Мета: ознайомлювати учнів з ікебаною як видом мистецтва аранжування; надавати знання про історію виникнення та стилі мистецтва ікебани; ознайомлювати учнів із виражальними засобами ікебани; збагачувати та закріплювати уміння дітей сприймати, розрізняти та аналізувати характерні особливості природної форми; закріплювати навички зображення природних об’єктів, передавання свого настрою та вражень; розвивати дрібну моторику руки; виховувати в учнів почуття прекрасного, естетичне сприйняття навколишнього світу; розуміння та дбайливе ставлення до природи; шанобливе ставлення до культурних традицій інших народів.
Обладнання: зображення ікебан різних стилів; навчальні роботи з методичного фонду; фотозображення.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий та кольорові олівці; гумка; гуаш або акварель; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.
Основні поняття: «ікебана».
Тип: комбінований урок.
Коментар
Значний обсяг матеріалу цієї теми не дозволяє ознайомити з ним учнів упродовж одного уроку. За власним вибором учитель може провести урок-лекцію або викласти основні положення теми на уроці та поглибити знайомство учнів із мистецтвом ікебани у позаурочний час або під час тематичного тижня.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда за питаннями
Учитель проводить опитування з метою з’ясувати знання учнів про вже знайомі види японського мистецтва.
ІII. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Японська ікебана є найдавнішим японським мистецтвом складання букетів.
Ікебана дуже тісно пов’язана з живою природою. Колірне багатство, так само як і геометричні фігури і лінії, в ікебані мають глибокий символічний зміст. Значення квітів і рослин, їх поєднання
в композиції утворює складну мову, за допомогою якої автор і передає «послання» світу. Мовою ікебани можна передати настрій, почуття і образи. Матеріал композиції може показувати пори року. Кожному святу так само відповідають певні квіти та їх поєднання. Часто ікебана є посередником у спілкуванні між людьми. Її дуже часто можна зустріти
в інтер’єрі поряд із якимись художніми творами.
Мистецтво ікебани прийшло до Японії з Індії разом із буддійським ученням у VI ст. Засновником першої школи ікебани є священик храму Раккакудо в Кіото.
Його композиції були настільки майстерними, що інші священики зверталися до нього за порадою. Мешкав він біля озера, що японською звучить як ікенобо. Надалі за його учнями і закріпилася ця назва — ікенобо. У зв’язку з тим що ікебана набула широкого поширення як серед знаті, так і серед простого народу — до композиції почали висуватися певні вимоги. Основним принципом в складанні композиції було те, що високе центральне стебло супроводжується двома іншими, коротшими. Вони втілювали собою небо, землю і людину.
Кожна школа ікебани такій побудові давала свої специфічні назви. Із збільшенням кількості шкіл ікебани зростала і кількість стилів. У середині XV ст. з’явилися перші стилі ікебани, що згодом стали класичними. У 15 45 році школа ікенобо створила стиль Рікко, в якому було сформульовано сім основних способів розташування елементів у композиції. Особливістю нового стилю — Нагеіре — було те, що композиції
в цьому стилі були немовби недбало «вкинуті» в кошик. Потім з’явився стиль Сека. Він характеризувався щільними візерунками з трьох стеблин у вигляді трикутника. Ця форма зараз стала класичною. Починаючи із XIX ст. майстрами ікебани могли стати жінки, хоча
раніше це вважалося виключно чоловічим заняттям. На початку XX ст. навчання мистецтва ікебани стало обов’язковим заняттям будь-якої благородної та освіченої японської жінки.
Основними правилами, що визначають структуру ікебани, є форма композиції, її стиль і школа.
Ікебана (у перекладі з яп. іке — життя, бана — квіти, «живі квіти») — традиційне
японське мистецтво аранжування, створення композицій зі зрізаних квітів, гілок у спеціальних ємностях та розміщення їх у інтер’єрі.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Творче завдання
За можливості вчитель може запропонувати учням скласти ікебану з живих або штучних квітів та гілок.
Якщо такої можливості немає, то творчим завданням може бути малювання ікебани в інтер’єрі японської оселі.
Індивідуальна робота за творчим завданням
Учні виконують творчу роботу. Учитель допомагає учням проаналізувати правильність виконання композиції та виправити помилки, надає індивідуальну допомогу.
V. Підбиття підсумків
Коментар
Виконання роботи може викликати в учнів певні труднощі, тому основну увагу під час оцінювання робіт слід спрямовувати на відповідність відтворення певного стилю ікебани. При цьому необхідно м’яко звернути увагу учнів на помилки у співвідношенні окремих частин.
VІ. Домашнє завдання
Обсяг роботи не дозволяє завершити малюнок за один урок. Учням пропонується зробити це вдома.