Мета: закріплення та систематизація знань про атмосферний тиск; формування знань про пояси атмосферного тиску на Землі; сприяння розумінню причин виникнення областей з різним атмосферним тиском; розвиток аналітичного, логічного мислення.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, атласи, повітряна кулька.

Опорні поняття: атмосферний тиск, екватор, тропіки, полюси, помірні широти.

Базові поняття: пояси атмосферного тиску, ізобари, баричний максимум, баричний мінімум.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор» (з використанням «шпаргалки» до параграфа, підготовленої вдома)

• Що таке атмосферний тиск?

• Де тиск буде вищим — на вершині гори чи біля її підніжжя? Чому?

• Якими приладами вимірюється атмосферний тиск?

• Який принцип роботи барометра анероїда?

• Як за зміною тиску можна визначити зміну погоди?

2. Міні-практикум

Завдання. За фізичною картою України визначити абсолютну висоту вашої місцевості та обчислити нормальний атмосферний тиск.

3. «Виступають знавці» (повідомлення учнів про монгольф’єри)

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

Завдяки братам Монгольф’є польоти на повітряних кулях на великі відстані стали реальністю. Сьогодні їм на зміну прийшли сучасні літальні апарати. Однак і сьогодні, понад 200 років потому, люди використовують повітряні кулі для одержання інформації про погоду, проведення наукових експериментів, збирання даних про процеси у верхніх шарах атмосфери та навіть для розваг і спорту. Сучасні повітряні кулі мають газові пальники для підігріву повітря всередині них, тобто є керованими

щодо висоти. А як поведе себе повітряна куля, що позбавлена можливості керування та переміщається лише повітряними потоками, в різних районах Землі з різними температурними умовами? Чи буде її рух хаотичним, а чи матиме певні закономірності? Для того щоб відповісти на ці запитання, проведемо уявний науковий експеримент.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1.          З’ясування напрямку руху повітряної кулі в районі екваторіальних широт. Побудова логічного ланцюжка

2.         З’ясування напрямку руху повітряної кулі в районі тропічних широт. Побудова логічного ланцюжка.

3.      Розміщення поясів високого та низького атмосферного тиску на Землі. Аналіз схеми розподілу поясів атмосферного тиску в підручнику (атласі).

4.      Аналіз карти розподілу атмосферного тиску. Ізобари.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Альтернативні варіанти

Прийом «Географічний практикум»

Завдання 1. Складіть у зошиті схему розподілу поясів атмосферного тиску та зробіть висновок щодо причин їх виникнення.

Завдання 2. Складіть три запитання до тексту параграфа, які починались би зі слова «чому».

Прийом «Чомучка» (робота в парах, обмін запитаннями)

* Прийом «Творча лабораторія»

Завдання. Складіть схему замкненого кола руху повітря від полюсів та поясніть її.

Задача. Тиск повітря біля підніжжя гори на висоті 100 м над рівнем моря становить 750 мм рт. ст., а на вершині гори в цей же час — 650 мм рт. ст. Обчисліть відносну та абсолютну висоту гори.

Розв’язання

1) Обчислюємо різницю тисків на вершині та біля підніжжя гори:

750 — 650 = 100 (мм рт. ст.).

2) Знаючи, що на кожні 100 м підйому тиск зменшується на 10 мм рт. ст., складаємо пропорцію:

100 м — 10 мм рт. ст.

х м — 100 мм рт. ст.

x =  1000 (м) — відносна висота гори.

3) Обчислюємо абсолютну висоту гори:

1000 + 100 = 1100 (м).

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

Уявний експеримент з повітряною кулею, проведений під час уроку, допоміг зробити висновки про те, що на Землі існують пояси з різним атмосферним тиском: три пояси низького тиску в районі екватора та помірних широт та чотири — з переважанням високого тиску в районі

тропіків і полюсів. Їх утворення пов’язано з нерівномірним прогріванням земної поверхні Сонцем та властивістю повітря змінювати об’єм і вагу залежно від температури.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• * Зробити модель флюгера.