Мета: формування знань про атмосферний тиск і причини його змін; ознайомлення з улаштуванням барометра та принципами його роботи; сприяння розумінню важливості спостережень за показниками атмосферного тиску для складання прогнозів погоди.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атласи, підручники, барометр анероїд, склянка, вода, папір.

Опорні поняття: атмосфера, барометр.

Базові поняття: атмосферний тиск, нормальний атмосферний тиск, принцип роботи барометра, Е. Торрічеллі.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Взаємоперевірка (робота в парах)

Учні обмінюються запитаннями, підготовленими вдома.

2. Прийом «Естафета» (робота по рядах)

Кожна пара учнів відповідає на одне запитання картки та передає її далі.

Картка 1

1. Найвища температура за останній період називається _____________

2. Над тропосферою розташований наступний шар — _______________

3. 22 червня — день ____________________________________________

4. Теплові пояси, в яких упродовж усього року спостерігаються низькі температури повітря,— _________________________________________________________

5. Умовна лінія, над якою сонце знаходиться в зеніті 22 грудня,— _____

6. Крім кута падіння сонячних променів, температура повітря також залежить від тривалості _________________________________________________________

Картка 3

1. Найнижчу температуру за певний період називають ______________

2. В атмосфері на висоті 20–50 км знаходиться ____________________

3. 22 грудня — день ___________________________________________

4. Теплові пояси, в яких чітко простежується зміна чотирьох пір року,— __________________________________________________________________

5. Умовна лінія, над якою сонце знаходиться в зеніті 22 червня,— _____

6. Крім кута падіння сонячних променів, температура повітря залежить також від характеру _________________________________________________________

3. Взаємоперевірка

Учні обмінюються картками та, аналогічним способом передаючи картку по ряду, здійснюють перевірку.

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Альтернативні варіанти

Прийом «Проблемне питання»

Наллємо повну склянку води, накриємо її аркушем паперу та швидко перекинемо. Прибираємо руку та бачимо, що вода зі склянки не виливається. Чому?

Прийом «Проблемне питання»

У 1643 р. учень відомого вченого Г. Галілея Еванджеліста Торрічеллі винайшов прилад. Він наповнив ртуттю запаяну зверху скляну трубку та занурив її відкритий кінець у посудину із ртуттю. Спочатку деяка кількість ртуті вилилась, але потім висота стовпчика майже не змінювалась. Запитання: який прилад винайшов Торрічеллі та які висновки він зробив, спостерігаючи за зміною висоти ртуті у приладі?

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Атмосферний тиск та його вимірювання.

2. Принципи роботи ртутного барометра та барометра анероїда (робота в групах):

а) прийом «Дерево рішень»;

Кожна група намагається самостійно розгадати принципи роботи барометра.

б) «Відбір головного».

Аналіз рішень груп і вибір оптимальних варіантів.

3. Прогнозування погоди за допомогою спостережень за атмосферним тиском.

4. Зміни атмосферного тиску з висотою. Нормальний атмосферний тиск.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Свої приклади» (робота в парах (групах))

Завдання. Наведіть свої докази того, що атмосферний тиск існує.

2. Прийом «Географічний практикум»

Задача. Якою є відносна висота гори, якщо на її вершині атмосферний тиск дорівнює 550 мм рт. ст., а біля підніжжя — 750 мм рт. ст.?

Розв’язання

1) Обчислюємо різницю тисків біля підніжжя та на вершині:

750 — 550 = 200 (мм рт. ст.).

2) Знаючи, що на кожні 100 м підйому вгору тиск знижується приблизно на 10 мм рт. ст., складаємо пропорцію:

100 м — 10 мм рт. ст.

х м — 200 мм рт. ст.

x =  2000 (м)

VI. Підсумок уроку

Прийом «Мікрофон»

За допомогою умовного мікрофона учні відповідають на запитання, що нового дізналися та чого навчилися сьогодні на уроці.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• На аркуші паперу формату А4 зробити «шпаргалку» за текстом параграфа.

• * З’ясувати, що таке монгольф’єр, як він влаштований, коли вперше був випробуваний.

• * Скласти задачі на визначення атмосферного тиску на різній висоті.

Додатковий матеріал до уроку

• Альпіністи добре знають про так звану гірську, або висотну, хворобу. Вона починається з висоти 2–3 тис. м над рівнем моря. Спочатку людина відчуває легкий кисневий голод, що проявляється як загальне нездужання, яке супроводжується запамороченням. Потім може виникнути нудота й апатія, втрата свідомості, в найгіршому випадку — смерть. Причина гірської хвороби — киснева недостатність, пов’язана зі зниженням атмосферного тиску. Засіб лікування лише один — спуститися вниз.

• Полюс холоду в Антарктиді знаходиться на висоті 3488 м над рівнем океану. Поблизу нього розташована полярна станція «Восток». Людина в цій точці Антарктиди почувається ніби на вершині Ельбрусу: атмосферний тиск 440 мм рт. ст., вдвічі менше кисню. Через нестачу кисню дихання швидке, пульс прискорений. Людина задихається, навіть якщо кілька разів сплесне в долоні. Новоприбулих на станцію на кілька днів кладуть у ліжко як хворих, не дозволяючи рухатись. І все-таки декого з діагнозом «гірська хвороба» доводиться відправляти «вниз» — до обсерваторії «Мирний», що розташована на березі океану.

• Для вимірювання висоти за допомогою атмосферного тиску використовують особливий барометр — висотомер (альтиметр). Він має дві шкали, за якими можна дізнатися атмосферний тиск і висоту над рівнем моря.