| Головна » Зарубіжна література |
МЕТА: розвивати навички виразного читання та аналізу поетичного твору; познайомити учнів з особливостями японської культури та поезії на прикладі творчості поета Мацуо Басьо; дати поняття про хоку; сприяти зацікавленості учнів культурою Японії, виховувати повагу до інших народів та культур. ОБЛАДНАННЯ: проектор, медіа презентація «Культура Японії», плакат з оголеним деревом, зошити, картки з віршами Басьо.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент. Оголошення теми, мети та завдань уроку. Запис в зошитах дати і теми, поданої на слайді. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. 1. Інтерактив «Мікрофон» - відомості учнів про Японію. 2. Усне повідомлення учня про культуру Японії (супровід медіа презентації): Далеко на Сході, серед бурхливих хвиль Тихого океану, на численних островах знаходиться Японія, яку називають «країною, де сходить сонце». Тут живуть люди, які вклоняються красі та вміють її створювати. Вони знаються на секретах аранжування букетів ікебани і архітектурі декоративних садів «бонсай», мають мистецтво каліграфії, насолоджуються уславленою чайною церемонією, виставами театрів «но» та «кабукі», вигадали орігамі. Культура Японії неповторна, унікальна. ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу. 1. Слово учителя: Культура Японії тісно пов’язана з філософією та мистецтвом. Вона вчить думати, мислити, цінувати духовність, жити не сірою буденністю, а вічним. Цю філософію відображає епіграф нашого уроку. 2. Виразне читання епіграфу на слайді:
Любіть природу, любіть квіти, любіть дерева, небо, красу у великому і малому і ви навчитеся любити життя, берегти людину! Японський вислів
3. Інтерактив «Мікрофон»: - Як ви розумієте зміст вислову?
4. Запис в зошиті висновку: Головна особливість світогляду японців: уміння бачити красу в усьому, що їх оточує, і, пізнаючи цю красу, любити життя. Щастя для них - пізнати закони природи, злитися з нею, щоб очистити душу, збудити почуття прекрасного. 5. Слово учителя: Своєрідність природи та життя людей Японії відбилася у поезії. Японська поезія дуже незвична. Вона сповнена натяків, іносказання. Почуття людини передаються не прямо, а через образи природи, окремі деталі. Справжніми ліричними мініатюрами є хоку або хайку. Призначення хоку - створення поетичної картини, яка викликає певний настрій, будить уяву, бентежить душу, залишає людини чимало простору для роздумів та асоціацій. 6. Виразне читання вчителем поданого на слайді на фоні пейзажу хоку:
Старий ставок. Жабка стрибне - Сплеск пролунає.
7. Фронтальне опитування: - Яка виникла картинка? - Який настрій поезії? - Що символізує старий ставок? (тихий притулок, тиша навколо) - Про що нагадує раптовий сплеск води? (життя є навіть у тихій заводі) - Яке хоку за розміром? - Скільки рядків ви визначили? 8. Опорний запис в зошиті, спираючись на поданий слайд:
Хоку (хайку) - трирядковий неримований вірш. Дослівно перекладається як «початкова фраза». Класичні хоку мають 17 складів, які розподіляються на три ритмічних відрізка - 5-7-5 складів.
9. Визначення цих рис у поданому на наступному слайді на фоні пейзажу хоку:
Степу рівнина - Ніде оку зачепитись. Жайворон співа.
10. Слово учителя: Ми з’ясували, що хоку - «зорова» поезія. Багато образів є «сезонними» символами. Як ви розумієте це поняття? Які на вашу думку слова вказують у віршах на весну, літо, осінь, зиму? Пошукаймо їх разом засобами аналізу хоку. 11. Виразне читання хоку на наступному слайді. Пошук «сезонних» слів. Пояснення їх значень.
І зимування - свято, Якщо в твоєму серці - Квітуча слива!
Соловей улітку В заростях молодого бамбука Оплакує старість свою.
Фізхвилинка
11. Відомості про Мацуо Басьо. Слово учителя: В 17 столітті в Японії з’явився поет, який вдихнув нове життя в «сезонні» слова, перетворивши їх на одухотворені поетичні образи. То був Мацуо Басьо. 12. Читання вголос статті підручника стор.164.
13. Самостійне опрацювання учнями хоку Мацуо Басьо. Учні працюють в парах з картками. Вчаться виразно читати хоку, визначають головну думку твору. За декілька хвилин бажаючі проголошують зроблені висновки.
Метелик літає. Одна-однісінька тінь На всьому полі.
Ти теж усамітнився Й не показуєш квітів кожному? - Каштан за хатою.
Верба схилилась і спить. Здається, соловей на гілці - Її душа.
Білий лотос - цвіт: Не цурається багна, Із якого виріс.
Вже вітер осінній дме, А вона зелена, Шкарлупи ця каштана.
На голій гілці Самотній ворон старіє. Осінній вечір.
14. Виразне читання вчителем хоку: Весняний дощ! Шкода мені людей, Які не вміють вірша писати.
Пропозиція учням спробувати написати своє.
15. «Проба пера»: - кожен учень на свій смак обирає паперовий листок - червоний, зелений, жовтий, складає і записує на ньому своє хоку; - за кілька хвилин бажаючі учні по черзі читають свої твори і прикрашають своїми листками оголене дерево на плакаті.
ІV. Підсумки уроку. 1. Бесіда: - Які особливості японської культури вам запам’яталися? - Що таке хоку? - Який настрій людини воно здатне передати? - Які «сезонні» слова характерні для японських хоку? - Що цікавого ви дізналися про життя і творчість поета Мацуо Басьо? - Який внутрішній стан його героя? - Яка форма робота вам сподобалася сьогодні найбільше? Чому? 2. Оцінювання учнів.
V. Домашнє завдання 1. Малюнок до вподобаного хоку. 2. Усне повідомлення про життя Ф.І.Тютчева.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |