| Головна » Фізика |
Мета уроку: навчальна: ознайомити учнів з характеристикою поширення світла, з оптичним явищем: заломленням світла та законами заломлення світла, використовуючи дослід та експеримент; Міжпредметні зв'язки: фізика, історія, математика, техніка, астрономія, біологія. Тип уроку: комбінований урок. Обладнання та матеріали: екран, мультимедійний проектор, нетбук, оптична шайба зі склом; на учнівських партах: мірні стакани з водою та ложка.
Хід уроку Організаційний момент (Слайд 1) Учитель: Яку властивість має світло при потраплянні на дзеркало або іншу поверхню? (Слайд 2) 2. Який кут між падаючим і відбитим променем? (Слайд 7) Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу Учитель: Формулювання теми та мети уроку; ознайомити учнів з характеристикою поширення світла, з оптичним явищем: заломленням світла та законами заломлення світла, використовуючи дослід та експеримент; (Слайд 8, 9) План вивчення нового матеріалу; (Слайд 10) 1. Досліди із заломлення світла 2. Причина заломлення світла 3. Закони заломлення 4. Пояснення деяких явищ заломленням 5. Повне відбивання Проблемні питання; (Слайд 11) 1. Чому ложка, опущена в склянку з водою, здається нам зламаною на межі повітря і води? 2. Що таке оптична густина середовища? 3. Як поводиться світло, переходячи з одного середовища в інше? Дослід: мірний стакан з водою та ложкою, опущеною в воду; (Слайд 12) Зачитування вірша «Чарівна ложка» Я налив у чашку чаю, Ложку з цукром опустив – І зненацька помічаю: Хтось її переломив. Хто цей злодій? Де сховався? Ложку з жалем вийняв я І безмежно здивувався: Ціла ложечка моя. Та лише у чай проникне – Знов ламається вона. Що це? Може, чарівник я? Може, ложка чарівна? Виконання досліду в парах, обговорення побаченого та спроби учнів пояснити дане явище. Явище заломлення; (Слайд13) При падінні пучка світла на поверхню води частина світла відбивається від поверхні, а інша проникає у воду, змінюючи при цьому свій напрямок. Означення заломлення світла; (Слайд 14) Заломлення світла – зміна напрямку поширення світла в разі його проходження через межу поділу двох середовищ. Перші згадки про заломлення світла; (Слайд 15) Першу згадку про заломлення світла можна знайти в працях давньогрецького філософа й вченого Арістотеля Дослід Архімеда; (Слайд 16) Ми вже знаємо, що світло у вакуумі поширюється хоч і з величезною, проте скінченною швидкістю – близько 300000 км/с. У будь-якому іншому середовищі швидкість світла є меншою, ніж у вакуумі. Наприклад, у воді швидкість світла в 1,33 разу менша, ніж у вакуумі. Коли світло переходить із води в алмаз, його швидкість зменшується ще в 1,8 разу. У повітрі швидкість поширення світла у 2,4 разу більша, ніж в алмазі, і лише трохи (≈1,0003 разу) менша за швидкість світла у вакуумі. Формулювання причин заломлення світла; (Слайд 18) Причиною заломлення є зміна швидкісті світла в разі переходу з одного прозорого середовища в інше. Оптична густина середовища; (Слайд 19) Чим менша швидкість поширення світла в середовищі, тим більшою є оптична густина середовища. Чим більше змінюється швидкість світла на межі поділу двох середовищ, тим сильніше воно заломлюється. Використання оптичної шайби для демонстрації заломлення світла; (Слайд 20) Проведення досліду вчителем за допомогою оптичної шайби та скла. Графічне підтвердження; (Слайд 21) Кут, утворений заломленим променем і перпендикуляром до межі поділу двох середовищ, поставленим у точці падіння променя, називається кутом заломлення. Хід променів; (Слайд 23) Промінь падаючий, промінь заломлений і перпендикуляр до межі поділу двох середовищ, поставлений у точці падіння променя, лежать в одній площині. Учитель практично підтверджує цей факт на досліді. Формулювання II закону заломлення світла; (Слайди 25,27) Існують такі співвідношення між кутом падіння і кутом заломлення: У разі збільшення кута падіння збільшується і кут заломлення; Учитель практично підтверджує цей факт на досліді. Якщо промінь світла переходить із середовища з меншою оптичною густиною в середовище з більшою оптичною густиною, то кут заломлення є меншим, ніж кут падіння; Учитель практично підтверджує цей факт на досліді. Якщо промінь світла переходить із середовища з більшою оптичною густиною в середовище з меншою оптичною густиною, то кут заломлення є більшим, ніж кут падіння. Учитель практично підтверджує цей факт на досліді. Встановлення закономірностей заломлення світла; (Слайд 28) Закони заломлення справедливі лише для однорідних середовищ. Якщо промінь падає під кутом 0?, то він заломлюється теж під кутом 0?. Деякі оптичні явища, що пояснюються заломленням світла; (Слайди 30-33) Стоячи на березі водойми, намагаємося на око визначити її глибину, вона завжди здається меншою, ніж є насправді. Це явище пояснюється заломленням світла. Проблемне питання: чому виникають міражі? (Слайди 34-36) Міраж – оптичне явище в атмосфері, завдяки якому з’являються зображення предметів, які зазвичай не видно. Стародавні єгиптяни вірили, що міраж – це примара країни, якої більше немає на світі. Як стверджують вчені,атмосфера являє собою, як би листковий, повітряний пиріг, який складається з шарів з різною температурою. І чим більший перепад температури, тим сильніше викривляється хід променя світла. Види міражів; (Слайди 37-40) Верхній міраж виникає, коли приземні шари повітря набагато холодніші, ніж верхні: зображення відривається від землі і повисає в повітрі. Коли нижні шари повітря добре нагріті, спостерігач бачить нижній міраж – уявне і перевернуте зображення предметів. Нижні міражі можна спостерігати навіть на розпеченій сонцем асфальтовій дорозі. Поняття повного відбивання світла; (Слайди 41, 42) Якщо спрямувати під великим кутом падіння пучок світла із середовища з більшою оптичною густиною в те, оптична густина якого менша, то падаючий пучок не проходитиме в друге середовище, а повністю відіб'ється від межі поділу. Учитель практично підтверджує цей факт на досліді. Практичне застосування повного відбиття світла. (Слайд 43) Ювеліри протягом сторіч використовують явище повного внутрішнього відбивання світла, щоб підвищити привабливість і цінність коштовних каменів. Закріплення та осмислення нового матеріалу Задача (Слайди 44, 45) Вважаючи, що середовище 1 має більшу оптичну густину, ніж середовище 2, для кожного випадку схематично побудуйте падаючий або заломлений промінь, позначте кут падіння й кут заломлення. Вправа «Знайти помилки» (Слайд 46) Знайдіть помилку в побудові падаючого і заломленого променів, якщо середовище 1 має більшу оптичну густину, ніж середовище 2. Самостійна робота. Підсумок уроку Поставте у відповідність до таких позначень терміни зі списку, наведеного нижче. (Слайд 47, 48) Що називається заломленням світла? Які досліди підтверджують явище заломлення світла? У чому причина заломлення світла? Який кут називається кутом заломлення? Сформулюйте закони заломлення світла. Практичне з’ясування оптичної густини середовища. (Слайд 50) Яке з двох середовищ має більшу оптичну густину? Домашнє завдання §23 вивчити, §24 прочитати; Відповісти на запитання, виконати завдання в кінці §23 (№2, №7*); Експериментальні завдання на ст.155 (Слайд 51) Використані джерела: Божинова, Ф. Я. Фізика. 7 клас [Текст]: підручник / Ф. Я. Божинова, М. М. Кірюхін, О. О. Кірюхіна. – Х.:Ранок, 2007. – 192 с.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |