| Головна » Астрономія |
Підготувала учениці 11-А класу Макарівського НВК Заріцька Вікторія Комети і астероїди Астероїди Загальна їх кількість — більше 575 тис. Загальна маса -4,2 × 1021 кг, що становить менше одного відсотка від маси Землі. Орбіти більшості відомих астероїдів розташовані між орбітами Марса й Юпітера (так званий головний пояс астероїдів). Найвідоміші астероїди: Паллада, Юнона, Веста, Ерос, Амур, Гідальго, Ікар. Розмір: понад 100 км, але вже відкрито 26 астероїдів діаметром понад 200 км Класифікація астероїдів астероїди C-типу — темні, багаті на вуглець, вони становлять 75% усіх відомих астероїдів астероїди S-типу — кам'янисті, багаті на кремній, становлять 17% всіх астероїдів; до астероїдів U-типу належать усі інші, що не потрапляють до перших двох категорій. Розподіл у Сонячній системі Головний пояс астероїдів: дуже різні за розмірами, від 544 км у діаметрі, як Палада, до 10 м. Вони мають сформоване внутрішнє ядро та зовнішню кору. Однак більшість астероїдів невеликі й мають неправильну форму. Загальна маса усіх астероїдів поясу оцінюється в (3,0—3,6)× 1021 кг, що становить 4 відсотки від маси Місяця. Навколоземні астероїди: мають орбіти, що лежать неподалік земної орбіти . Деякі з них навіть перетинають орбіту Землі й потенційно можуть зіткнутися з нашою планетою, тому вивченню таких астероїдів приділяють значну увагу.. Троянські астероїди:пов'язані силою тяжіння з Юпітером і синхронізовані з ним у русі. Вони або випереджають або відстають від планети-гіганта в її орбітальному русі. Відомо їх небагато, хоча вважається, що має бути не менше, ніж у поясі. Астрероїди-Кентаври :це астероїди, орбіти яких лежать між орбітами Юпітера й Нептуна Дослідження Астероїд Веста (знімок космічного телескопа Хаббл) перший астероїд Цереру (тепер це карликова планета) виявив італієць Джузеппе Піацці, 1 січня 1801 року 1891 року німецький астроном Макс Вольф вперше застосував для пошуку астероїдів метод астрофотографі таном на 27 березня 2013 в базі даних Центру малих планет налічувалось 99 992 812 об'єктів у 611 198 визначено орбіти і їм надано постійний номер 17 766 з них мали офіційно затверджені назви Дослідники припускають, що у головному поясі астероїдів має бути від 1,1 до 1,9 мільйона об'єктів Комети Хвостаті небесні гості — комети завжди привертали до себе увагу не тільки спеціалістів, а й найширших кіл людей. У наш час на зміну всіляким марновірним уявленням про комети прийшло чітке розуміння природного походження цих своєрідних небесних тіл. Маленьке ядро діаметром кілька кілометрів — єдина тверда частина комети, і в ньому практично зосереджена вся її маса. Маса комет надто мала й зовсім не впливає на рух планет. А планети спричиняють великі збу рення в русі комет. Будова комет Як правило, комети складаються з «голови» — невеликого яскравого згустку-ядра, що оточена світлою туманною оболонкою (комою), яка складається з газу та пилу. У комет з наближенням до Сонця утворюється «хвіст» — слабка світна смуга, що у результаті дії сонячного вітру найчастіше спрямована у протилежну від Сонця сторону. Комети зблизька Ядро комети Галлея має неправильну форму; його розміри дорівнюють кільком кілометрам: 14 — у довжину, 7,5 — у ширину; обертається ядро навколо своєї осі, що майже перпендикулярно площині орбіти комети. Період обертання дорівнює 53 години. Майбутні дослідження Станція підійде до комети у 2014 р. далеко від Сонця - у холодній області, де в комети ще немає хвоста. Процес посадки на комету буде схожим, на стикування космічних апаратів, а не на приземлення. Швидкість посадкового модуля зменшиться до 0,7 м/с (2,5 км/год), що менше швидкості пішохода. Відеокамера, установлена зовні, покаже ландшафт кометного ядра й те, що відбувається на ньому при викидах газових струменів з надр. Настільки докладна інформація надійде вперше й дасть пояснення тому, як улаштовано й із чого складається кометне ядро.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |