Мета:  познайомити  учнів  з  рисами  повсякденного  життя  нового суспільства; продовжити роботу з додатковою літературою, дати уявлення про життя, побут, повсякденні заняття жителя міста та сільської місцевості.

Обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  історичні  документи, роздавальний  матеріал,  ілюстрації  епохи,  репродукції  голландських і французьких художників.

Тип уроку: комбінований, з елементами лабораторної роботи з текстом підручника і роботи в групах.

Додаткова література:

1.  Иллюстрированная  энциклопедия  моды. —  Прага:  Артия,  1987. — С. 139–222.

2.  М. Твен. Принц и нищий.

3.  М. Сервантес. Дон Кихот.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

•  визначати особливості життя сільського і міського населення Західної Європи;

•  порівнювати повсякденне життя жителів міста й села.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Тестові завдання

1.  Капіталістичне підприємство, характерною ознакою якого є поділ праці на основі ручної ремісничої техніки.

а)  Реміснича майстерня;

б)  мануфактура;

в)  фабрика;

г)  завод.

2.  Капіталістичне  підприємство  нового  типу,  яке  базується  на  використанні машин, форма великого виробництва.

а)  Мануфактура;

б)  біржа;

в)  фабрика;

г)  гільдія.

3.  Установа, яка зберігає кошти вкладників, надає кредити та є посередником у платежах та грошових розрахунках клієнтів.

а)  Ярмарок;

б)  біржа;

в)  капітал;

г)  банк.

4.  Політика держави,  спрямована на  створення державою  сприятливих умов для своєї торгівлі.

а)  Меркантилізм;

б)  протекціонізм;

в)  феодалізм;

г)  капіталізм.

5.  Суспільний лад, головними ознаками якого є приватна власність на засоби виробництва, які перебувають у руках панівного класу, використання найманої праці та вільне підприємництво, яке сприяє розвитку ринкової економіки.

а)  Рабовласництво;

б)  феодалізм;

в)  капіталізм;

г)  комунізм.

6. Форма ринку, яка характеризується  вільною  торгівлею товарами, цінними паперами та ін.

а)  Баржа;

б)  біржа;

в)  ярмарок;

г)  обмін.

Відповідь: 1 б; 2 в; 3 г; 4 а; 5 в; 6 б.

Бесіда за запитаннями

1.  Як змінюється у Новий час становище церкви? Свою відповідь поясніть.

2.  Назвіть ознаки абсолютної монархії.

3.  Розкажіть про розшарування суспільства Нового часу.

4.  Які нові інтереси з’являються у дворян?

5.  Порівняйте цехове та мануфактурне виробництво.

6.  Поясніть,  чому  молитва  селянина  починалася  словами:  «Позбав нас, Господь, від чуми, голоду та війни».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Уч и т е л ь. В епоху Нового часу відбуваються суттєві зміни у повсякденному житті людей. Міське населення починає поволі збільшуватися. Змінюється зовнішній вигляд міста, інтереси його жителів.

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Учні працюють з матеріалами підручника, документами, дають відповіді на запитання і заповнюють порівняльну таблицю.

Життя в сільській місцевості

Робота з історичними документами

Текст 1

Багато селян сплачували тепер грошову ренту за користування землею і замість того, щоб працювати на землевласника два–три дні на тиждень, тепер могли щодня працювати на власній  землі; якщо була можливість, селяни додатково орендували ділянки землі — так виникали ферми.

Фермери почали виробляти продуктів більше, ніж їм потрібно було самим,  і тому надлишки вони продавали.

 Однак селяни не виробляли стільки продуктів, щоб  їх  вистачало на  всіх. Часом мор  косив  худобу, урожаї гинули від посухи або злив, і тоді наступав голод.

Проте  населення  зростало. Для  виробництва  одягу  було  потрібно більше вовни, і вівчарство стало досить прибутковою галуззю сільського господарства.

В Англії великі землевласники виселили орендарів та почали використовувати землі під пасовиська для овець. Це набуло такого розмаху, що у 1534 р. Генріх VIII видав закон, який заборонив заводити більше 2 тисяч овець (Хейзл Мэрим Мартелл. Эпоха открытий. Всемир-

ная история в иллюстрациях. — М., 1994 — С. 28–29).

1.  Як виникали ферми?

2.  Чому в Англії був прийнятий закон, що забороняв мати значну кількість овець?

Текст 2

Більшість лісів була вже розчищена під ріллю, але  залишалися ще аболочені місця,  які можна було б  використовувати після осушення. Піонерами в цій справі стали  голландці. Вони огороджували дамбами ділянки, які перебували нижче рівня моря, та висмоктували з них воду. Шлюзи закривалися при підвищенні рівня води, не допускаючи затоплення ділянки. Англійський король Карл I найняв голландського інженера Вермюйдена, щоб  він  осушив  значні площі  у Східній Англії. Це викликало  обурення  місцевих  жителів,  які  промишляли  рибальством  полюванням на птахів  у  заболочених  районах. Саме ці  люди під  час громадянської  війни  в  Англії  були  лютими  супротивниками  короля (Хейзл Мэрим Мартелл. Эпоха открытий. Всемирная история в иллюстрациях. — М., 1994 — С. 28–29).

1.  Дайте оцінку технічній оснащеності у Новий час.

2.  Чим було викликане обурення жителів Східної Англії і які це мало наслідки в подальшому?

Життя в містах

Робота з історичними документами

Текст 3

До початку XVI ст. більшість європейських міст були маленькими. Навіть такі столиці, як Лондон, Париж  і Лісабон, рахували своє населення тисячами, а не мільйонами. У цей період багато міст почали зростати — частково за рахунок того, що народжуваність у них перевищувала смертність. До того ж, у міста в пошуках роботи переселялися люди із

сіл. Ті, хто її знаходив, осідали там, одружувалися та народжували дітей, збільшуючи, таким чином, міське населення. Інші поповнювали зростаючі ряди жебраків та бурлак,

 тому що роботи для всіх не вистачало. Влада вважала, що жебраки являють загрозу суспільству, і видавала закони,  які  погіршували  їхнє  життя ще  більше  (Хейзл Мэрим Мартелл. Эпоха  открытий.  Всемирная  история  в  иллюстрациях. —  М.,  1994 — С. 28–29).

1.  Назвіть причини збільшення міського населення.

2.  Чому в Новий час зростала кількість жебраків і бурлак?

Текст 4

Міські вулиці, як правило, були дуже вузькими. Багато будинків будували три  або чотириповерховими, і кожний наступний поверх трохи більше  нависав  над  попереднім,  так що  у  верхній  частині  будинки  із протилежних  боків  вулиці майже  змикалися, що  збільшувало  вірогідність пожежі.

Будинки були суцільно дерев’яні, вкриті найчастіше соломою. Під час пожежі могла вигоріти вся вулиця. Тому найважливіші будинки, наприклад церкви, зводилися з каменю або цегли, що робило їх менш уразливими для вогню.

Перенаселені  будинки  та  вузькі  вулиці  становили  загрозу  для здоров’я людей. Жителі викидали відходи прямо на вулицю та залишали їх  там  гнити. Наявність відходів на вулицях була  головною причиною появи у містах значної кількості пацюків та інших паразитів, які розносять хвороби. Каналізації практично не було, і тому на вулицях не висихали смердючі калюжі.

Ніхто  не  розумів,  звідки  беруться  хвороби;  брудна  вода  нерідко потрапляла в колодязі з питною водою, викликаючи спалахи захворювань,  особливо  в  спекотну пору  року. Вночі  вулиці не  освітлювалися, і  той,  хто  у  темряві  виходив  з  будинку,  ризикував  бути  побитим  або навіть убитим.

У XVII ст. у містах почали прокладати бруківку, на вулицях з’явилися масляні ліхтарі.

 У будинках заможних городян стіни прикрашалися паперовими шпалерами, у багатіїв — гобеленами (тканими або вишитимикилимами). Вікна почали  закривати не шматком  ганчірки,  а  товстим, поки що непрозорим, склом у залізних рамах. Замість лавок і лежанок

з’являються ліжка під балдахінами.

 Увечері родина сідала біля вогнища або комину на стільцях, а хазяїн будинку розташовувався у кріслі (Данилов Д. Д., Кузнецова С. С., Репников А. В., Рогожкин В. А. Всемирная история Нового времени. Конец XV–XVIII век (зарубежные страны). — М.: Баласс, 2002. — С. 82).

Текст 5

...Париж видасться вам найкрасивішим містом, коли ви в’їжджаєте до  нього  Версальською  дорогою.  Громади  будинків  попереду,  з  високими шпилями  й  куполами;  праворуч  ріка Сена  з мальовничими  будиночками  й  садами;  ліворуч,  за  розлогою  зеленою  рівниною,  гора Мартр,  вкрита  незліченними  вітряними  млинами...  Дорога  широка, рівна, гладка, як стіл,  і вночі буває освітлена ліхтарями. Застава — невеликий  будиночок,  який  зачаровує  вас  красою  своєї  архітектури. Через  великий  оксамитовий  луг  в’їжджаєте  на  Єлисейські  поля,  які недарма  названі  цим  привабливим  ім’ям:  лісочок...  з  маленькими квітучими  луками,  з  будинками,  розпорошеними  по  різних  місцях, в одному з яких знайдете кавовий будинок, в іншому — крамницю. Тут у  неділю  гуляє  народ,  грає  музика,  танцюють веселі  міщанки.  Бідні люди, виснажені шестиденною працею, відпочивають на свіжій траві, п’ють вино й співають водевілі...

...Вулиці всі без винятку вузькі й темні від величезних будинків...

Горе бідним пішоходам, а особливо коли йде дощ! Ви вимушені або місити бруд на середині вулиці, або вода, що ллється з покрівель..., не залишить на вас сухої нитки. Карета тут необхідна, принаймні, для нас, іноземців: а французи  вміють  дивним  чином  ходити  по  багнюці  не  забруднюючись, майстерно стрибають із каменя на камінь і ховаються в крамниці від карет, які швидко рухаються (Карамзин Н. М. Письма русского путешественника).

Заповніть  порівняльну  таблицю  «Місто  Середньовіччя  та  Нового часу».

Спосіб життя

Робота з історичними документами

Текст 6. Розваги

Деякі розваги того часу  здаються нам жорстокими.

 Людям, наприклад, подобалося дивитися на ведмежі або півнячі бої або бути присутнімна публічних стратах. А страти відбувалися часто: до повішення присуджували за багато видів злочинів, у тому числі за крадіжку.

Городяни любили ходити в театри, а на вулицях вони могли подивитися  на  виступи  жонглерів,  акробатів,  музикантів,  ведмедів,  які танцюють. Цей бродячий народ переїжджав з міста в місто, влаштовуючи  вистави  та  розважаючи місцевих жителів  (Хейзл Мэрим Мартелл. Эпоха  открытий.  Всемирная  история  в  иллюстрациях. — М.,  1994 —

С. 28–29).

•  Як проводили городяни своє дозвілля?

Текст 7. Гігієна і здоров’я

З кожних 100 чоловік, на віспу хворіли 95, а помирав кожний   сьомий хворий. У XVII ст. лютував висипний тиф, його називали «яскраво-червоною лихоманкою». У XVIII ст. ця хвороба сотнями косила бідних парижан, у могильників не вистачало часу закопувати тіла померлих.

Особливо висока смертність була серед новонароджених, небагато дітей  встигали  стати  дорослими:  сорокалітні  вже  вважалися  старими. Рідко хто доживав до 70 років.

Розповсюдження епідемій було пов’язано з низьким рівнем особистої гігієни та майже цілковитою відсутністю медичної допомоги.

Люди боялися ходити до лазні. Зі зростанням епідемій лазні перетворилися на розсадник зарази, їх почали боятися. У Лондоні в 1800 р. не було жодного банного закладу. У заможних будинках були «мильні», вони  містилися  у  напівпідвалах.  У «мильні»  знаходилися парильня і дерев’яні  кадовби,  тут  можна  було  вимитися  гарячою  водою.  Ванні кімнати навіть у дуже заможних родинах були великою рідкістю.

З XVIII ст. до моди увійшли купання, але купалися рідко, один–два рази за літо. Часті епідемії виникали через відсутність каналізації; особливою бідою ця проблема була у великих містах (Юдовская Я. А., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время. — СПб., 1998. —С. 25–26).

1.  Чому хвороби у Новий час ставали справжнім лихом?

2.  Як ви вважаєте, чому городяни уникали відвідування лазні?

Текст 8. «Скажи мені, що ти їси»

Урожаї ще довго  залишалися низькими. Пшениця, рис, кукурудза (після  відкриття  Америки)  були  малодоступними  продуктами.  Білий хліб аж до XVIII ст. вважався предметом розкоші; Європа, як  і у давні часи, харчувалася грубими юшками і кашами. Ще на початку XVIII ст. у селі споживали переважно овес, просо, ячмінь.

М’ясо населення європейських країн споживало рідко. Наприклад, у Франції в XVIII ст. середня цифра споживання м’яса складала 22 кілограми на  рік на  1 людину. М’ясо  їли  раз на  тиждень, переважно це була солонина. Так було у Німеччині, в Англії та в інших країнах.

У Голландії  в XVIII  ст.,  за  свідченням  сучасників,  основною  їжею для  бідноти  служили  ріпа,  смажена  цибуля,  сухий  хліб.  Городяни  їли скупо. Вечірня трапеза нерідко складалася тільки з тюрі — залишків хліба, розмочених у молоці. У будинках багатих людей їжа була більш різноманітною. У XVII ст. в Європі починають пити нові напої — чай, каву

та шоколад (Юдовская Я. А., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время. — СПб., 1998. — С. 27).

1.  Які продукти становили основу раціону звичайних людей?

2.  Які продукти з’явилися на столі європейців після Великих географічних відкриттів?

3.  Як ви вважаєте, чому люди Нового часу їли солонину?

Текст 9. Опис урочистого обіду  французького короля Людовіка XVI (XVIII ст.)

Після повернення в палац... урочистий обід. Він сервірований в одній з передніх кімнат... Замаленький і, як того вимагає етикет, квадратний стіл, заставлений сріблом, сідають один проти одного король із королевою... Не будемо докладно зупинятися на меню — це зайняло б не менше двох сторінок. Воно складається  з п’ятдесятьох різних страв —

тут і чотири супи, і два дуже солідних головних блюда: яловичина з капустою  й  задньою  частиною  телятини  на  рожні... Потім  подають ще шістнадцять  блюд:  тут й  індичі потрохи  в  бульйоні,  і  солодке м’ясо в папільйотках  (тобто  приготовлено  загорненим  у  промаслений  папір), і молочне порося на рожні, і баранячі котлетки, і теляча голова під гост-

рим соусом... Потім з’являються чотири види закусок... шматки телятини, філе молодого кролика, холодні індичата, телячі піджилки; за нимиідуть шість видів печені, два ґрунтовних салати й шістнадцять легких — з овочів, яєць і молочних продуктів; і нарешті, на десерт — чудові фрукти: виноград, гранати, груші, незвичайного сорту вишні та ін. Чотириста каштанів і сорок вісім кексів завершують трапезу.

•  Зробіть висновки до прочитаного тексту.

V. Домашнє завдання

1.  Прочитати відповідний параграф.

2.  Підготувати повідомлення про театри Нового часу.

3.  Скласти меню для селянської родини, родини багатого городянина й родини аристократа.