| Головна » Географія |
Мета: сформувати уявлення про характерні риси рельєфу України та його особливості на основі знань з попередніх курсів. Удосконалювати навички та вміння самостійно аналізувати, пояснювати, надавати характеристики основним формам рельєфу як результату взаємодії ендогенних та екзогенних процесів; складати характеристики окремих форм рельєфу України, використовуючи текст підручника, карт атласу, додатковий матеріал, за відповідним планом, порівнювати отримані результати, робити висновки. Розвивати навички критичного мислення, творчого підходу до вирішення проблемних питань шляхом використання ППС. Виховувати любов та бережливе ставлення до природи своєї країни, патріотичне ставлення до природи рідного краю; толерантне ставлення до висловлювань однокласників. Тип уроку: комбінований. Обладнання: фізична карта України, таблиця-план характеристики рельєфу, картки-завдання для учнівських груп, атласи України та Запорізької області, матеріали ППС, додаткові матеріали. Підручники. Хід уроку. Організаційний момент. Привітання. Оголошення теми, мети та задач уроку. Акцент на початок вивчення великої теми та ії значення, підготовку до майбутньої перевірочної роботи. Актуалізація опорних знань. Епіграф: Моя Україно! Безмежні рівнини – Просторам немає кінця! І яйла в Криму, і Карпат полонини – Це чудо природи-творця! Учитель. У кожного з нас є скринька, у якій ми зберігаємо дуже важливі речі. Якщо ви згодні, то поділіться вашими думками, які скарби має кожна людина? Учні. Думки, мрії, досвід, уміння, знання, почуття. Учитель. Ви висловили дуже цікаві думки. А що для вас, школярів, є цінним у сьогоденні? Учні. Можливість отримувати знання, набувати вміння, застосовувати їх на практиці, розуміти саму природу. Учитель. Згодна, а головне, що ми можемо завжди поповнювати власну скриньку, бо не існує меж бажанню знати, розуміти, шукати пояснення, стверджувати, ставати компетентними в певних життєвих ситуаціях. Давайте скористаємось набутим скарбом і згадаємо, як довго існує наша неповторна планета Земля? Учень. Земля як планета існує 4,5 млрд. років, але саме в останні два мільйони років формувалась її сучасна поверхня – материки та дно океанів. Учитель. Будь ласка, згадайте добре відоме поняття «рельєф», яке воно має визначення? Учень. Рельєф – це всі нерівності земної поверхні. Учитель. Назвіть основні форми рельєфу. Учень. Виділяють дві основні форми рельєфу, це гори та рівнини. Учитель. Подивіться на карту світу, зверніть увагу на кольори, що ви бачите? Учні. Ми бачимо фонові позначення форм рельєфу, які показують відмінність різних форм рельєфу за абсолютною висотою їх над рівнем океану, тому нескладно визначити, де знаходяться рівнини, а де простягаються гори. Учитель. Пропоную провести «Мозковий штурм» з визначення основних понять: Рівнина – це… Типи рівнин за висотою… Западина – це… Низовина – це… Височиною називають… Плато – це… Гори – це… За вистою гори бувають… Показати приклади форм рельєфу на фізичній карті світу. (ланцюжком по дві різні форми рельєфу). Учитель. Пропоную згадати, які сили Землі формують такий різноманітний рельєф? Учні. Рельєф формують взаємодіючі внутрішні і зовнішні сили планети. Учитель. Добре. Які процеси характеризують внутрішні сили? Учитель. А які сили завжди протидіють цим рельєфотворчим процесам? Учень. Зовнішні сили, тобто екзогенні процеси, дія яких спрямована на руйнування, вирівнювання поверхні. Це – вивітрювання: фізичне, хімічне та органічне. Учитель. Молодці, ви добре застосовуєте знання з попереднього курсу географії. Прошу зробити висновки, використовуючи проблемну символіку. Порівняйте гори і рівнини з точки зору рельєфу та визначте риси схожості і відмінності цих основних форм. Бажаючий працює біля магнітної дошки, а всі – у зошитах. Учитель. (прийом « Мікрофон») 1. Що є складовими рельєфу? 2. Які за розмірами форми рельєфу формуються внаслідок дій ендогенних процесів? 3. Які форми рельєфу формуються внаслідок дій екзогенних процесів? 4. Які вони бувають за віком? 5. Головна закономірність у формуванні гір та рівнин? 6. Яке існує співвідношення між рівнинами та горами за площею? 7. Як відрізняються вони за ступенем рухомості ділянок земної кори? 8. Яка існує різниця за кутом нахилу до рівня моря? 9. Як розрізняють за висотою? 10. А за позначенням на карті? Учитель. Зробіть, будь ласка, загальний висновок. Учні. Основні форми рельєфу утворилися внаслідок взаємодії ендогенних та екзогенних процесів, рівнини і гори постійно змінюються. Ми визначили основні риси схожості гір та рівнин, а також риси відмінності між ними. III. Мотивація навчальної діяльності. Вивчення нового матеріалу. Учитель. Подивіться на фізичну карту України на дошці, в атласах, який колір переважає? Учні. Переважає зелений та світло-коричневий кольори, тільки на крайньому заході та півдні Кримського півострову ми бачимо коричневий колір. Учитель. Що це означає? Учні. Означає, що в Україні переважає рівнинний рельєф. Учитель. Так. І рівнини займають 95 % площі країни, нескладно порахувати, скільки залишилось на гори. А як ви гадаєте, яким чином використовується рівнинність території в життєдіяльності, господарстві країни? Учні. У сільському господарстві ми бачимо безмежні поля пшениці та соняшнику. Рівнинний рельєф не обтяжує будівельні роботи чи видобування корисних копалин, прокладання автомобільних чи залізничних доріг. Учитель. А як можна використати гірські райони? Учні. У Карпатах та Кримських горах розвивається туристичний бізнес, відпочиває багато людей, а частина місцевого населення випасає худобу, збирає гриби, ягоди, лікарські рослини. Учитель. Добре обізнані і в цьому питанні. При вивченні рельєфу нашої країни нам допоможе наука, яка вивчає походження та розміщення форм рельєфу. Згадайте, про яку науку йде мова? Так, це – геоморфологія. А зараз приступаємо до виконання завдання: за допомогою фізичної карти України та таблиці на дошці знайдіть перелічені в таблиці форми рельєфу та їх найвищі точки. РЕЛЬЄФ РІВНИНИ 95 % Низовини 70% Височини 25% Придніпровська Придніпровська Поліська Подільська Причорноморська Волинська Закарпатська Донецький кряж Хотинська Приазовська Середньоросійська ГОРИ 5 % Кримські 1% Карпатські 4% Зовнішнє пасмо Зовнішнє пасмо Внутрішнє пасмо Вододільно-Верховинське пасмо Головне пасмо Полонинсько-Чорногорське (г. Роман-Кош 1545м) (г.Говерла 2061м) Вулканічне пасмо Рахівсько-Чивчинське пасмо Учитель. Покажіть ці форми рельєфу на великій карті, назвіть найвищі точки. Добре, а зараз ми продовжуємо роботу в групах. У конвертах для кожної групи знаходяться назви двох форм рельєфу, я пропоную кожній групі скласти порівняльну характеристику відповідних форм за планом (на дошці): 1. Географічне положення. 2. Пересічні висоти. 3. Максимальна висота над рівнем Балтійського моря. 4. Переважні форми поверхні. 5. Прояв екзогенних процесів. При роботі використовуйте атлас, підручник, додаткові матеріали. Зробіть висновки, використовуючи проблемну символіку, знайдіть три риси відмінності між формами рельєфу, які порівнює ваша творча група. Цей прийом ми будемо використовувати при вивченні тектоніки, сучасного рельєфу України. Отже, які результати порівняння отримала творча група, яка характеризувала Придніпровську височину та Придніпровську низовину? Учень. Придніпровська височина простягається вздовж правого берега Дніпра. Придніпровська низовина займає північну та центральну частини Лівобережжя річки Дніпро. Середні висоти низовини від 150 метрів на півдні до 240 метрів на півночі, максимальна висота низовини складає 236 метрів, а височини – 323 метри, це – Канівські гори, ми про них уже знаємо з уроків літератури, вони пов'язані з ім'ям Т.Г. Шевченка. Такі риси відмінності визначила наша група. Учитель. А яка височина має максимальну абсолютну висоту серед усіх височин України? Учні. Хотинська височина, г. Берда – 515 метрів. Учитель. Час оцінити результати роботи групи, яка характеризувала Причорноморську низовину і Приазовську височину. Учень. Причорноморська низовина розташована в причорноморській частині України. Має вигляд дугоподібної смуги завширшки 120–150 кілометрів, а Приазовська височина знаходиться на південному сході, обидві займають частину нашої Запорізької області. Причорноморська низовина має пересічні висоти 50–120 метрів, а Приазовська височина 150–300 метрів. Максимальна висота низовини – 120 метрів, височини – 324 метри, це – г. Могила-Бельмак. Причорноморська низовина поступово знижується до Чорного моря, тут зустрічаються яри, балки, уздовж моря поширені осипи, обвали, дуже небезпечні зсуви. На поверхню Приазовської височини виходять кристалічні породи, які утворили підвищення, так звані Могили. Височина порізана ярами, балками, долинами річок. Графічно наш висновок виглядає так: … (демонструє ППС). Учитель. Дуже добре. Хочу звернути вашу увагу до запитання. Чим, з точки зору рельєфу, є Приазовська височина на території Запорізької області? Учень. Вододілом, на карті нашої області добре видно, що річки течуть у різних напрямках: ріка Конка тече на захід, ріка Молочна – на південь, а ріка Гайчур – на північ. Учитель. Правильно. Діти, я хочу зауважити, що вздовж Азовського моря частина Причорноморської низовини називається Приазовською низовиною. Як ви вважаєте, у нашій місцевості можна побачити прояви ендогенних та екзогенних процесів? Учні. Мабуть, можна. Але скоріш екзогенних. Учитель. За ваш недовгий вік дійсно проявів внутрішніх процесів ви не побачили, а ось за мій вік дещо сталося. У моєму дитинстві в селі Степанівка була ще одна вулиця, якої зараз уже немає. Як ви думаєте, куди вона поділася? Учень. Море розмиває береги. Це означає, що море поглинуло частину поверхні суходолу. Учитель. Згодна. Це прояв яких процесів? Учні. Зовнішніх. Учитель. Але, діти, окрім цього, південна частина низовини поступово опускається, а це вже прояв яких процесів? Учні. Внутрішніх. Учитель. Спробуйте спрогнозувати майбутнє цієї частини узбережжя. Учні. Наші нащадки можуть побачити хвилі біля власних домівок через тисячі років. А сьогодні ми можемо спостерігати, що узбережжя Азовського моря зрізано глибокими балками, у селі Ботієво триває класичний процес зсуву, що є небезпечним явищем. Отже, наступне завдання, сподіваюсь, не викличе труднощів, ви якісно з ним впораєтесь. Нанесіть на контурну карту-шаблон вивчені сьогодні на уроці форми рельєфу, завдання виконайте за варіантами: I. Рельєф Лівобережжя України. II. Форми рельєфу Правобережжя. Нагадую, що назви підписуємо вздовж простягання відповідної форми рельєфу. IV. Рефлексія. Закріплення і корекція знань. Учитель. Ми вивчили особливості форм рельєфу України, визначили його загальні риси. Пропоную узагальнити знання за допомогою проблемної символіки. Визначаємо вплив ендогенних та екзогенних процесів на формування рівнин. Ендогенні процеси ? Рівнина 1. створення 2. повільні рухи 3 3. вертикальні, горизонтальні, великі розміри Екзогенні процеси 1. руйнування 2. вивітрювання 3. середні, малі розміри. Зробіть, будь ласка, загальний висновок. Учень. Завдяки взаємодії внутрішніх і зовнішніх процесів формується різноманітний рівнинний рельєф. У нас у Запорізькій області простежуються такі процеси, як опускання низовини (внутрішні) та утворення ярів, зсувів (зовнішні). Учитель. Визначте вплив сил Землі на формування гірських систем України, скористайтесь проблемною символікою. Ендогенні процеси Рухи тектонічних структур ? Екзогенні процеси Руйнування великих, створення середніх і малих Учитель. Ваш висновок,будь ласка. Учень. І зовнішні, і внутрішні сили Землі, які взаємодіють і протидіють одночасно, на території України в часи альпійської складчастості сформували середньовисотні молоді гори – Кримські та Карпатські, які продовжують свій розвиток. Проявом цього є сейсмоактивність, відбуваються землетруси. Наприклад, у Карпатах востаннє у 80-ті роки 20 століття, а у Кримських горах у 1927 році відбувся дуже потужний руйнівний землетрус. Незначні поштовхи відбуваються постійно, у Карпатах активізувалися і грязьові вулкани, на Керченському півострові вони періодично також нагадують про себе. Підсумки уроку. Учитель. Отже, сьогодні на уроці ми визначили основні риси рельєфу України, причини його різноманіття, попрацювали з навчальним матеріалом, на контурних картах. Чи досягли ми мети, яку поставили на початку роботи? Чи поповнили ми власну скриньку знаннями, уміннями? Учні висловлюють власні думки. Учитель. Я впевнена, що набуті знання і навички вдосконалюються, а система проблемної символіки допомагає в розвитку логічного і критичного мислення. При виконанні домашнього завдання, яке ви записуєте в щоденники, я пропоную бажаючим виконати творче завдання: використовуючи набір ліній, підібрати символи, заповнити таблицю, навести приклади; обрати пару з вивчених форм рельєфу, символ, модель, виконати творче завдання, проаналізувати результати, зробити висновки. Я щиро дякую всім активним учасникам, сподіваюсь на подальшу плідну співпрацю, із задоволенням озвучую остаточні результати оцінювання (упродовж уроку здійснювалося проміжне оцінювання).
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |