Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• встановлювати хронологічну послідовність подій;

• аналізувати соціально-економічне та політичне становище Німеччини;

• аналізувати внутрішню та зовнішню політику О. фон Бісмарка;

• характеризувати реформи О. фон Бісмарка;

• характеризувати діяльність СДПГ;

• застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «імперська конституція», «рейхстаг», «кайзер», «олігархія», «культуркампф», «соціальний реформізм», «Союз трьох імператорів»,

«СДПГ», «громадянське суспільство».

Історичні діячі: О. фон Бісмарк, Вільгельм II.

Основні події:

• 18 січня 1871 р. — проголошення Німецької імперії;

• 1873 р. — утворення «Союзу трьох імператорів»;

• 1882 р. — утворення Троїстого союзу.

• Сер. 80-х рр. ХІХ ст. — Г. Даймлер та К. Ф. Бенц розробили перший автомобіль з бензиновим двигуном.

• 1887 р. — Г. Р. Герц довів існування радіохвиль.

• 1895 р. — В.- К. відкрив рентгенівське випромінювання.

• 1896–1897 рр. — Р. Дізель створив двигун внутрішнього згоряння.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. Як ви вважаєте, яка з держав — Пруссія чи Франція — була зацікавлена у війні 1870–1871 рр.? Свою відповідь аргументуйте.

2. Як ви вважаєте, які демократичні реформи, проведені в роки Третьої республіки, найбільше вплинули на розвиток країни?

3. Поясніть причини економічного відставання Франції від Великобританії та США наприкінці XIX ст.

4. Назвіть основні напрями зовнішньої політики Франції в XIX ст. Який із них, на ваш погляд, на цей момент був пріоритетним. Чому?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

На карті Європи з’явилася нова держава — Німецька імперія.

До складу Німецької імперії ввійшли 22 монархії, що зберегли автономію, і три вільні міста — Гамбург, Бремен і Любек. Перед Бісмарком та імператором Вільгельмом постала задача створити сильну державу, здатну зберегти свою територіальну цілісність і стати лідером континентальної Європи.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

Конституція Німеччини 1871 р.

Метод «Мозковий штурм»

Учні мають актуалізувати свої знання з історії Німеччини.

Передбачувані відповіді учнів:

• Пруссія починає боротьбу за об’єднання Німеччини;

• війни з Данією та Австрією;

• франко-прусська війна;

• приєднання території, захоплення Ельзасу і Лотарінгії;

• об’єднання Німеччини;

• нова держава.

Групова робота

Учитель пропонує учням утворити групи, прочитати документ, відповісти на запитання та заповнити таблицю «Органи державної влади в Німеччині».

Текст 1. Конституція Німеччини 1871 р.

Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — С. 41–43.

«1. Територія союзу складається з держав... (наводиться перелік 22 держав). <...>

3. Для всієї Німеччини існує загальне право громадянства, згідно з яким житель кожної союзної держави... повинен у кожній іншій союзній державі розглядатися як його природний мешканець.

Щодо зарубіжних держав всі німці користуються рівним заступництвом з боку імперії. <...>

3) Визначення системи заходів, ваги і грошової системи; основні положення, що стосуються випуску паперових грошей, гарантованих рухомими і нерухомими цінностями...

7) Загальна охорона німецької торгівлі за кордоном, німецького мореплавання й морського флоту, консульське представництво імперії.

13) Загальне законодавство цивільного права та кримінального судочинства.

14) Армія та військовий флот імперії.

5. Імперське законодавство здійснюється союзною радою і рейхстагом. Згода більшості обох зборів необхідна для ухвалення й набуття чинності імперського закону...

11 . Президентство в союзі належить королю прусському, який носить титул німецького імператора. Імператор є представником імперії в міжнародно-правових відносинах, він від імені імперії оголошує війну й укладає мир, союзні та інші договори з іноземними державами, призначає і приймає послів. Для оголошення війни від імені імперії потрібна згода союзної ради, окрім випадків нападу на імперію або її узбережжя...

12. Імператору належить право відкривати, відстрочувати й закривати союзну раду і рейхстаг...

15. Головування в союзній раді і керівництво його роботою належить імперському канцлеру, який призначається імператором...

18. Імператор призначає посадовців імперії, примушує їх присягати імперії і видає в разі потреби розпорядження про їх звільнення...

20. Рейхстаг обирається шляхом загальних і прямих виборів і таємного голосування...»

Учитель пропонує учням на основі таблиці визначити форму правління Німеччини.

О. Бісмарк: внутрішня і зовнішня політика

У ч и т е л ь. Незважаючи на те, що

Німеччину очолював імператор Вільгельм ІІ,

країною протягом майже 20 років керував Отто фон Бісмарк.

Учитель просить учнів пригадати принципи, якими керувався Бісмарк у своїй діяльності.

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний текст параграфа і заповнити таблицю «Внутрішня і зовнішня політика О. Бісмарка».

Робітничий рух у Німеччині

У ч и т е л ь.

 В умовах економічного зростання в Німеччині відбувається збільшення чисельності робітничого класу, зростає його організованість.

У 1875 р. у Німеччині була утворена Соціал-демократична партія Німеччини.

Робота з документом

Учитель пропонує учням проаналізувати документ і відповісти на питання.

Ерфуртська програма Соціал-демократичної партії Німеччини Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — С. 43–44.

«Соціал-демократична партія Німеччини висуває в першу чергу такі вимоги:

1. Загальне, рівне, пряме активне і пасивне виборче право під час таємної подачі голосів для всіх громадян імперії, що досягли 20-річного віку, незалежно від статі, під час всіх виборів і голосування...

2. Пряме законодавство, здійснюване народом за допомогою права вносити і відкидати законопроекти... Обрання посадовців народом, їх цивільна і кримінальна відповідальність. Щорічне затвердження податків.

3. Загальна військова підготовка для несення військової служби всіма громадянами. Вирішення всіх міжнародних конфліктів у порядку третейського суду.

4. Скасування всіх законів, що обмежують або пригнічують вільне висловлювання думок і право союзів і зборів.

5. Скасування всіх законів, що обмежують права жінок у публічних і приватно-правових відносинах порівняно з чоловіком.

6. Оголошення релігії приватною справою. Припинення будь-яких витрат суспільних коштів на церковні і релігійні цілі.

7. Запровадження світської освіти.

8. Безкоштовність судочинства та юридичної допомоги. Здійснення судочинства обраними народом суддями. Скасування смертної страти.

9. Безкоштовна лікарська допомога, включаючи допомогу під час пологів і лікування. Безкоштовне поховання.

10. Прогресивний прибутковий і майновий податок.

З метою захисту робітничого класу Соціал-демократична партія Німеччини висуває такі першочергові вимоги:

1. Чинне національне і міжнародне робітниче законодавство на таких підставах:

а) встановлення нормального робочого дня тривалістю не більше восьми годин;

б) заборона праці дітей віком молодше чотирнадцяти років;

в) заборона нічних робіт, за винятком таких галузей промисловості, які вимагають нічної праці за характером самого виробництва, з технічних причин або на користь суспільного блага;

г) безперервний відпочинок не менше тридцяти шести годин на тиждень для кожного робітника;

д) заборона видачі заробітної платні товарами.

2. Імперська організація страхування робітників передати до рук держави за вирішальної участі робітників у керуванні нею».

Запитання

1. Визначте політичні вимоги.

2. Визначте економічні вимоги.

3. Визначте соціальні вимоги.

У ч и т е л ь. СДПГ відстоювала, перш за все, інтереси громадян, а не держави. Представники соціал-демократії вважали, що держава існує для забезпечення умов існування громадян. Вони прагнули створити громадянське суспільство, яке понад усе ставитиме вимоги дотримуватися закона. Саме тому на сучасному етапі ідеологія соціал-демократії набула поширення у світі. Так, наприклад, сьогодні в Україні діють Українська соціал-демократична та Соціал-демократична партія України (об’єднана).

Але на той час

уряд Німеччини вдався до репресивних заходів щодо соціал-демократів і прийняв проти них Винятковий закон.

Закон проти суспільно небезпечних прагнень соціал-демократії (витяг)

Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — С. 43–44.

«§ 1. Союзи, які переслідують соціал-демократичні, соціалістичні або комуністичні цілі, спрямовані на повалення існуючого державного або суспільного порядку, забороняються.

§ 4. Влада, якій доручений нагляд, уповноважується:

1) бути присутньою на всіх зборах професійних союзів;

2) скликати загальні збори союзів і розпускати їх;

3) проглядати документацію і перевіряти касу союзів, вимагати відомості про їх зв’язки;

4) забороняти виконання рішень, що сприяють намаганням, передбаченим у § 1;

5) доручати виконання обов’язків членів правління або інших керівних органів союзів відповідним особам;

6) брати на себе зберігання каси і завідувати нею.

§ 7. Публічні збори просто неба і ходи вулицями і площами вимагають дозволу поліцейської влади.

§ 11 . Забороняються друкарські видання, мета яких — повалення державного або суспільного ладу».

Запитання

• Охарактеризуйте повноваження, які отримувала державна влада щодо робітничих організацій.

У ч и т е л ь.

Незважаючи на переслідування, соціалісти зберегли свою партію, їхній вплив продовжував зростати.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Робота з таблицями

Учитель пропонує учням проаналізувати таблиці й відповісти на запитання.

Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С.

Запитання

1. Визначте, як економічні зміни вплинули на соціальну структуру Німеччини.

2. Як ви вважаєте, з чим пов’язані ці зміни?

3. Отто фон Бісмарку, належать слова: «Якби у нас не було соціал-демократів, людей, які їх бояться, не існувало б навіть тих помірних успіхів у галузі соціальних реформ, яких ми досягли тепер». Про які успіхи говорить канцлер?

V. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати помилкові твердження.