Мета: дати характеристику галузей соціальної інфраструк­тури; обґрунтовувати їхнє значення для розвитку господарства, підвищення рівня життя людей; характеризувати рівень розвитку галузей; розвивати навички порівняння розвитку соціальної інфраструктури (в Україні з іншими країнами світу); виховувати спостережливість, активне самостійне мислення.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

I. Актуалізація опорних понять

II. Мотивація навчальної діяльності

III. Вивчення нового матеріалу

IV. Первинна перевірка засвоєних знань

V. Закріплення знань

VI. Контроль та самоперевірка знань

VIІ. Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

І. Актуалізація опорних понять

За даними таблиці «Кількість зайнятого населення у галузях господарства України» підрахуйте частку населення України, що працює у сфері послуг або нематеріального виробництва. Яке значення має сфера послуг у житті сучасного суспільства.

II. Мотивація навчальної діяльності

Які підприємства соціальної сфери розміщені у вашому на­селеному пункті? Розкажіть, як місцеві підприємства соціальної сфери заощаджують витрати робочого часу населення вашого населеного пункту на задоволення власних потреб і збільшують вільний час людей.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Соціальна сфера або сфера послуг

Соціальна сфера охоплює весь перелік послуг — матеріальних і духовних, які потрібні населенню та суспільству для нормаль­ного життя та задоволення потреб кожної людини. У широкому розумінні до соціальної сфери відносять усі галузі, що не увійшли до виробничої сфери. Таким чином, соціальна сфера віднесена переважно до невиробничої сфери, але разом з цим є такі галузі, які виробляють продукцію (наприклад, заклади громадського харчування готовлять їжу, типографії друкують газети, в ательє шиють одяг).

Ще донедавна соціальній сфері відводилась другорядна роль у господарстві. У наш час відбуваються великі зміни щодо спів­відношення матеріального виробництва та послуг. Деякі вчені такий процес називають «революцією послуг». Ці радикальні зміни спричинені стрімким зростанням продуктивності праці: коли менша частина населення, зайнятого в матеріальному ви­робництві, спроможна забезпечити попит у товарах для всього населення. Підтвердженням «революції послуг» є невпинне зрос­тання частки населення, яке зайняте в соціальній сфері. Чим більш розвинена країна, тим вищий цей показник. У країнах Західної Європи він досягає 65–75 %. З кожним роком роль соціальної сфери підвищується. Послуги стають головним про­дуктом світової торгівлі.

Сфера послуг охоплює галузі господарства, що обслуговують населення, задовольняють різноманітні матеріальні та духовні потреби. Саме від цієї сфери послуг залежить матеріальне стано­вище людини, освіта, відпочинок, здоров’я, а також підвищення продуктивності праці та кваліфікації працівників, збільшення кількості вільного часу. Рівень розвитку сфери послуг залежить від розвитку соціальної інфраструктури.

Великі зміни відбуваються не тільки в кількісних показниках розвитку соціальної сфери, але і в якісних — до традиційних ви­дів послуг приєднуються нові. Завдяки інформаційній революції, що розпочалася наприкінці XX ст., почався розвиток таких видів послуг, як інформаційні, науково-технічні, ділові. За допомогою Інтернету розвивається такий вид сучасного зв`язку, як електронна пошта. У комп`ютер, що підключений до Інтернету, можна ввести активний пошук адресата й обмінюватися з ним інформацією або скористатися різними банками даних, які зосереджені на сайтах. Електронна пошта має цілий ряд переваг у порівняні з традиційними видами зв`язку: велика швидкість доставки листів (незалежно від відстані), листи можуть бути будь-які за обсягом, під час відправки листа присутність адресата не обов`язкова, листи накопичуються автоматично і подальше їх використання не викликає труднощів. До того ж такий вид зв`язку дешевше від традиційних і гарантує конфіденційність спілкування. Останніми роками в Україні швидко поширюються сучасні інформаційні технології, активно працюють компанії, що впроваджують послуги Інтернету; до найбільших відносяться Укртелеком, Укрнет та ін.

Крім електронної пошти активно розвиваються й інші сучасні види сполучень, такі, як стільниковий зв`язок. Мільйони укра­їнців стали абонентами стільникових компаній, використовують факсовий та інші види сучасного зв`язку.

Розвинена соціальна сфера — це складова сучасного суспіль­ства і важлива умова його поступального розвитку. Значення соціальної сфери полягає в тому, що вона заощаджує витрати робочого часу населення на задоволення власних потреб і збільшує вільний час людей. Без соціальної сфери стає неможливим сам процес виробництва. Рівень розвитку соціальної сфери визначає якість життя і є одним з головних показників рівня людського розвитку взагалі.

Головна особливість соціальної сфери — її повсюдність, ма­совість, величезна географічна розгалуженість. Для соціальної сфери характерні невеликі за розмірами підприємства, які роз­міщені повсюдно.

2. Структура соціальної сфери

35-1

3. Географія підприємств соціальної сфери

Соціальна сфера має певні територіальні відмінності у рівні розвитку та структурі. Значно вищий рівень її розвитку у великих містах України порівняно із сільською місцевістю. Економічно більш розвинені регіони мають більш широкий спектр послуг у порівнянні з менш розвиненими аграрними регіонами. Так, саме у великих містах розміщені фірми, які надають новітні види ділових послуг, підприємства інформаційного та реклам­ного обслуговування, фінансові установи — банки тощо. Саме у великих обласних центрах зосереджені установи державного управління, заклади вищої школи, редакції газет та журналів, телестудії тощо. Але більшість підприємств соціальної сфери розміщені скрізь. Підприємства культурно-освітнього комплексу (навчальні за­клади, бібліотеки, клуби, радіо та ін.) та соціально-побутові й лікувально-оздоровчі установи розміщені в усіх населених пунктах України. Житлово-комунальне господарство задовольняє потреби людей у житлі, забезпечує функціонування житлових будинків, готелів, установ. Побутове обслуговування включає широкий спектр послуг: індивідуальне виготовлення та ремонт одягу, взуття, послуги перукарень, майстерень з ремонту побу­тової техніки та ін. Торгівля та громадське харчування охоплю­ють підприємства роздрібної торгівлі та заклади громадського харчування.

Географічні відмінності існують у розміщені підприємств рекреаційно-туристичного господарства. Це пояснюється на­явністю природних умов та ресурсів для розвитку відповідних видів послуг.

Рекреація — відновлення фізичних і духовних сил людини, які вона витратила в процесі праці.

Туристична рекреаційна підгалузь є важливою складовою соціальної інфраструктури України. Вона з року в рік стабільно нарощує обсяги виробництва туристичного продукту. Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бю­джетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.

Світовий ринок туристичних послуг у 2007 р. перебільшив найкращі сподівання, кількість туристів склала 898 млн чол., що на 52 млн більше, ніж у 2006 році. Туристична галузь дає десяту частину світового ВВП, у ній працює кожен дванадця­тий житель світу. Прогнозується, що кожне наступне десяти­річчя доходи від туризму будуть збільшуватися на 4 %. На фоні таких динамічних світових тенденцій Україна має гарні перспективи для туристичного бізнесу. Позитивними рисами для розвитку туризму в Україні є: особливості географічного положення та рельєфу, сприятливий клімат, багатство при­родного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалів.

Пріоритетним видом туризму для України залишається іноземний (в’їзний) туризм як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці та створення додаткових робочих місць. Нині Україна має понад 4,5 тис. за­кладів розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць, але вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів. За даними Адміністрації державної прикордонної служби в 2007 році Україну приїхало 23,1 млн іноземних туристів, що на 22 % більше, ніж у 2006 році. Для збільшення туристичного потоку Україні потрібно підтримувати в належному стані рекреаційні зони, пам’ятки культури та ар­хітектури України, інші об’єкти туристичних чи екскурсійних послуг. Однією з проблем галузі є той факт, що українці пере­важно відпочивають за кордоном і на сьогодні наші громадяни є своєрідними інвесторами зарубіжних країн. Адже покращення внутрішнього туризму, за розрахунками фахівців, лише у вигляді податків змогло б щороку приносити в державну скарбницю до 4 млрд дол.

IV. Первинна перевірка засвоєних знань

Завдання 121. Назвіть регіони України, які мають значний рекреаційно-туристичний потенціал. Що таке «зелений туризм»? Які переваги «зеленого» (або «сільського») туризму? Чи розви­нутий такий вид туризму у вашій місцевості?

Завдання 122. Складіть схему освіти в Україні (поділіть її на вікові групи: дошкільна, шкільна, професійна). До закладів освіти належать: дитячі садки, школи, ліцеї, гімназії, коледжі, інститути, академії, технікуми, училища, університети, про­фесійні, мовні курси тощо. Зробіть аналогічну схему для своєї місцевості.

V. Закріплення знань

Завдання 123. На ділянці великого міста розмістіть підпри­ємства сфери послуг, виходячи з позначених на плані місць.

Обґрунтуйте свій вибір.

Варіант І

Меблевий магазин, магазин «Продукти», дитячий садок, при­ймальний пункт хімчистки.

Варіант ІІ

Великий універмаг, булочна, школа, приймальний пункт пральні.

Під час розміщення дитячого садка треба врахувати, що ма­лятам необхідне свіже повітря і їм байдуже, чи треба переходити дорогу, адже їх супроводжують батьки. Школярі ходять самостій­но, тому школу бажано розмістити в центрі мікрорайону, який не перетинає транспортна магістраль. Для приймальних пунктів пральні і хімчистки потрібні невеликі приміщення всередині кварталів. У булочну ходять щодня, а до універмагу і меблевого магазину — набагато рідше.

35-2

VI. Контроль та самоперевірка знань

Завдання 124. У соціальній інфраструктурі важливе місце посідає рекреаційне господарство. До установ рекреації належать санаторії, курорти, пансіонати, туристичні бази та ін. Розвиток рекреаційного господарства базується на природних ресурсах.

Назвіть природні ресурси рекреаційного призначення. Які регіони України мають високі рекреаційні можливості?

Соціогеографічний практикум

Підготуйте характеристику рекреаційних ресурсів вашого краю (міста, села, району, міста й приміської зони, області). Масштабність оцінюваної території виберіть самостійно.

Що привабливо у вашому краї? Складіть характеристику за планом:

1. Природні умови:

а) клімат (найбільш сприятливим є не дуже сухий, але й не надмірно вологий, з комфортною температурою без різких добових коливань);

б) гарний ландшафт, мінеральні води, пам’ятки природи;

в) природні водойми (пляжі, їх облаштованість);

г) екологічна ситуація.

2. Економічні й соціальні умови:

а) рівень розвитку інфраструктури, призначеної для туризму (готелі, кемпінги, бази відпочинку, підприємства громад­ського харчування, ресторани, кафе, система «швидкого харчування», установи відпочинку й розваг тощо);

б) наявність привабливих історичних місць (у тому числі ар­хітектурні пам’ятки, місця перебування видатних людей та ін.);

в) традиції, місцеві свята, обряди, ремесла, промисли;

г) доброзичливість і гостинність місцевого населення

Який вид туризму можна запропонувати — «зелений» (або сільський), екстремальний, пізнавальний, лікувальний, супер­комфортний тощо?

Соціографічний практикум

1. Прочитайте текст з газети «Комсомольская правда в Украи­не».

2. Знайдіть міста (з переліку ТОП-10) на географічній карті. Які з цих міст розташовані ближче до вашого населеного пункту? Які містах України вам довелося відвідати? Яке місто вам сподобалося? Чому? Подумайте, за якими нижченаведеними критеріями ваше місто (населений пункт) зайняв би високі позиції?

Найзручніші для життя міста України (ТОП-10 і ТОП-5)

Журнал «Фокус» уже другий рік поспіль аналізує умови жит­тя в 55-ти найбільших містах більш ніж за десятьма параме­трами. У результаті кращим містом України визнано Чернівці, які й минулого року потрапили до п’ятірки. На другому місці виявився Київ, третю позицію займає курортна Ялта. Цікаво, що в першій десятці в основному представлені міста західних регіонів, а великі промислові центри виявилися в низу переліку: Дніпропетровськ (44-те місце), Донецьк (46-те), Харків (50-те). Останнє, 55-те, місце посідає Запоріжжя. В окремих номінаціях були свої переможці:

Київ — як і торік — залишається найпривабливішим містом як для інвесторів, так і для туристів. Тут найнижчий рівень безробіття і найвищі зарплати. На кожного киянина витра­чається найбільше бюджетних коштів. І не дивно, що в нашій столиці найбільший міграційний приріст.

Керч стала лідером з розвитку інфраструктури.

Чернігів одержав титул нейекологічнішого.

У Коломиї — найнижчий рівень злочинності.

У Сімферополі — найдоступніші житлово-комунальні по­слуги.

Судак — місто з найвищою концентрацією історичних і культурних об’єктів.

ТОП-10 кращих міст країни

1. Чернівці

2. Київ

3. Ялта

4. Чернігів

5. Івано-Франківськ

6. Мукачево

7. Трускавець

8. Іллічівськ

9. Львів

10. Луцьк

Міста оцінювалися за інфраструктурою (кількість дитячих садків, шкіл, лікарень, супермаркетів і ринків) з урахуванням рівня впорядкування, екології, злочинності, безробіття, інвес­тиційної й туристичної привабливості.

Соціальний аспект аналізу торкнувся середньої зарплати, вартості житлово-комунальних послуг, середньої вартості квадратного метра, яка характеризує доступність житла, кількість ВНЗ ІІІ і IV рівнів акредитації, а також кількість театрів і кінотеатрів, будинків і палаців культури, пам’ятниківархітектури, історії, археології та історико-культурні запо­відники.

Досліджували й ділові можливості міст: кількість підпри­ємств і приватних підприємців, а також рівень охоплення бан­ківськими послугами, суми з міського бюджету, що виділяються, і міграцію населення.

ТОП-55 міст України

Чернівці, Київ, Ялта, Чернігів, Івано-Франківськ, Мукачево, Трускавець, Іллічівськ, Львів, Ірпінь, Севастополь, Кам’янець-Подільський, Коломия, Хмельницький, Сімферополь, Ужгород, Переяслав-Хмельницький, Полтава, Одеса, Тернопіль, Свалява, Миргород, Кіровоград, Біла Церква, Феодосія, Миколаїв, Умань, Острог, Нетішин, Суми, Житомир, Южноукраїнськ, Рівне, Алушта, Вінниця, Енергодар, Бориспіль, Херсон, Судак, Виш­город, Павлоград, Дніпропетровськ, Маріуполь, Донецьк, Керч, Кременчук, Бровари, Харків, Бердянськ, Артемівськ, Євпаторія, Луганськ, Запоріжжя.

VIІ. Домашнє завдання

Читати відповідний матеріал підручника.