Головна » Біологія |
Презентація на тему: “ Органи травлення людини ” Підготувала Учениця 9-А класу Боярська Ірина Травленням вважається процес фізичної (подрібнення, протирання, розчинення) та хімічної обробки їжі з метою перетворення її у прості та розчинні сполуки, які можуть всмоктуватися, переноситися кров'ю та засвоюватись організмом. Найбільш важливим етапом цього процесу є хімічне розщеплення компонентів їжі, яке відбувається за участю ферментів (біологічних каталізаторів). Ферменти (ензими) - це біологічні каталізатори (прискорювачі) хімічних реакцій, вони мають білкову природу. Основні властивості ферментів: специфічність дії - кожний фермент розщеплює поживні речовини тільки певної групи (білки, жири чи вуглеводи) і не розщеплює інших; ферменти діють тільки у певному хімічному середовищі - одні в лужному, другі в кислому; найбільш активно ферменти діють за t тіла, а за t - 70-100˚С вони руйнуються; невеличка кількість ферменту може розщепити велику масу органічної речовини. Система органів травлення людини складається з ротової порожнини, що має губи, зуби, язик з рецепторами смаку та три пари слинних залоз; глотки, стравоходу, шлунка, тонкої, товстої та прямої кишок. До системи травлення відносяться також печінка та підшлункова залоза. Будова та функції зубів Зуби (dentes) розташовані в ротовій порожнині й призначені для відкушування, утримання та пережовування їжі, а також беруть участь в утворенні деяких звуків мови. Дитина народжується без зубів (закладка ще в утробний період), перші молочні зуби з'являються з 6 місяців, а до 10-12 років вони замінюються на постійні. Остання пара зубів (зуби мудрості) з'являються до 25 років. У дорослої людини 32 зуби, за формою і функціями розрізняють різці, ікла, малі і великі кутні зуби. Роль язика в перемішуванні їжі та сприйнятті її смаку Язик (lingua) - м'язовий орган, вкритий слизовою оболонкою з розташованими в ній рецепторами, які здійснюють контроль за процесами наповнення рота їжею, ковтання, сприйняття смаку їжі. Язик бере участь у процесах пережовування їжі, ковтанні, а також у артикуляції різних звуків, тобто у членороздільній мові. Слина - безбарвна, трохи мутна рідина (внаслідок наявності епітеліальних клітин слинних залоз і лейкоцитів), слабко лужної реакції. Містить 99% Н2О, органічних речовин (білки, вільні амінокислоти, вуглеводи) та неорганічні речовини (солі Na, Ca, K), сечову кислоту, сечовину, аміак, вітаміни. Стравохід - це вузька (2 см у діаметрі) трубка завдовжки 25-30 см, яка з'єднує глотку зі шлунком. Він складається з шийної, грудної та черевної частин і має чотири оболонки: слизову, підслизову, м'язову та зовнішню сполучнотканинну. Підслизова та м'язова утворюють складки, для розтягування при проходженні харчової грудки. М'язова оболонка верхньої третини стравоходу утворена поперечносмугастою м'язовою тканиною. У середній третині органа до цих м'язових волокон приєднуються гладкі міоцити. М'язова оболонка нижньої третини стравоходу утворена гладкою м'язовою тканиною. Їжа по стравоходу переміщується за допомогою перистальтичних рухів. Шлунок (gaster) - це розширений відділ травного каналу. Форма шлунка має індивідуальну особливість і залежить від положення тіла та наповнення шлунка їжею (серпоподібно зігнутий). Розміщується у верхній частині черевної порожнини під діафрагмою. У шлунку розрізняють малу і велику кривизну, а також вхідну частину, дно, тіло і воротарну (вихідну або пілоричну) частину. Кишечник починається від шлунку і закінчується анальним отвором. Стінки кишки, як і шлунку теж складаються з 4 шарів (лише у м'язовому шарі відсутні косі м'язи). Кишечник поділяється на: тонкий (дванадцятипала, порожниста, клубова) і товстий (сліпа, ободова, сигмовидна, пряма). Довжина тонкого кишечника у дорослої людини становить 4,5-5,0 м. Дванадцятипала кишка (duodenum) - порівняно короткий (25 см), але важливий відрізок, в якому здійснюється основне травлення. Реакція середовища лужна, нейтралізує кисле середовище шлункового вмісту, що поступає сюди. Сюди відкриваються протоки підшлункової залози і печінки. В 12-палій кишці багато різних ферментів: як своїх (ентерокіназа), так і тих, що поступають в складі жовчі та підшлункового соку. Товста кишка коротша від тонкої (1,5- "м). Вона має більший діаметр, звідси і назва. В ній виділяють такі частини: сліпу з черевоподібним відростком (апендиксом), ободову (colon), сигмовидну і пряму (rectum), яка закінчується анальним отвором. Її стінка має чотири оболонки: слизову, підслизову, м'язову та зовнішню сполучнотканинну. Істотну роль у процесах травлення в товстій кишці відіграє мікрофлора. Якщо у тонкій кишці міститься незначна кількість мікробів, то в товстій їх наявність конче потрібна для нормального існування організму. До 90% мікрофлори припадає на безспорові анаероби, 10% - на молочнокислі бактерії, кишкову паличку, стрептококи та спороносні анаероби. Збудники інфекцій потрапляють в організм частіше всього з їжею і повітрям. Деякі з них викликають тяжкі захворювання травного апарату (дизентерія, черевний тиф, холера). З немитими овочами, фруктами в організм людини можуть потрапити цисти найпростіших, яйця аскариди, волосоголовця та інших паразитичних червів. Зараження гельмінтами відбувається і при споживанні не перевареного або мало прожареного м'яса або риби. З метою профілактики цих захворювань необхідно мити добре руки, перед споживанням ягоди, овочі, фрукти, знищувати мух, які можуть бути переносниками збудників інфекцій та інвазій Підшлунковий сік (1,5 - 2 л) - безбарвна прозора рідина лужної реакції (рН = 8 - 8,5) містить велику кількість ферментів, які гідролізують білки, жири, вуглеводи. Підшлункова залоза (pancreas) розміщена позаду від шлунку, довжина 12-15 см. Виділяють: голівку, тіло і хвіст залози. Зовні покрита тоненькою капсулою, дольчатої будови. Дольки складаються з залозистих клітин, де синтезуються різноманітні травні ферменти. Залоза наділена двома видами секреції: зовнішньої і внутрішньої. Печінка (hepar) 1,5 кг - одна з найбільших залоз тіла людини. Розміщена в правому підребер'ї, під діафрагмою. Зовні покрита капсулою. Розрізняють праву і ліву долі печінки. В клітинах печінки - гепатоцитах виробляється жовч за добу 5000-1200 мл.
Схожі навчальні матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |