Мета: ознайомити дітей зі змістом Червоної книги України і деякими рідкісними тваринами; розвивати творче мислення, пам’ять, увагу, вміння спостерігати за навколишнім світом; виховувати відповідальне ставлення до природи, навколишнього світу, до тварин.

Обладнання: малюнки із зображенням тварин Червоної книги, роздаткові картки із завданням, аудіозаписи П. І. Чайковського «Пори року», пісні «Красная книга», «Казкова скринька».

Учись любити все навколо себе: 
Траву і квіти, кущик, деревце, 
Жучка і пташку, і блакитне небо, 
Синьооке чисте джерельце. 
Усе прийшло на білий світ, щоб жити, 
Щоб дарувати радість і красу…

Дмитро Білоус

Перебіг заходу

I. Організаційний момент

ІІ. Основна частина

Учитель. Діти, зверніть, будь ласка, увагу на вірш, який записано на дошці. Прочитайте його і дайте відповідь на таке запитання: про що ми будемо з вами розмовляти сьогодні? (Відповіді дітей.)

Молодці. Дійсно, ми сьогодні будемо говорити про красу природи, її мешканців, про різноманітність тваринного світу і про необхідність його охороняти.

1. Бліц-вікторина

— Що таке природний світ? (Це все, що навкруги нас: ліси, ріки, моря, тварини, рослини…)

—  Де і коли ви частіше зустрічаєте тварин? (У лісі, у зоопарку, у цирку, у бабусі в селі…)

—  Де можна побачити багато різних тварин? (У зоопарку) Учитель. Багато з вас бачили тварин у незвичайному для них місці існування — у зоопарку. Чому це так? (Відповіді дітей)

Усім вам відомо, що наша природа перебуває у небезпеці і потребує від людини обережного, дбайливого ставлення до себе. Тому для її захисту створюються зоопарки та заповідники, де люди можуть спостерігати та охороняти рідкісні та вимираючі види тварин.

Починаючи з 1600 р., на нашій планеті вимерло близько 150 видів тварин, причому понад половини з них — за останні 50 років. За незначним винятком майже всі тварини вимерли з вини людини. Наприкінці ХХ сторіччя люди забили на сполох, кинулися підраховувати втрати, оцінювати збитки. Люди нарешті зрозуміли: природу потрібно охороняти.

У 1948 році було створено Міжнародну Червону книгу. (Лунає аудіозапис 1-го куплету пісні «Красная книга».)

Охраняется Красной книгой 
Столько редких животных и птиц, 
Чтобы выжил простор многолетий 
Ради света грядущих зарниц, 
Чтоб пустыни нагрянуть не смели, 
Чтобы души не стали пусты, 
Охраняются звери, охраняются змеи, 
Охраняются даже цветы.

2. Що таке Червона книга?

Учитель. Хто може розповісти, що таке Червона книга? (Відповіді дітей)

Так, усе правильно. Червона книга — це книга, куди записують тварин і рослин, які перебувають у небезпеці. Червона книга складається з чорних, червоних, жовтих і зелених сторінок. На чорних сторінках записані ті тварини, які зникли з лиця Землі: європейський тур (останній помер у зоопарку у Польщі), кінь тарпан, птах стерв’ятник (поїдав падаль, гніздився в Криму). На червоних сторінках — тварини, що перебувають на межі зникнення: ропуха очеретяна, кіт лісовий, вусач альпійський та ін. На жовтих сторінках книги — тварини, які мають обмежену територію: перев’язка звичайна (родич тхора). На зелених сторінках Червоної книги — тварини, яких вдалося врятувати. Це зубри, соболі та ін.

Червона книга кілька разів змінювалася. У 1971 році до неї було внесено 24 види тварин, серед них білий і чорний журавлі — мешканці України.

(Лунає музика П. І. Чайковського «Пори року». На фоні музики — розповідь учителя.)

Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 р. затверджено Положення про Червону книгу України, яка є основним державним документом з питань охорони тваринного і рослинного світу. Вона містить узагальнені відомості про сучасний стан видів тварин і рослин України, які перебувають під загрозою зникнення, і заходи щодо їх збереження та науково обґрунтованого відтворення. До Червоної книги України заносяться такі види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України. Перше видання Червоної книги України (1980) містило опис 85 видів (підвидів) тварин: 29 — ссавців, 28 — птахів, 6 — плазунів, 4 — земноводних, 18 — комах і 151 вид вищих рослин. За час, що минув після 1980 року, наукові знання про тваринний світ значно поповнились; декотрі тварини, які донедавна були звичайними, сьогодні стали рідкісними або зникли. Вчені критично переглянули список видів (підвидів) фауни України, визначили рідкісні, зникаючі та інші категорії, занесли їх до Червоної книги незалежно від місця виду у природі та його господарського значення, керуючись основним принципом — збереження видової різноманітності диких тварин у природі.

Друге, нинішнє, видання Червоної книги підготовлено у двох томах: «Тваринний світ» і «Рослинний світ».

3. Подорож до світу тварин

Ми вирушимо у казкову країну природи і продовжимо пізнавати її таємниці.

Щоб ми могли далі рухатися, відгадайте, опис якої тварини міститься в казковій скриньці. Це — великий звір. Його тулуб вкритий бурою шерстю. Під час ходьби ставить ступні п’ятками назовні, а пальцями всередину. Через вайлувату ходу його називають клишоногим. Хто це? (Учитель показує ілюстрацію, на якій зображено ведмедя.)

А що ви знаєте про ведмедя? Він є всеїдною твариною: їсть комах, черв’яків, жаб, рибу, великих і малих звірів, а також ягоди, горіхи, кореневища, траву; їжа взимку малодоступна, тому він запасає до 80–100 кг жиру і залягає в сплячку, будуючи барліг у гущавині лісу. В лютому ведмедиця народжує 1–2 малят і годує їх півроку молоком. Серед лісових тварин ведмеді — довгожителі. Живуть до 50 років.

Чому кажуть, що ведмідь смокче лапу? Всередині зими у ведмедя на лапах змінюється шкіра, а молода, ніжна шкіра мерзне і свербить: от він і облизує її гарячим язиком.

4. Робота з ілюстративним матеріалом

Подивіться, будь ласка, на дошку. Перед вами ілюстрації, на яких ви можете побачити тварин, що занесені до Червоної книги України.

Чи знаєте ви що-небудь про цих тварин? (Відповіді дітей)

Розповідь учителя про інших тварин, зображених на ілюстраціях.

Учитель роздає картки, на яких написані назви тварин та їхніх домівок. Дітям треба правильно розмісти тварин по їх домівках. ІІІ. Підсумок заходу

Заключне слово вчителя. (Лунає музика П. І. Чайковського «Пори року». На фоні музики — заключне слово вчителя.)

Наше життя нерозривно пов’язане з природою. Для дихання потрібне чисте повітря, а для пиття — чиста вода. Повітря й вода потрібні також рослинам і тваринам. Отже, ми повинні берегти природу, дбати про братів наших менших. І якщо ми бажаємо, щоб наші нащадки бачили світ таким, яким бачимо його ми, люди повинні подбати про збереження довкілля.

Охорона природи — обов’язок кожного громадянина України. Природа багата, але її багатства скінченні, і людина повинна користуватися ними розумно, дбайливо.