Мета: повторити поняття про лексичне значення слова, види лексичних значень — пряме й переносне, види переносних значень — метафора, метонімія, синекдоха; навчити визначати роль переносних значень слів у художніх текстах; удосконалювати вміння дотримуватися лексичних норм української мови; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси та багатства рідної мови.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм.

Синтаксис: словосполучення, речення, текст.

Стилістика: стилістична роль багатозначних слів.

Міжпредметні зв’язки:

Література: виразне читання поетичного тексту; метафора, метонімія, синекдоха.

Тип уроку: урок повторення здобутих знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників на основі повторення вивченого

Творче спостереження з елементами аналізу

• Прочитати текст. Пояснити, чому син не зрозумів батька.

ЗРОЗУМІВ

Батько з сином поїхали в поле волами по снопи. Наклали повнісінький віз.

— Ну, сину,— каже батько, дивлячись на зоряне небо,— хай воли пасуться, а як віз перекинеться, збуди мене, поїдемо додому.

Та й ліг під копою спати. Через деякий час віл підійшов до воза, чухався, чухався та й перекинув його. Син побачив це та мерщій до батька:

— Тату, гукає,— поїхали, вже віз перекинувся (З кн. «Тисяча усмішок»).

Евристична бесіда за питаннями

1. Що таке слово?

2. Що позначає лексичне значення слова?

3. Чим відрізняються лексичне й граматичне значення слова?

4. Які слова мають лексичне значення?

5. Що таке «багатозначне слово»?

6. Що таке «пряме» й «переносне» значення слова?

7. Дати визначення метафори, метонімії, синекдохи.

Коментар учителя. Слово — основна функціонально-структурна одиниця мови. Реальний зміст слова називають його лексичним значенням. Значення слова відповідає поняттю, а поняття виражається словом. Здатність слова вступати у різні відношення з іншими словами за законами граматики певної мови називають граматичним значенням. Повнозначні слова мають лексичне та граматичне значення, а службові — лише граматичні.

Однозначні слова мають одне лексичне значення: моряк, олівець, констатувати.

Багатозначні слова можуть уживатися в різних значеннях: голова людини, голова соняшника, голова колони.

Пряме (основне) значення слова називає предмет чи явище, його ознаку, дію. Решта значень слова — переносні (непрямі). У семантичній структурі багатозначного слова найтиповішими є метафоричні та метонімічні відношення.              

Метафора (від гр. metaphora — перенесення) — вживання слова, що позначає предмет (явище, дію, ознаку) для назви іншо го предмета на основі подібності їх ознак або схожості вражень від них: Життя шумить і грає (М. Рильський). Півні кричать у мегафони мальв… (Л. Костенко).

Метонімія (від гр. metonimia — перейменування) — перене сення назви одного класу предметів або одиничного предмета на інший клас або одиничний предмет на основі суміжності: Шумить Хрещатик туго, як прибій (В. Сосюра). Інститут відзначає свій ювілей.

Синекдоха (від гр. synekdoche — співвіднесення) — різновид метонімії, полягає в перенесенні назви частини на предмет як ціле і навпаки: Вся площа була повна людських голів, подертих кожухів, сіряків, кирей (Л. Смілян). Наш люд має в собі багато сили, щоб родити Шевченків, Федьковичів і Франків (В. Стефаник).

IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого

Колективна робота з таблицею

• Уважно роздивитися таблицю. 

$IMAGE1$

• Дати тлумачення усіма можливими способами таким словам:

Смуга, чужина, чабан, скляний, гідропарк, екзамен, стилістика, метафора, кінотеатр, шана, тимчасовий, лінощі.

• Прочитати, дібрати до пояснень слова з довідки.

1. Командувач великого з’єднання кораблів; головний кора бель, на якому перебуває командир ескадри. 2. Надійний захист, твердиня; укріплений пункт з постійним гарнізоном, озброєн ням. 3. Загальний вигляд якоїсь місцевості, краєвид; картина або малюнок із зображенням краєвиду. 4. Загальноосвітній заклад, напрям у галузі; виучка. 5. Перелітний птах з довгими ногами й шиєю, прямим гострим дзьобом; пристрій з довгою жердиною біля колодязя; народний танець. 6. Творча уява; мрія; вигадка; музичний твір. 7. Небесне світило; прославлена людина.

Довідка: флагман, фортеця, пейзаж, школа, журавель, фан тазія, зірка.

• Прочитати речення. Знайти слово, яке в кожному з поданих речень уживається в іншому значенні, пояснити усі його значення.

І. 1. Ставок, гребелька, і вітряк з-за гаю крилами махає (Т. Шевченко).

2. І махає сосновими крилами придеснянський зе лений гай (В. Мордань).

3. Над Сулою, на південнім схилі, мов на літаковому крилі, саджанці вбиваються у силу (І. Вирган). 4. Вже не тікають від Данила татари, а крилом його обхоплюють (А. Хижняк). 5. Весна принесла тепло на крилах.

II. 1. І блідий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав (Т. Шевченко).

2. Хвилями роки, місяці пливуть (О. Олесь). 3. У Землі супутник — Місяць, у людини книга (Народна творчість). 4. Круг місяця тоншає срібний світанок (Б. Мозолевський). 5. У деяких планет є кілька супутників — їхніх місяців (З підручника).

Конструювання словосполучень

• Скласти 5–6 словосполучень із словом бити, користуючись пода ними нижче значеннями.

1. Завдавати ударів кому-небудь; 2. Стріляти; 3. Пульсувати; 4. Відчувається, доноситься (запах); 5. Ударами створювати звуки; 6. З силою вириватися назовні.

Дослідження-аналіз

• Прочитати виразно уривки, виписати слова, вжиті в переносному значенні, з’ясувати їхнє значення, типи переносних значень слів (метафора, метонімія, си некдоха) й стилістичну роль.

Уривок 1

Ранок клепає коси, скрипить колодязними журавлями, грю кає хвіртками.

Потягуються дерева після короткої літньої ночі, струшують ранкову росу, гойдають голосне птаство на вітах (О. Пархоменко).

Уривок 2

Велика вереснева тиша стоїть над землею. Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками, біля яких пильно дивляться на схід потемнілі соняшники. Дорожнім відволоженим пилом, терпкими коноплями і дозрілими садами пахне ніч. Зрідка спросоння заскрипить журавель. Посеред неба на південь гнеться Чумацький Шлях, і між його доспілими зо рями тремтить і осипається на край землі срібний пилок (За М. Стельмахом).

Уривок 3

Засипають на лузі коники,

Срібні скрипочки в головах.

А руді парубійки-соняхи

Повтікали од ночі на шлях.

Ген калина гілками тужливими

Колихає пташок, як діток.

В море фарб, понастояне травами,

Липня сивий вступив чобіток.

Човен місяця казка розхитує,

Відчіпляє від верховіть.

Книгу літа все ніч перечитує,

Все листочками шелестить.

(А. Малишко)

Уривок 4

Несе Полісся в кошиках гриби.

За болотами причаїлись Охи.

І спорить тиша голосом гарби

із реактивним гуркотом епохи.

Село сосновий виверне кожух.

І йде на зустріч, як весільна теща.

Осінніх вогнищ кинутий цибух

мале дитя в долоньки переплеще.

Правічну думу думають ліси,

вгрузають в мох столітні дідугани.

Переметнеться заєць навскоси —

горить асфальт у нього під ногами.

Лункі октави дальніх голосів

запише обрій у вечірній простір.

І молодик над смужкою лісів

поставить позолочений апостроф.

(Л. Костенко)

• Визначити типи переносних значень слів (метафора, метонімія, си некдоха) і пояснити їхнє значення.

1. Втома крадеться тихо, але він втомі взяти себе не дає (В. Бичко). 2. Наш факультет переміг у спортивних змаганнях. 3. Сліпа нездоланна любов заарканила дівчину, як сарну (В. Бабляк). 4. Ґринджолами мовчазно кожух проїхав (М. Драй-Хмара). 5. Спить сила, думка у тобі дріма (П. Дорошенко). 6. Внизу дрімала вода в Росі й тихо лисніла проти червоного неба (І. Нечуй-Левицький). 7. Учили музиdки із весілля. Цимбали, бубон і скрипаль (Л. Костенко). 8. Завжди усмішка лагідна цвіла їй на вустах (В. Сосюра). 9. Ти ж знаєш, яка в душі моїй буря, Маріє (В. Сосюра).

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Скласти пейзажний опис, уживаючи слова в переносному значенні.