Мета:   поглибити знання восьмикласників про відокремлені члени речення, ознайомити з основними способами морфологічного вираження відокремлених обставин, їх місцем у реченні відповідно до опорного слова; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити в тексті відокремлені обставини, аналізувати їх, правильно інтонувати речення з відокремленими обставинами, редагувати речення з дієприслівниковими зворотами; розвивати творчі вміння трансформувати речення з однорідними членами на речення з відокремленою обставиною, правильно будувати речення з відокремленою обставиною, вираженою дієпри­слівниковим зворотом; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу розвивати основні мисленнєві операції (зіставлення, аналізу, побудови тощо).

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом; дієприслівникові звороти як засіб зв’язку речень у тексті; інтонація речень з відокремленими обставинами; синоніміка простих речень з однорідними членами і речень з відокремленою обставиною.

Текст (риторичний аспект): використання відокремлених обставин в усному й писемному мовленні.

Тип уроку:  урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі виконання практичних завдань

Творче спостереження з елементами зіставлення

Ø   Прочитати виразно текст. Дібрати заголовок. Визначити тип і стиль мовлення. Виділити в тексті відокремлені обставини.

Коли Мисливиця, підвівшись з каменя, повертається до мене обличчям, мимоволі відступаю і мало не падаю в прірву. Мисливиця вища за мене на три голови. Очі круглі, без вій і без брів. Не можу помітити в них ні думки, ні жалощів. У неї руки ледь не до колін. Вона дивиться на мене, і під цим поглядом я завмираю.

Високо наді мною стоїть Мисливиця. Дивиться згори вниз. Притискаючись до прямовисної стіни, переходячи від опори до опори, намагаюсь обійти скелю. Чіпляюся за каміння, за корені. Мисливиця йде за мною назирці.

Там, де щойно була моя права рука, опускається сокира. Мить — сокира опускається там, де щойно була моя ліва рука. Я зриваюся ще раз, пролітаю кілька метрів і з останніх сил хапаюся за гілку миршавої сосни. Сосонка тріщить.

Зараз усе на моєму боці: висота, вітер, який дужчає щосекунди. І навіть ця сосна, що змагалася за життя не рік і не два, тепер на моєму боці. Підтягнувшись, дістаюсь до її стовбура. Влаштовуюся зручніше. Сідаю верхи.

Мисливиця дивиться на мене з кам’яної верхівки. В її округлих очах нема ні роздратування, ні люті, ні шаленства. Я бачу, як вона поглядом вимірює відстань до коріння сосни, що вчепилося в розколину. Притримуючись за випуклий камінь, звішується вниз. Б’є сокирою по сосні — і одним ударом перерубує стовбур майже до половини (За М. і С. Дяченками).

Ø   Виписати речення з відокремленими обставинами. Прочитати ці конструкції, опустивши відокремлені обставини. Дослідити, як зміниться зміст й емоційне забарвлення речень. Зробити висновок про стилістичну роль відокремлених обставин у мовленні.

Дослідження-характеристика

Ø   Записати речення. Схарактеризувати способи вираження в них відокремлених обставин, скориставшись схемою. Указати на їх місце в реченні.

1.             На протилежній горі, у снігах, стоїть самотня хатинка (В. Винниченко). 2. Тут, на околиці селища, під шатром старезних ясенів, нуртувало колись джерело з найменням Попова криниця (В. Гей). 3. Дядько Роман цього ранку, вирушаючи до села, виходить із двору з великим тугим вузлом (О. Гончар). 4. Заходить знадвору батько, напускаючи холоду в хату (С. Плачинда). 5. В останню секунду я, отямившись, кидаюсь навтікача (М. і С. Дяченки). 6. Самовіддано працюючи на благо України, Володимир Вернадський своїми відкриттями істотно збагатив світову науку (С. Ковальчук). 7. Там, позаду, свистіли кулі, спалахували й гасли чиїсь зойки (Б. Антоненко-Давидович).

Способи вираження відокремлених обставин

Ø   Визначити, до яких слів у реченнях належать відокремлені обставини.

ІV. Виконання системи проблемно-пошукових завдань

Дослідження-відновлення

Ø   Відновити речення, уставляючи з довідки потрібні за змістом відокремлені обставини. Указати на спосіб їх вираження.

1. Княгиня Ольга йшла повагом, ... (Р. Іванченко). 2. ... , половці назавжди відійшли від кордонів Русі аж на Кавказ (М. Слабошпицький). 3. Показався на обрії червоною дугою краєчок сонця, ... (І. Пільгук). 4. Ось несуться, ... , хижі шукачі здобичі й привілля (І. Пільгук). 5. Сашко читав «Слово о полку Ігоревім» під час уроків і на вечорах, ... (С. Плачинда). 6. Бідний, затурканий, вічно ограбований народе тихої, широкої рівнини, там, ... , ... (В. Винниченко). 7. ... , індивідуум зі своєю появою на світ органічно входить у вироблену його співвітчизниками культуру, стає її користувачем і носієм (В. Русанівський).

Довідка: обволікаючи кумачевою пеленою верхів’я яворів; над Дніпром, біля тихих гір його; гордовито піднісши свою красиву царствену голову; здіймаючи куряву; зіткнувшись із помноженими руськими силами; вражаючи слухачів; належачи до певного соціуму.

Ø   З’ясувати, яка відокремлена обставина за способом вираження є «зайвою»? Свій вибір обґрунтувати.

Ø   Виразно прочитати відновлені речення, додержуючись відповідної інтонації. Спостерігаючи за інтонацією, зробити висновки про особливості інтонування речень, ускладнених відокремленими членами.

Граматична трансформація

Ø   Прочитати речення. Визначити, чим вони ускладнені. Трансформувати речення так, щоб вони були ускладнені відокремленими обставинами.

Зразок. День матері повернувся до нас нині й мусить стати відліком кращих справ родини й суспільства у ставленні до жінки — Матері. - День матері, повернувшись до нас нині, мусить стати відліком кращих справ родини й суспільства у ставленні до жінки - Матері (М. Гром’як).

1. Творчість Максима Березовського ввібрала в себе кращі барокові й ранньокласичні риси та синтезувала їх у нову художню якість незмірної краси звучання (Л. Мацько). 2. Вогнем і мечем Московська імперія завойовувала народи і племена та лицемірно проголосила на нібито добровільне до неї приєднання (М. Вінграновський). 3. Петро Могила капітально відреставрував печери та розширив і надав чимало прикрас печерним церквам (А. Ціпко). 4. Тарас Шевченко відвідав своїх київських знайомих і дістав дозвіл на повернення до Петербурга, вирушив із Києва (Д. Чуб). 5. Данило Заболотний двічі експериментував на власному організмі та випробовував сироватку при дослідженні чуми й дифтерії (Л. Мацько). 6. Павло Чубинський об’їздив десятки сіл і міст Київської, Полтавської, Подільської, Волинської та інших губерній, зібрав десятки тисяч народних перлин (Л. Іванникова). 7. Тарас Шевченко підвівся з-за столу й поволі підійшов до вікна. Протер дірочку в заволоженому склі, подивився на вулицю (С. Скляренко).

Ø   Назвати основну й додаткову дії в трансформованих реченнях.

«Ти — редактор»

Ø   Визначити, яку помилку допущено в поданих реченнях. Знайти суб’єкт, що виконує основну й додаткову дію. Дослідити, чи може він уживатися у формі непрямого відмінка в реченні з відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

1. Скориставшись ідеєю Юрія Кондратюка про відокремлення від космічного корабля невеликого злітно-посадочного модуля, американцями було випробувано на навколишній орбіті свій корабель. 2. Володіючи багатьма мовами, Юрієм Дрогобичем велося активне листування з ученими європейських країн. 3. Помітивши у хлопця хист до малювання, генералом було віддано наказ відрядити Тараса Шевченка до Київського художнього інституту. 4. Виводячи все нові й нові сорти садовини, доля батька була продовжена сином. 5. Відобразивши масштабність історичних конфліктів, епічну монументальність подій ХVІІ століття, перший історичний роман в українській літературі був створений Пантелеймоном Кулішем (З учн. робіт).

Ø   Записати зредаговані речення, поставивши член речення, що виражає суб’єкт дії, у формі називного відмінка. Виділити відокремлені обставини. Визначити, до яких слів вони належать.

Матеріал для вчителя. 1. Скориставшись ідеєю Юрія Кондратюка про відокремлення від космічного корабля невеликого злітно-посадочного модуля, американці випробували на навколишній орбіті свій корабель. 2. Володіючи багатьма мовами, Юрій Дрогобич вів активне листування з ученими європейських країн. 3. Помітивши у хлопця хист до малювання, генерал віддав наказ відрядити Тараса Шевченка до Київського художнього інституту. 4. Виводячи все нові й нові сорти садовини, син продовжив долю батька. 5. Відобразивши масштабність історичних конфліктів, епічну монументальність подій ХVІІ століття, Пантелеймон Куліш створив перший історичний роман в українській літературі.

Творче моделювання (робота в парах)

Ø   Об’єднавшись у пари, змоделювати речення, ускладнені відокремленими обставинами: до виділених слів дібрати потрібні за змістом відокремлені обставини, виражені одиничним дієприслівником, дієприслівниковим зворотом або іменником із залежними словами.

1. Хлопці швидко зібралися й рушили. 2. В одному місці вони побачили смішну річ. 3. Сонечко підбилося вгору й розіклало золоті плями. 4. Хлопці йшли далеко попереду. 5. Почали реготати. 6. Ішли без зупинки. 7. Ішли становищами вздовж, спускались упоперек і переходили далі. 8. Знову рушили (За І. Багряним).

Ø   Назвати односкладні речення. Визначити їх вид.

Ø   Дослідити, чи становлять змодельовані речення зв’язне висловлювання. Відповідь аргументувати.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Виписати з художньої літератури по два приклади речень, ускладнених відокремленою обставиною, вираженою: а) одиничним дієприслівником; б) дієприслівниковим зворотом; в) іменником у формі непрямого відмінка з прийменником. Письмово схарактеризувати відокремлені обставини за схемою:

1. До якого члена речення належить.

2. Яке місце відповідно до нього займає (препозицію чи постпозицію).

3. Чим виражений відокремлений член.