| Головна » Географія |
Мета уроку: продовжувати формувати знання учнів з теми «Літосфера»; дати первинні знання про літосферні плити, їх рух; навчити розрізняти найбільші літосферні плити Землі, розповісти про межі літосферних плит, де утворились сейсмічні пояси; познайомити з гіпотезами походження материків океанів; удосконалювати навички роботи з тематичними картами, схемами, таблицями розвивати і виховувати зацікавленість у вивченні Землі, географічне мислення, любов до Землі. Обладнання: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити, карта «Будова земної кори», схеми, колекція гірських порід і мінералів, педагогічний програмний засіб «Географія, 6 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів. Тип уроку: комбінований. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок учнів. Перевірка домашнього завдання. 1.Заповнити картки. Робота на картках. Намалювати схематично утворення гірських порід та розповісти про їх утворення: - магматичні породи; - осадові уламкові; - осадові хімічні; - осадові органічні; - метаморфічні. 2.Розв’язати різнорівневі завдання. 3. Конкурс «Впізнай корисну копалину». 4.Заповніть пропуски в таблиці. 5.Конкурс «Вірю – не вірю». 6.Усне опитування. Вчитель вибірково перевіряє інші види роботи і оцінює учнів. ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети і завдань уроку (запис в зошиті ). Використовуємо «Педагогічний програмний засіб «Географія, 6 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів. План уроку. 1. Походження сучасних материків та океанів. 2. Літосферні плити, їх рух і межі. 4. Горизонтальні рухи. 5. Вертикальні рухи Землі. ІV. Вивчення нового матеріалу. 1.Походження сучасних материків та океанів. Вчені припускають, що звичні нині обриси материків та океанів у далекому минулому мали зовсім інший вигляд. Сучасні уявлення про будову земної кори спираються на гіпотезу дрейфу материків. Її висунув у 1912 році німецький вчений Альфред Вегенер. Він припустив, що понад півмільярда років тому існував тільки один материк – Пангея, що грецькою мовою означає «вся земля», і один океан Тетіс. Пізніше, Пангея розкололась і в Північній півкулі виник великий суходільний масив – материк Лавразія, а в Південній півкулі – Гондвана. Близько 250 мільйонів років тому Лавразія розпалася на Євразію і Північну Америку, а Гондвана – на чотири материка: Африку, Австралію, Антарктиду і Південну Америку, які поступово набули обриси нинішніх материків. Водночас з утворенням сучасних материків почали формуватися й улоговини нинішніх океанів (малюнок 60 с74 ). Схему малюємо в зошиті. Проте Вегенеру не вдалося пояснити, як могли рухатися материки? Згодом учені дійшли висновку, що літосфера не може бути суцільною, а складається з великих блоків – літосферних плит, рух яких і привів до утворення материків і океанів. Отже, сучасні материки і океани – наслідок руху літосферних плит (записуємо в зошит ). 2.Літосферні плити, їх рух та межі. Літосфера не є суцільною кам’яною оболонкою Землі. Уся літосфера розбита розломами на окремі блоки. Літосферні плити – найбільші блоки літосфери обмежовані глибинними розломами (записуємо в зошит ). Вони розділені між собою рухомими поясами – досить широкими ділянками літосфери, густо роздробленої глибинними розломами на дрібні блоки. Якщо подивитись на глобус чи карту, то можна побачити, що обриси берегових ліній Африки і Південної Америки мають багато спільного. Ці материки нагадують фігурно розрізані частини клаптика паперу. Якщо ми подумки наблизимо материки один до одного, то їх краї майже співпадуть. Є припущення, що близько 200 мільйонів років тому ці два материки дійсно складали одне ціле. Вважають також, що Австралія близько 100 мільйонів років тому була єдиним цілим з Антарктидою. На Землі є 7 найбільших за розмірами літосферних плит (мал.61): Євразійська, Африкано - Аравійська, Індо – Австралійська, Антарктична, Північноамериканська, Південноамериканська (з материковим типом земної кори у їх піднятих частинах і океанічним – по окраїнам ), та Тихоокеанська літосферна плита ( з океанічним типом земної кори ). Розглядаємо в атласі карту «Будова земної кори». Літосферні плити переміщуються,вони ніби ковзають по шару астеносфери. Великі блоки літосфери постійно рухаються з швидкістю 1 - 6 см. за рік. В одних місцях плити сходяться в інших розходяться. Робота з атласом та картою «Будова земної кори», відповідаємо на такі запитання: 1.Показати найбільші літосферні плити на фізичній карті світу( мал. 61 в підручнику). 2.Показати в яких місцях літосферні плити сходяться, а в яких розходяться. 3.Що утворюється в місцях сходження літосферних плит? 4.Що утворюється в місцях розходження літосферних плит? 5.З якою швидкістю рухаються літосферні плити? Найбільша швидкість. Найменша швидкість ( мал.. 61). Записуємо в зошит висновки, щодо утворення відповідних природних об’єктів в місцях сходження і розходження літосферних плит. 3. Внутрішні сили Землі. Сили, які здатні рухати плити літосфери, зароджуються всередині нашої планети. Тому їх називають внутрішніми силами землі. Внутрішні сили Землі поділяються на повільні горизонтальні та вертикальні рухи літосферних плит. 4. Горизонтальні рухи. Рух літосферних плит полягає в їх: А)Зближенні, Б) розсуванні, В) зміщенні. Розглядаємо мал..62 -63 Бесіда про утворення різних форм рельєфу при русі материкових та океанічних літосферних плит. 5.Вертикальні рухи Землі. Вертикальні рухи зумовлені внутрішніми силами Землі – це повільні піднімання та опускання окремих ділянок земної кори. Під час таких рухів утворюється горст ( піднята)та грабен (знижена) ділянка земної поверхні (схема в зошиті). Робота з підручником с76 читаємо які ділянки на Землі піднімаються, а які опускаються. Підсумок: Вертикальні рухи називають коливними (коливальними) рухами. V. Узагальнення і систематизація знань учнів. 1. Назвіть: а)що таке літосферні плити? б)найдавніший материк Землі. в)вчений, який висунув гіпотезу про дрейф материків. г)материки, які утворились в результаті розколу Гондвани. 2.Показати на фізичній карті світу: а)найбільші літосферні плити Землі. б)межі літосферних плит. в) показати материки які належали до складу Лавразії. VІ. Підведення підсумків уроку. Заключне слово вчителя. Оцінювання роботи учнів. VІІ. Домашнє завдання: § 19 читати, переказувати. Вивчити основні літосферні плити,малюнки на с 76 намалювати.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |