Мета: повторити основні пунктограми у складному реченні; закріпити теоретичні знання й практичні навики з теми; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Синтаксис: складне речення, граматична основа, предикативна одиниця.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

IV. Формування й удосконалення практичних умінь і навичок

Тренувальні вправи

Перепишіть, поставте пропущені розділові знаки, поясніть їх уживання.

1. Сніг і вітер Хурделиця Мороз (А. Головко). 2. Любіть Україну як сонце любіть як вітер як трави і води (В. Сосюра). 3. Хто поверне в рабство ту країну де свободи стяг затрепетав (М. Рильський). 4. Ой хлопчику хороший мій чому ти плачеш (А. Малишко). 5. Слава рукам що пахнуть хлібом (О. Гончар). 6. О мово рідна їй гаряче віддав я слово недарма (В. Сосюра). 7. Ти прийшов Вернувся Сину мій, синочок (В. Сосюра).

Випишіть речення в такій послідовності: з єднальними, протиставними та розділовими сполучниками. Поставте розділові знаки, звертаючись до довідкового матеріалу.

1. Катря почала розповідати а Тарас припавши до неї ловив кожне слово (С. Васильченко). 2. За очеретами сюрчать і сюрчать коники або з села виколихується мідь дзвону (М. Стельмах). 3. Ялинка затремтіла від низу до вершечка і кілька зелених глиць упало на сніг (М. Коцюбинський). 4. Тепло було і вишні цвіли рясно (Марко Вовчок). 5. Чекали нас тривог і гроз дороги та ми ішли вперед (В. Сосюра). 6. То сонце усміхнеться нам крізь хмари

то дощик рясно землю поливає (П. Чубинський). 7. Сонце піднялося високо і його промені освітили захований у густому винограднику невеличкий стіл (О. Гончар).

Ключ: підкресливши останню букву кожного речення, закінчіть вислів:

«Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні…» (За В. Скуратівським).

Відповідь: голодує.

Довідковий матеріал: у складносурядних реченнях вживаються такі пунктограми: кома — при одночасності, послідовності, переліку, протиставленні, зіставленні, чергуванні подій, явищ, дій; крапка з комою — якщо частини складносурядного речення далекі за змістом або насичені розділовими знаками (комами); тире — при причиново-наслідковому зв’язку або

при швидкій зміні подій.

Не вживається кома між двома частинами складносурядного речення,

якщо вони мають спільний другорядний член або частки навіть, лише, ще та ін.

Запишіть речення в такій послідовності: безсполучникові речення з двокрапкою, а потім — з тире. Розставте розділові знаки.

1. Мене ніщо не змусить збочити з дороги обраної раз ні лестунів химерні почесті ні жовчний біль старих образ (І. Муратов). 2. Буде вода буде все (О. Гончар). 3. Настали холодні дні птахи летять у теплий дальній світ. 4. Згадала околиці рідні скрізь квіти ряст ясна роса (Леся Українка). 5. Вода зійшла колеса стали (Л. Глібов). 6. Глянь розкривається назустріч сонцю й грозам руками пружними запліднений чорнозем (М. Рильський).

Ключ: підкресліть останню букву кожного речення, допишіть вислів про одну з народних прикмет: «Лютневі прикмети — метелиці та…»

Відповідь: замети.

Допишіть прислів’я, використовуючи довідковий матеріал, поставте розділові знаки, укажіть вид підрядного.

1. Треба нахилитися… 2. Хто людям добра бажає… 3. Не копай другому яму… 4. Ніколи іншому не бажай того… 5. У нього стільки правди… 6. Не шукай в інших правди… 7. За двома зайцями не женись… 8. Лиха тому зима… 9. Хоч не з красою… 10. Не будь тією людиною… 11. Людина без Вітчизни… 12. Де народився… 13. Не такий страшний чорт…

Довідковий матеріал: там і пригодився; але з головою; як соловей без пісні; що вгору щетиною; в кого кожуха нема; як його малюють; щоб з криниці води напитися; гой і собі його має; бо й сам упадеш; чого собі не хочеш; як у решеті води; коли в тебе її нема; бо й одного не піймаєш.

Поставте розділові знаки у складносурядних реченнях. Запишіть їх у такій послідовності: а) кома ставиться у складносурядному реченні; б) кома не ставиться; в) тире у складносурядному реченні.

1. Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил (Г. Масленко). 2. Над _________обрієм Києва сходить зоря у зеніт і вічний Славута тече у грядущі століття (П. Перебийніс). 3. Обережно проминаємо густі зарослі і очам відкривається рівний та широкий лан (Ю. Збанацький). 4. Зліва при мокрій долинці кінчались жита і починалась лука (М. Коцюбинський). 5. Думав доля зустрінеться — спіткалося горе (Т. Шевченко). 6. А літо йде полями і гаями і вітер віє і цвіте блакить (А. Малишко). 7. І потім сміючись вдарила

палицею по гілці струснула цілу шапку снігу і сонячна холодна курява окутала нас (О. Гончар). 8. А вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра).

Ключ: підкресліть першу букву кожного речення і допишіть речення:

«Не встиг у жовтні роздивитися, як сонце зійшло, а воно вже…»

Відповідь: на заході.

Спишіть, замість крапок вставте потрібні розділові знаки. Поясніть пунктограми.

1. Хай шлях до раю… пекла чи полону… тримайся далі розпачу й надій (В. Стус). 2. Зілля дива наробило… тополею стала (Т. Шевченко). 3. Нічого просто не пишу… бо знаю… на все мені не вистачить часу (П. Чубинський). 4. Я не клянусь словами… що люблю… слова любові озвучить не годні (П. Чубинський). 5. Терпи… терпи… Терпець тебе шліфує… сталить твій дух (В. Стус). 6. Манекени не мають серця… їм ніщо не болить і не коле (Д. Павличко). 7. Я знову вгадую… прийдеш ти чи ні? (М. Рильський).

Спишіть, розставте розділові знаки, поясніть їх уживання.

1. Рідна мова незборна таїна вона робить народ народом і увічнює найтонші порухи його душі. 2. Витворений народом світ мови оточує нас від народження супроводжує до останніх днів життя найтонші відтінки думок і переживань щедро приготовлені для нащадків неоціненне багатство яким вони повинні скористатись (За І. Вихованцем). 3. Любіть красу своєї мови звучання слів і запах слів це квітка ніжна і чудова кохання батьківських степів (Т. Масенко).

V. Підсумок уроку

Звернути увагу учнів на значення розділових знаків для правильного розуміння написаного тексту.

VI. Домашнє завдання

Використовуючи стилістичні можливості різних типів складних речень, скласти опис грози в художньому стилі.