Цілі уроку: розглянути основні закономірності функціонування генів у про- й еукаріотів, провести їх порівняльний аналіз; розвивати вміння порівнювати явища і процеси; виховувати бережливе ставлення до всіх живих організмів.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням особливостей будови генів про- й еукаріотичних організмів та схеми їх роботи, фотографії або рисунки прокаріотичних та еукаріотичних організмів, схеми їх життєвих циклів.

Базові поняття й терміни: прокаріотичні організми, еукаріотичні організми, ген, структура гена, оперон, екзони, інтрони, регуляція роботи гена, хромосоми.

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Що таке ген?

2. Як відбувається синтез РНК на ДНК?

3. Як багатоклітинні організми регулюють свою роботу?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Ген являє собою послідовність нуклеотидів ДНК розміром від кількох сотень до мільйона пар, у яких закодована генетична інформація про первинну структуру білка (число й послідовність амінокислот). Для регулярного правильного зчитування інформаціїв гені мають бути: кодон ініціації, смислові кодони й кодон термінації. Три поспіль розташовані нуклеотиди являють собою кодон, що й визначає, яка амінокислота буде розташовуватися в певній позиції в білку. Наприклад, у молекулі ДНК послідовність ТАС є кодоном для амінокислоти метіоніну, а послідовність ТТТ кодує фенілаланін.

 Для прокаріотичних організмів є характерною відносно проста структура генів. Так, структурний ген бактерії, фага або вірусу, як правило, контролює лише одну ферментативну реакцію. Специфічною для прокаріотів є оперонна система організації декількох генів. Гени одного оперону (ділянки генетичного матеріалу, що складається з одного, двох і більше зчеплених структурних генів, які кодують білки (ферменти), котрі здійснюють послідовні етапи біосинтезу якого-небудь метаболіту). Оперони прокаріотичних організмів розташовані в кільцевій хромосомі бактерії поряд і контролюють ферменти, що здійснюють послідовні або близькі реакції синтезу (лактозний, гістидиновий та інші оперони).

Оперон починається й закінчується регуляторними ділянками — промотором на початку й терминатором у кінці. Завдяки цьому всі гени, які входять до складу оперону, можуть синтезувати свої продукти разом.

Концепція оперону була запропонована 1961 р. французькими вченими Франсуа Жакобом і Жаком Моно, за що вони отримали Нобелівську премію 1965 р.

Структура генів у бактеоріофагов і вірусів, в основному, схожа з бактеріями, але більш ускладнена й пов’язана з геномом господарів. Наприклад, у фагів і вірусів виявлено перекривання генів, а повна залежність вірусів еукаріотів від метаболізму клітини-господаря призвела до появи екзон-інтронів у структурі генів.  А от до оперону еукаріотичних організмів входить, як правило, лише один структурний ген та його регуляторні елементи. Еукаріотичні гени, на відміну від бактеріальних, мають переривчасту мозаїчну будову. Кодуючі послідовності (екзони) перемежовуються з некодуючими (інтрони). Екзон (від англ. exon — вираз, виразність) — ділянка гена, що несе інформацію про первинну структуру білка. У гені екзони розділені некодуючими ділянками — інтронами. Інтрон (від лат. inter — між) — ділянка гена, що не несе інформації про первинну структуру білка й розташована між кодуючими ділянками — екзонами. У результаті подібної структури гени еукаріотів мають довшу нуклеотидну послідовність, ніж відповідна зріла і-РНК, послідовність нуклеотидів у якій відповідає послідовності екзонів. У процесі транскрипції інформація про генсписується з ДНК на проміжну і-РНК, що складається з екзонів та інтронів. Потім специфічні ферменти — рестриктази — розрізають цю про-і-РНК по межах екзон-інтрон, після чого екзонні ділянки ферментативно з’єднуються разом, утворюючи зрілу м-РНК (цей процес називається сплайсингом). Кількість інтронів може варіювати в різних генах від нуля до багатьох десятків, а довжина — від кількох пар основ до декількох тисяч.

Поряд зі структурними й регуляторними генами в еукаріотичних організмів знайдені ділянки повторюваних нуклеотидних послідовностей, функції яких вивчені недостатньо, а також мігруючі елементи (мобільні гени), здатні переміщатися по геному. Знайдено також так звані псевдогени в еукаріотів, що являють собою копії відомих генів, які працюють в інших частинах геному та позбавлені інтронів або інактивовані мутаціями.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання:

1. Я кі особливості будови мають гени прокаріотичних організмів?

2. Що таке оперон?

3. Я кі особливості будови мають гени еукаріотичних організмів?

4. Я к регулюється робота генів еукаріотичних організмів?

V. Домашнє завдання

Вивчити відповідний параграф підручника.