Головна » Біологія

Генетичні основи поведінки людини

Мета: поглибити знання учнів про механізми спадковості та мінливості, акцентувати увагу на особливостях генетичних досліджень людини, причинах та різноманітті спадкових хвороб.

Обладнання: опорні конспекти («Спадкові хвороби», «Методи генетики людини»), тести та задачі з медико – генетичного консультування.

Хід уроку

Організаційна частина

Гра «Світлофор»

         Учитель пропонує ознайомитися з таблицею «Термінологічна компетентність» і вибрати колір відповідно до рівня своєї компетентності (табл. 1).

Як ви оцінили свій рівень? Не будемо запитувати, у кого колір виявлено червоним. Сподіваюсь, сьогодні вони покращать свої знання з питання генетики. А ті, хто обрав зелений колір, допоможе їм у цьому.                     

Термінологічна компетентність

Завдання

         Пригадайте визначення необхідних для роботи на уроці термінів і понять: спадкова мінливість, модифікаційна мінливість, мутації, мутаген, види мутації, генотип, фенотип.

Мотивація навчальної діяльності

Елементи проблемного навчання

              Проблемні питання

Генотип – це ніби фотоплівка, на якій розміщенні певні кадри, а фенотип – самі фотографії. Чи справді якість фотографії (ознак) залежить тільки від того, що в кадрі? Від чого залежить фенотиповий прояв ознак?
Чому в одній родині діти такі різні?
Від чого залежить характер, поведінка людини?

Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

Основні генетичні закономірності мають універсальне значення і всі вони стосуються людини. Однак людина – специфічний об’єкт генетичних досліджень, і у вивченні успадкування її ознак є певні труднощі:

неможливість направлених схрещувань;
пізнє статеве дозрівання;
малочисельне потомство;
неможливість проведення прямих експериментів;
неможливість забезпечення однакових і строго контрольованих умов для розвитку потомства від різних шлюбів;
порівняно велика кількість хромосом.

Запропонуйте свої генетичні методи для вивчення людини.

Методи генетики людини. Робота з опорним конспектом   ( табл. 2 )

Методи генетики людини

Спадкові хвороби людини

Розповідь учителя з елементами бесіди.

Інтерес учених світу до спадковості людини не випадковий: останніми роками людина все більше стикається із синтезованими новими хімічними речовинами, що мають властивості мутагенів.

Що таке мутагени?  
Які типи мутагенів вам відомі?

Людина, як і всі живі організми, піддається дії мутаційного процесу. Частка хромосомних генних мутацій досить велика. 40% порушень у новонароджених мають спадковий характер. У більшості випадків мутації виникають у гаметах батьків, рідше – вже існують у батьківських організмах і передаються потомству.

Не всі мутації шкідливі, у гетерозиготному стані вони можуть не проявлятися фенотипно, а накопичуватися в популяціях людей і створювати генетичний вантаж. Під час вільного схрещування мутації можуть переходити у гомозиготний стан і проявлятися у фенотипі.

Розглянемо деякі типові спадкові хвороби людини.

2)    Робота з опорним конспектом (табл. 3)

Учні працюють у парах, обговорюють прочитане, здійснюють взаємоперевірку.

Запитання для обговорення

¾    Які групи спадкових хвороб виділяють?

¾   Яка генетична основа хромосомних хвороб?

¾   Наведіть приклади хромосомних хвороб.

¾   Яка генетична основа генетичних хвороб?

¾   Які хвороби виникають на основі мутацій на рівні генів, нуклеотидів?

¾   Що таке мультифакторіальні хвороби?

¾   Що є причиною цих хвороб?

¾   Які із хвороб відносяться до мультифакторіальних?

¾   Як ви розумієте вираз «спадкова схильність»?

¾   Як ви вважаєте, чи обов’язково захворіє людина, що має спадкову схильність?

(Відповідь. Паталогічний фенотип проявляється тоді, коли сумарна дія генетичних і середовищних факторів досягає чи перевищує деяке граничне значення схильності)

¾   Чи впливають спадкові хвороби на поведінку людини, інтелектуальний розвиток, формування психологічного фенотипу? Наведіть приклади.

( Відповідь. Трисомії сприяють зниженню розумових здібностей, здатності встановлювати соціальні зв’язки; відхилення за кількістю статевих хромосом, крім змін у статевій сфері, часто призводять до зниження інтелекту, надмірної емоційності, недорозвинення емоційно-вольової сфери)

3.            Профілактика та лікування спадкових хвороб.

1)    Елементи проблемного навчання

Проблемне завдання

¾   Людина навчилася боротися з різними хворобами (віспа, чума, холера, малярія). Чи можна захиститися від спадкових хвороб, чи вони неминучі? Запропонуйте шляхи захисту від спадкових хвороб.

Можливі пропозиції

§  Усунення чи зменшення дії мутагенних факторів.

§  Здоровий спосіб життя.

§  Медикаментозне лікування ферментопатії, дієти.

§  Своєчасна діагностика (пренатальна діагностика, амніоцентоз).

§  Хірургічне лікування.

§  Медико-генетичне консультування.

2)    Гра «Медико-генетичне консультування» (Робота в парах)

Задачі

1.            Чоловік – гемофілік. Його здоровий брат звернувся в медико –генетичну консультацію щодо прогнозування потомства. Чи може брат гемофілік передати своїй дитині ген гемофілії?

2.            частина членів сім’ї страждає на ангіматоз сітківки ока (аутосомно-домінінтна ознака). Чоловік і жінка хворі, але їхні матері були здоровими. Яка ймовірність народження в цій сім’ї хворих дітей?

3.            у медико-генетичну консультацію звернулася жінка, що має II групу крові, з приводу встановлення батьківства своєї дитини, що має IV групу крові. Вона вважає батьком чоловіка з II групою крові. Чи може таке бути?    

4.           Генетичні основи поведінки людини. Евристична бесіда

Завдання

а)     Спробуйте відповісти на запитання, які ми поставили на початку уроку.

Орієнтовні відповіді

§  Діти різні в одній сім’ї  тому, що важливе значення має комбінація генів, яка утворилася під час формування статевих клітин і запліднення. У кожному випадку – це унікальний генотип, що зумовлює формування певного психологічного фенотипу.

§  Вплив генотипу на рівень інтелекту доводить експеримент з близнюками, що виховувались у різних умовах: рівень IQ у них був ідентичний.

§  Експерименти Роберта Пломіна доводять, що в обдарованих дітей особливу активність має ген IGF2R, розміщений у 6-й хромосомі.

б)    Чи будуть впливати ферментопатії на інтелектуальну сферу і поведінку людини? Чому?

( Відповідь. Розвиток і діяльність мозку дуже чутливі до змін біохімічного середовища, впливу токсинів. Тому дефекти ферментних систем та генетично визначені аномалії метаболізму призведуть не тільки до розумової відсталості, а ц до психічних захворювань)

в)     Вам відомо, що існують чотири типи темпераменту. Що лежить в основі їх поділу?

(Відповідь. Сила, врівноваженість, рухливість нервових процесів – збудження і гальмування. Ці явища базуються на активності нейромедіаторів, різній чутливості до них мембран нейронів. 1996 р. були відкриті гени, що визначають темперамент (контролюють активність та співвідношення нейромедіаторних систем серотоніну та дофаміну). Активність системи серотоніну відповідає за виникнення реакцій страху, тривоги, уникнення небезпеки, а прагнення до пошуку нових відчуттів, ризику обумовлює активність дофамінової системи. Згідно із цією моделлю, основні риси темпераменту тісно пов’язані з певними процесами в мозку людини).

г)     Чи однакове у нас сприйняття світу? Від чого це залежить?

(Відповідь. Різниця в сенсорному сприйнятті звуків, кольорів, запахів, смаків зумовлена генетично. Образно кажучи, кожен ідивід має свій власний зовнішній світ, звідси і різні реакції, варіативність поведінки.)

Узагальнення

Формулювання висновків

Які можемо зробити висновки? Чи існують генетичні основи поведінки людини?
Чи тільки від генотипу залежить характер, поведінка людини?
Чому так важко прослідкувати шлях від генетичних варіантів до поведінкової реакції?

Висновок. На сучасному етапі вважають, що поведінка контролюється величезною кількістю надзвичайно мінливих генів, що взаємопов’язані з усім генотипом, піддаються впливу генів-модифікаторів і виявляються залежно від умов середовища.

Домашнє завдання

 Повторити § 16-17 підручника
Опрацювати опорні конспекти.

Використана література

Загальна біологія: Підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. / М.Є. Кучеренко, Ю.Г. Вервес та ін. – К.: Генеза, 2006.
Медична біологія: Підруч. / За ред.. В.П. Пішака. – Вінниця: Нова книга, 2004.
Фогель Ф. Мутульськи  А.Генетика человека. – Т. З. – М.: Мир, 1990.


Теги: Гордєєва Л.С., генетика
Навчальний предмет: Біологія
Переглядів/завантажень: 1716/195


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar