Мета: узагальнити й систематизувати знання дев’ятикласників про слово як одиницю мови; удосконалювати вміння й навички працювати над орфограмами у словах, застосовувати різні способи перевірки їх; виробляти вміння аналізувати орфограми та групувати їх; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, кмітливість, творчі вміння використання слів із визначеними орфограмами у власних висловлюваннях певного стилю і типу мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати доброзичливість до оточуючих та шанобливе ставлення до батьків і старших людей.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним

Сказав мудрець: — Живи, добро зверши,

Та нагород за це не вимагай!

Л. Забашта

ІV. Актуалізація опорних знань

Колективна робота з текстом

·         Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Аргументувати відповідь. Висловити своє ставлення до порушеної проблеми. Як ви звертаєтеся до своїх батьків та знайомих або незнайомих людей? Переказати висловлювання, доповнюючи його зміст відомою інформацією про звертання.

Традиційно в Україні діти називали своїх батьків на «Ви». Така форма диктувалася високою повагою до найближчих людей. Нею користувалися навіть тоді, коли старші були відсутні, позаочі. Наприклад: «Мені тато казали, щоб я вчасно прийшов додому».

Згадаймо художні твори, фольклорні матеріали, пісні. У них чимало звернень саме такого характеру. Пам’ятаєте в Лесі Українки: «Ладнайте, мамо, нам харчі в дорогу!»? Це був вияв високої поваги. Про це свідчить і той факт, що люди, скріплюючи кумівство, механічно переходили на «Ви», хоч би й були рідними сестрами чи братами. Якщо ж між ними виникала ворожнеча, то найбільшою образою вважалося перейти на «ти».

Нині нерідко можна почути, коли ще зеленкуватий підліток, звертаючись до статечної людини, може проректи: «Дай прикурити» або: «Скажи, котра година?» Такого батьки просто не навчили застосовувати доречні, затверджені форми звертань. Та й самі,

вочевидь, ними не користуються (За В. Скуратівським).

·          Назвати й пояснити орфограми, ужиті в тексті.

·          Дібрати антоніми до виділених слів.

V. Виконання системи завдань і вправ

Творче завдання (на основі відтворення теоретичних знань)

·          Розглянути таблицю. Пригадати основні правила правопису. Навести приклади й записати їх у третю колонку таблиці.

Скласти й розіграти діалог-роздум з товаришем по парті на лінгвістичну тему «Для чого людині знання основних правил правопису?»

Словниковий диктант

·         Записати слова під диктовку. Прочитати їх і пояснити, на що слід звернути увагу при вимові й написанні цих слів.

Ніжка, губка, молотьба, поріг, боротьба, берізка, сторож, грядка, мажте, дуб, просьба, сьомий, дьоготь, осінній, камінчик, ллється, знайомий, пристрасний, безкорисливий, контрастний, радісний, косьба, допомогти, вужчий, берег, зелений, стебло, тривожний, хвилястий, завзяття, ходжу, Париж, привітати, летіти, клекотіти, сміється, вогкий, стерегти.

·          Скласти й записати 3–4 речення, використовуючи подані слова. Підкреслити орфограми.

Вибіркове письмо

·          Пригадати принципи української орфографії. Заповнити таблицю: записати слова відповідно до принципів написання їх.

Нічний, виїзний, шептати, сформувати, щасливий, доньчин, волинський, беззбройний, пів’яблука,, пів-Європи, розтягнути, безкорисливий, життя, вчительці, святковий, тітоньчин, читаємо, розростається, березневий, славний-славний, пречудовий, прірва, брязнути, кювет, легко, мавпячий, розрісся, не морочся, сьомий, прихилений, чеський.

·          Із виділеними словами скласти речення. Зробити синтаксичний розбір їх. Накреслити схеми.

Розвиток наукового мовлення школярів

·          Розглянути таблицю. Скласти розповідь у науковому стилі про типи орфограм. Навести приклади слів з буквеними й небуквеними орфограмами.

Розподільний диктант

·         Записати слова, розподіляючи їх у дві колонки: у ліву — зі знаком м’якшення, у праву — без нього.

Роздоріж, ніч, повінь, ранець, аптекар, степ, ліхтар, автор, ательє, батальйон, мільярд, ніж, річ, ідеш, гіркий, Горький, панщина, тонший, доньчин, няньчин, щастя, радістю, сіллю, ллється, письмо, піч, свідомістю, пісня, ніжність, дзенькіт, братці, пальці, олівець.

·         Назвати основні правила вживання знака м’якшення. Навести власні приклади речень з використанням слів з поданою орфограмою.

Лінгвістичне дослідження

·         З’ясувати лексичне значення пар слів. Пояснити, чим вони відрізняються?

Стіна — стінна, лють — ллють, ворона — вороння, синю — синню, відміна — відмінна, натхнений — натхненний.

·          Скласти з ними речення. Підкреслити орфограми.

·          Пригадати матеріал про відмінювання іменників. Які з поданих іменників відмінюються, а які — ні? Пояснити.

Канікули, кучері, Прилуки, походеньки, какаду, доміно, ательє, Гюго, люди, сутінки, Черкаси, чоботи, ясла, Суми, Дюма, столиця, депо, підсвічник, лісопарк, плащ-палатка, вузличок, край, кенгуру, поні, фортепіано, Сочі, турне, хор, вишивання, водогін, верболози, Задніпров’я, повернення, пюре.

·         Записати слова й підкреслити орфограми. Обґрунтувати їх.

VІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок учнів

Подумати і дати відповіді на запитання

1. Що таке орфограма?

2. Для чого необхідно знати орфограми?

3. Назвати відомі вам орфограми у прислівниках. Навести приклади.

4. Навести приклади дієслів і назвати орфограми в них.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

·         Написати уривок із будь-якого художнього твору, що вивчали на уроках української або зарубіжної літератури. Підкреслити орфограми. Пояснити їх. Зробити синтаксичний розбір одного складного речення.