Мета: закріпити, узагальнити і систематизувати знання, вміння і навички з теми уроку; вдосконалити пунктуаційну грамотність учнів; розвивати гнучкість логічного мислення та культуру мовлення; виховувати шанобливе ставлення до старшого покоління.

Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис і пунктуація.

Міжпредметні зв’язки: мова і література,українська і російська мови.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Бліцопитування

Що значить відокремлення членів ечення?

Які члени речення бувають відокремленими?

Які загальні умови відокремлення другорядних членів речення?

ІV. Узагальнення і систематизація навчального матеріалу

Пояснювальний диктант

Запишіть. Визначте відокремлені члени речення. Поясніть пунктуацію при них.

1. Життя, молоде і зелене, шумить і бушує кругом. 2. Я поглядом, повним любові й тепла, на крихітку рідну дивився (В. Сосюра). 3. Життям і канчуками вчений, він загнаний на самий низ, останній гривеник Шевченку на перший пам’ятник приніс (Б. Олійник). 4. Дмитрик, восьмилітній хлопчик, вискочив з буйної низенької хати (М. Коцюбинський). 5. Зять, Віктор, працює товарознавцем на складі госптоварів (Ю. Мушкетик). 6. Ніхто про це не знав, окрім

купки вірних козаків (Марко Вовчок). 7. Він захитався і, нічого перед собою не бачачи, кинувся товаришеві на допомогу. 8. Над комишами ще нижче, ніж учора, спускалось олив’яне небо (М. Коцюбинський).

Тренувальні вправи

Прочитайте приклади на різні правила відокремлення другорядних членів речення (І — означення, ІІ — прикладка, ІІІ — обставина, ІV — додаток).

Поясніть розділові знаки. З кожного розділу випишіть речення, в яких би ви припустилися пунктуаційної помилки. Підкресліть відокремлені члени речення.

І. 1. Уже й вечір, тихий та гожий, спадав на землю (О. Ільченко). 2. Над головами простиралося небо, повне загадкових світів (П. Панч). 3.Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду (І. Багмут). 4. Зовні спокійний, Петро жив усі ці місяці якоюсь внутрішньою тривогою (Н. Рибак).5. Село, зачароване зоряним небом, синіє розкиданими хатками (М. Стельмах). 6. Невгамовна, з широко відкритими на світ очима, Олеся ще з п’ятого класу захоплювалась дослідами над рослинами (О. Донченко).

ІІ. 1. Марко, юнга з шхуни «Колумб», ходив сьогодні додому на маяк, де його батько працював (М. Трублаїні). 2. Дочки — Ольга і Олена — визбирували на городі картоплю (В. Козаченко). 3. Вальдшнеп, або лісовий кулик, — благородна птиця темно-рудуватого кольору, з довгим дзьобом і довгими ногами (О. Вишня). 4. Деякі риби, як, наприклад, корюшка, в’ють під водою гнізда і відкладають туди ікру. 5. Він розхвилювався, і голос його щирим відгуком забринів у селянських серцях, особливо в серцях молоді (М. Стельмах).

ІІІ. 1. А пісня, наростаючи, пливла над берегом. 2. Раділи люди встаючи. 3. Посланця стального ми до зір послали, першими почавши в безкінечність шлях (В. Сосюра). 3. Все меншим став корабель, а згодом, з’єднавшись із голубим обрієм, він немовби потонув у ньому, і тільки білі вітрила ще довго маячили, нагадуючи весінню хмаринку. 4. Поважно, з острахом, наче до першої сповіді, приступив Семен до граматики (М. Коцюбинський). 5. Сюди, на берег Дніпра, і прийшла гуляти молодь (О. Копиленко).

ІV. 1. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О. Донченко).2. А я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези (Леся Українка). 3. На його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок (Панас Мирний).

Спостереження-зіставлення

Прочитайте речення. Визначте відокремлені члени речення в російській мові. Порівняйте способи їх вираження та пунктуацію при них у двох близькоспоріднених мовах.

1. Человек, вооружённый знаниями, непобедим (М. Горький). 2. Люблю берёзку русскую, то светлую, то грустную (А. Пушкин). 3. По лугам набродившись за день, я, усталый, прилёг под стогом (Н. Рыленков). 4. Над городом повис низкий, густой туман, пахнущий сыростью и хвоей (С. Баруздин). 5. Может быть, уединение нужно время от времени всем людям, особенно писателям (К. Паустовский).

V. Підсумок уроку

Пунктуаційний аналіз

Прочитайте текст. Поясніть постановку всіх розділових знаків у ньому.

Знайдіть речення з відокремленими членами. Охарактеризуйте їх.

БАТЬКО ГЕНІАЛЬНОГО СИНА

Відомо, що батько Гоголя Василь Гоголь-Яновський був також письменником українським, хоча й не таким удатним на літературному терені, як його геніальний син. І все ж комедії Гоголя-батька, що ввібрали традиції українського середньовічного, так званого «вертепного» театру, були досить помітні для свого часу, вони з успіхом ставились у театрі Трощинського, привертаючи увагу ґрунтовними знаннями українського побуту і народних характерів.

Та ще частіше зустрічаємо в нього образи, вихоплені безпосередньо з життя. Коли читаєш зворушливо-ідилічну історію подружнього життя Афанасія Івановича та Пульхерії Іванівни, щораз напрошується думка: видно, таки й справді прообразами їх були дід і бабуня письменника — Афанасій Іванович і Тетяна Семенівна Гоголі-Яновські, як це припускають декотрі дослідники… Бо все тут повите таким щирим теплом, якимось родинним гумором,

зігріте люблячою і сумовитою усмішкою.

Що ж до Гоголя-батька, то, мабуть, справедливим буде зазначити, що поряд з Іваном Котляревським, автором улюблених і понині в народі травестійної поеми «Енеїда» і п’єси «Наталка Полтавка», він стояв біля колиски нового українського театру, біля джерел української літературної мови, яка тоді лише набирала силу, а пізніше стала мовою багатющої нашої класичної і сучасної літератури (О. Гончар).

Дайте відповідь на запитання.

1. Про що ви дізналися із тексту?

2. Яка роль батька Гоголя в долі свого сина в розвитку української культури?

Запишіть речення, розставивши розділові знаки. Поясніть їх. Підкресліть усі члени речення.

Обличчя натхненно розшарілось і освітившись якимись новими думками, народженими ніби зненацька, стало мовби тоншим інтелектуальнішим багатшим в ньому з’явилась сила нових несподіваних відтінків (О. Гончар).

V. Домашнє завдання

Складіть таблицю на тему: «Відокремлені другорядні члени речення» (дібрати приклади).