Мета: розкрити учням ознаки нового суспільства та абсолютної монархії, дати уявлення про формування нових прошарків суспільства та нові капіталістичні підприємства; охарактеризувати новий спосіб  господарювання. Основні поняття та терміни: «біржа», «акції», «капітал», «мануфактура»,  «нове дворянство»,  «фермери»,  «абсолютизм»,  «буржуазія»,  «наймані робітники», «меркантилізм».

Обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  історичні  документи,

Роздавальний матеріал, ілюстрації епохи.

Тип уроку: комбінований, з елементами лабораторної роботи з текстом підручника і роботою у групах.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

•  порівнювати станово-представницьку та абсолютну монархії;

•  порівнювати цехове та мануфактурне виробництво; •  порівнювати соціальну роль різних верств населення;

•  називати нові прошарки суспільства;

•  називати причини зміни ролі католицької церкви.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

1.  Назвіть  території, на які поширювався вплив  Іспанії  згідно  з Тордесільясським договором.

2.  Назвіть території, на які поширювався вплив Португалії згідно з Тордесільясським договором.

3.  Назвіть експедиції, здійснені з метою завоювання нових земель.

4.  Розкажіть про підкорення імперії ацтеків.

5.  Розкажіть про підкорення держави інків.

6.  У чому  виявився  взаємовплив  європейської  та  індіанської  цивілізацій?

Робота за картками

Картка № 1

1.  Дайте визначення поняттям:

а)  революція цін;

б)  Конкіста.

2.  Встановіть хронологічну послідовність.

а)  Завоювання імперії ацтеків;

б)  відкриття морського шляху в Індію;

в)  завоювання імперії Великого Інки;

г)  відкриття Нового Світу;

д)  перша навколосвітня подорож.

Відповідь: г — б — а — д — в.

Картка № 2

1.  Дайте визначення поняттям:

а)  конкістадори;

б)  факторія.

2.  Встановіть хронологічну послідовність.

а)  Експедиція Ф. Магеллана;

б)  експедиція Ф. Пісарро;

в)  експедиція Е. Кортеса;

г)  експедиція Х. Колумба;

д)  експедиція В. да Гами.

Відповідь: г — д — в — а — б.

Картка № 3

1.  Дайте визначення поняттям:

а)  колоніальна імперія;

б)  мануфактура.

2.  Співвіднесіть дати та події.

Відповідь: а — 3; б — 4; в — 1.

ІІІ Мотивація навчальної діяльності

В епоху Нового часу відбуваються значні зміни у житті людей. Змінюється все: уявлення про навколишній світ, влада, спосіб життя, місце перебування. Традиційні феодальні стосунки поступаються місцем новим — капіталістичним.

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Європа у Новий час

Робота з історичними текстами

Прочитайте тексти і виконайте завдання.

Текст 1

У цей час в Європі збільшується кількість населення. За загальними підрахунками,  європейське  населення  складало  в  1500 р. —  80–100,   а  в  1600 р. —  100–180 млн  чол. Збільшення  чисельності  європейців  та підвищення народжуваності триває до початку Тридцятилітньої війни. Величезна кількість населення змінює своє місце проживання.

Новий  час —  час  воєн,  тому  чоловіків  було менше  за жінок. Тривалість життя  становила  трохи більше  тридцяти років  (Дрібниця В. О., Крижанівська В. В. Всесвітня історія. Нова історія XVI — к. XVIII ст. — К., 1995. — С. 5).

Текст 2

Густина населення в розвинених країнах Європи досягала 30–35 чоловік на 1 кв. км. У Голландії в 1514 р. до 50 % жителів мешкали у містах. Населення Європи в 1450 р. становило 55 млн, а у 1618 р. — до 100 млн чол. з річним приростом до 6,2 %. Орної землі не вистачало, і люди шукали притулку в містах.

У  XVI  ст.  налічувалося  понад  100  основних  галузей  ремесла, в XVIII ст. — до 250  (Удальцова З. В., Карпов С. П. История средних веков. — Т. 2 — С. 13).

1.  Як ви вважаєте, чому в Новий час збільшується кількість населення в Європі?

2.  Які фактори впливали на тривалість життя в період Середньовіччя?

3.  Чому в Новий час переважає міське населення?

4.  Заповніть пропуски в тексті.

У середині XV ст. у Європі проживало __ чоловік. В XVII ст. — майже __.

Королівська влада

Розповідь учителя у поєднанні з реконструкцією засвоєних знань

Уч и т е л ь. У Новий  час  змінюється  характер  королівської  влади. У цей час відбувається перехід від станово-представницької до абсолютної монархії.

Робота з персоналіями

Учитель пропонує учням ознайомитися з висловлюваннями європейських монархів і зробити висновок про монархічну форму правління.

1. «Держава — це я». (Людовік XIV — король Франції к. XVII ст.)

2.  «Прав у підданих немає, є лише самі обов’язки». (Людовік XIV — король Франції к. XVII ст.)

3.  «У моїй особі Бог послав вам благословення. Я чоловік, а весь острів — моя законна дружина. Я голова, а острів — моє тіло; я пастир, а острів — моя отара... Міркувати про  те, що Бог може  та чого не може, є богохульством. Міркувати про те, що государ може та чого

не може, є бунт. Я не дозволю розмірковувати про мою владу... Монархічний порядок є найвищий на землі порядок. Монархи — Божі намісники».

(Яків I — король Англії XVII ст.)

4.  «Лише в одній моїй особі перебуває королівська влада. Увесь  громадський порядок у повному його обсязі походить від мене, інтереси та права нації — всі тут, у моїй руці».

(Людовік XV — спадкоємець короля Людовіка XIV)

Підбиваючи  підсумок,  учитель  говорить  про  те,  що  у  Новий  час формується така форма правління, як абсолютна монархія. Влада короля досягає своєї найвищої могутності та блиску. Король міг призначати та збирати будь-які податки. Він видавав і скасовував будь-які закони, оголошував  війну  та  укладав мир,  вирішував  судові  справи. Станово-

представницькі органи припинили свою діяльність.

Зміни у складі суспільства

Уч и т е л ь.  У Новий  час  традиційний  розподіл  суспільства  зазнає змін.

Робота з поняттями

Учитель пропонує пригадати учням визначення поняття «стан» і назвати основні стани феодального суспільства.  (Терміни рекомендуєтьсязаписати у зошит.)

Стан —  це  група  людей,  визнана  державою,  що  має  свої  права, обов’язки, привілеї та звичаї, закріплені у традиціях або законі, які передаються спадково.

Уч и т е л ь. Кожна людина належала до будь-якого стану — служителі церкви, дворяни, городяни, селяни і т. ін.

Служителі церкви

 відчайдушно прагнули  зберегти  своє  виняткове становище в суспільстві. Великі географічні відкриття, розвиток науки і прагнення  людей  до  заняття  підприємництвом  суттєво  вплинули  на місце церкви в суспільстві. Починається боротьба за зміни у католицькій церкві — Реформація.

Реформація —  суспільно-політичний  рух, що  мав  антифеодальний характер і перетворився на релігійну боротьбу з римсько-католицькою церквою і владою пап.

Дворяни  активно  включалися  у  підприємницьку  діяльність. Вони ставали співвласниками  торгових компаній, створювали мануфактуру, широко користувалися у своїх маєтках найманою працею.

Проте селяни, як і раніше, становили основну масу населення. Кількість городян зростала, але повільно. Це було пов’язано з відсталими методами ведення сільського господарства. Праця 8–9-ти селян йшла на те, аби прогодувати одного  городянина. До початку Нового часу становище селян змінюється — вони отримують особисту свободу. Проте свобода не гарантувала ситого життя. Селянин Нового часу вільний, але земля, як і раніше, належить сеньйору, держава бере  з нього податки, церква — десятину, сеньйор вимагає виконання повинностей. Життя селянина було дуже нелегким. Свобода означала тільки одне — можливість продати свою земельну ділянку та йти світ за очі. Селянин міг піти у місто  і стати найманим робітником, а міг, якщо пощастить, перетворитися на фермера.

Городяни, залежно від можливостей  і здібностей, могли займатися будь-якою справою: бути рознощиками, крамарями, прислугою, купцями, прикажчиками, банкірами, жебраками.

Свої бідняки були в кожному місті.

Вважалося, що бідна людина має витрачати на харчі не більше половини денного заробітку. Якщо про такого бідняка піклувалося місто, то йому навіть дозволялося просити милостиню біля церков та у багатих кварталах після служби, на ринках. Але якщо збіднілій людині місто відмовляло у допомозі, попереду був один шлях:  жебрацтво  і  бродяжництво.  Проти  бродяжництва  приймалися спеціальні  закони.  В Англії  такі  закони  отримали  назву  «кривавих». Бродяг  і жебраків саджали до в’язниці, до виправних будинків, навіть страчували, але їхня кількість не зменшувалася.

Робота з історичним текстом

Учитель пропонує учням прочитати текст і відповісти на питання.

Текст 3

«Фуггер дістав з-під стола залізну скриньку, розкрив  її: заблищали перлини,  як  згустки  місячного  сяйва,  зазеленіли  смарагди,  фіалкові сапфіри,  діаманти,  холодні  як крижинки... Фуггер  занурив  руку  в  скриньку,  затис  у кулаці жменю коштовностей  і підійшов  до палаючого комину. Патрицій сів у крісло перед комином, розтиснув пальці та довго

милувався грою каменів. Потім він дбайливо опустив у скриньку коштовності  й  замкнув  її. <...>...Гримаса,  схожа  на  посмішку,  спотворила обличчя Фуггера.

— За борговими зобов’язаннями усі сплатили?

Несподіване запитання не захопило зненацька Конрада Майєра.

— Усі, крім його світлості архієпископа Майнцького. Його світлість просить зачекати півроку. Його святість передала його світлості частину доходів від індульгенцій.

— Напиши цій світлості: гроші або надійне забезпечення. Митниця, вайда, податки, переправи. Старий я став, Конраде! Чуєш! — Він підхопився: — Проте ні! Не старий Фуггер!

Майєр притиснувся до комину.

— Патрицій! Щось трапилось зі славним Аугсбургом. Купці та ремісники потяглися до нас за грошима, немов на цвинтар у духів день. Усі вони тлумачать про єврейський караван.

— Не дам грошей.

Конрад Майєр вирішив піти. Він не упізнавав сьогодні патриція.

— Пишуть, у швацьких копальнях знайшли нову срібну жилу.

— У моїх? — пошепки запитав Фуггер.

— У тих, які заклав в нас князь Іоанн.

Ще тихіше зазвучав голос Фуггера:

— Купи всю землю. Навколо, на тисячу моргенів, жили. Зменши видобуток. Знеціни копальні — і викупи! — закінчив він крикливо» (Художественно-историческая  хрестоматия.  Средние  века.  —  М.,  1977. — С. 180).

1.  Визначте характер занять Фуггера.

2.  Визначте рівень статку Фуггера. Свою відповідь аргументуйте.

3.  Якими шляхами Фуггер отримав свій капітал?

Економічні зміни

Самостійна робота

Учитель  пропонує  учням  самостійно  прочитати  текст  підручника про мануфактурне виробництво й заповнити порівняльну таблицю «Виробництво у період Середніх віків та в Новий час».

Творче завдання

З числа наведених ознак позначте ті, що характеризують капіталістичне виробництво, та дайте відповідь на запитання.

1.  Земля обробляється родиною фермера  та найманими  сільськогосподарськими робітниками.

2.  Розвивається мануфактурне виробництво та торгівля.

3.  Селяни  становлять  більшість  населення  та  є  залежними  від  феодалів-землевласників.

4.  На підприємствах використовується праця найманих робітників.

5.  У  промисловому  виробництві  переважають  цехи,  які  володіють виключним правом на виробництво того чи іншого виробу.

6.  Виробляються  товари, призначені  для продажу,  а не  для  власного споживання.

7.  Значна частина землі належить дворянству та церкві.

8.  Сільське господарство є головною галуззю економіки.

9.  Обмін і переказ грошей, надання позик здійснюється банками.

10.  Товарно-грошові відносини поширюються на всі сфери економіки.

Запитання

1.  Яка ознака, з числа обраних вами, на вашу думку, є головною? Свою точку зору обґрунтуйте.

2.  Що було необхідне для того, щоб організувати мануфактуру?

3.  Хто працював на мануфактурі?

4.  Назвіть галузі господарства, де, на вашу думку, могла з’явитися мануфактура.

Підбиваючи  підсумок,  учитель  говорить  про  поширння мануфактурного виробництва.

Уч и т е л ь. Мануфактура

 виникла в Європі у XIV–XVI ст. у містах - республіках  Італії,  а  потім  у  Нідерландах,  Англії,  Франції  та  інших країнах.  У Флоренції  це  Були вовноткацькі  та  сукноробні  майстерні, у Венеції та Генуї — суднобудівельні, в Тоскані й Ломбардії — гірничодобувні мідні та срібні рудники. В Англії мануфактура виготовляла шерстяні тканини, взуття, металеві вироби (голки, ножі, замки, проволоку). Великі мануфактури  існували у суднобудуванні,  згодом вони виниклиу гірничодобувній промисловості  (видобуток кам’яного  вугілля,  залізняку, олова, свинцю) і металургії. Значна частина виробів продавалася на експорт.

Нові люди

Робота з історичним текстом

Учитель пропонує учням прочитати історичний текст і відповісти на запитання.

Текст 4

Сам факт поширення «технічної літератури» зумовив появу технічної інтеліґенції. Одним з таких інтеліґентів і був Георгій Агрікола.

Спочатку він — лікар і міський аптекар з Хемніца, який цікавився античними  мірами  ваги,  щоб  краще  розуміти  рецептуру,  яку  брав  з  давніх фоліантів. Потім — засновник метрології як гуманістичної науки й організатор  гірничої  справи. Недаремно Агрікола дав  ідеальний портрет «металікуса» —  людини,  яка  поєднує  високу  вченість  з  інженерним мистецтвом. «Металікус» повинен знати геологію і геометрію; знати архітектуру, щоб робити розрахунки, пояснювати іншим, як будувати споруди, пов’язані з гірничими справами, і фундаменти для різного устаткування.  Він  повинен  уміти  малювати,  щоб  зображувати  зразки машин.

Саме з XVII ст. таких людей, які володіли знаннями з гірничої справи, стали називати «архітектор й інженер». Термін «інженер», з’явившись в  Італії,  поширився  у Нідерландах,  а  звідти —  у Центральній  Європі (Дрібниця В. О., Крижанівська В. В. Всесвітня історія. Нова історія XVI — к. XVIII ст. — К., 1995. — С. 22–23).

1.  Що зумовило появу спеціальної літератури?

2.  Про появу якого стану людей йдеться у тексті?

3.  Чим займався Георгій Агрікола?

4.  Що означав термін «інженер»?

Капиталістичне господарство

Робота з історичним текстом

Учитель пропонує учням прочитати історичний текст і відповісти на запитання.

Текст 5

«Виноградники району Бордо і Бургундії розвинулися... у досить великі підприємства... Результатом став розподіл задач і ролей, формування капіталістичного ланцюжка господарювання, дуже ясно виражений у Бордо: керівник... керував усім підприємством, ділова людина керувала сферою виноградарства; їй допомагали головний службовець..., якийвідповідав за оранку, і головний виноградар..., який займався виноградниками й виготовленням вина  і мав під керівництвом кваліфікованих робітників» (Бродель Ф. Игры обмена. — М.: Прогресс, 1988. — С. 257).

1.  Назвіть нові ознаки, притаманні цьому підприємству.

2.  Якою, на ваш розсуд, була головна мета цього підприємства?

VІ. Домашнє завдання

1.  Прочитати відповідний параграф.

2.  Підготувати повідомлення про повсякденне життя європейців у Новий час.