| Головна » Зарубіжна література |
Мета: дати творчий портрет письменника як творця неповторної особистості, не приховуючи складності протиріч характеру, світогляду, творчості; розвивати вміння робити висновки на основі конкретних фактів, аргументувати свої судження; виховувати допитливість, прагнення мати добру літературну освіту й естетичний смак. Оснащення: портрети письменника, виставка творів,відеогазета, фонозаписи. Тип уроку: урок по біографії письменника. Хід уроку Мотивація навчальної діяльності Учитель: Стихія толстовського генію співзвучна безбережному морю. Читаючи його, поринаєш в глибини людської душі, воєдино злитої з природою. Яких би сторін життя не торкався цей митець, живописав він широко, по – людські мудро і просто. Все життя Толстого було боротьбою, протестом проти всякого зла і насилля, вся його творчість служила утвердженням високих моральних ідеалів. Не вивчив і не зрозумів його життя, не можна по – справжньому осмислити і творчість письменника. Такий лейтмотив сьогоднішнього нашого уроку про Л.М. Толстого. Давайте разом спробуємо розібратися, чим близька і дорога нам ця людина. Оголошення теми та мети уроку Аналіз епіграфів до уроку: - Толстой розповів нам про російське життя майже стільки, як і вся інша наша література. М. Горький. - Якби можна було писати так, як Толстой, і примусити весь світ прислухатись. Т. Драйзер. - Якби мені сказали, що те, що я напишу, будуть читати теперішні діти років через двадцять і будуть над ним плакати і сміятися., і полюбляти життя, я б присвятив йому все своє життя і всі свої сили. Л. М. Толстой. - Кожна людина – алмаз, який може очистити і не очистити себе. В тій мірі, в якій він очищений, через нього світить вічне світло. Тоді справа людини не намагатися світити, а намагатися очищати себе. Л.М. Толстой.
Коментарії учнів та вчителя: Та моральна висота, яку досягнув Толстой, результат великої, ніколи не зупиняючої внутрішньої боротьби, високої вимогливості до себе, безпощадного аналізу своєї поведінки, подолання своїх слабостей. Сенс життя Толстой бачить в служінні людям. Жити для себе одного – це духовна смерть. Його кредо, яке він ніколи не змінював: «Щоб жити чесно, треба рватися, путатися, битися, помилятися, починати і кидати, і знову починати і знову кидати, і вічно боротися і лишатися. А спокій – душевна підлість.» В теорії самодосконалення відобразилася віра письменника в людину, в можливості її розуму і волі. Таким чином, в пам,яті людей Толстой не тільки великий письменник, але й людина високої моральності, безкорисності, доброти, самовідданого служіння людям. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу. Слово вчителя: Свідком яких історичних подій був письмненник? Група історичних коментарів: Розповідь на основі схеми: 1.1828-1849.. Дитинство, отрочество, юність: витоки особистості. 2. 1849-1851.Ясна Поляна: досвід самостійного життя. 3.1851-1855. Військова служба. На шляху до «Війни і миру». 4. 1860-1870. Письменник,суспільний діяч, педагог. 5. 1880-1890. «Я відрікся від життя нашого кругу». 6. 1900-1910. Люди і зустрічі.Кінець. Звертається увага на дати: 1853-1856- Кримська війна; 1855- смерть Миколи 1; 1861- «Селянська реформа»; 1871- Паризька комуна; 1876-поява спільності «Земля і воля»; 1877- 1878 російсько - турецька війна; 1881- смерть Олександра 2; 1904-1905-російсько- японська війна; 9січня 1905-Кровава неділя. Опорна схема «Спілкування з видатними людьми»
Висновок(В зошит) Толстой був учасником і свідком багатьох важливих історичних подій. Історична обстановка була дуже складною і суперечливою і не могла не сказатися на поглядах і ученні Толстого. Розквіт творчості письменника припадає на 50 роки - час створення «Війни і миру». Толстой проявляв великий інтерес до творчості письменників народів Росії. Ім,я Толстого відомо і за кордонами Росії.
Слово вчителя: Яким постає Толстой в згадках сучасників? Група мемуаристів: «Мистецтво і життя невіддільні. Ні в кого іншого творчість так тісно не переплетена з життям… носить автобіографічний характер. По творчості Толстого ми можемо, починаючи з десятирічного віку, крок за кроком, прослідкувати суперечливі пошуки, котрими так багате життя. Єдина була трагедія його мистецтва і його життя.» Р. Роллан «Весь світ, вся земля дивиться на нього…звідусіль протянуті до нього живі, трепетні нитки. М..Горький. Коментарі учнів: Всі цитати допомагають зрозуміти світове значення Толстого як письменника і як особистості. Кожен автор виокремлює якусь сторону його творчості. Хтось цінить його як мислителя і проповідника, в поглядах якого відобразилися суперечності російської дійсності. М. Горький відмічає масштаб впливу Толстого.
Група любителів поезії: Я Полонский. «Писатель, если только он» Писатель, если только он Волна, а океан – Россия, Не может быть не возмущен, Когда возмущена стихия. Писатель, если только он Есть нерв великого народа, Не может быть не поражен, Когда поражена свобода.
А. Фет «Графу Л.Н. Толстому» Как ястребу, который просидел На жердочке суконной зиму в клетке, Питаяся настрелянною птицей, Весной охотник голубя несет С надломленным крылом – и, оглядев Живую пищу, старый ловчий щурит Зрачок прилежный, поджимает перья И вдруг нежданно, быстро как стрела, Вонзается в трепещущую жертву, Кривым и острым клювом ей взрезает Мгновенно грудь и, весело раскинув На воздух перья, с алчностью забытой Рвет и глотает трепетное мясо, Так бросил мне кавказские ты песни, В которых бьется и кипит та кров, Что мы зовем поэзией.- Спасибо, Полакомил ты старого ловца.
А.Апухтин «Графу Л.Н.Толстому (Когда в грязи и лжи…)» Когда в грязи и лжи возникшему кумиру пожертвован везде искусства идеал, О вечной красоте напоминая миру, Твой мощный голос прозвучал. Глубоких струн души твои коснулись руки, Ты в жизни понял все и все простил, поэт! Ты из нее извлек чарующие звуки, Ты знал, что в правде грязи нет. Кто по земле ползет, шипя на все змеею, Тот видит ссор один…И только для орла, Паращего легко и вольно над землею, Вся даль безбрежная светла!
Слово вчителя: Звичайно, словесний образ, літературний портрет - першооснова уяви про письменника. Але ніщо не може замінити яскравих зорових вражень, котрі викликають портрети Л. Толстого, створені художниками – його сучасниками. Група мистецтвознавців: І.М. Крамський «Портрет Л. М. Толстого, 1873р.» Влітку 1873р.Крамський, проживаючи на дачі недалеко від Ясної Поляни, вирішив заїхати до Толстих, щоб познайомитися зі Львом Миколайовичем і умовити його до написання портрета. Художнику не пощастило: Толстой проводив літо на хуторі в самарських степах. 5 вересня Крамський знову приїхав в Ясну Поляну. Льва Миколайовича в будинку не було, і художник пішов його шукати.На подвір,ї на питання, не знає де граф, робітник відповів: «Це я». Так відбулося знайомство двох видатних людей. Художник був прийнятий Толстими сердечно, але письменник продовжував протестувати щодо написання портрета. Тоді художник запропонував написати два портрета: один для сім,ї Толстих, а інший для галереї Треьякова. Толстой погодився. Наступного дня робота розпочалася. Хоча художник писав одночасно два портрета, але перед нами постають два різних образи Толстого. В ясно полянському варіанті – поглиблена у свій внутрішній світ людина; в третьяковському варіанті дивує вираз очей, в яких передана велика сила духа. Дана робота була високо оцінена сучасниками і визнана кращим портретом Толстого. І.Є. Рєпін «Л.М. Толстой, 1887р.» Вони познайомилися 6 жовтня 1880 року в московській майстерні Рєпіна, куди зайшов Толстой. Через деякий час Толстой переїхав до Москви, і зустрічі стали частішими. Через 7 років лише Рєпін написав портрет Толстого. Працювати було важко, бо художник високо цінував портрет Крамського. Самим першим оцінив портрет Стасов. Критик вбачав заслугу Рєпіна в тому, що він, глибоко розуміючи і полюбляючи Толстого, зумів простими засобами передати зміст особистості письменника: « Весь портрет робить враження пророку, мислителя. Очі дивляться в глибину, наче в твоє серце і душу.» Тоді в Ясній Поляні Рєпін зробив ескізи до картини «Л.М. Толстой на пашні» (Толстой зображений під час орання поля вдови А. Копилової). Цензура довгий час не давала дозволу на репродукцію картини. Взагалі Рєпін присвятив письменнику більш ніж 70 робіт (за шахами, за роботою, за читанням). Виліпив також і бюст Толстого. Рєпінські малюнки, акварелі, скульптурні і живописні портрети, створені на протязі 23 років дозволяють побачити і уявити Толстого в різні періоди життя. Слово вчителя: В будинку Толстих Рєпін багато разів слухав гарну музику Шопена, Гайдна, Моцарта, Бетховена. Л.М. Толстой знав і розумів музику. Бувало, що після якоїсь сонати письменник розповідав цілу драму, яка уявилась йому під час прослуховування. (Прослуховуються музичні уривки: Ф.Шопен. Вальси. Виконує Бела Давидович(ф – но).1)до дієз мінор, твір.64., №2, 2) ля бемоль мажор, твір64, №3; Варя Панина. Старовинні романси. «Я пережив свої бажання». Толстой полюбляв музику: Арія Дон Жуана і дует «Руку дай, ангел мій» із опери Моцарта «Дон Жуан»; Дует Глинки «Не зваблюй мене без потреби» у виконанні «Н.і М.Фігнер»; Гопак у виконанні Трояновського на балалайкі; Циганські романси у виконанні Варі Паніной; Л.Бетховен. Сонати у виконанні Еміля Гілельса. Таким чином особистість Толстого невідокремлена від його мистецтва. Ми дивуємся різноманітністю тем, щедрістю образів, багатство думок в його книгах. Щоденник – правдиве люстерко життя великого письменника. Толстой цінував відвертість своїх записів. Коли Софія Андріївна, від якої у нього не було таємниць, почала подивлятися в його щоденник, він втратив спокій: знати, що пишеш в розрахунку ще на чиїсь очі-це значить писати невідверто. Архівна група Щоденники Толстого охоплюють великий період його життя – 64 роки, з 1847-1910 рік. Перший запис був зроблений в Казані 17 березня 1847 року під час перебування його в лікарні. Він веде щоденник до 19 квітня, коли, залишив університет, їде до себе в Ясну Поляну. Знову продовжує писати щоденник. Перерва три роки. Новий запис 14 червня 1850 року. 19 червня знову перерва. З переїздом на Кавказ щоденник ведеться продуктивніше. 12 листопада щоденник переривається майже на 15 років. За 1879 лише записи відносно ясно полянських селян. Щоденник за 1884 рік – сімейний розлад хотів знищити письменник чудом зберігся. За 1885 -1887 невелика кількість записів різностороннього характеру. З 23 листопада записи не регулярні. Щоденники другої половини 1910 р. присвячені сімейним переживанням Толстого.№0 липня він заводить особистий щоденник для одного себе, котрий ховає в голенищі сапога. До щоденника примикають і записні книжки, які містять записи на пам,ять, до художніх творів і статей, спостереження за природою та людьми, виписки із книг, чорновики листів, окремі місця творів. Останній запис зроблений за три дні до смерті. Запис в зошити: Ще змолоду йому була притаманна риса – самостійність. Він склав власні правила: 1) Що назначено, обов,язково виконати, не дивлячись ні на що;2) Що виконуєш, виконуй добре; 3) Ніколи не шукай в книзі, що забув, а пригадуй сам; 4) Примушуй розум завжди працювати; 5) Читай і думай завжди голосно; 6) Не соромся говорити людям, що вони тобі заважають… Толстого – студента не влаштовують заняття в Казанському університеті. Він вирішує зайнятися самоосвітою і розроблює в щоденнику власну програму: Вивчити весь курс юридичних наук, які потрібні для кінцевого екзамену в університеті; 2)Вивчити практичну медицину і частину теоретичної; 3) вивчити мови: французьку, німецьку, англійську, італійську і латинську; 4) Вивчити сільське господарства як теоретичне так і практичне; 5)Вивчити історію, географію, статистику; 6) Вивчити математику, гімн азійський курс; 7)Написати дисертацію; 8) Досягнути середнього ступеня розуміння музики і живопису. Більшу частину програми Толстой виконав. В ювілейному виданні творів Толстого щоденники та записні книжки займуть тринадцять томів. Слово вчителя Ясна Поляна! Як багато говорить ця назва серцю кожної російської людини. Ясна Поляна – це місце життя, творчості, діяльності великого письменника.. Там він народився і прожив більшу половину свого життя. Там в «Старому Заказі», на краю рову, під деревами знаходиться могила письменника. Там були задумані і написані багато творів. Архівна група Будинок – музей Толстого. В першій кімнаті біля входу стоять шафи з книгами - це частина великої бібліотеки, яка належала трьом поколінням Толстих: діду зі сторони матері; - князю Волконському, батьку Льва Миколайовича і самому Толстому. Сама світла кімната в будинку – зала. Вона відкривається в кімнату для гостей. В ній жила Т.А. Єргольська, яка виростила Толстого. Після її смерті це була кімната Софії Андріївни. Ця кімната слугувала і столовою. Поряд – кабінет письменника. Вся обстановка кабінету збереглася і по сей день. По сусідству з кабінетом була спальня письменника: залізне ліжко, тумбочка, фаясовий умивальник, два крісла, на стінах портрети дружини, батька, дочок Марії та Тетяни. На столі лежить щоденник, олівці,самопишуча ручка, бо Толстой полюбляв писати вночі. Біля умивальника лежать гантелі. Толстой полюбляв їздити верхи, в своїх кімнатах прибирав тільки сам, бережливо відносився до речей, які носив. За стінкою кабінету знаходяться кімнати ( секретарська, бібліотечна). Толстой називав їх канцелярією. Там він переписував чорновики своїх творів.. відбувалася корекція, писалися відповіді на листи. Була в будинку і кімната для тих, хто приїздив погостювати. Серед них були І.С. Тургенєв, А.А. Фет, А.П. Чехов, І.Є. Рєпін… Ця кімната була теж обставлена шафами з книгами. Толстой любив сільську місцевість: ліса, поля, луги. Там він мав духовну рівновагу і можливість займатися творчою працею. Історична доля Ясної Поляни тісно переплетена з історією Росії. Слово вчителя До сих пір Ясна Поляна зустрічає гостей: туди напередодні дня народження письменника приїздять нащадки Толстого зі всього світу:Дмитро і Коллет Толсті із Парижу, Василь Толстой із Ріо – де - Жанейро, представники сімейства Альбертіні - Луіджі, Томазо і Марта із Риму, Тетяна Сарандінаки із США, а Олександр Толстой із далекого Уругваю, є ще німці, шведи, Журналістка Фекла Толста із Росії, ведучий Петро Толстой, всього 350 нащадків із 25 країн світу. Саме Петру Толстому належить зараз перстень з гербом Толстих. Не всі нащадки носять сьогодні прізвище Толстой і говорять російською мовою. Для одних перебування на батьківщині письменника – це можливість вивчити російську мову, для когось поговорити рідною мовою. Так правнук Сергій Володимирович Толстой розповідав, що бабуся і мама вимагали говорити в будинку тільки російською мовою. Шведи, наприклад, кожного дня намагалися засвоїти нові слова: « добрий день», « дорогі друзі», « за ваше здоров,я… Нащадки цікавилися стравами і традиціями, пов,язаними з ними. Більше всього їм полюбився чорний хліб, млинці з різним начиненням. А до сирників та киселю інтересу не проявили. В залі яснополянського дому вони сідали за стіл і уявляли себе за обідом у дідуся – графа.
Великий інтерес у нащадків був до яснополянської конюшні, в якій містились 30 виїзних коней, серед яких ахалтекінці і російські рисаки. Малечі до вподоби були поні. Діти не тільки з задоволенням на них каталися, а й добре доглядали. Любов до коней у Толстих в крові. Лев Миколайович був прекрасним наїзником і в 80 років також. Зранку гості йшли на службу в Миколаївську церкву. Потім кожен обирав собі роботу по душі: хтось вчився працювати на гончарному крузі і ліпити з глини, хтось на пасіці, в теплицях. Шведи полюбляли косити траву на сіно. Більшість жінок варили варення. При Льву Миколайовичу в Ясній було два садка - персиковий та вишневий. Сьогодні там ростуть ще й абрикоси, сливи, інжир., яблуні. Письменник сам розбивав фруктові сади, займався бджолами, косив траву. Виходячи з Ясної Поляни, Л.М. Толстой залишив на столі лист для Софії Андріївни: «Від,їзд мій смутить тебе. Прикро, але зрозумій і повір, що я не міг інакше. Дякую тобі за 48років, прожитих зі мною і прошу вибачити за все, в чому був винен. Я теж вибачаю тебе за, чим ти могла бути винною переді мною. Толстой їхав у вагоні третього класу, продуваємого всіма вітрами. В нього піднялася температура. На станції Астапово він змушений був зійти. Весь світ був стурбований звісткою про від’їзд Толстого з Ясної Поляни. Газети друкували хронічку астаповських подій. Станціонний телеграф працював безперервно, розсилаючи бюлетені про стан здоровя графа Толстого. Однак з кожним днем Толстому ставало все гірше. За декілька днів до смерті до нього приїхала Софія Андріївна, вона підійшла до постелі, поцілувала його, стала на коліна і щось почала говорити. Почути її письменник вже не міг.Вранці 20 листопада телеграф із Астапова передав звістку: «Помер». Слухаючи розповідь екскурсовода, нащадки письменника були тихі та задумливі. Вважалось давня трагедія яка розколола сімю все ще переживається ними, відносини бабусі і дідуся турбують їх так, наче це відбувається сьогодні.
Підсумок уроку Інтерактивна гра «Мікрофон» Закінчіть речення: Мені здається… Домашнє завдання: Читати твір «Анна Кареніна» Л.М. Толстого.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |