руками доброго господаря. В давнину одним з основних занять було вівчарство, знаряддя праці для виготовлення вовняних ниток також зібрано в даному музеї: ножиці для стрижки овець, гребінь для розчісування вовни, куделя та веретено для прядіння ниток. Через низьку міцність залізо практично не використовується у чистому вигляді. Проте у побуті «залізними» часто називають сталеві або чавунні вироби. Адже важливі конструкційні матеріали – сталі й чавуни – сплави заліза з вуглецем. З них виробляють найрізноманітніші предмети. Учень. Уявімо собі кузню побудована на початку ХIХ ст. На річці споруджена гребля для накопичення води у водосховищі. По відвідному каналу вода спрямовувалася на лопаті коліс кузні, які приводили в рух ковальські молоти вагою до 125 кг. Під їх ударами металічні болванки перетворювалися в заготовки для лопат, мотик, деталей плугів тощо. Колись чотири молоти обслуговували 16 майстрів, які уміли виковувати крім нехитрих знарядь праці селян також деталі для металічного фігурного тину, металічних ліжок та інших виробів, що мали на той час великий попит. Учитель. Метал, то не тільки труби, кутники, іржа. Це диво, коли в майстровитих руках коваля народжується виріб. У кузні з вогню з'являються мережива з квітів, феєричні герої. До того ж, не кожному ковалю ще й під силу створити таке диво. Адже, треба мати не тільки силу, а й хист до того. Напишіть хімічне рівняння утворення залізної ожарини в кузні. Такі гарні вироби можна отримати завдяки такій фізичній властивості заліза, як ковкість. Залізо досить пластичне. Воно легко кується, штампується, витягується в дріт і вальцюється в тонкі листи. Зверніть увагу на підсвічники, виготовлені натрудженими руками коваля. Яка температура плавлення заліза? ( 15390С) Завдяки ковкості і високої температури плавлення сталі, бляхарі охоче виготовляли чудові гасові лампи. Найпростіший тип гасового світильника — це ґнотова лампа. Вона складається з невеликого резервуара для гасу, у який занурена нижня частина ґноту. Завдяки абсорбційній властивості, він вбирає в себе гас під час горіння. Верхню частину ґноту, як правило, обладнано пристроєм, що дозволяє регулювати його довжину, тобто яскравість світла. Проте занадто витягнутий ґніт починає більше коптити. Вогонь, як правило, захищений скляною циліндричною оболонкою, яка фокусує світло вогника та виконує певні функції димаря. Для кращого поширення світла, за цією оболонкою можуть приладнувати дзеркальну пластуну. Залучений до роботи над лампою бляхар Адам Братковський удосконалив винахід пристроєм регулювання ґноту та скляною оболонкою. Лампа стала безпечнішою, та працювала без кіптяви. Учень. Скриня — меблевий виріб із відкидним або знімним віком для зберігання різних предметів. Неодмінний атрибут української хати — дерев'яна окута залізом скриня. Вона була власністю дівчини і супроводжувала її у всьому наступному родинному житті. Тут зберігалося святкове вбрання і повсякденний одяг, вінок, рушники, прикраси, а в прискринку (маленькій шухлядці вгорі, уздовж бічної стінки, для збереження різних дрібничок) — різноманітне зілля. У XVII—XVIII століттях скриню використовували як стіл і навіть як ліжко. Учитель. Заглядати в чужу скриню вважалося неетичним. Скриня служила показником заможності дівчини, а також роду, звідки вона походила. Урочисте внесення скрині до господи нареченого було окремим ритуалом весільного обряду. Скрині виготовлялися з явору, дубу, ялини, сосни, груші, в Карпатах нерідко використовували для цього бук. За орнаментацією скрині можна дізнатися, де вона була виготовлена. На Галичині і Гуцульщині використовували, як правило, геометричні орнаменти, в центральних і лівобережних областях України, а також на Волині і Поділлі – рослинний. Яка твердість заліза? (менша за твердість віконного скла) Такі фізичні властивості сплавів на основі заліза, як твердість, висока температура плавлення, добра теплопровідність просто необхідні в таких побутових речах, як праски. Учень. На праску можна подивитися як на частину нашої культури, нашої минувшини, уявляючи собі життя далеких предків. Господині ще сім-вісім століть тому намотували просушену білизну на гладку палицю і катали її до знемоги по дошці. Учитель. Справжньою гордістю, родзинкою цього музею є колекція старовинних чавунних прасок. Цікаво, що практично всі праски знаходяться в робочому стані й готові для використання. Одна з останніх, що потрапила до колекції, зберігає в собі навіть вугілля, яким колись розігрівали метал. Вугільними прасками потрібно було періодично енергійно махати в повітрі - тоді через спеціальну трубу всередину надходив потік повітря, тяга посилювалася, вуглики розгорялися і температура зростала. Запишіть хімічне рівняння горіння вуглини Закріплення та систематизація. Отже, учні ми з вами простежили, яку роль відігравало залізо та його сплави для життя людини. Давайте повторимо: Завдяки яким фізичним властивостям цей метал здобув такої слави? Підбиття підсумків уроку. Залізо дуже важливий метал для людини. На частку заліза припадає близько 95% усіх вироблених у світі металів. Із застосуванням заліза у побуті ми детально ознайомилися через експонати нашого шкільного музею. Пам’ятайте слова нашого земляка Еміліан Босяк,вони, як ніколи актуальні саме сьогодні: «Українські музеї – це скарбниці відвічних багатств українського національного буття, з якого, як із життєдайного джерела, тече цілюща вода, що зберігає нас від національної атрофії, а яка вдихає в нас віру у вічність непоборного життя Українського Народу. Музеї – це скарбниця духової й матеріяльної культури народу, тому дорожім і підтримуймо наші музеї морально та матеріяльно, бо їхнє призначення і роля є тісно пов’язані з буттям і прямуванням до відродження нашої державности”. Домашнє завдання. Вивчити § 23 підручника.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |