Мета: дати поняття про предмет економічної й соціальної географії України, пояснити актуальність курсу; ознайомити з місцем економічної і соціальної географії в системі геогра­фічних дисциплін та наук; установити зв’язок економічної та соціальної географії з іншими науками; навчити сприймати усні повідомлення, опрацьовувати поданий матеріал, розви­вати увагу, зосередженість учнів, уміння конспектувати під час усної розповіді вчителя; виховувати повагу до вітчизняних економгеографів.

Тип уроку: урок вивчення й первинного закріплення нових знань.

Структура уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

ІІ. Вивчення нового матеріалу

ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань

IV. Закріплення знань

V. Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Географія — одна з найдавніших наук на Землі. Мало не всі куточки нашої планети описано, обчислено й досліджено. Чи має сенс в епоху комп’ютерів і космічних технологій вивчати географію?

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Завдання 1. Географічне аудіювання

Примітка. На уроках іноземної мови методичний прийом аудіювання надзвичайно поширений і застосовується з метою навчити сприймати та розуміти усне мовлення. Пропонується ва­ріація з теми — географічне аудіювання. Мета цього методичного прийому — навчити сприймати усні повідомлення, опрацьовувати поданий матеріал, розвивати увагу, зосередженість учнів, уміння конспектувати з усної розповіді вчителя.

Алгоритм застосування цього методичного прийому

• Під час читання тексту перший раз учні записують у стовпчик нові або важливі поняття, слова, терміни.

• Під час другого читання поряд із поняттями учні записують короткі пояснення до них.

• Після двох прочитань тексту вчитель пропонує нескладні питання за текстом.

Завдання курсу

Географія як наука підпадає під дію загальнонаукових тен­денцій. Природний хід розвитку кожної науки такий: опис — пояснення — передбачення — керування — створення нових об’єктів.

Скоріше за всіх ці етапи пройшли науки, які вивчають не­живу природу. Відкриття закономірностей механіки, наприклад, дозволяє успішно керувати рухом космічних апаратів, знання законів хімії привело до створення нових матеріалів, які за своїми якостями не тільки не поступаються природним, а на­багато перевершують їх.

Об’єкт вивчення географії складний та різноманітний — це земна поверхня зі всіма природними та соціальними наповнюва­чами. Таким чином, по відношенню до економічної та соціальної географії (об’єктом вивчення якої є господарство та населення України), будемо розв’язувати такі загальнонаукові завдання.

Перше — опис. Ми дізнаємося про багато фактів, нові по­няття, соціальні та економічні закони, наприклад: що називають природним приростом населення, які народи живуть у нашій країні, яка структура господарства, яку продукцію виробляють машинобудівні підприємства.

Друге завдання — перейти до пояснення процесів, явищ, що відбуваються в суспільстві та економіці, наприклад: чому зменшується кількість населення, як формувалась українська діаспора, чому донецьке вугілля має високу собівартість.

Набагато складніше наступне завдання — географічний про­гноз, або передбачення: яке майбутнє (або які його варіанти) можливе для тієї або іншої галузі господарства, території тощо. Наприклад, яке значення для легкої промисловості матимуть заходи із захисту вітчизняних виробників або для харчової про­мисловості — заборона імпорту деяких продуктів харчування.

Іноді наслідком розв’язання цього завдання є обмеження розвитку об’єкта, наприклад заборона будівництва АЕС у Криму.

Ще складніше завдання — керування географічними об’єктами. Чи можна, наприклад, стримати зростання великих міст або відродити шахтарські селища в Донбасі? У розв’язанні цього завдання треба брати до уваги внутрішні закономірності, що слабко вивчені, тому зовнішніми зусиллями далеко не завжди можна змінити ситуацію.

Створення нових об’єктів із заздалегідь заданими властивос­тями — одне з найбільш складних завдань будь-якої науки. Не завжди розв’язання подібних завдань є раціональним. Чи можна з упевненістю сказати, що будівництво каскаду гідроелектростан­цій на Дніпрі було вдалим рішенням? Виробіток електроенергії ГЕС незначний, а водоймища займають величезні площі, під водою залишилися міста, села, родючі ґрунти. Одне з найскладніших питань, що виникають під час розв’язання цього завдання, — вибір місця для нового об’єкта.

У рамках шкільного курсу можливо розв’язувати тільки по­чаткові завдання (описати, пояснити, частково прогнозувати), але географія як наука покликана допомагати суспільству долати ті чи інші конкретні проблеми, тобто виконувати прикладні завдання.

Питання до тексту. Які загальнонаукові завдання стоять перед географією? Що є об’єктом вивчення економічної і соціальної географії? Приведіть приклади опису в географії. Чим відрізня­ється пояснення від передбачення? В чому складність керування географічними об’єктами? Приведіть приклади створення нових географічних об’єктів. Які завдання ми будемо розв’язувати в рамках шкільного курсу?

2-й варіант вивчення нового матеріалу

Запропонуйте учням скласти таблицю у зошиті і заповнювати її прикладами загальногеографічних завдань курсу впродовж навчального року.

ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань

Завдання 2. Прослухайте пояснення вчителя за темою «Еко­номічна і соціальна географія в системі наук». Зобразіть у ви­гляді схеми або малюнка «дерево географії». Науки про Землю будуть корінням древа, стовбур — іншими підрозділами фізичної географії (пригадайте, які підрозділи фізичної географії вивчали впродовж минулого року), крона — економічною і соціальною географією. Гілки крони становитимуть частини економічної і соціальної географії. Подумайте, які з наук доречно зобразити у вигляді ліан (виноградної лози), що переплітаються з кроною дерева, але не з корінням.

Економічна і соціальна географія в системі наук

Географія розглядає природне середовище з погляду ді­яльності людей, оцінює можливості використання природних ресурсів. Економічна географія досліджує різноманітні види господарської діяльності. Економічна і соціальна географія не може обійтися без пізнання людини й суспільства в цілому. Тер­мін «економіка» — грецького походження і буквально означає «вміння вести господарство, господарювати», а латинське слово «sосіеtas» перекладається як «суспільство». Таким чином, еконо­мічна і соціальна географія — наука, що вивчає закономірності формування, розвитку та розміщення населення і господарства країни. У рамках економічної і соціальної географії виділяють економічну географію (географію промисловості, сільського гос­подарства, транспорту), соціальну географію (інфраструктуру), географію населення (у тому числі демографію та етнографію), політичну географію, медичну географію тощо.

Економічна і соціальна географія тісно пов’язана з багатьма суспільними і природничими науками. Простежується зв’язок географії з історією, правознавством, геополітикою. Фізична гео­графія (насамперед географія природних ресурсів) є фундаментом для розвитку економічної і соціальної географії. Науки про Землю (геологія, тектоніка, геоморфологія тощо) пояснюють походження й розміщення корисних копалин, що є сировинною базою для роз­витку багатьох галузей промисловості. Закономірності розвитку сільського господарства можна пояснити, тільки скориставшись знаннями кліматології, ґрунтознавства, ландшафтознавства. Для розміщення транспортних магістралей важлива геоморфологія (розміщення форм рельєфу та їхня характеристика), гідрографія тощо. В економічній географії дуже важливим є екологічний ас­пект — взаємозв’язки населення, господарства і навколишнього середовища. Наука про взаємозв’язки організмів і утворених ними угрупувань з довкіллям називається екологією.

IV. Закріплення знань

Завдання 3. За розповіддю вчителя складіть питання про ві­тчизняних економгеографів.

Вітчизняні вчені-економгеографи

Одним із засновників української економічної географії був Павло Платонович Чубинський (1839–1884).

Він закінчив Петербурзький університет. Брав участь в експедиції імпера­торського Російського географічного товариства, яка вивчала етнографію та статистику України, Білорусії та Молдавії, і видав у 1872–1878 рр. на основі зібраного матеріалу наукові праці. За ініціативи П. П. Чубинського було створено Південно-Західний відділ імператорського Російського географічного товариства (попередник Українського географічного товариства), де він був науковим секретарем та віце-президентом. П. П. Чубинський був знаним українським патріотом, прихильником національного відродження України, автором офіційно визнаного українського гімну «Ще не вмерла України».

Вагомий внесок в українську географію зробив відомий вчений Степан Львович Рудницький (1877–1937).

С. Л. Рудницький — географ широкого профілю, автор багатьох оригінальних наукових праць з проблем фізичної та соціально-економічної географії Укра­їни, академік АН України. Він був автором підручника з геогра­фії України. Працював у вузах Львова, Кам’янця-Подільського, Відня, Праги, Харкова. На запрошення українського уряду повернувся із-за кордону та організував у Харкові Український науково-дослідний інститут географії та картографії, був його першим керівником. С. Л. Рудницький відстоював незалежність України, її історії, займався популяризацією українознавства, був репресований і загинув на Соловках.

Загальновизнаним дослідником з економічної географії був Костянтин Григорович Воблий (1876–1947) — академік АН Укра­їни.

 Працював у вузах Києва, був віце-президентом АН України, директором інституту економіки. К. Г. Воблий був автором одного з перших підручників з економічної географії України (1922), який витримав п’ять видань.

Автором багатьох праць з географії України був Олексій Тимофійович Діброва (1904–1974). Він працював у ряді вузів Харкова, Києва, Ленінграда, завідував кафедрою економічної географії Київського педагогічного інституту, потім Київського університету. Автор підручників з географії України для серед­ніх шкіл та ВНЗ.

V. Домашнє завдання

Читати відповідний матеріал підручника.