Мета: удосконалити в учнів загальнопізнавальні вміння правильно інтонувати речення з відокремленими й невідокремленими означеннями, пунктуаційні вміння й навички, пов’язані з уживанням розділових знаків у реченнях з відокремленими означеннями; формувати вміння визначати доцільність уживання коми в реченнях з означеннями, що стоять перед означуваним словом; розвивати творчі вміння конструювати речення з відокремленими означеннями, що мають різний спосіб морфологічного вираження; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу формувати науковий світогляд восьмикласників.

Правопис:  розділові знаки в реченнях з відокремленими означеннями.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з дієприкметниковими зворотами; інтонація речень з відокремленими й невідокремленими означеннями.

Текст (риторичний аспект): використання відокремлених означень в усному й писемному мовленні як засіб художнього зображення.

Тип уроку:  урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Виконання системи практичних завдань, спрямованих на розвиток пунктуаційних умінь і навичок

Граматична трансформація

Ø   Записати визначення лінгвістичних понять, замінивши виділені звороти дієприкметником. Підкреслити відокремлені означення.

1. Словосполучення з іменником у ролі головного слова можуть включати залежне слово, що виражається прикметником, займенником, числівником, іменником, інфінітивом. 2. Дієслівні словосполучення — це словосполучення, які утворюються дієсловом. 3. Речення має ряд ознак, які відмінні від словосполучення. 4. Підмет — це головний член речення, який пов’язується з присудком. 5. Присудок виражає дію, що здійснюється діячем, психічний або фізичний стан, характеристику предмета тощо. 6. Додатки, які виражаються непрямими відмінками іменників (окрім знахідного), називаються непрямими. 7. Прикладка — це узгоджене означення, що виражається іменником (З довідника).

Ø   Пояснити вживання коми в реченнях з відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом.

Ø   Друге речення трансформувати так, щоб дієприкметниковий зворот стояв перед означуваним словом.

Пошуково-вибіркова робота

Ø   Прочитати речення з відповідною інтонацію. Знайти й виписати спочатку речення з відокремленими означеннями, потім — з невідокремленими. Розставити потрібні розділові знаки.

1. Нині пам’ятка нашої культури ХІ століття названа Реймським євангелієм зберігається в приміщенні національної бібліотеки Франції (О. Балабко). 2. Зволожена нічною прохолодою пахла травами наддніпрянська земля (І. Пільгук). 3. Доведені до відчаю здирництвом Святополкових урядників люди почали громити лихварів, воєвод і всіх багатіїв (М. Слабошпицький). 4. Музейний меморіал Кобзаря відкритий у Петербурзі лише приблизно передає дух тогочасної напруги (М. Шундря). 5. Уважний до української мови Данило Заболотний знав і чужі мови: латинську, німецьку, французьку, англійську (Л. Мацько). 6. Звільнений з університету за демократичні погляди Миклухо-Маклай виїхав до Німеччини (А. Полетавкін). 7. Ім’я задивленого в небо українця Юрія Кондратюка відоме небагатьом (Л. Мацько). 8. Олександр Вертинський став співаком популярним у всій Європі (О. Балабко).

Ø   Указати на умови відокремлення означень, скориставшись схемою. Довести, за яких умов означення, що стоїть перед означуваним словом, відокремлюється, а за яких - ні.

Пояснювальний диктант

Ø   Записати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділити означення, указати на спосіб їх вираження та умови відокремлення.

1. Мох на хатці послався жовтий і зелений бур’яни довкола розкошують некошені нетолочені (Гр. Тютюнник). 2. І тут я щасливий заломив у безтямній радості руки впав знесилений на траву і гарячі груди тулив до вогкої байдужої землі (Б. Антоненко-Давидович). 3. Я прикутий до місця без думки дивлюся вперед (Б. Антоненко-Давидович). 4. Я стою й плачу до глибини дитячого серця вражений довколишньою красою і тужливою піснею (Р. Іваничук). 5. На високій горі стояло місто велике та гарне (Б. Лепкий). 6. Начебто на золотавому липовому меду настояні очі матері дивляться весь час за тобою (Є. Гуцало). 7. Сильна непохитно мужня людина Драгоманов прагнув згуртувати прогресивні сили Європи та України (П. Федченко). 8. Люди зупинились утомлені і злі (В. Рубан).

Ø   Визначити, у якому реченні вжито складений дієслівний присудок.

Умови відокремлення означень

Лінгвістичний експеримент (робота за варіантами)

Ø   Змоделювати й записати речення з поданими в дужках дієприкметниковими зворотами так, щоб: варіант 1 — означення стояли перед означуваним словом; варіант 2 — означення стояли після означуваного слова.

1. Перед очима попливла суха трава (витоптана копитами) (В. Дрозд). 2. Під ноги білому коневі стелилася висока трава (неторкана косою) (В. Дрозд). 3. Очі матері були наче видимим вираженням її душі (постійно освітлені зсередини м’яким живим сяйвом) (Є. Гуцало). 4. Поруч з Десною росла шолудива сосонка (покручена древесним паралічем) (Ю. Збанацький). 5. Сіркове обличчя було суворе (осяяне невидимим світлом) (Ю. Мушкетик). 6. Стерні зчорніли (вимочені дощами й підпалені сонцем) (Гр. Тютюнник). 7. Високий пень був прообразом нашого сусіда (оброслий мохом) (Р. Іваничук).

Ø   Пояснити наявність чи відсутність розділових знаків у реченнях з відокремленими й невідокремленими означеннями.

Ø   Яку функцію виконують речення з відокремленими означеннями в мовленні?

Диктант-тест з обґрунтуванням «Знайди зайве речення»

Ø   Проаналізувати речення. Дослідити, яке з них у кожній групі речень є «зайвим»? Свій вибір обґрунтувати.

І. А  Оточені вершниками, вози посунулися до міста (П. Наніїв).

Б   Приголомшені нежданою бідою, смутні чумаки мовчки повернули волів (П. Наніїв).

В  І це маленьке слово, промовлене так щиро, раптом набрало якоїсь незвичайної краси (М. Коцюбинський).

Г   Одягнений у червоний, розшитий золотом чекмінь, воєвода зустрів суворим поглядом посланців (І. Пільгук).

ІІ. А  Лежимо край степової доріжки, причаєні, прищухлі, серця наші калатають (О. Гончар).

Б   Ми, ніби заворожені, проводжаємо поглядами високого сухорлявого чоловіка

(О. Гончар).

В  Як із землі виросла сестра Аркадія, з пісним обличчям, із побожно згорненими на животі руками (М. Коцюбинський).

Г   Дядько Роман зовсім не помічає хлоп’ячих голів, занурених у полин (О. Гончар).

ІІІ.     А          Похнюпив глечик голову над тином, замріявся, дощами щедро вмитий (В. Підпалий).

Б   Приборкана похмурим гаєм, у ровах скоцюрбилася лоза (С. Реп’ях).

В  Стояли ми, заціплені і зблідлі (А. Бортняк).

Г   Згорьоване, задощене минуле під призьбами вляглося на віки (П. Засенко).

Ключ. І - В; ІІ - Б; ІІІ - Г .

ІV. Виконання самостійної роботи з метою перевірки рівня сформованості пунктуаційних умінь з теми

Пунктуаційний практикум

Ø   Записати текст, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділити поширені означення. Визначити, які з них є відокремленими, а які — невідокремленими.

ПОЛЮВАННЯ

Вепр затравлений собаками загнаний на списи стікаючи гарячою кров’ю в останній несамовитості гриз залізо наконечників трощив дерево списівищ. Його випружене тіло лиховісно скрикувало в тисячних вогнях, воно ось-ось мало вибухнути червоною кривавістю. Але звір видно відчував наближення останньої миті. Він не хотів смерті прагнув уникнути того кінця, після якого вже не буває початку. Переповнений передсмертним риком він жахнув з кола знищення. Його затьмарені болем очі все ж здобулися на ще одне зусилля, щоб забачити вільний проміжок. Задране в лютій зневазі рило хапливо нюшило дорогу, заволохатілі вуха вловлювали щонайменші продихи лісового повіву волі. Умить лишив кабан у тій улоговині людей собак гострі довгі списи і помчав по схилу вгору, де самотньо приглядався до ловів князь Ярослав (П. Загребельний).

Ø   Указати на спосіб вираження відокремлених і невідокремлених означень.

Ø   Чим, окрім відокремлених членів, ускладнені речення тексту?

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

1. Записати 3–4 пари речень — синтаксичних варіантів — з відокремленими й невідокремленими означеннями. Виділити означення, указати на спосіб їх вираження.

2. Скласти й записати діалог (10–12 реплік) на тему «Хто для мене є найвідомішим українцем?», використовуючи в репліках речення з відокремленими й невідокремленими означеннями.