Мета: продовжити знайомство учнів із правовими поняттями; довести, що треба вміти користуватися правами і виконувати обов’язки. 

Обладнання: роздавальний матеріал (картки, на яких запи-сані різні ситуації, для творчої роботи «Хороший міліціонер»); Конституція України. 

Хід заняття 
Слово вчителя. 
Мудрі люди здавна мріяли про запровадження в державі 
такого закону, який об’єднав би всіх громадян незалежно 
від вмісту їхнього гаманця, віку чи кольору шкіри. А здій-снювати його мала така держава, яка бажала б бути міцною,
а свій народ хотіла б бачити заможним і щасливим. Упер-ше таку мрію здійснили американці. Двісті років тому вони 
ухвалили Конституцію. Конституція — це закон про де-ржавний устрій та стосунки між громадянами та державою, 
себто народ зобов’язаний дотримувати закону, а держава 
повинна допомагати йому в обстоюванні прав і свобод. 
У Конституції України статті, які наділяють нас права-ми і свободами, містяться в другому розділі (учитель читає 
статті з Конституції України): 
• В Україні всі люди вільні й рівні у своїй гідності та 
правах. 
• Кожному з нас гарантовано право на висловлювання 
власних думок через газети, радіо чи телебачення, 
на одержання середньої освіти, на безкоштовне лі-кування, на вибір релігії, на відпочинок, на захист 
у суді. 
Розділ про права людини — один із найважливіших 
у Конституції. Таких прав дуже багато — на життя, житло, 
харчування, медичну допомогу, знання, відпочинок. 
Право — система норм поведінки, встановлена в су -спільстві. 
Обов’язок — те, що слід безумовно, неодмінно вико-нувати. 
Обов’язком усіх громадян України є неухильне дотри-мання Конституції та законів нашої держави, повага до прав 
і свобод, честі та гідності інших громадян. 
Хоча більшість людей нашої країни поважають зако-ни, однак часто трапляються і їх порушення. Порушення 
законів бувають різні. Деякі з них не мають серйозних на-слідків. Серйозні правопорушення називають злочинами, 
а людей, які їх чинять,— злочинцями. 
Провина — вина; проступок — порушення правил пово-дження; злочин —проступок, який карається законом. 
Злочин — суспільно небезпечна дія з порушенням 
установлених правил і норм поведінки, яка заподіює лю-дям зло. 
Правопорушення — це антигромадський учинок, який 
заподіює шкоду суспільству та іншим людям. 
вправа « мікрофон». 
До чого веде порушення правил і законів? 
Слово вчителя. 
Уряд повинен піклуватися про те, щоб громадяни дотри-мували закони. Порушників чекає покарання. Міліція, суди 
і в’язниці покликані стежити за виконанням законів. Усі ці 
органи складають систему правопорядку. 
Для того щоб розв’язати правові конфлікти, розкри-ти злочин, визначити міру покарання злочинцю, створені суди. 
Судити людей — річ непроста. Адже для того щоб суд 
міг розслідувати справу, необхідно спочатку затримати того, 
хто підозрюється у скоєнні злочину, вивчити всі факти на 
місці злочину, а вже потім у суді доводити вину чи невин- 
ність підозрюваного. Усе це робить міліція — правоохорон-ний орган влади. 
Більшість людей, визнаних винними в здійсненні не-значних злочинів, повинна сплатити штраф. Деякі можуть 
бути примушені виконувати суспільні роботи, тобто відпра-цювати певний час на користь суспільства. Іноді порушни-ків (особливо малолітніх) відпускають на поруки, тобто ви-носять умовне покарання. Протягом установленого терміну 
за поведінкою такої людини спостерігає і допомагає їй по-радами спеціальний інспектор. 
За більш серйозні злочини людину можуть відправити 
до в’язниці. Мета вироку — покарати злочинця й ізолюва-ти його від суспільства. Крім того, у в’язницях осуджених 
прагнуть перевиховувати. Їх навчають якого-небудь ремес-ла, щоб після звільнення вони могли знайти роботу і не взя-лися за старе. 
У минулому за такі страшні лиходійства, як вбивство, 
у більшості країн злочинців страчували. У наш час смертна 
кара відмінена більш ніж у 80 країнах. Проте смертний ви-рок все ще виконується в багатьох державах. 
Усі країни живуть за законами, які регулюють відносини 
між людьми, визначають їх відношення до чужої власності 
й до держави. Злочин — це дія, яка йде врозріз із кримі-нальним правом держави. 
Упродовж століть у багатьох країнах світу деякі про-типравні дії завжди розцінювалися як злочини. Убивства 
й інші форми беззаконного позбавлення життя є злочинами. 
Так само характеризуються напади й інші форми насильства 
над людиною, включаючи зґвалтування та інші сексуальні 
посягання. Крадіжка, грабіж, крадіжки із зломом, умисне 
псування власності, шахрайство і фальсифікація — усе це 
вважається злочином. 
У деяких випадках відмова від своїх обов’язків рівно-сильна злочину. Свідома зневага турботою про дитину, яка 
призводить до її страждань, є злочином. 
творче завдання « добрий міліціонер». 
Учитель поділяє учнів на 5—6 груп і роздає їм картки, 
на яких указані різні ситуації, наприклад: 
• з дому втік хлопчик; 
• тато б’є свого сина; 
• на вулиці побилися підлітки і т. д. 
Учні розробляють план дій хорошого міліціонера в цих 
ситуаціях. Група, що розробила найвдаліший план, наго-роджується призом. 
Бесіда. 
Чим професія міліціонера відрізняється від інших про-фесій? 
Чи були в житті вашої сім’ї випадки, коли ви звертали-ся за допомогою до міліціонера? Як ви думаєте, міліціонер 
учинив правильно в цих випадках? Що б ви зробили на його місці? 
Що необхідне для того, щоб стати хорошим міліціонером? 
Хто повинен допомагати міліціонеру в його роботі? 
Чи повинні жителі міста допомагати міліціонеру? Чи 
були у вашому житті випадки, коли ви прийшли на допо-могу міліціонеру? 
Чи любите ви дивитися фільми про міліцію? Що в цих 
фільмах вам якнайбільше подобається? 
вправа « мікрофон». 
Що ми відносимо до злочинів? Чи відповідають діти за 
скоєні злочини? 
Слово вчителя. 
Одним із найпоширеніших і найнебезпечніших злочинів є крадіжки, хуліганства. 
Хуліганство — це навмисні дії особи, що грубо порушує 
порядок і виражає явну неповагу до суспільства. Форми 
хуліганських дій можуть бути найрізноманітнішими: не-цензурна лайка, бійки, безпричинні погрози, пошкодження 
майна. Міра покарання — позбавлення волі до одного року 
або виправні роботи до двох років. А злісні хуліганства ка-раються від одного до п’яти років. За особливо тяжкі злочи-ни дитина сама несе відповідальність з 14 років. А до цього 
відповідальність за протиправні дії дитини несуть її батьки, 
а діти направляються у спеціальні установи. 
А тепер послухайте оповідання Василя Сухомлинського 
«Хлопчики розважаються». 
У маленькому будиночку живе робітник. Йому потрібно 
вставати рано-рано — о четвертій годині, йти до поїзда, 
працювати декілька годин, а потім повертатися додому. 
Одинадцята година вечора. На лавці, недалеко від бу-динку, де живе робітник, сидять три підлітки. Один із них 
тримає в руках магнітофон. Він включений на повну гуч-ність. Гримить музика. 
Робітник виходить з будинку. Він просить хлоп’ят: 
— Вимкніть, магнітофон, ви ж спати не даєте. 
Хлопчиська усміхаються. Один з них говорить: 
— А ми сидимо біля свого будинку. 
Робітник зітхнув і сказав: 
— Ви — дикуни. 
Запитання до учнів. 
Чому деякі люди стають на шлях правопорушень? 
Заключне cлово вчителя. 
Поважайте закони своєї держави. Закон — це концент-рація багатовікової мудрості й багатовікового добра. Закон 
захищає і оберігає перш за все вас, вашу сім’ю, ваше щастя, 
майбутнє ваших дітей. Порушувати закон — це однаково, 
що рубати гілку, на якій ми сидимо. 
Умійте скорятися закону, дисципліні, порядку, нормам 
людського співжиття. Не будьте мовчазними спостерігача-ми порушення закону. «Якщо ти раз заплющиш очі на що-небудь, ти звикнеш заплющувати очі на все» (вислів, який приписують Г. С. Сковороді).