Головна » 7 клас » Українська література

І. Франко «Захар Беркут». Характеристика образу Тугара Вовка

Мета: охарактеризувати образ Тугара Вовка, його прибічників, добираючи переконливі факти, обґрунтування; зробити ідейно-художній аналіз VІІ, VІІІ розділів повісті; сприяти виробленню в учнів навичок аналізувати образи в художніх творах; розвивати увагу, активний словник школярів, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати зневажливе ставлення до зрадників народу, Батьківщини, жорстокості, підступності; прищеплювати любов до художньої літератури, її митців. 
Тип уроку: формування та вдосконалення вмінь і навичок. 
Обладнання: портрет І. Франка, текст твору «Захар Беркут», ілюстрації до повісті, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). 
ХІД УРОКУ 
І. Організаційний момент 
ІІ. Актуалізація опорних знань у формі літературного диктанту за твором І. Франка «Захар Беркут» 
Завдання диктанту. 
• Основний рід діяльності тухольців. (Скотарство) 
• І. Франко у творі називав Максима дитям... (Гір) 
• Назва великого кам’яного стовпа. (Сторож) 
• Вік Захара Беркута. (90 років) 
• Сила природи, до якої найчастіше звертався З. Беркут. (Сонце) 
• Хто з героїв твору навчив тухольців майструвати метавки? (Миро-слава) 
• Мирослава могла вільно рухатися у ворожому стані за допомогою... (Персня) 
• «Життя в неволі нічого не варте — краще смерть»,— так зазначав... (Максим) 
• Під час битви тухольців з татарами З. Беркут займався... (Лікарською справою) 
• Хто в дитинстві виховував Мирославу? (Батько, няня) 
• Характер, проявлений Мирославою у поєдинку з ведмедицею. (Безстрашність, стійкість, рішучість) 
• Режисер, який екранізував твір І. Франка «Захар Беркут»? (В. Івченко на Київський кіностудії ім. О. Довженка) 
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. 
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку. 
Мотивація навчальної діяльності 
ІV. Основний зміст твору 
Не той ворог, що перед тобою, а той, що за спиною. 
Народна мудрість 
Хто принижує оточуючих, той ніколи не буде великий сам. 
Й.-Г. Займе 
Боягузи помирають багато разів і до смерті. 
В. Шекспір 
1. Вступне слово вчителя 
Діти! Ви повинні знати, що «зрадництво» — це найганебніша риса в людському житті. Сьогоднішній урок допоможе вам знайти правильний життєвий вибір у складній ситуації. Я сподіваюсь, що ви будете справжніми патріотами і ніколи не зрадите свій рідний край, рідну неньку. 
2. Характеристика образів ворожого стану 
2.1. Тугар Вовк. 
2.1.1. Цитатна характеристика. Додатковий матеріал. 
• «...Був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів». 
• «...Новий тухольський боярин, недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одне пригір’я Зелеменя, ...побудував собі гарну хату...» 
• «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду...» 
• «Тільки мені ви затроюєте життя в тім раю». 
• Максим: «Вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади, чи схоче вона на те пристати...» 
• «Нічого мене не обходить ваша копа. Я тут із княжої волі і можу сам збирати копу, коли буду вважати се потрібним». 
• «Зо мною, що вік звікував між князями, вдостоївся княжої похвали і нагороди за рицарські діла! Моя донька може вибирати собі жениха між найпершими і найславнішими молодцями в краю...» 
• Мирослава: «Гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. Нехай і так, що ми нещасливі — а чи для того мусимо бути зрадниками свого краю? Ні, радше згинути нам із голоду під плотом!» «Вона бідна й не знала, як глибоко її батько був уже застряг у тім огиднім багні, як безповоротно він уже впав у безодню, так, що для нього справді не було іншого виходу, як падати глибше, аж до дна». 
• З рабським ушануванням розступилися монголи перед незнайомим приїжджим, що говорив їх мовою та ще й таким певним тоном, до якого вони привикли від своїх ханів та бегадирів». 
• «...Тугар Вовк у битві над Калкою зрадив Русь монголам, виявивши їм наперед цілий план битви, зложений руськими князями. ...Боярин стояв у битві в першім ряді і при першім замішанні взятий був до неволі. Але дивним видавалось декому його швидке увільнення без окупу, хоч боярин божився, що монголи випустили його, шануючи його хоробрість. Діло було темне, а тільки те було певне, що при княжім дворі всі почали якось сторонити від Тугара, і сам князь не довіряв йому так, як довіряв давніше. Боярин в кінці почув тоту зміну і попросив у князя даровизни землі в Тухольщині. Не допитуючись, для чого задумав боярин покидати Галич і для чого хоче закопатись в такій лісистій пустині, та й ще з молодою дочкою, князь Данило дав йому даровизну — очевидно, рад був його позбутися». 
• Максим: «Ти глянь на себе! Може, до тебе така назва борше пристане, ніж до нас. Адже до вчора ще був ти раб княжий, а нині ти вже раб великого Чінгісхана і, певно, полизав молоко, розлите по хребті коня якогось його бегадира». 
• «...Зрадника, чоловіка, що потоптав сам свою честь, котрому проте ніяка честь не належиться». 
• Максим: «У мне пута на руках, а в тебе на душі!» 
• «Коб тільки мені по тих трупах дійти до власті й сили,— обернувся б і я лицем проти них. Але сей поганець, сей Максим,— то мені борець! А хто знає, може, й він міг би послужити до моєї цілі? Треба використати його, коли його маю в руках. Тепер, коли він у моїх руках, треба приєднати, вкоськати його трохи,— хто знає, на що ще може він пригодитися». 
• Бурунда: «Псе блідолиций. Подвійний зраднику — се твоя вина! Ти запровадив нас у сесю западню, відки ми вийти не можемо!» 
• «Ще не вся надія монголів пропала. Треба користати з того, що в руках...» 
• Т. Вовк — не щасливий. Батьків своїх не пам’ятає, втратив дружину, а пізніше й дочка відцуралася батька. Але в цьому Тугар Вовк сам винний. Його гордість, зарозумілість, зневажливе ставлення до народу, прагнення до влади знаходять вияв у його вчинках, перекреслюють батьківські почуття і хвилинне благородство (коли рятує життя Максимові). Тугар Вовк любить полювання, він дуже хоче кимось керувати, до того ж він — подвійний зрадник. 
• Т. Вовк гірший за ворога, це зрадник, він виступив проти свого народу, пішов служити ворогам. І виправдання йому не може бути. Навіть тоді, коли Т. Вовк рятує Максима, якого хотів зарубати Бурунда, він не спокутує своєї провини перед народом. 
На прикладі боярина автор засуджує зраду і підкреслює, що в першу чергу зраджують свою батьківщину багатії, а справжніми патріотами є трудящі. 
2.1.2. Бесіда за питаннями. 
• Які у вас враження від першої зустрічі з Т. Вовком на сторінках повісті? 
• Чому боярин не розуміє Максима і зверхньо ставиться до нього? 
• Чим Т. Вовк зобов’язаний молодому Беркуту? 
• Як поводить себе Т. Вовк на тухольській копі? З чим це пов’язано? 
• Що зумовило боярина покинути Тухлю і перейти на бік татар? 
• Як Пета зустрів Т. Вовка? За що він дорікав боярину? 
• Що відомо про минуле боярина? 
• Чому батько і дочка не розуміли одне одного? 
• Чим зумовлено те, що Т. Вовк врятував життя Максиму від руки Бурунди? Чи це було зроблено для якоїсь користі? Власні міркування обґрунтуйте. 
• Чому Бурунда назвав Т. Вовка подвійним зрадником? 
• З якою метою І. Франко відтворив у повісті образ Т. Вовка? Свої думки вмотивуйте. 
2.1.3. Орієнтовний план-характеристика Т. Вовка. 
1) Т. Вовк — тухольський боярин. 
2) Портрет і зовнішність. 
3) Стосунки Т. Вовка з іншими героями твору. 
4) Риси характеру: а) підступність; б) хитрість; в) гордість; г) зарозумілість; д) корисливість; е) улесливість. 
5) Прагнення героя: а) поневолити народ; б) розруйнувати і розповсюдити розбрат; в) задовольнити власні потреби. 
6) Т. Вовк — подвійний зрадник. 
2.2. Бегадир Бурунда. 
2.2.1. Цитатна характеристика. 
• «...Один із начальників монгольських, мужчина величезного росту й геркулесової будови тіла, з лицем темно-оливкової барви, одітий у шкіру степового тигра, що все разом аж надто свідчило про його походження з туркоманського племені. Се був страшний, безтямно-сміливий і кровожадний войовник, суперник у славі з Кайданом. Монгольські загони, які він провадив, лишали по собі найстрашнішу руїну, найбільше число трупів, найширшу ріку пожеж. Він безмірно перевищав Пету своєю відвагою, перед його шатром кожного вечора було два рази більше свіжих голів, ніж перед шатром усякого іншого вояка». 
• Пета — «...радо пускав Бурунду на найнебезпечніші місця, держав його в запасі на найтяжчу, рішучу хвилю, немов непоборний залізний таран,— а тоді пускав його з відділом «кровавих туркоманів» довершувати побіди». 
• «Усе хитро ти говориш, щоб відвернути мій гнів, аби скинути з себе вину! Ти запровадив нас сюди, ти мусиш і вивести нас, і то зараз завтра, без страти часу й людей!.. Так мусить статись, або горе тобі!» (Бурунда — Т. Вовку) 
• «...Довгу хвилю Бурунда стояв на місці, рвучи собі волосся і видаючи з горла страшні, беззв’язні окрики на вид загибелі свого війська». 
• «Бурунда німий, синій з натуги і злості, зирнув довкола по долині». 
• «І що найдужче мене лютить, так се те, що погинемо без бою, без слави, мов коти, кинені в ставок!» 
• «Бурунда, побачивши ворогів і таке їх воювання, аж зубами заскреготав і за зброю вхопився, але його гнів був даремний...» «Приходилось завзятому бегадирові без діла стояти по груди в воді і дивитися, як тухольці становище за становищем розбивали останки монгольської сили». 
• «Кажи їм, що, коли хотять мати сього раба живого між собою, нехай дарують нам життя і пустять свобідно!» 
• «Е, що нам так довго ждати! Раз мати родила, раз і гинути прийдеться. Але поперед мене гинь ти, рабе поганий!» 
2.2.2. Бесіда за питаннями. 
• Хто такий Бурунда? 
• В чому виявилася жорстокість цього загарбника? 
• Як бегадир ставився до підлеглих, Т. Вовка, Максима? 
• Доведіть, що Бурунда — вольова, цілеспрямована людина. 
• Чому Бурунда зі своїм військом не зміг перемогти тухольців? 
• Яким чином бегадир був готовий до смерті? 
• Чим, на ваш погляд, закінчився б твір, якщо Бурунда залишився б живим? 
2.2.3. Орієнтовний план-характеристика Бурунди. 
1) Бурунда — бегадир — керівник монгольського відділу. 
2) Портрет героя. 
3) Риси характеру: а) егоїстичний; б) жорстокий; в) зарозумілий; г) підступний; д) брехливий; е) цілеспрямований; є) вольовий. 
4) Бурунда — герой ворожого табору. 
2.3. Пета, монгольське військо. 
2.3.1. Цитатна характеристика. Додатковий матеріал. 
2.3.1.1. Пета. 
• «Головний начальник сього відділу, чоловік літ коло сорока, тип монгола: невеличкий, повертливий, з хитро мигаючими, малими, мов мишачими, очима». 
• «У нас, коли дрібні ватажки хотіли бунтувати проти великого Чінгісхана, то той згромадив їх до свого аула і, окруживши аул своїми вірними синами, велів настановити вісімдесят великих кітлів на грані і налити їх водою, а коли вода закипіла, то, не розбираючи нічиєї вини, велів у кожний котел вкинути по два бунтівники і варити їх так довго, поки тіло зовсім не відкипало від кості. Тоді велів повиймати голі кистяки з кітлів, посадити їх на коней і повідвозити до підвладних їм племен, щоб ті на примірі своїх ватажків училися послуху й покори великому Чінгісханові». 
2.3.1.2. Монгольське військо. 
• «Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбите її народне життя». 
• «Монгольське військо стояло довгими рядами, по кістки в воді, сумне, безрадне». 
• Бурунда: «Що ви, мужі чи коти, що так боїтеся тих кількох крапель води? Чи такі ж то ріки перебували ми? Що сей потік проти Яїка, і Волги, і Дону, і Дніпра? Не бійтеся, вода по кістки не здужає затопити вас! Далі до вивозу!.. Не дбаймо на страти! Побіда мусить бути наша!» 
• «Тут і там, мов чорні острови, виднілися з води купи монголів. Ані сліду якого-будь військового порядку не було вже між ними. Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх сила по долині, борючись із хвилями, десь-кудись з трудом прямуючи, кричачи і проклинаючи». 
2.3.2. Бесіда за питаннями. 
• Якої шкоди завдавали монголи Русі? В чому виявлялась їх жорстокість? 
• Що допомагало монгольському війську час від часу отримувати перемогу? 
• Для чого загарбники вирушили у похід через Тухлю? 
• У зв’язку з чим стрімкий рух монголів був призупинений? Як вони реагували на це? 
• Чи була закономірною поразка монголів у тухольській котловині? 
• Порівняйте опис монголо-татарських поневолювачів на початку твору і наприкінці. Зробіть висновок. 
3. Опрацювання ідейно-художнього змісту VII розділу повісті 
3.1. Виразне читання окремих частин розділу. 
3.2. Тема: зображення ретельної підготовки тухольців до боротьби з татарами. 
3.3. Ідея: возвеличення любові до рідного краю, прагнення захистити його від будь-якого ворога. 
3.4. Основна думка: та людина, яка здатна пожертвувати своєю дитиною заради спільної мети,— варта великої шани і поваги народу рідного краю. 
3.5. Композиція. 
Експозиція: шлях Т. Вовка до тухольців для укладання умови про можливість мирного переходу Карпат монголами. 
Зав’язка: відмова тухольської громади на пропозицію Т. Вовка. 
Кульмінація: З. Беркут жертвує життям свого сина в інтересах тухольців. 
Розв’язка: тухольці за допомогою Сторожа перекривають воду, готують метавки до бою. 
3.6. Сюжет. 
Т. Вовк йде до тухольців на переговори. Боярин пропонує їм без бою пропустити монголів через Карпати в обмін на полоненого Максима. 
Після невеликої ради З. Беркут висловив її рішення боярину: «міняти одного хлопця за руїну наших сусідів се була б ганьба, була б зрада». 
Громада вирішує загатити воду за допомогою Сторожа, щоб потім її використати як зброю проти ворога. 
З. Беркут надав команду готуватися до бою, для цього почали налагоджуватися метавки. 
3.7. Бесіда за питаннями. 
• Чим був стурбований Т. Вовк, почувши стукіт сокир тухольців уночі? 
• Про що відбулася розмова між тухольськими охоронцями і боярином? 
• Які особливості мала метавка? («...Принялися з сильного букового пня витісувати щось на подобу величезної ложки, котра держаком мала бути встромлена в грубу, сильно скручену линву, нап’яту між стовпиками передніх воротець і скручувану чимраз сильніше при помочі двох корб, прироблених до стовпків. А в широку жолобину на другім кінці мало вкладатися каміння; пружність скрученої ужви мала кидати те каміння з ложки далеко на монголів») 
• Що подумав Т. Вовк, коли побачив, як тухольці майстрували метавки? («Ну, гарячо прийдеться нашим монголам під такими посудинами здобувати собі вихід із сеї ями!») 
• Якої віри дотримувалися тухольці? Про яку нову релігію згадується у творі? 
• Про що саме зазначено у творі про життя святих Лади і Діда? («...Перший чоловік Дід та його жінка Лада») 
• Про які легенди розповів З. Беркут старцям, сидячи на поляні біля вогню? («...Оповідав про діла Дажбога, про побіди Світовида, про те, як три святі голуби Дажбог, Світовид і Перун створили землю з піскового зерна, як Дажбог три дні шукав на дні безодні, поки знайшов три зеренця: одно зерно пшениці, друге жита, а третє ячменю, і дарував їх першому чоловікові Дідові та його жінці Ладі; як Перун дарував їм іскру огню, а Світовид — волосинку, з котрої за його благословенством зробилася корова й пастух, що його назвали Волосом. І далі розповідав Захар про життя перших людей, про великий потоп, від якого люди ховалися в горах і печерах, про старих велетнів і їх царя, тухольського Сторожа, що розгатив тухольське озеро») 
• Для чого Т. Вовк прийшов до страців? Чим боярин погрожував тухольцям? («...Розваліть свої засіки і пустіть монгольську силу з вашої долини, а в заміну за те він готов віддати вам вашого полонечника живого і здорового. Опір ваш даремний... У противнім разі, розуміється, його жде неохибна смерть, і то серед страшних мук, а вас жде кровава різанина, в якій, помимо всяких способів, ви мусите бути побиті») 
• Чим пояснив З. Беркут своє рішення, яке стосувалося долі його сина? («Коли б про нього справді йшло діло, то я сказав би вам: «Я не маю сина, мій син погиб у бою». Але тут діло йде про наших сусідів, верховинців і загірян, котрі спустилися на нашу оборону і тепер мусили б усі неприготовані погинути від монголів. Для того я говорю вам: не дбайте про мого сина, а рішайте так, як би він був уже в гробі!») 
• В чому виявилася підступність боярина на прохання Мирослави залишитися серед тухольців? («Дурна дівчино, не пора ще мені! Ще не вся надія монголів пропала. Треба користати з того, що в руках. Але коли б там не повелося...») 
• Опишіть, як тухольці готувалися до бою з монголами. 
• З якою молитвою звернувся З. Беркут до Сторожа перед боєм? («Зломи другий раз погану силу так, як зломив її перший раз, коли могутньою рукою розбив сесю кам’яну стіну, і дав водам протоку, і дарував людям отсю прекрасну долину! Загати її тепер назад, нехай згине горда ворожа сила, що тепер знущається над нами!») 
• Чому З. Беркут був упевнений у перемозі тухольців над ворогом? 
4. Робота над змістом VIII розділу повісті. 
4.1. Переказ окремих цікавих епізодів розділу. 
4.2. Тема: зображення страшної картини загибелі татар у результаті заповнення котловини водою. 
4.3. Ідея: возвеличення мудрості, кмітливості, рішучості тухольців у вмінні залучати сили природи для боротьби з ворогом. 
4.4. Основна думка: кожний, хто посягає на рідний край, прагне його заполонити, буде покараний. 
4.5. Композиція. 
Експозиція: рішення Максима вивести татар потаємною стежкою. 
Зав’язка: знайдений потаємний вихід з котловини не дає можливості скористатися монголам через надходження води. 
Кульмінація: осмислення Бурундою безвихідного становища, в якому опинилися він та його військо. 
Розв’язка: поступова загибель татарського війська через прибуття води до котловини. 
4.6. Сюжет. 
Максим погоджується допомогти татарам вийти з оточення тухольців через потаємний вихід, який безпосередньо знає він сам та його батько. За це Бурунда звільнив молодого Беркута з кайданів і обіцяв волю. 
Після спалення татарського села Максиму необхідно було знайти свій двір, неподалік від якого, в огороді, плита, піднявши її, буде хід. Плиту було знайдено, розбито татарами, але віднайдений вихід почало заливати водою. 
Вода поступово прибувала, все менше було можливості перебувати в котловині. Монголи розпочали атаку на одну з гір, але тухольці не давали їм можливості вилізти по ній. 
Розлютований Бурунда бачить безвихідність свого становища, все більше гине його війська у воді. 
4.7. Бесіда за питаннями. 
• Яке значення мала для Максима його коротка зустріч з Мирославою? («Її слова, її погляд, дотик її рук і її вісті — все те немов вирвало його з темного гробу, повернуло йому життя. Він чув, як вертала його давня сміливість і надія») 
• Як Максим охарактеризував свого батька стосовно того, про що він промовляє? («Мій батько не на вітер говорить. Він звик добре передумати, за ким що говорить») 
• Чому Т. Вовк вважав, що метавки не завдадуть великої шкоди татарам? («Будемо тут таки градок каміння завтра, але не дуже шкідливий градок, бо не вміли добре виплести шнурових пружин») 
• Яким чином запропонував Максим Т. Вовку вивести відділ монголів з котловини? («Я знаю стежку з сеї котловини, безпечну, а скриту, про яку не знає ніхто в Тухлі, окрім мойого батька й мене. Стежки тої не пильнують. Туди можна вивести відділ монголів наверх і обсадити ними вивіз, а тоді легка річ буде розвалити засіки і вийти з сеї долини») 
• Через що Максим намагався уповільнено вести монголів на гору. 
• Чим були занепокоєні Бурунда і татари під час розкопування плити для виходу в горі? 
• Чому Бурунда був незадоволений, коли було знайдено вихід, про який обіцяв Максим? 
• Чому монгольський бегадир не дотримав свого слова стосовно обіцянки звільнення Максима? Що він відповів молодому Беркуту? («Тоді будеш вільний, як усі вийдемо з сеї долини, не борше!») 
• Чим були схвильовані татари? Як вони сприймали небезпеку, яка поступово охоплювала їх? («Монгольське військо стояло довгими рядами, по кістки в воді, сумне, безрадне... Сама тривога, сам вид грізної небезпеки побуджували тих людей до якогось діла, хоч би й безпородного, до руху. Конечно, було треба щось зробити, стрібувати щастя, бо інакше — Бурунда чув се добре — вся та маса монголів піде в врозтіч, розігнеться, гнана власною тривогою. Бурунда велів цілому війську зібратися докупи, збитися в тісну масу») 
• Яким чином Бурунда намагався підбадьорити своє військо? («Що ви — мужі чи коти, що так боїтеся тих кількох крапель води? Чи такі ж то ріки перебували ми? Що сей потік проти Яїка, і Волги, і Дону, і Дніпра? Не бійтеся, вода по кістки не здужає затопити вас! Далі до вивозу! Нападемо всі збитою масою! Не дбаймо на страти! Побіда мусить бути наша!») 
• Про що подумав Максим, побачивши вгорі біля метавки Мирославу? («Ось він стоїть сам серед тих ворогів, правда, без кайданів, та все-таки безоружний, невільник, і бажає, щоб хоть камінь, кинений її рукою, закінчив його життя і його муку») 
• Яку правду розповів Максим Т. Вовку стосовно води, що прибуває в долину? 
• Чому Т. Вовк запропонував Максиму триматися разом у час небезпеки? 
• Як Бурунда сприймав інформацію Т. Вовка про намагання тухольців захопити територію, на якій перебували татари? 
• Що запропонував Т. Вовк Бурунді для тимчасового утримання війська над водою? («Вели своєму війську, поки вода прозірчаста, збирати з дна каміння і класти на купи, високо, понад поверхність води. Стоячи на них, ми зможемо оборонятися й від слабшого ворога — тухольців») 
• Яким чином Бурунда із залишками свого війська хотів вибиратися з небезпеки? 
• Розкажіть, якої шкоди завдала вода монголам? («Страшно було глянути тепер по долині! Тут і там, мов чорні острови, виднілися з води купи монголів. Ані сліду якого-будь військового порядку не було вже між ними. Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх сила по долині, борючись із хвилями, десь-кудись з трудом прямуючи, кричачи і проклинаючи. Ніхто нікого не слухав, ні про кого не дбав») 
• Як тухольці сприймали ту страшну картину, коли татари гинули від води, завдаючи один одному шкоди і намагаючись вижити? («Німо, непорушно, мов дерев’яні стовпи, стояли на берегах тухольці, навіть найзавзятіші не могли без дрожі, без зойку, без сліз глядіти на ту громадну загибель людей») 
Як поводив себе Бурунда, коли все його військо було охоплено водою? Поясніть становище, в якому він перебував. («...Довгу хвилю Бурунда стояв на місці, рвучи собі волосся і видаючи з горла страшні беззв’язні окрики на вид загибелі свойого війська») 
V. Закріплення вивченого матеріалу 
1. Розв’язування тестових завдань. 
VІІ розділ повісті 
1. Для чого Т. Вовк прийшов з дочкою до тухольського табору? Щоб: 
а) провести мирні переговори; б) помолитися Сторожу; 
в) зрадити монголів і розповісти про їх наміри. 
2. Що робили тухольці з деревини, готуючись до битви? 
а) Човни; б) тимчасове житло; в) метавки. 
3. У тухольській котловині діди теперішнього покоління молилися богу: 
а) Сонця; б) Вітру; в) Землі. 
4. Поляна, де сиділа рада тухольських старців, була оточена: 
а) дубами; б) скелями; в) смереками. 
5. Вічний вогонь на поляні не згасав, тому вона була названа: 
а) Вогненою; б) Сяючою; в) Ясною. 
6. Захар Беркут був прихильником віри: 
а) старої; б) нової; в) одночасно двох. 
7. Бог Перун подарував першим людям Діду і Ладі: 
а) іскру вогню; б) зерно пшениці; в) волосинку. 
8. Яку оцінку надав Т. Вовк метавкам, зробленим тухольцям? Він вважав, що вони: 
а) слабкі; б) міцні; в) не досить практичні. 
9. З яким проханням З. Беркут звернувся по допомогу до Сонця? Щоб воно: 
а) обігріло тухольців своїм теплом; 
б) допомогло у страшному бою з монголами; 
в) захистило його сина від страти. 
10. Тухольці зрушили з місця Сторожа, щоб ним: 
а) перегатити воду; б) закрити вхід до печери; 
в) не скористався ворог. 
11. Що намагався застосувати З. Беркут у боротьбі з монголами: 
а) воду; б) річковий пісок; в) пушки. 
12. Якою була реакція З. Беркута на звістку, що його син перебуває в полоні? 
а) Висловив байдужість; б) був дуже стурбований; 
в) намагався не виявляти того, про що хвилювався і переживав. 
VІІІ розділ повісті 
1. «...Світлою хвилею серед пітьми невільництва» Максима була: 
а) коротка зустріч з Мирославою; б) згадка про рідну Тухольщину; 
в) думка про можливість свого звільнення. 
2. Кому з героїв повісті належить фраза: «Або ми всі поляжемо, або ви»? 
а) Т. Вовку; б) З. Беркуту; в) Бурунді. 
3. В який час Максим пообіцяв вивести монголів з котловини? 
а) Вночі; б) вдень; в) вранці-рано. 
4. Щоб вийти з котловини, треба було знайти: 
а) сторічну смереку; б) велику плиту; в) берлогу ведмедя. 
5. Що перешкодило Максиму для знайдення ним обійстя Беркутів? 
а) Страшні болі по всьому тілу; б) пожежа села; 
в) великі зарослі папороті. 
6. Після згоди допомогти татарам Максим, «мов на світ народився, таким легким почув себе», коли: 
а) він позбувся тяжких ланцюгів; б) Т. Вовк подякував йому за це; 
в) через тривалий час побачив сонячне проміння. 
7. Бурунда Максима називав: 
а) рабом; б) смердом; в) любим другом. 
8. Якої плати вимагав Максим у Бурунди за зраду? 
а) Ніякої; б) не вбивати тухольців; в) багато золота. 
9. Чим були занепокоєні Бурунда і татари під час розкопування плити для виходу в гори? 
а) Великою кількістю води, що прибувала з гір; 
б) дощовою погодою; в) раптовими морозами. 
10. Татари не могли вибратися на гору, хоча вихід було і знайдено, бо по ній: 
а) не було стежки; б) сипався пісок; в) котилося безліч каміння. 
11. На думку Максима, жодний із туркоманів-степовиків не вмів: 
а) плавати; б) дряпатися по горі; в) стріляти з метавки. 
12. Бурунда-бегадир, бачачи загибель свого війська, був: 
а) розлютований; б) розгублений; 
в) байдужий до всього, що відбувалося. 
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала. 
2. Робота на картках 
Картка № 1 
1. Через що, на ваш погляд, тухольці-християни молилися богам своїх прадідів? 
2. Висловіть власні враження стосовно того, чому З. Беркут жертвує життям сина задля громади. Наведіть переконливі обґрунтування. 
3. Який художній засіб використав І. Франко у фразі: «Слова його, гарячі, могучі»? 
а) епітет; б) метафору; в) алегорію. 
Картка № 2 
1. Поясніть, чому для Максима зрада страшніша за смерть. Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору. 
2. Вмотивуйте, через що З. Беркут жертвує життям свого сина в інтересах громади. Як би ви повели себе, перебуваючи на місці тухольського ватажка? 
3. Для чого З. Беркут намагався якомога швидше загатити воду? 
а) Поки вода ще не прибувала з гір; 
б) бо могли в будь-який час з’явитися монголи; 
в) щоб цього не побачив Т. Вовк. 
Картка № 3 
1. Висловіть власну точку зору стосовно того, чи можна вважати Максима зрадником. Свої міркування обґрунтуйте. 
2. Прокоментуйте слова Максима: «Чоловік у небезпеці дуже смирний, дбає про себе, а не про смерть іншого». 
3. З. Беркут називає монголів: 
а) вбивцями; б) дикунами; в) кровопивцями. 
VІ. Підсумок уроку 
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів 
VІІІ. Домашнє завдання 
Дібрати цитати, скласти план до характеристики образу З. Беркута; опрацювати ідейно-художній зміст ІХ розділу повісті.


Переглядів: 1753 | Теги: франко

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar