| Головна » Астрономія |
Пошуки великої планети між Марсом і Юпітером не привели в 18-м столітті до успіхів. В 1801 році, у першу ж ніч сторіччя, італієць Піацці відкрив перший астероїд - Цереру, найбільший із усіх малих планет. Астероїдам спочатку давали імена героїв римської й грецької міфології, а потім відкривач одержував право назвати його як завгодно, хоч своїм іменем. Астероїди - це тверді кам'янисті тіла, які подібно планетам рухаються по навколосонячних еліптичних орбітах. Орбіти тіл, зосереджених у головному поясі, є стійкими й мають близьку до кругової або слабко еліптичну форму. Вертаючись до сучасного стану пояса астероїдів, слід підкреслити, що Юпітер як і раніше продовжує відігравати першорядну роль в еволюції орбіт астероїдів. Однак зовсім приголомшуючим виявилося відкриття в астероїдів власних супутників. Не можна сказати, що воно було таким уже несподіваним.. Поблизу внутрішнього краю головного пояса астероїдів існують і інші групи тіл, орбіти яких далеко виходять за межі головного пояса й можуть навіть перетинатися з орбітами Марса, Землі, Венери й навіть Меркурія. За орбітою Юпітера також існують астероїд подібні тіла. Більше того, за останніми даними виявилося, що таких тіл дуже багато на периферії Сонячної системи.. Пошуки астероїдів у наш час ведуться, в основному, астрономами-аматорами за допомогою фотопластин. У дослідженнях астероїдів ще залишається багато неясного й навіть загадкового.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |