Мета:   сформувати в учнів поняття про відокремлення; ознайомити з видами відокремлених членів речення; розвивати вміння знаходити відокремлені члени в ускладнених реченнях, аналізувати ці речення у висловлюваннях, моделювати й конструювати їх відповідно до комунікативного завдання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу стимулювати активізацію пошуків нових оригінальних прочитань восьмикласниками української минувшини.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: інтонація речень з відокремленими членами.

Текст (риторичний аспект): використання відокремлених членів речення в усному й писемному мовленні.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа

У фокусі будь-яких історичних казусів, несподіваних колізій чи курйозів, драм і трагедій завжди перебуває людина з її силою і слабкістю, моральними чеснотами і вадами.

В. Смолій

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів восьмикласників

Творче спостереження з елементам зіставлення

Ø   Прочитати уважно текст, що розміщений ліворуч. Визначити його тему. З’ясувати, яку функцію виконують виділені компоненти.

Ø   Прочитати текст із випущеними виділеними частинами речень. Дослідити, що змінилося.

Ø   Виписати виділені компоненти зі словами, до яких вони належать. Визначити, якими членами речення вони виступають.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу  у процесі практичної роботи з теми

Колективна робота з опорною схемою

Ø   Розглянути схему. Дослідити, якого значення надають реченню відокремлені члени і чим вони виражені.

Ø   Поміркувати, чому не можуть бути відокремленими головні члени речення.

Методичний коментар. Відокремлюватися можуть тільки другорядні члени, бо вони є додатковим повідомленням до основної думки, яка виражається головними членами речення. Тому головні члени не відокремлюються, бо вони є носіями основного повідомлення.

Ø   Скласти розповідь про види відокремлених членів. Проілюструвати її власними прикладами.

Вибіркова робота (інтонаційний практикум)

Ø   Виразно прочитати текст, додержуючи відповідної інтонації. Знайти речення з відокремленими членами. Виписати їх.

Майже кожному пересічному українцю відома напівлегендарна історія про Роксолану - дівчину з прикарпатського села Настю Лісовську. Свого часу Роксолана навіть була визнана однією з найвпливовіших політичних фігур Османської імперії. Однак мало хто знає про те, що жив-був колись український козак, який наприкінці XVI ст. став володарем невеликої держави, відігрававшої помітну роль у Південно-Східній Європі.

Цим козаком був такий собі Іван на прізвисько Підкова. Народжений на землі молдавській, ще в молоді роки Іван подався шукати мінливого щастя на Запорізьку Січ. Будучи фізично добре розвиненим, він неодноразово хизувався перед товаришами вмінням неперевершено гнути підкови, завдяки чому й отримав своє прізвисько (Т. Чухліб).

Ø   Провести спостереження над інтонацією речень з відокремленими членами.

Ø   Визначити вид відокремлених членів, скориставшись опорною схемою.

Творчий диктант з елементами відновлення

Ø   Відновити й записати текст, уставляючи замість крапок пропущені відокремлені члени. Визначити їх види і з’ясувати, чим вони виражені.

В очах сучасників героїчна смерть Дмитра Вишневецького перетворилася на символ незламності християнського духу. Цьому підтвердженням є те, що вже через кілька тижнів після смерті князя була написана елегія латинською мовою, ... Її автором став німець Иоган Зоммер. А наприкінці 60-х років XV  ст. відомий збирач народних пісень, ... , записав до свого збірника жалібну версію пісні про козака Байду. Староукраїнське слово «байдувати» означало майже те саме, що й «козакувати», а саме вести вільне життя, .

Ось так історична постать князя Дмитра Вишневецького перетворилася на легендарного пісенного персонажа — ... . Він, ... , йде на вірну смерть і виявляє при цьому найвищі козацькі чесноти: зневагу до розкішного життя, ... , відданість православній християнській вірі, стійкість до фізичних мук, незламність перед ворогами і жагу боротьби навіть перед лицем смерті (Т. Чухліб).

Довідка: нехтуючи пропонованими ворогом благами; професор Краківської академії Матвій Пійонтек; купленого зрадою; присвячена загибелі християнського лицаря князя Дмитра; козака Байду; незалежне ні від кого.

Ø   Підготувати усний докладний переказ відновленого тексту.

Дослідження-пошук

Ø   Записати висловлювання під диктовку вчителя. Поміркувати, під портретом якого відомого вам козака зроблено такий напис невідомим художником.

«Був таким сильним, що не лише ламав підкови, а й таляри, а коли увіткнув таляр у дерев’яну стіну, то його треба було вирубувати. Узявши за заднє колесо, він зупинив повіз, запряжений шестериком коней. Дишель ламав об коліно. Узявши зубами бочечку меду, перекинув її через голову. Узявши в руки волячий ріг, пробив ним ворота».

Ø   Пояснити значення слів таляр, дишель (таляр - старовинна срібна монета, що була в обігу в Німеччині, Чехії, Італії тощо, а також в Україні; дишель — товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними).

Ø   Знайти відокремлені члени. Підкреслити їх. Визначити спосіб вираження та місце в реченні відповідно до означуваного слова.

V. Узагальнення й систематизація з теми

Диктант-тест

Ø   Визначити вид відокремлених членів. Схарактеризувати їх за схемою:

Ø  слово, якого стосується відокремлений член;

Ø  місце в реченні відповідно до означуваного слова;

Ø  поширений/непоширений відокремлений член;

Ø  чим виражений.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

1. Виписати з підручника літератури по два приклади речень з відокремленими членами. Схарактеризувати їх за схемою, опрацьованою на уроці.

2. Прочитати науковий текст. Осмислити його зміст. Узагальнити прочитане у вигляді опорної схеми чи опорного конспекту.

Відокремлення — це смислове та ритмічно-інтонаційне виділення другорядних членів речення для посилення їхнього значення у структурі речення. Поняття відокремлення членів речення ввів О. Пєшковський. Він з’ясував сутність цього явища і визначив умови, за яких другорядні члени речення можуть відокремлюватися. Вони і лягли в основу найважливіших пунктуаційних правил про відокремлення. Загальні умови відокремлення такі: 1) порядок слів, від якого залежить відокремлення означень, прикладок, обставин; 2) обтяженість другорядного члена речення залежними словами (прикметникові, дієприкметникові, прислівникові та порівняльні звороти), що зумовлює відокремлення означень, прикладок, обставин, додатків; 3) уточнювальна функція членів речення, яка спричинює відокремлення означень, прикладок, обставин, додатків; 4) особливе смислове навантаження (виділення) члена речення, що впливає на відокремлення означень, прикладок, обставин (Г. Козачук).