Мета: поглиблення та систематизація знань про природні багатства та їх використання людиною; розвиток умінь аналізувати наслідки господарського використання природних багатств, розробляти та пропонувати заходи щодо усунення негативних наслідків узаємодії населення та природи; формування уявлень про основні напрями природоохоронної діяльності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: атласи, підручники, настінна карта «Природоохоронні території світу», схема «Класифікація природних багатств (ресурсів)».

Опорні поняття: природний комплекс, природні компоненти.

Базові поняття: вичерпні, невичерпні, відновлювані, невідновлювані природні багатства, навколишнє середовище.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

• Якими видами господарської діяльності займається населення нашої планети?

• Чи можна вважати вашу місцевість територією, де навколишнє середовище зазнало значних змін?

• Які зміни відбуваються у природі в результаті видобування та переробки корисних копалин?

• З якою метою здійснюється вирубування лісів? До яких наслідків це призводить?

• Чому відбувається виснаження ґрунтів? Чи можна запобігти цьому процесу?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Практичність теорії»

Більшість видів господарської діяльності людей базується на використанні природних багатств — земель, лісів, вод, корисних копалин.

Тривалий час люди не замислювались над тим, на скільки їм вистачить дарованого природою, адже наша Земля така багата! Але це тільки на перший погляд. Учені підрахували: якщо людство розвиватиметься сучасними темпами, не змінивши свого ставлення до природи, то вже у 2015 році в результаті виснаження ґрунтів виробництво продуктів харчування почне різко знижуватися, а з 2030 року кількість населення почне зменшуватися внаслідок голоду та масових захворювань. Уже сьогодні багато країн світу потерпають від нестачі корисних копалин. Але навіть якщо на Землі й будуть відкриті нові їх родовища, то це лише «відсуне» кризу у світовому господарстві на деякий час. Обмеженість природних багатств призвела до усвідомлення необхідності їх економного використання, вивчення, збереження. Виявляється, в природі є чимало багатств, які не освоєні та, фактично, не використовуються. Наприклад, щосекунди наша планета отримує від Сонця близько 65 млрд кіловат-годин енергії, що значно більше, ніж виробляють за рік такі європейські держави, як Греція, Данія, Портуґалія та Фінляндія разом узяті, а літньої днини сонячна енергія, що потрапляє на 1 м2 поверхні Землі, несе близько 800 ват. Це — потужність електроплитки! Крім унікальної сонячної енергії, на Землі ще багато «дарів», які поки ще використовує людина. Можливо, комусь із вас доведеться розробляти нові технології, що не матимуть негативних наслідків для природи. Тож з’ясуймо, які ж природні багатства перебувають на межі виснаження, а які можуть бути використані в майбутньому.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1.      Види природних багатств.

Складання схеми в зошитах

.

2. Природні багатства своєї території та ступінь їх освоєння людиною (дискусія — метод ПРЕС).

Учні обмірковують та висловлюють свою відповідь у такій формі:

1) На мою думку, ...

2) ...тому що...

3) ..., наприклад...

4) ...тому я вважаю... (висновок)

3. Природоохоронні заходи та організації.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Альтернативні варіанти

Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Продовжте логічний ланцюжок.

• Видобування та переробка корисних копалин → ... → ...

• Використання земельних ресурсів → ... → ...

• Використання вод річок та озер для господарських потреб → ... → ...

• Робота транспорту → ... → ...

Прийом «Проблемне питання»

• На вашу думку, криза у відношеннях між людиною та природою є неподоланною супе-речністю чи її можна усунути?

• Якби ви були учасником засідання ООН з охорони навколишнього середовища, то які запитання запропонували б для першочергового розгляду?

VI. Підсумок уроку

Учні відповідають на запитання.

• Що називають природними багатствами?

• Які види природних багатств виокремлюють?

• Які природні багатства людина може використовувати в майбут-ньому?

• Як ви оцінюєте стан природних багатств своєї місцевості?

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Продовжити підготовку до уроку-дискусії (консультації, добір матеріалу).

Додатковий матеріал до уроку

• У XIV ст. по всій Західній Європі було практично винищено лісові масиви. Відчувався гострий дефіцит деревини, якої не вистачало на будівництво житла та опалення. Тоді вперше європейці почали масово висаджувати дерева, найціннішим серед яких був дуб: його жолуді використовували на корм свійським тваринам.

• Уже в 30-ті роки ХХ ст. промисел китів перевищив гранично припустимий рівень. Наприкінці 50-х рр. китобійні флотилії вбивали 60 тис. китів на рік. Першим практично зник велетень — блакитний кит (вага понад 100 т), потім фінвал та кит-горбун, а згодом черга дійшла до кашалота. З 1985 р. було заборонено китобійний промисел, кількість китів почала поволі зростати.

• Головною причиною зникнення тварин та рослин є знищення їхніх домівок — природних комплексів. Часто охорона одного чи кількох видів із Червоної книги не дає жодних результатів. Зберегти живих істот можна, лише зберігаючи в комплексі всі природні компоненти, тому і створюють біосферні заповідники.

• Перший природоохоронний кодекс було розроблено в Китаї у IV ст. до н. е. Він називався «Гуань-Цзи». Держава охороняла дерева та рослини в період цвітіння, тварин у періоди розмноження та болота й ліси.