Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: визначати хронологічну послідовність подій, пов’язаних з участю України у світових процесах глобалізації та інтеграції; показувати на карті території України, стосовно яких періодично виникає напруженість у відносинах із сусідніми державами; визначати й характеризувати основні напрями зовнішньої політики України в умовах загальноєвропейських та світових процесів інтеграції; характеризувати зміни у житті українського суспільства та діяльності держави в умовах глобалізації та інтеграційних процесів; порівнювати різні точки зору щодо визначальних векторів інтеграції України у світове співтовариство і давати їм власну оцінку; описувати здобутки України щодо інтеграції в європейський, світовий, гуманітарний та освітній простір.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань

Метод «Мозковий штурм»

1. Доберіть епітети до слова Україна, які б характеризували її статус на міжнародній арені.

Орієнтовні відповіді: незалежна, суверенна, самостійна, європейська, без’ядерна, миролюбна, добросусідська, позаблокова, економічний партнер, рівноправний партнер, один із засновників ООН, член Ради Європи, член СОТ і т. ін.

2. Як ви вважаєте, чи можна назвати Україну державою, яка проводить активну зовнішню політику? Свою думку аргументуйте.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Після проголошення Акта про державну незалежність Україна вперше стала рівноправним суб’єктом у міжнародних відносинах.

5 грудня 1991 р. після Всеукраїнського референдуму Верховна Рада звернулася із Заявою до парламентів і народів світу, у якій наголошувалося, що Україна, відповідно до принципів ООН, спрямовуватиме свою зовнішню політику на зміцнення миру і безпеки у світі, дотримуючись принципів міжнародного права.

Надзвичайно важливим питанням було визнання України державами світу. Першими 2 грудня 1991 р. незалежність України визнали Польща і Канада, 3 грудня — Угорщина, 4 грудня — Литва і Латвія, 5 грудня — Аргентина, Болгарія, Болівія, Росія, Хорватія.

До кінця місяця — Німеччина, США, Японія, Франція, Італія, Іспанія, Китай, Швеція, Норвегія, Фінляндія, країни Латинської Америки — загалом 57 держав.

До кінця першого року незалежність України визнали 132 країни, а на сьогодні — всі члени ООН (186). Однією з перших міждержавних угод незалежної України став підписаний у Києві 6 грудня 1991 р. «Договір про основи добросусідства і співробітництва між Україною та Угорською Республікою».

Нині Україна підтримує активні дипломатичні відносини з 70 країнами світу, має своїх постійних представників у таких міжнародних організаціях, як ООН, ЮНЕСКО, МАГАТЕ. Україна є членом ОБСЕ, Ради Європи, СОТ, тісно співпрацює з міжнародними фінансовими організаціями.

Запитання

Як ви вважаєте, яке значення для України мало визнання її державами світу? Свою відповідь аргументуйте.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Основні принципи зовнішньої політики незалежної України. Ядерне роззброєння

Робота з документами

Із Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 р.

«IX. ЗОВНІШНЯ І ВНУТРІШНЯ БЕЗПЕКА

Українська РСР має право на власні Збройні Сили…

Українська РСР урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.

X. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

Українська РСР як суб’єкт міжнародного права здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у діяльності міжнародних організацій в обсязі, необхідному для ефективного забезпечення національних інтересів Республіки у політичній, економічній, екологічній, інформаційній, науковій, технічній, культурній і спортивній сферах.

Українська РСР виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, активно сприяє зміцненню загального миру і міжнародної безпеки, безпосередньо бере участь у загальноєвропейському процесі та європейських структурах.

Українська РСР визнає перевагу загальнолюдських цінностей над класовими, пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права».

Із Заяви до парламентів і народів світу, Верховна Рада України 5 грудня 1991 р.

«Україна як європейська держава готова приєднатися до Гельсінкського Заключного акта, Паризької хартії та інших документів НБСЄ. Україна закликає парламенти та уряди країн-учасниць НБСЄ підтримати її намір стати безпосереднім і повноправним учасником Загальноєвропейського процесу, брати участь в інших європейських структурах.

Україна готова встановити з іншими державами дипломатичні відносини і будувати двосторонні відносини з ними на засадах рівноправності, суверенної рівності, невтручання у внутрішні справи один одного, визнання територіальної цілісності та непорушності існуючих кордонів.

Україна дотримуватиметься положень Договору 1991 року між США та СРСР про скорочення стратегічних наступальних озброєнь у частині, що стосується ядерних озброєнь, розташованих на її території.

Відповідно до Декларації про державний суверенітет України, схваленої Верховною Радою України 16 липня 1990 року, та Заяви Верховної Ради України про без’ядерний статус України від 24 жовтня 1991 року Україна не буде ядерною державою. З цією метою Україна має намір вступити в переговори з усіма заінтересованими державами для укладення міжнародних угод.

Україна вітає пропозиції про надання допомоги у знищенні ядерного потенціалу колишнього Союзу РСР на її території і готова таку допомогу прийняти.

Україна має намір приєднатися до Договору 1968 року про нерозповсюдження ядерної зброї як неядерна держава і укласти з МАГАТЕ відповідну угоду про гарантії його дотримання.

Україна не має і не виробляє хімічної зброї, виступає за її повсюдну ліквідацію та заборону. Україна — учасниця Конвенції про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та про її знищення».

Із Конституції України 1996 р.

«Стаття 17. …На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

На території України не допускається розташування іноземних військових баз.

Стаття 18. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права».

Завдання

Які принципи зовнішньої політики та міжнародних відносин Української держави закріплено в цих документах?

Із Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики України», 1 липня 2010 р.

«Зовнішня політика ґрунтується на таких принципах:

• суверенна рівність держав;

• утримання від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої іноземної держави;

• повага до територіальної цілісності іноземних держав та непорушності державних кордонів;

• вирішення міжнародних спорів мирними засобами;

• повага до прав людини та її основоположних свобод;

• невтручання у внутрішні справи держав;

• взаємовигідне співробітництво між державами;

• сумлінне виконання взятих на себе міжнародних зобов’язань;

• пріоритет загальновизнаних норм і принципів міжнародного права перед нормами і принципами національного права;

• застосування Збройних сил України лише у випадках актів збройної агресії проти України, будь-яких інших збройних зазіхань на її територіальну цілісність і недоторканність державних кордонів, боротьби з міжнародним тероризмом та піратством або в інших випадках, передбачених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

• застосування міжнародних санкцій, контрзаходів та заходів дипломатичного захисту відповідно до міжнародного права у випадках міжнародних протиправних діянь, які завдають шкоди Україні, її громадянам і юридичним особам;

• своєчасність та адекватність заходів захисту національних інтересів реальним і потенційним загрозам Україні, її громадянам і юридичним особам».

Запитання

Які принципи сьогодні є пріоритетними в зовнішній політиці України?

У ч и т е л ь. Таким чином, з часу проголошення незалежності

Україна будує свою зовнішню політику на основі беззастережного дотримання норм і принципів міжнародного права, Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, Ґельсинського Заключного Акта, Паризької хартії для нової Європи й інших документів Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Ці положення закріплені у схвалених Верховною Радою «Основних напрямах зовнішньої політики України».

У січні 1994 р. у Москві було підписано угоду між Україною, Росією та США, згідно з якою Україна зобов’язувалась протягом семи років вивезти до Росії для розукомплектування всі ядерні боєзаряди.

Наприкінці цього ж року в Будапешті під час роботи НБСЄ лідери України, Росії, США і Великої Британії підписали Меморандум про гарантії безпеки України. Як компенсацію за ліквідацію ядерної зброї було сплачено 375 млн $.

Спектр взаємин України зі світовим співтовариством постійно розширюється. Підтвердженням цьому стало обрання України непостійним членом Ради Безпеки ООН на період 2000–2001 рр. від групи країн Східної Європи.

Проведення дискусії за питанням

Чи правильною була стратегія України на ядерне роззброєння?

Для проведення дискусії клас слід розділити на дві групи: одна наводить аргументи «за», друга — «проти». Кожна група доводить свою позицію.

Основні напрями зовнішньої політики. Україна в міжнародних організаціях

У ч и т е л ь. Зовнішню політику України визначає збалансованість, передбачуваність і виваженість. Говорячи про основні напрямки зовнішньої політики України варто виділити стратегічні напрями:

• європейська інтеграція;

• розвиток стратегічного співробітництва з Російською Федерацією;

• розвиток стратегічного співробітництва зі Сполученими Штатами Америки;

• розвиток взаємовигідного співробітництва із сусідніми й іншими країнами.

Ці стратегічні напрями, безумовно, доповнюються розвитком відносин з іншими напрямами, що становлять інтерес для держави.

У плані розвитку регіонального співробітництва активно реалізується позиція України щодо Співдружності Незалежних Держав.

Глави держав-учасниць СНД прийняли стратегію реформування Співдружності саме на тих засадах, що їх запропонувала Україна.

І в цьому зв’язку особливий наголос було зроблено на реалізації ідеї створення зони вільної торгівлі.

Про активну регіональну позицію України свідчить також активізація діяльності в рамках об’єднання ГУУАМ (Грузія, Узбекистан, Україна, Азербайджан, Молдова). У рамках ГУУАМ створений інститут національних координаторів від країн учасниць, що регулярно проводять свої засідання по черзі в кожній із країн.

З ініціативи України нині здійснюють кроки з метою подальшої структуризації консультативного форуму.

Важливу роль відіграє Україна у миротворчих процесах. Як одна з держав-засновників Організації Об’єднаних Націй вона надає виняткового значення діяльності ООН з підтримки світу і безпеки на всій земній кулі, розглядаючи участь у цій діяльності як важливий фактор своєї зовнішньої політики. Представники України входять до складу 7 із 17 діючих операцій ООН з підтримки миру.

Починаючи з липня 1992 р. держава зробила відчутний внесок у миротворчі операції ООН. Упродовж 11 років у них взяли участь понад 12 тисяч військовослужбовців Збройних сил і близько 200 працівників органів внутрішніх справ України. Вони виконували почесну миротворчу місію в Анголі, Ґватемалі, Боснії і Г ерцеґовині, Македонії, Таджикистані, Хорватії. На жаль, за роки участі України в операціях з підтримки миру загинуло 19 військовослужбовців і близько 60 дістали поранення.

Сьогодні країна націлена на реалізацію трьох самодостатніх, магістральних і взаємодоповнювальних векторів зовнішньої політики, а саме: європейський вибір, стратегічне партнерство з Російською Федерацією, стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами Америки.

Робота з підручником

Учні діляться на три групи і досліджують три напрями зовнішньої політики України:

• 1-ша група — «Україна — ЄС»;

• 2-га група — «Україна — Росія»;

• 3-тя група — «Україна — США».

Групи очолюють учні-консультанти, які готували ці завдання вдома. Робота в групах триває 5 хв. Обговорення відбувається за такими запитаннями:

1. Як ви вважаєте, чому інтеграція до Європи є одним із пріоритетних напрямів зовнішньої політики України?

2. Які кроки зроблено Україною на сьогоднішній день в цьому напряму?

3. Як ви вважаєте, чи є в України перспективи щодо вступу найближчим часом до ЄС? Чому?

4. Як складаються відносини України з державами — колишніми республіками СРСР?

5. Схарактеризуйте роль СНД у відносинах між цими державами. Із якою метою була створена ця організація?

6. Н а яких засадах будуються відносини між Україною та Росією?

7. Як ви ставитесь до розміщення російського Чорноморського флоту на території України?

8. Як розвиваються відносини між Україною і США?

9. Чому США вважають Україну важливим міжнародним партнером?

10. Як розвиваються відносини України з сусідніми державами?

11. Із приводу яких територій і з якими державами в України виникали суперечки? Як вони були розв’язані?

12. Зараз існують різні думки щодо перспективи вступу України до НАТО? Охарактеризуйте своє розуміння цього питання.

Робота з таблицею

Участь України у діяльності міжнародних організацій

Україна та українська діаспора

Робота з терміном

Д і а с п о р а — об’єднання людей однієї національності, які проживають за межами країни свого походження, за межами своєї історичної батьківщини. Під східною діаспорою розуміють поселення українців у республіках колишнього Радянського Союзу, під західною — поселення українців у Європі, Америці, Австралії.

У ч и т е л ь.

Через різні обставини поза межами України опинилися мільйони українців. На сьогодні за межами Української держави проживає близько 11 млн українців. Із них у східній діаспорі — близько 8 млн. Найбільша українська діаспора в Росії становить 4,5 млн осіб. Тут вони є другою за кількістю етнічною групою. Значна частина українців проживає в Казахстані (900 тис. осіб) та Молдові (650 тис. осіб).

Близько 2,5 млн українців проживають за межами колишнього СРСР. Умовно українців у західній діаспорі можна поділити на три групи:

1) ті, чиї предки покинули батьківщину 3–4 покоління тому (найчастіше вони мають досить приблизне уявлення про свої національні витоки);

2) ті, хто порвав зв’язки з батьківщиною одне чи два покоління тому (вони знайомі з українською культурою і шанують її);

3) невелика, але найактивніша група — ті, кому вдалося зберегти своє національне обличчя. Вони становлять серцевину українських громад.

Історична довідка

Найбільш організовані та найбільш активні громади західної діаспори зосереджені в Канаді (понад 950 тис.), США (понад 730 тис.) та Польщі (понад 250 тис.). Українці складають 3 % населення Канади. Центрами українства в Канаді є Е дмонтон (тут, зокрема, працює Канадський інститут українських студій), Вінніпеґ, Торонто, де діють кафедри українознавства та розміщено осередок Всесвітнього конгресу вільних українців.

У Бразилії (близько 360 тис.) та Аргентині українці перебувають у більш складному економічному становищі, це переважно фермери (в Аргентині — штат Місьонас, у Бразилії — район міста Прудентополіс). Одна з найкраще організованих громад — 35-тисячна громада в Австралії, серед якої є багато відомих спеціалістів.

Останнім часом найбільших злигоднів зазнали українські громади в колишній Югославії. Під час громадянської війни багато українців поїхали з місць свого проживання. Товариство «Україна» підтримує земляків у скрутні часи, організовуючи їм доставку гуманітарної допомоги.

У західних країнах діють українські суботні та недільні школи, культурно-освітні установи, хори, ансамблі, танцювальні колективи.

Функціонують політичні партії, громадські та молодіжні організації та об’єднання, організовано видавничу діяльність. Працюють спеціальні дослідні установи (Мюнхен, Гарвард та ін.), кілька факультетів з викладання української мови та історії при вищих навчальних закладах.

Завдання

Поміркуйте, чому саме в цих державах проживає зараз найбільша кількість українців. З якими історичними процесами це пов’язано?

У ч и т е л ь. Окремої уваги заслуговує питання культурних зв’язків діаспори з Україною. Зв’язок української діаспори з історичною батьківщиною

здійснюється через товариство «Україна», різноманітні громадські й культурні організації. Помітну роль у зміцненні цих зв’язків відіграє часопис «Українська діаспора», що видає Інститут соціології Національної академії наук України та Редакція Енциклопедії Української Діаспори в США. Важливого значення для взаємодії різних частин українського етносу набули І Форум української діаспори (серпень 1990 р., Польща), І Форум представників східної діаспори (січень 1992 р., Київ) та Всесвітній форум (серпень 1992 р., Київ).

Для зміцнення зв’язків між Україною та діаспорою в 2001 р. була розроблена Національна програма «Закордонне українство на період до 2005 року».

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота з таблицею

Основні напрями та здобу тки зовнішньої політики України

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал за підручником.