Мета: формування знань про види господарської діяльності людини та їх вплив на компоненти природи; ознайомлення з антропогенними комплексами та їх впливом на навколишнє середовище; сприяння розумінню необхідності усунення негативних наслідків взаємодії на­селення з навколишнім середовищем.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники, атласи, зображення (відеосюжет) антро­погенних ландшафтів (місто, поле, промислова зона), папір формату А3, маркери, фломастери.

Опорні поняття: природний комплекс, природний компонент, гео­графічна оболонка, господарство.

Базові поняття: антропогенний комплекс.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Бліц-опитування»

• Що називають природним комплексом?

• Які природні комплекси Землі вважають найбільшими?

• Що таке географічна оболонка?

• Які закономірності географічної оболонки вам відомі?

• Які види господарської діяльності людей, на вашу думку, найбільшою мірою впливають на зміни природних комплексів?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

Ви вже знаєте про те, що людина — це частина біосфери, так само, як і тварини та рослини, або, інакше кажучи, частина екосистеми. Перші люди на Землі жили в цілковитій згоді зі своїми екосистемами. Вони вживали їжу, якою їх забезпечувала природа, а енергію — лише в кількості, необхідній для виживання. Однак сьогодні Землю населяє велика кількість людей, і масштаби діяльності людини абсолютно не вписуються в рівновагу екосистем. Сьогодні в багатьох країнах світу переважна частина населення проживає в містах. Міста докорінно змі­нюють навколишнє середовище, створюючи навколо себе особливий мікроклімат. Чи знаєте ви про те, що середня температура у великих містах завжди на кілька градусів вища за температуру околиць? А нічне освітлення великих міст можна побачити з космосу! Промислові під­приємства і транспорт великих міст викидають в атмосферу сотні тонн шкідливих речовин, що призводить до погіршення її складу, виникненню нових хвороб, цілковитого порушення природної рівноваги. Що ж ро­бити? Де ж вихід із ситуації, що склалася на сьогодні? Зрозуміло, що розв’язання проблеми шляхом руйнування міст, підприємств, транспорту та переселення людей у печери — абсурд. Для того щоб знайти вихід із цієї ситуації, потрібно ретельно вивчити власне проблему. Які види господарської діяльності, через що та чому є головними «порушниками» природної рівноваги? Дізнавшись відповідь на це запитання, можна буде розробити чіткий план дій з розв’язання проблеми.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Основні види господарської діяльності людини — промисловість і сільське господарство — та їх вплив на природні комплекси:

а) робота з підручником у парах (прийом «Учитель — учень»);

б) складання логічних ланцюжків причинно-наслідкових зв’язків (робота в парах).

Зразок:

2. Проблема великих міст. (Робота в групах)

Завдання. На аркушах паперу зобразіть два міста — місто сучас­не з усіма його проблемами та місто майбутнього, де ці проблеми мінімізовано. Поясніть свої рисунки.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Прес-конференція» — обговорення результатів роботи груп

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

Люди здавна займаються різними видами господарської діяльності, яка є причиною зміни компонентів природи, порушення природної рівноваги, утворення антропогенних комплексів. Найбільші зміни в навколишнє середовище вносять великі міста.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Розпочати підготовку до уроку-дискусії: об’єднатися в групи; оголо­сити теми для підготовки: 1) «Проблеми великих міст»; 2) «Забруд­нення повітря»; 3) «Утворення кислотних дощів»; 4) «Забруднення гідросфери»; 5) «Парниковий ефект»; 6) «Подолання забруднення навколишнього середовища».

Додатковий матеріал до уроку

• 7–8 тис. років тому люди почали випалювати та вирубувати діброви, які вкривали великі площі Середземномор’я. Вівці закінчили цілко­вите винищення лісів, виїдаючи молоді рослини та паростки. Вже за часів Платона (2,4 тис. років тому) діброви вже стали вельми рідкіс­ними, а їх місце зайняли лани, оливкові гаї та сухі чагарникові пустки. Практично так само виглядає сучасне Середземномор’я.

• Протягом ХХ ст. у світі втрачено 20 % видової різноманітності живих істот. У 60–70-х роках, коли активізувався науково-технічний прогрес у промисловості, найбільш показовим щодо загального стану довкіл­ля був стан річок і водойм. На той час навіть великі річки Європи, такі, як Рейн та Одер, повністю втратили біоту та перетворилися на велетенські стічні канали.

• Понад 6 млн га врожайних земель, пасовищ, гірських луків щорічно у світі перетворюються на пустелі. Майже 11 млн га вологих тропічних лісів, надзвичайно важливих для життя планети, щорічно вирубується та випалюється.

• Щодня від автомобілів у повітря надходить 800 тис. т оксиду Карбону (вуглецю), 1 тис. т свинцю. Більшість із 200 складових викидів авто­транспорту отруйні для людини.

• У промислових районах за добу випадає понад 1 т пилу на 1 км тери­торій, а в забруднених районах — на 1 м2 — до 1 кг пилу та сажі.

• У разі спалювання 1 т вугілля витрачається річна норма кисню для дихання десяти осіб. Щорічно на Землі спалюється 8,5 млрд т умов­ного палива. За 150–160 років кількість вільного кисню може стати критичною для людини.

• Кожної години на нашій планеті: 1700 ар землі перетворюється на пустелю; знищується 3 тис. ар тропічних лісів; близько 2 тис. дітей помирають від голоду; 55 осіб гинуть від отруєння пестицидами; 1 тис. осіб вмирає від отруєння водою; п’ять-шість видів тваринного чи рослинного світу зникають; 2 тис. т кислотних дощів випадає в Пів­нічній півкулі.

• У 1984 р. на англійському заводі «Юніон карбайт» в індійському місті Бхопал стався виток отруйних газів, унаслідок чого загинуло 2500 міс­цевих жителів відразу, 100 тис. отримали тяжкі отруєння та стали інвалідами.