| Головна » Історія України |
Мета: охарактеризувати історичні умови, які стали причинами початку української революції. Показати, що Центральна Рада – представницький громадський орган влади, революційний український парламент; формувати вміння і навички роботи під час семінарського заняття, формувати історичні знання; виховувати почуття патріотизму, інтерес і повагу до історичного минулого України. Обладнання: підручник, таблиці ілюстрації, документи. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма проведення: семінарське заняття.
Структура уроку: І. Організаційний момент. ІІ. Семінарське заняття. 1. Причини Української революції, початок революції. 2. Українська Центральна Рада: утворення, лідери, політична програма. 3. Формування національних і загальноросійських партій на території України. 4. Українізація армії. ІІІ. Домашнє завдання.
Методичні рекомендації: Про проведення семінарського заняття вчитель повідомляє за кілька тижнів, називає тему і мету семінарського заняття, дає перелік основної і додаткової літератури з рекомендаціями як підготуватися до семінарського заняття. В процесі підготовки учитель може провести декілька колективних і індивідуальних консультацій. Роботою семінарського заняття керує учитель: дає слово для виступу, доповнення, рецензії, встановлює логічний ланцюжок від одного питання до іншого. Учні виступають з рецензіями після розгляду кожного питання. Пам’ятка рецензента Виступи учнів рецензент оцінює за такими критеріями 1. Змістовність, послідовність розкриття теми. 2. Обґрунтованість висновків. 3. Логічність, образність відповіді на питання. 4. Знання історичних термінів і понять. 5. Використання обов’язкової і додаткової літератури. Хід уроку: І. Організаційний момент. ІІ. Семінарське заняття. Вступне слово вчителя. На сьогоднішньому уроці ми проводимо семінарське заняття на тему: «Початок Української революції. Утворення Української Центральної ради». Мета семінару – вивчаючи тему охарактеризувати історичні умови, що стали основою початку української революції. Клас ділиться на 5 груп 1 група – ті, хто виступає по питанням, 2 група – рецензенти по питанням 3 група – «хроністи» - підводять підсумки по питанням, використовуючи таблиці. 4 група – аналітики - підводять підсумки вивченої теми в кінці уроку. 5 група – учні отримали письмове завдання у вигляді тестів і історичних термінів, завдання перевіряють аналітики і оголошують результат в кінці уроку. Завдання для письмових відповідей (додаються) І. Причини Української революції 1917 року. Початок революції. Вступне слово вчителя. Семінарське заняття ми починаємо з розгляду питання «Причини Української революції». 23 лютого 1917 року в столиці Російської імперії Петрограді почалася демократична революція. Народ, доведений до відчаю проблемами країни піднявся на боротьбу. Цар Микола ІІ не зміг подавити повстання і 2 березня 1917 року відрікся від престолу. Влада в Російській державі перейшла до рук Тимчасового уряду. Ще задовго до російської революції сформувалися причини Української національно-демократичної революції і лютнева революція в Росії явилась лише приводом. Причини Української революції ми розглядали в першому питання семінарського заняття. Повідомлення учня. Заслуховується повідомлення на тему «Причини Української революції 1917 року». Повідомлення учня. Заслуховується повідомлення на тему «Початок Української революції» Виступ рецензента і учнів з доповненнями. Виступ «хроніста», який за допомогою таблиці характеризує причини української революції. Таблиця № 1.
Підсумки вчителя Таким чином, причини Української революції сформувались задовго до демократичної революції в Росії і пов’язані з рядом економічних і політичних прорахунків імперії. Перш за все українські землі входили до складу двох імперій і були сировинним придатком метрополій. Українське селянство залишалось малоземельним, сільське господарство розвивалось по прусському шляху. Перша світова війна привела до розрухи, голоду і глибокої економічної кризи. Ці причини привели до національно-визвольного руху на Україні.
ІІ. Українська Центральна Рада: утворення, лідери, політична програма. Вступне слово вчителя. З перших днів національно-демократичної революції відбувалося об'єднання національних сил України, що привело до створення Загальноукраїнського суспільно-політичного центру – Української Центральної Ради. З ініціативою її утворення виступили українські самостійники і автономісти.
Повідомлення учнів. Заслуховуються повідомлення учнів на тему: «Українська Центральна Рада: утворення, лідери, політична програма». Виступ рецензента і учнів з доповненнями. Виступ «хроніста», який за допомогою таблиці характеризує процес утворення Української Центральної Ради.
Таблиця № 2.
Робота з документом. Вчитель: давайте прочитаємо і проаналізуємо документ - Заклик Центральної Ради «До українського народу!» Які вимоги висунула Центральна Рада, до чого закликала український народ? Висновки вчителя: Таким чином, 3 березня 1917 р. самостійники оголосили про організацію Української Центральної Ради, яка повинна була стати органом тимчасового державного правління незалежної України. Але крім самостійників на Україні було багато політичних сил, які вступили в революційну боротьбу. В результаті був знайдений компроміс. 4 березня 1917 р. – самостійники і автономісти об’єдналися в УЦР, лідером став історик, політичний діяч М.С. Грушевський. Всеукраїнський національний конгрес в квітні 1917 р. про проголосив УЦР – законний органом влади українського народу. ІІІ. Формування національних і загальноросійських партій на території України. Вступне слово вчителя: Після лютневої революції в Росії активізували свою діяльно сіть українські і загальноросійські партії. Давайте розглянемо, які з них відіграли важливу роль в політичному житті України. Повідомлення учня. Заслуховується повідомлення на тему: «Формування національних і загальноросійських партій на території України». Виступ рецензента і учнів з доповненнями. Виступ «хроніста», який за допомогою таблиці характеризує діяльність українських партій, які грали важливу роль в революційних подіях 1917 р.
Таблиця № 3
Підсумки вчителя. Після лютневої революції розгорнулася легальна політична діяльність українських національних партій. Окрім український, в Україні діяли загальноросійські партії. Політичні партії були одним із важливіших факторів революційного розвитку 1917 р. Політичні погляди українських партій розділилися. Сформувалося два центри – частина політиків виступала за автономію у складі Російської федерації, інші – за незалежність Української республіки. IV. «Українізація» армії. Вступне слово вчителя: Національне піднесення в Україні весною 1917 року охопило і солдатські маси, в яких наростало прагнення до створення національних військових частин. Ініціатива створення української армії належить самостійникам. В своїй діяльності самостійники спиралися на молодих офіцерів, вихідців з українського села. Перша українізована частина була сформована в тилу в середині квітня 1917 р. Повідомлення учня. Заслуховується повідомлення на тему: «Українізація» армії». Виступ рецензента і учнів з доповненнями. Виступ «хроніста», який за допомогою таблиці перераховує, які українізовані воїнські частини були сформовані весною 1917 р.
Таблиця № 4 «Українізація» армії
Підсумки вчителя Армія і Вільне козацтво підтримало Українську Центральну Раду, зобов’язались «бути на сторожі свободи і спокою в Україні. Питання семінарського заняття ми розглянули, слово надається аналітикам, які підведуть підсумки подій 1917 р., які відбулися в Україні. А також аналітики оголосять результати письмової роботи, яку виконувала 5 група учнів. На письмову роботу відводилось 15 хвилин уроку. Виступ аналітиків. Підсумки вчителя: Можна підвести підсумки революційних подій в Україні в 1917 році і записати в зошит: - Початок національно-демократичної революції в Україні; - Утворена Українська Центральна Рада як орган влади; - Лідером української революції стає М.С. Грушевський - Політичні погляди українських партій розділились, одні виступали за незалежність, інші за автономію у складі Російської федерації. - Почався процес створення української армії.
ІІІ. Домашнє завдання. Вивчити текст підручника §10, §11.
Додатки до уроку Додаток № 1 Тести 1. Коли самостійники оголосили про утворення Української Центральної Ради а) 3 березні 1917 р. б) 4 березня 1917 р. в) 6 – 8 квітня 1917 р. г) 5 – 8 травня 1917 р. 2. Хто був лідером самостійників? а) М.Грушевський б) М.Міхновський в) С. Петлюра; г) В.Винниченко. 3. Повний склад УЦР сформований восени 1917 р.? а) 115; б) 882; в) 105; г) 450. 4. перший українізованою військовою частиною був: а) військовий клуб ім. П.Полуботка; б) полк ім. Б.Хмельницького; в) Вільне українське козацтво; г) перший український корпус; 5. Як події привели до формування УЦР в загальноукраїнський національний центр? а) 100-тисячна демонстрація в Києві; б) Український національний конгрес; в) Вибрання керівництва УЦР; г) Проголошення І Універсала;. 6. Що послужило приводом до Української соціально-демократичної революції? а) результати Першої світової війни; б) лютнева демократична революція в Росії; в) відречення Миколи ІІ від престолу; г) утворення Рад. 7. Хто був лідером автономістів? а) М.Міхновський; б) С.Петлюра; в) М. Грушевський; г) В. Винниченко. 8. Хто був лідером УСДРП(б) а) В.Ленін; б) В.Затонський; в) Г.Пятаков; г) С.Ефремов. Дайте визначення термінам: - партія - - революція – - ради – - економічна криза –
Додаток № 2 Список використаної літератури для підготовки до семінару
Підручники: 1. Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.П., Історія України: Підр. для 10-го кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – К. Генеза, 2010. 2. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Частина перша. 1914 – 1939. Підр. для 10-го кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – К. Генеза, 2010. 3. Гісем О.В. Історія України. 10 клас: Розробки уроків – Х.: Веста: Вид-во «Ранок» 2007. – 336 с. (майстер-клас)
Додаткова література 4. Винниченко В. Відродження нації – Київ – Відень, 1920. 5. Гунчак Т. Україна. Перша половина ХХ століття, - К, 2000. 6. Історія України: нове бачення / За ред.. В.А. Смалія. – К., 2000. 7. Копиленко О.Л. «Сто днів» Центральної Ради. – К., 1992. 8. Мазепа І. Україна в огні й бурі революцій 1917 – 1920 Т.1. Центральна Рада – Гетьманщина – Директорія. – Прага, 1942. 9. Солдатенко В.Ф. Українська революція. – К. 1997. 10. Українські політичні партії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Програмові й довідкові матеріали / Упоряд. В.Ф. Шевченко та ін. – К., 1993. 11. Політична історія України ХХ століття / ред. кол: І.Ф. Курас. – К., 2003. – Т.2
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |